Про земельну бюрократію

Мабуть, кожному селянинові рано чи пізно прийдеться мати справу із переоформленням земельної ділянки чи паю. Найчастіше це відбувається після смерті рідної людини. Здавалося б, що тут такого важкого – переписати пай з однієї людини на іншу? На практиці дуже часто ця справа зовсім навіть не легка.

Моя бабуся померла три роки тому. З того часу почалася довга епопея переоформлення її земельної ділянки.

Спочатку виявилося, що земельну ділянку під особисте селянське господарство вчителям села видавали із якимись там порушеннями і земельні акти не зовсім такі як треба.

Свого часу довго прийшлося оббивати пороги різних кабінетів Управління земельних ресурсів на Інститутській 4/1, де так і не розібралися із місцезнаходженням цієї ділянки. В архіві Хмельницької РДА також не було ніяких записів.

У майже безнадійній справі допомогла одна приватна фірма, яка майже півтора року (!!!) займалася присвоєнням кадастрового номера цій земельній ділянці. Причину такої повільності там пояснювали вкрай неефективною роботою контролюючого органу, коди вони несуть усі справи для узаконення. Потім інша приватна фірма зробила недешеву оцінку цієї ділянки. Після чого була процедура переоформлення в нотаріуса, якому я вже набрид за ці роки. Загалом вся ця колотнеча забрала 3 роки часу і більше 3000 грн.

З цього всього я ще раз переконався, що наша державна бюрократична машина зовсім не пристосована для реальної допомоги людям. Я не пишу це для того, щоб когось критикувати. Просто вважаю, що так жити не можна і треба це змінювати.

Дістала ситуація, за якої для того, щоб отримати якийсь папірець – потрібно перед цим в різних частинах міста вибити ще десяток інших папірців. І зазвичай за все це потрібно платити у відділеннях банку, до якого також ще потрібно добратися. Кожного разу, стоячи в черзі, дослухаєшся до історій людей, котрі роками не можуть переоформити свої земельні ділянки.

Мені, до прикладу, за ці три роки прийшлося разів 40 відвідати кабінети різних чиновників і земельних фірм. Це при тому, що живу я в Хмельницькому і добре знаю місто. А що вже говорити про затурканих роботою селян, котрі мало що розуміють в документах.

Я вважаю, що бюрократичний апарат у нас саме для того, щоб максимально полегшувати життя звичайним людям. Зараз ми маємо протилежну ситуацію.

Люди абсолютно не відчувають підтримки з боку держави, а це, в свою чергу, породжує цілий ряд критичних соціальних проблем сьогодення.

Щоб зменшити бюрократичну тяганину потрібно здійснити цілий ряд реформ. Я вважаю, що варто значно більше повноважень делегувати виконавчим комітетам сільських і селищних рад. Можливо, запровадити процедуру, згідно якої працівник земельного відділу із відповідними повноваженнями раз чи два рази в місяць буде приїздити в село для вирішення земельних проблем його мешканців.

В будь-якому разі, потрібно визнати, що сьогодні ми маємо великі проблеми в земельній сфері. І ці проблеми вимагають негайного вирішення на найвищому рівні.

Олександр Романюк.

Loading...
Теги: 
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Олександр Романюк

Олександр Романюк

Регіональний експерт аналітичної групи "Левіафан", Центр Продажу Квартир Professional, Асоціація випускників Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади – ГО «Ліга інтернів», Email: romool@i.ua
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.