Абетка землевласника: перспективи та очікування

Землі сільськогосподарського призначення з 2020 року стануть повноцінним об’єктом права власності, що у суспільстві викликає багато запитань, з якими пов’язані перспективи та очікування одних та втрата можливостей у інших. Саме так земельне питання поставлено перед суспільством, однак не зовсім так воно пов’язане з реальністю. Відкриття ринку землі потребує відповідей на сотні та тисячі запитань, які сміливо можна назвати такими, що мають історичне значення для кожного громадянина та держави в цілому. Звісно, що земельні відносини не є чимось новим для української спільноти – про них постійно та багато пишеться, при чому, як правило, лише в аспекті незаконного збагачення чи незаконного заволодіння, і це дійсно є так на сьогодні. Але це усе планується змінити з відкриттям ринку землі, власники земельних паїв отримують нарешті ті права, які їм належать та зможуть ефективно розпорядитись землею.

Для успішних рішень у майбутньому, власникам землі та тим, хто бажає ним стати, буде доречним розуміти діючу систему правового регулювання земельних відносин, бути активним учасником процесу та знати про наслідки прийнятих рішень при володінні чи розпорядженні своєю власністю.

Мета цієї та майбутніх публікацій на “Незалежному громадському порталі” у рубриці «Абетка землевласника» – надати доступні та зрозумілі відповіді для прийняття рішень в земельних питаннях.

Тому з початку окреслю коло запитань, які обов’язково мають значення у цих питаннях.

Хто та як буде причетним до регулювання земельних відносин? Як складеться ціна продажу? Які способи шахрайства можуть бути використані при намірах незаконно заволодіти правом власності на землю? Коли та чому може змінитись вартість землі? Чи варто залишити землю у власності та продовжувати надавати її в оренду? Де знайти покупця та як оформити договір купівлі-продажу? Які наслідки настануть, для меншості, коли більшість власників землі у масиві її продадуть? Чи вигідно та можливо використати землю для своїх власних цілей у фермерстві? Як бути з раніше укладеними договорами оренди землі? Як визначати реальну ціну продажу? Як оскаржувати незаконні дії інших осіб по відношенні до землі, яка є Вашою власністю?

Відповіді на ці та інші запитання дозволять сформувати власну точку зору кожного землевласника та будуть корисними як поради.

На рішення власника продати земельну ділянку будуть впливати:

  • особи, які перебувають з власником землі у шлюбних відносинах, оскільки ймовірно нотаріус буде вимагати згоду іншого подружжя на посвідчення договору купівлі-продажу;
  • особи, які уклали заповіт, повинні його або змінити, або попередити осіб, які зазначені у заповіті, а так саме осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, про прийняте ними рішення;
  • оцінювачі, які можуть затягувати проведення оцінки, а так само оцінити землю задешево або задорого;
  • землевпорядники у випадку накладення суміжних земельних ділянок на землю, яка продається;
  • земельні кадастрові реєстратори у випадку не внесення земельної ділянки до єдиного земельного кадастру.

Підсумовуючи вищезазначене, землевласники мають заздалегідь подбати про наявність у них документа, який посвідчує право власності, узгодити майбутнє рішення з подружжям та спадкоємцями, пересвідчитись, що відомості про земельну ділянку внесені до земельного реєстру. У випадку спору про межі земельної ділянки вирішити цей спір.

У разі, якщо документи на землю та відомості у реєстрі в порядку слід подбати про наступне:

  • повідомити заздалегідь орендаря земельної ділянки та узгодити з ним своє рішення продати землю;
  • так, як усі земельні ділянки є суміжними із земельними ділянками інших осіб, слід подбати про узгодженість дій з ними та сформувати земельний масив, що позитивно вплине на ціну продажу та дасть змогу уникнути конфліктів із сусідами чи покупцями;
  • з тими ж самими суміжниками розпочати пошук оцінювача, який буде проводити оцінку землі, що здешевить її вартість та пришвидчить отримання висновку.
  • визначити нотаріуса, з яким домовитись про майбутній продаж.

Законодавством дозволяється продавати земельні ділянки одним договором, тобто їх в договорі може бути більше ніж одна, однак кожна з них має бути зареєстрована, мати оцінку та по кожній з них нотаріус буде встановлювати обставини, які мають значення. Швидше за усе, нотаріус буде окрім сказаного вище, перевіряти чи не порушується першочергове право орендаря земельної ділянки на її викуп.

Органи місцевого самоврядування, якими є сільські (селищні) ради або об’єднанні територіальні громад, не повинні за законом, втручатись у процес продажу землі, однак як зазвичай, вони будуть проводити так звану роз’яснювальну роботу та будуть намагатись схилити власників землі обрати того чи іншого покупця. Це не є ні добрим ні поганим, адже останнє рішення буде за власником землі.

Районні державні адміністрації швидше за все будуть проводити моніторинг операцій з купівлі-продажу, однак інструментів впливу на рішення власника вони на сьогодні не мають.

У разі якщо власникам землі будуть погрожувати чи примушувати продати землю, або нею заволодіють шляхом обману слід буде звертатись в органи поліції.

Прокуратура, НАБУ, НАЗК ДБР та СБУ не мають і не повинні мати стосунку до процесів пов’язаних з купівлею-продажем землі, а тому скарги, які будуть адресовані на їхню адресу розглядатись не будуть крім випадків, які будуть кричущими та у яких будуть задіянні посадовці органів влади.

Адвокат Роман Гавриленко, спеціально для НГП.

Далі буде.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.