Хто і як “поправляє” здоров’я у районному оздоровчому таборі «Надія» (коментар)

Редакція НГП друкує статтю з газети «Прибузька зоря» №29, яка продовжує тему зловживань в управлінні освіти, молоді та спорту Хмельницької районної адміністрації.

Звернутися через засоби масової інформації до мешканців Хмельницького району мене, як депутата районної ради, змусили численні усні звернення громадян відносно «оздоровлення», яке вже другий місяць триває у районному оздоровчому таборі «Надія», всіх тих відвертих безчинств, про які перемовляються пошепки працівники табору, діти, які там перебували та їхні батьки. Проте вголос  і, тим паче, в районній  газеті про це говорити не наважуються, натомість  регулярно з’являються замітки про те, який чудовий відпочинок організовують у таборі «Надія». Безперечно, для когось це справді –  рай земний, але зовсім не для самих дітей.

Багато хто з вас, шановні читачі,  знає,  яких зусиль коштувало районній владі, зокрема і колишньому голові районної ради Катерині Петрівні Андрійчук,  відкриття у Доброгорщі цього оздоровчого табору, скільки труднощів довелося подолати, аби усунути проблеми з водопостачанням та облаштуванням  приміщення колишньої загальноосвітньої школи, де  нині знаходиться табір. Скільки здоров’я і  нервів поклала на це колишній директор  табору?..

Новий виток  проблем із дитячим оздоровленням і,зокрема, із табором «Надія» розпочався із призначення рішенням сесії районної ради нового директора табору. Олександра Атаманчука, як єдино правильного кандидата на цю посаду, рекомендувала сама начальник управління освіти, молоді та спорту. Покладаючись на авторитет  та професіоналізм Валентини Францівни, депутати більшістю голосів підтримали кандидатуру Атаманчука. Звідки ж було знати, що цю людину «турнули» із попереднього місця роботи за постійне зловживання оковитою…

Не знали тоді, зате дізналися після того, як Олександр Іванович приступив до виконання своїх службових обов’язків у «Надії». Перебуваючи у довготривалому «запої», пан директор з’являвся на роботі будучи або вже «під градусом», або з похмілля і відразу ж шукав можливості  похмелитися. Закономірно, що з такими інтересами про жодне виконання своїх безпосередніх обов’язків не було й  мови – які там платіжні доручення на продукти харчування, яка організація дитячого оздоровлення, якщо власний організм настирливо вимагає «поправити» здоров’я?..

Та й формуються табірні зміни вже традиційно шляхом добровільно-примусовим, після того, як кожен із директорів шкіл району отримує вказівку  начальника «райво» знайти і доставити відповідну кількість дітей.  Про бездіяльність та халатність пана Атаманчука яскраво свідчить хоча б таких кричущий випадок:  дитина, учениця 5-го класу,  перебуваючи в таборі, зламала ногу. Звичайно ж, її доставили в травмпункт, але  аж по тому здогадались повідомити батьків і півтори години, допоки мати травмованої дівчинки дісталась лікарні, дитина залишалась сама. Відповідно до кошторису і фінансування, продукти поступають в табір з розрахунку на 90 таборян, а на початок ІІ табірної зміни поступило 105 дітей. Виникає питання, чим годували “позапланових” 15 діточок? Батьки забирають своїх дітей подалі від такого “оздоровлення” нібито по сімейним обставинам. Тому і не дивно, що на момент завершення такого горе-відпочинку в таборі залишилось 50 дітей.. Про організацію екскурсій, виховних заходів для дітей навіть не йдеться…

Виникає закономірне питання – чому начальник управління освіти, людина, яка особисто рекомендувала Атаманчука на посаду директора табору, відверто закриває очі на все, що там відбувається? Кому це вигідно, і головне – чому при цьому мають страждати діти? Очевидно, не обійшлося без так званого «шкурного» інтересу. Кадрова політика, яку провадить начальник управління, організація роботи самого  управління та шкіл району залишає більше питань, ніж відповідей. Чому у зв’язку із скороченням штату працівників спочатку планувалось скорочення  однієї посади, а після переконливих прохань  «наближених» осіб, рішення було змінено і під скорочення  потрапила посада начальника відділу позашкільної освіти та виховної роботи. В мене питання – чим мотивувалось таке рішення?

