Шановний п. Автанділ Гігаурі, хочу відповісти на вашу досить емоційну, як на мою думку статтю в НГП.
Все було зовсім не так, як ви бажаєте донести до громадськості. Не просто не так, а відверта брехня. Все було зовсім навпаки, а саме спілка художників на чолі з «непотопляємим крейсером» п. Зоєю Діденко захотіли миттєво «пропихнути» конкурс на кращий пам’ятник «Небесній сотні», лобіюючи на мою думку чиїсь інтереси, і тим більше прецедент у м. Хмельницькому вже існує, це пам’ятник « Героям та жертвам Чорнобильської катастрофи». Цей, на мою думку, і не тільки мою, «високохудожній» витвір досить не однозначно сприймається у хмельничан. І автором цього творіння є ви, як сказав голова обласної Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль України” Володимир Якимчук: ” …Чорнобильці заслуговують на кращий пам’ятник. Ми хочемо, щоб він відображав назву, тобто був присвячений як жертвам, так і героям. А ще необхідно додати подільського колориту…”. ( газета «ВСІМ» від 5.05.2007 року).
Ну лихо з ним, залишимо це, хай буде це на вашій совісті, повернемось до конкурсу на кращий пам’ятник «Небесній сотні». Зоя Діденко намагалась підвести під голосування (знову як і «Героям та жертвам Чорнобильської катастрофи» ЧОТИРИ конкурсні роботи), на кращий пам’ятник «Героям «Небесної сотні»», не звертаючи на те, що тільки нашою організацією на її ім’я було направлено 4 листи з проханням включити у члени комісії більшу кількість професіоналів та громадськості, в тому числі і архітекторів, переглянути місце встановлення пам’ятника та продовжити конкурс, щоб у ньому могло взяти участь більше митців. Як, наприклад, у наших сусідів тернополян, у конкурсі приймало участь ЧОТИРНАДЦЯТЬ учасників, а не так як монументальна п. Зоя Діденко хотіла нам «втюхати» чергове «творіння», думаючи, що ми нічого не розуміємо, але залишу свої козацькі думки при собі. Продовжу, як на черговому засіданні я декілька разів звернувся до тієї ж п. Зої Діденко, чому не розглянуто наші звернення, вона зробила вигляд, що просто не чує, хоча звертався я до неї зовсім не пошепки, а з кожним разом все голосніше. Коли я зрозумів, що «вічну» просвітянку п. Зою Діденко не пробити навіть прямою наводкою з артилерійської крупнокаліберної гармати, я просто встав і задав питання, хто п. Зою взагалі уповноважував очолити вказану комісію, адже я особисто та мої побратими будучи членами комісії цього не робили. А що до слів Левка Бірюка, то він сказав, цитую – « Зоя Олександрівно, ви особисто не маєте морального права не тільки очолювати комісію, а навіть бути її членом, тому, що коли відбувалась «Революція гідності», очолювана вами «Просвіта», а також громадська Рада при Хмельницькому міськвиконкомі очільником якої ви є, навіть не прийняла ніякого звернення, не зважаючи на те, що більшість депутатів Міської ради та міський голова С. Мельник підтримали революцію… ». Ну шановний п. Автанділ вставленні у вашу статтю слова Л. Бірюка «… він настільки захопився вихвалянням робіт однієї особи та його сім’ї… » є відверта брехня.
Відносно постанови Кабінету міністрів України про проведення конкурсів, на яку ви посилаєтесь, якраз досить професійно і аргументовано розтлумачив Володимир Швець, що є величезна різниця між органами державного управління і органами місцевого самоврядування, а відносно своїх уподобань що до робіт, він ніяких коментарів не давав.
Можливо я не з розуміюсь на мистецтві і не є фахівцем, але я чітко розумію різницю між цими двома державними органами управління. І тому та постанова Кабінету міністрів, на яку ви посилаєтесь як на Святе письмо, до міського конкурсу не має ніякого відношення. Тому на нашому зібранні було вирішено взяти за основу Київське положення про подібний конкурс, та згідно нього розробити наше положення, і винести його для затвердження на Сесію міської Ради. Де ви в цьому вбачаєте «кримінал» чи якийсь «диктат»? До речі з цими аргументом погодився і голова спілки архітекторів Сергій Козак, і довожу до вашого відома, що цю пропозицію вніс п. Володимир Швець.
Відносно пані Банової, як її ви називаєте, то п. Ірина запропонувала як на мене досить розумну і слушну пропозицію, яка була одноголосно підтримана, аби пропорційно від кожної спілки ( художників, архітекторів, дизайнерів та журналістів) ними ж були запропоновані кандидатури у члени журі, і я не вбачаю в цьому нічого поганого, а відносно того, що вона ніби то хотіла посісти «трон» голови журі з якого скинули п. Зою Діденко і на який вона сама залізла, то це відверта брехня тому, що ніхто навіть не натякав про обрання нового голови журі.
Пане Автанділе, ви писали цю повністю брехливу статтю, ніби особисто були присутні на всіх наших засіданнях, але я вас там ні разу не бачив, тому виникає питання: хто вам всю цю дурню вніс у вуха, чи можливо ви захотіли знову бути переможцем цього конкурсу, а зрозумівши, що вам нічого не «світить» вирішили облити брудом всіх хто не дав вам та вашій «компанії» зробити цю чергову оборутку.
Іще порадив би вам не пхати свого носа а ні до самооборони, ні до козацтва…
Член журі на пам’ятник «Небесній сотні»,
козак 4 сотні Самооборони Майдану,
курінний отаман Сергій Скоробогатий.