Про героя, який завжди поруч

Опять власть меняется

Опять власть меняется

Так уже склалося, що останніми роками наш герой завжди поруч із гучними регіональними скандалами та скандальними регіональними особами.

Наш герой мав хороші стартові фінансові можливості, які, в купі з наполегливістю, за протекцією впливових людей швидко піднесли його на вершину регіональної політики. Свого часу на нього була зроблена ставка представником «влади від Бога», після чого наш герой протягом тривалого часу був завжди поруч із цією владою.

У великому казенному домі з колонами наш герой формально відмовився вступати в янучарську більшість (бо виборці цього б не зрозуміли), але фактично всі важливі голосування здійснював згідно відмашки чарівної руки. Потім він піднімав уже свою власну руку задля «додаткових заходів захисту безпеки громадян» та інших диктаторських штучок. Вже через кілька днів така стурбованість про безпеку громадян призведе до перших жертв на Грушевського, потім буде загибель Небесної сотні, анексія Криму, неоголошена війна з Росією…

Після втечі власника золотого батона, наш герой попрощався із своїми наставниками із ПР та різко змінив свою політичну позицію – тепер він стає захисником ідей Майдану (хоч недавно ще називав його активістів мудаками), збирачем ліків і армійського спорядження.

Тепер він уже завжди поруч із новою владою. Це щось нагадує кадри із відомого кінофільму.

Зараз наш герой на екранах свого телеканалу старається бути завжди поруч із проблемами української армії, допомагає хлопцям амуніцією. Загалом – це дуже правильні речі, бо патріотові на фронті, по великому рахунку, все-рівно хто привіз той бронежилет, який в критичний момент може врятувати його життя. Питання тільки в тому, що армії зараз допомагають тисячі жителів області, а піариться на цьому найбільше той, хто завжди поруч.

Лише час покаже, чи дозволять подібні штукенції нашому горе-депутату стати героєм нового парламентського роману і наскільки хорошою виявиться пам’ять його виборців.

Loading...
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Роман Омельчук

Роман Омельчук

Громадська організація "Сила людей"
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 56

  1. Це вже клініка. У когось прогресуюча Лабазюкофобія (:
    Може в одного з представників диванної сотні?

  2. Да гарний в нас менталітет, робишь для людей погано ніого не робиш теж погано, вот і думай що поки будет ак то і жити будемо так

  3. хмельничанин не оригінально якось , заїжджана фраза! Слухай а як же тобі так Лабазюк стоїть поперек горда. тупі фрази , гниле обзивання – агресія , в якій , по суті і живе вся Україна. 5- бездєльників сидять і мусолять на нгп лабазюка. йди блядь ти вкради – а потім роздай , їдь блядь на Схід в гарячі точки , а не дрочи в комп”ютері ! Сидіти – пиздіти – хуйгню писати – всі МАСТАКИ

  4. сам був на майдані але в шоці від наших же. самі ж себе з”їдаємо ! обісрали вже майдан на всю область. хвате вже мусолити одне те саме! Скажу , Лабазюк – єдиний хто реально робе , батьки мої були в нього на зустрічі – реально хто ше шось робе .

    • реально робе – пиженний, краде куди не глянь. 120 мільйонів за рік. реально робе!

    • “реально хто ше шось робе” – от ти, іване, певно єдиний, хто не із ботів Лабазюка

  5. Слава Україні! нехай лабазюк працює , хлопці зі Сходу кажуть , що реально допомагає, їздить

    • сьогодні Сергій поїхав третій раз. Повіз дві одиниці броньованої техніки, щоб врятувати життя нашим хлопцям. До того завіз близько чи більше бронежилетів. І я сам задумався, а що я можу допомогти?

  6. Я хочу з Вами особисто поспілкуватися. Мій телефон 0960519876. Віталій. Слабо?

    • Роман Омельчук не зателефонував. Хтось знає його? Чи це Зорро? Чи капітан Немо?

  7. Класний дуже стиль написання

  8. Стидно читати! Ми всі повинні допомагати хлопцям,раз так сталося. Їх,загиблих,набагато більше,ніж небесноі сотні. Ми не знаємо всіх прізвищ,а війна продовжується. Сумно. Давайте забудемо про партії,у нас війна. Дай Бог щоб вона не прийшла в Хмельницький.

  9. Знайомий почерк автора

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.