За останній час я отримав безліч анонімних телефонних дзвінків  – самі педагоги розповідають про постійні «побори» пані Данілової: жодна атестація навчального закладу не обходиться без «конверта». Жодного місяця не пройшло, аби начальник господарської групи не зібрав із водіїв шкільних автобусів талони на пальне – по 20 літрів з автобуса, на потреби свої особисті. Чи на  потреби Валентини Данілової?  Та й  із преміюванням працівників самого управління освіти, молоді та спорту,  за чутками, не все і не завжди буває прозоро:  деякі працівники, отримавши премії у розмірі середньомісячного окладу, за тією ж «вказівкою зверху» віддають преміальні гроші начальнику управління. Мабуть, не вистачає Валентині Францівні на прожиття…  Коли хворів її близький родич, всі вчителі району дружно і організовано, але не зі своєї ініціативи, скоріш за все – за негласною вказівкою, «скинулись» по 100 гривень. У районі – 43 школи, загальна кількість працівників – понад дві тисячі. Судіть самі..  Шановний читачу, також дай сам собі відповідь, чому після повернення пані Данілової на посаду, майже всі директори шкіл і вчителі вступили у тоді привладну Партію Регіонів?…

Освітянська галузь району – сфера величезна. При грамотному підході та із такою яскраво вираженою підприємницькою жилкою, як у начальника даного управління, тут чимало простору для отримання  матеріального зиску окрім заробітної плати. Наприклад, харчування дітей у школах впродовж навчального року. Закупівля продуктів відбувається у ЗАТ «Фірма Бакалія». Проте за прямою вказівкою пані Данілової велика партія круп для шкільних їдалень була придбана у приватного підприємця. Чим «бакалійні» крупи не влаштовували Валентину Францівну  – невідомо, проте достовірно відомо, що школярі, для яких  ці самі крупи готували, їсти їх відмовлялись – продукт був вкрай поганої якості, впереміш зі сміттям. Справа тут в гастрономічних вподобаннях, чи в передчутті додаткового «відкату» – невідомо, але факт залишається фактом.

Звичайно, Валентино Францівно, своя сорочка  – ближча до тіла. Свої інтереси – вони на те і є своїми, аби ставити їх на перше місце. Але чи не занадто далеко Ви зайшли в переслідуванні власних меркантильних цілей?  Кажуть, що педагог – це покликання. Зважаючи на все вищесказане,  запитую – у чому саме Ви, шановна, вбачаєте своє покликання?

Промовисто доповнює все, вище сказане мною публікація на Незалежному громадському порталі від 14.07.2014 р. “У Хмельницькому районі “клепають” відмінників уже після навчання”…

Борис КУЛЬБАЧНИЙ,

депутат Хмельницької районної ради.

 Публікуючи статтю з газети «Прибузька зоря», редакція НГП запитала у Бориса Кульбачного, з чим пов’язана її поява.

Борис Кульбачний: «Опублікувати статтю у газеті «Прибузька зоря» №29 мене покликало почуття справедливості. Усі наведені факти я отримав від людей, котрі телефонували до мене та розповідали про діяльність пані Данілової на посаді начальника управління освіти, молоді та спорту.

Що цікаво, одразу після написання матеріалу, були організовані схвальні відгуки про літній відпочинок у таборі, про діяльність самої Данілової. Я – депутат уже двох скликань і на моїй пам’яті до цього часу такого роду публікацій не було. Значить, дійсно зачепив «за живе».

Під час першої депутатської каденції, працюючи секретарем бюджетної комісії, я бачив, що кошти, котрі виділяються на сферу освіти, використовуються, м’яко кажучи, не раціонально. Про що не одноразово розповідав. Однак відповідної реакції зі сторони керівництва районною освітою не було.

Сьогодні у же не ті часи, коли можна закрити очі і довго чекати, поки ліквідують корупційні недоліки. Маю інформацію, що Валентина Данілова отримала від керівництва району уже дві догани. Очевидно, на то є вагомі причини. Значить не одному мені відомо про зловживання та недоліки у роботі начальника управління освіти, молоді та спорту.

Зрозумійте, у мене не має ніяких особистих образ чи зведення рахунків з Валентиною Францівною. Я хочу, аби в освітянській сфері району був наведений належний порядок. Зникли побори, заляканість….

Сьогодні Валентина Данілова пішла на лікарняний. Очевидно, щось вичікує….»

Loading...
Теги: ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 42

  1. А чи не здається вам, що Дмитришин сам дав можливість піти їй на лікарняне або й порадив? Віри немає нікому. А провідати таки треба було б…

  2. А чи не настала пора опублікувати у газеті список панів директорів та директорок, які підтримують корупцію у Хмельницькому районі? А чи не спільні інтереси вони захищають? Ганьба!!!

  3. Підтримують корупцію – це одне, ми не знаємо в які умови вони поставлені. Краще список директорів – корупціонерів

  4. Ось що пишуть жителі Краматорська:
    Господа «регионалы»!

    У вас совесть – есть?

    Знакомо ли вам такое чувство вообще?

    Кто дал вам уверенность, что вы ухватили Богу за бороду, и так будет всегда?

    И кто вы вообще такие после всего, что натворили?!

    Господа «регионалы»!

    Подойдите к зеркалу. Посмотрите в глаза своему отражению.

    И скажите: «Я – виновен.

    За мою должность умирали люди.

    За мою возможность сытно пожрать лилась кровь.

    За мой комфорт и личный уют снаряды разрывали людей на улицах.

    За мой кошелек тысячи людей лишились всего.

    За мой отдых на курорте, люди спали по подвалам и в ванных.

    За улыбки на лицах моих детей пролилось море слез.

    Я – виновен.

    И нет мне прощения».

    Сделайте это.

    Признайте: итогом вашего многолетнего правления стала война. Кровь, жертвы и разруха.

    Ненавидимый и непонимаемый вами Майдан – это тоже следствие вашей политики.

    Сбежавший вор и трус Янукович, зазвавший в Украину иностранные войска – это тоже вы, Партия регионов.

    Признайте правду.

    А затем сдайте свои залитые чужой кровью и слезами партбилеты. Все, разом. Попросите у людей прощения за всё, что вы сделали и натворили.

    И быть может, люди вас когда-нибудь простят.

    Ведь вы – люди?..

    • …и ниже подписавшиеся сабаков-трупчинов-сопляшко-каломойша-потрошенко-падлубій-ти:мошенниця-тягнибакс-яйценюх-клячко…
      Чуєш красавіца,твої нинішні що прийшли вбили більше народу ніж усі попередні. Так шо пригай боком троль малолєтній.

  5. Освітяни схаменіться! У Вас дійсно в освіті велика корупція. І не має значення місто це ,чи район. Усі дитсадочки і школи,це все за гроші. Про це знають усі в кого діти,чи онуки. Влаштувати це означає дати гроші. Нічого не змінюється десятиріччями. А скільки деруть в класах? Щороку. А які подарунки купують вчителям? І золото,і техніку. Одна справа,що батьківський комітет збирає,інша справа вчителі,яким весь час щось потрібно. Зробіть платні школи і для середнього класу. Не змінити освіту,навіть,якщо всіх звільнити.

  6. Директори! Про який страйк ви пишете? А ви запитали у вчителів, чи підуть вони на страйк? Чи ви нас поженете палицею як стадо? Думаєте, що буде як у травні, коли директор примусив нас ставити підписи під листом на захист начальника під погрозою звільнення! Так вже не буде!!!

    • А ви знаєте нам також пропонували ставити підписи,але в нас крім директора ніхто не підписав

  7. Чому директорам дається догана за те, що діти не відвідували табір “Надвя”? Про це всі говорять пошипки….чому?????

  8. Значить вже досить говорити пошепки, досить все робити через погрози. Директори, ви всі грамотні люди повині знати, що оздоровлення – це суто справа батьків, батьки самі знають де оздоровити своїх дітей. А й справді, досить бути стадом, все залежить від ВАС. Схаменіться, ви довше живете і працюєте в цьому районі, ви захищаєте свій район, а пані Данілова роздєрєбанила все що можна, освіту зробила для себе, ходіть далі на ципочках, бійтеся!!!! ганьба таким директорам!!!

  9. Так,дійсно, правда світом блукає…. А в освітній галузі Хмельницького району її понад десятиріччя нема….
    Оздоровлення – найболючіша тема….,як можна, коли в країні війна,розруха , грошей нінащо не вистачає,…..а тут “пир во время чумы” примусове оздоровлення на 21 день нікому непотрібне…

    Мало того ще й “Ерудит”,”Патріот”,”Надія”..- примусово й виставлені квоти !!!!!
    Окремо про “Ерудит”… Хто там побував , той бачив…..!!!! Умови -ворогові не побажаєш!!!! АНТИСАНІТАРІЯ !!!!!,по 13 дітей у класній кімнаті…,можна задихнутися,душ не працює,бо нема води……Люди добрі,скажіть хто буде спокутувати гріх за оцих діток ,які зі стін однієї школи потрапили в стіни іншої,яка вже теж стомилася за навчальний рік і потребує косметичного ремону……!!!! А педагогів примусово посилати туди приказним порядком з погрозами на нічні чергування – хіба це написано в посадових обов’язках вчителя…???
    Та писати можна багато …. Дійсно в освіті як і в країні потрібні зміни…..
    Регіоналка Данілова – це по суті вже історія, її пісня вже проспівана давно…

    • Вас посилали ночувати один раз в цьому році. а вчителі закладу в якому “Ерудит” вже 5 років ночують і ніхто їм навіть премії не дав, не кажучи,що за це повина бути оплата, як вихователям
      .

  10. А я в цьому році , коли відводили вперше дитину до дитсадка відмовилася від папірця , на якому було вказано банківський рахунок та великими літерами надруковано напис: БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД. Здивуванню панянки -освітянки, яка мені впихувала папірець не було меж. Але я чітко відрізала, що це літо моя благодійність йде на війну, де перебувають наші чоловіки. На почуте перед собою побачила кислу міну невдоволеної пані, але вона через деякий час оговталась , проковтнула відмову , випалила мені вслід : “Ми подумаємо, що з вас взяти!!!!!!!” Однак “освітянка” ще не знає про мою рішучість. Хай не сподівається і якби кожен відмовлявся від переказу коштів на міфічну благодійність, від безкінечних євроремонтів класних кабінетів, здавання на цілу купу друкованих зошитів в яких за цілий рік діти тільки списують по 2-3 сторінки, на скидання немалих сум на замовленні подарунки…., то в результаті не були б на кожному кроці обманутими. Чомусь не одна задниця в департаменті освіти реально не напружується над ЯКІСТЮ наданих освітніх послуг, а лише скаженно дбають про кишенні. Ганьба кожному на чиїх руках буде кров загиблих українців. Зміни, як не крути маємо починати із себе

  11. Війна на Сході все рівно закінчиться нашою Перемогою ! І ті з нас, що повернуться додому, вже ніколи не будуть просто “бидломасою”, яку можна вічно доїти. Так більше не буде, що влада має всі привілеї у суспільстві, починаючи з безкарності перед законом і закінчуючи необмеженими можливостями для збагачення, а люди мають тільки обов’язок платити податки. Так більше не буде, що одні виводять за кордон кошти і купують там маєтки, а інші змушені їхати туди заробляти, щоб прогодувати сім’ю. Вся ця мафія Данилових – Коцемирів – Кольгоферів має сидіти в тюрмі, і ніякі куплені суди та кишенькова прокуратура вам не допоможе. Чекати не так довго, тож “біжи, Валю, біжи”, сховатися зможеш тільки в Рассєї.
    Mendax in uno, mendax in omnibus

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.