Волошановський Павло Станіславович, народився 10 лютого 1978 року в селі Іванківці Хмельницького району. Має дві вищих освіти: економічну та управлінську, закінчив Національну академію державного управління при Президентові України. Отримав досвід роботи у приватних та державних структурах. Був обраний депутатом Хмельницької районної ради, після чого, власне, й вирішив балотуватись у 2010 році на посаду Олешинського сільського голови. Рішення приймалось виважено, оскільки проблемні питання жителів районної громади були знайому йому як депутату не з сторінок газет чи інших ЗМІ. Посада сільського голови значно розширювала можливості реалізувати задумані плани.
Чи легко вдалось пройти горнило виборів?
Вибори – це майже завжди стресова ситуація, а у мене було 15 конкурентів. Однак громада, порівнявши усі програми та досвід роботи кандидатів, довірила представляти її інтереси саме мені. Зазначу, що на вибори прийшло більше половини виборців (сільська рада налічує більше 4 000 мешканців, з яких 2,5 тисячі виборців), відрив від найближчого конкурента був суттєвим. Висока довіра народу вселила у мене надію, що реалізувати задумане за такої підтримки неодмінно вдасться.
З якими проблемами довелось зіткнутися одразу після обрання?
Оскільки вибори відбулись наприкінці року, то першою проблемою була відсутність коштів на різні заходи, оскільки бюджет був майже увесь використаний. Розпочинати роботу довелось в досить екстремальних умовах.
Усі ми розуміємо, що розв’язання тих чи інших соціальних питань залежить від того, який у тебе бюджет. Тому головним пріоритетом для себе одразу визначив: необхідно шукати джерела наповнення місцевої казни. Розібравшись з фінансовими документами, зрозумів: основна частина доходу отримується від здачі в оренду, використання землі. У той же час з 2001 року не проводилась нормативно-грошова оцінка землі (хоча має проводитись кожні 5 років). Провівши таку оцінку, ми фактично збільшили надходження майже у три рази. Коли я прийшов на посаду бюджет був 1млн. 200 тис. грн., а сьогодні він – 3 млн. 700 тис. грн.
Збільшивши надходження, почали розвивати соціальну інфраструктуру. У тому ж 2010 році на сесії прийняли рішення про капітальний ремонт та реконструкцію пустуючих приміщень для відкриття там дитячих садочків у селах Іванківці та Велика Калинівка. Необхідно зауважити, що черга у садочки на той час складала близько 400 дітей.
Однак, на жаль, швидко реалізувати задумане не вдалося. Фінансування проектів через органи державного казначейства розпочалось лише в листопаді 2012 року. На сьогодні закінченні роботи по Великокалинівському дитсадочку, який розрахований на 50 дітей. Створено 9 робочих місць. На стадії завершення й роботи в Іванковецькому дитсадку.
З відкриттям цих дитячих садочків, а це планується зробити, за наявності фінансування, у 2015 році, остаточно вирішимо проблему охоплення дітей закладами дошкільної освіти.
Також сільська рада постійно дбає про оснащення і зміцнення матеріально-технічного забезпечення Олешинського дошкільного закладу. В садочку замінено 15 вікон на металопластикові, на що затрачено 20 тис. грн., 6 дверей на 4 тис грн., встановлено пожежну сигналізацію – 20 тис грн., обладнано внутрішні санузли – 20 тис грн., закуплено холодильник, електром’ясорубки, господарські товари, ноутбук, принтер, іграшки, дитячі ліжка на молодшу групу на суму – 11 тис грн., зроблено поточний ремонт приміщення дитячого садка. Нещодавно відкрили четверту групу, яку відвідують 25 дітей віком 3-4 років.
Роботи у дитсадочку йдуть до завершення
Оптимізація шкільної освіти, яку проводила попередня влада сильно зачепила вас?
Сесія Хмельницької районної ради свого часу прийняла рішення про оптимізацію, а фактично про закриття Череповецької школи I-II ступенів, де тоді навчалось 38 учнів. Було проведено схід села, де чиновникам аргументовано пояснили, що село розвивається, приїжджають молоді сім’ї з Хмельницького на постійне місце проживання, тому доцільності закриття школи немає. Таким чином заклад вдалося відстояти.
Як налагоджена співпраця з бізнесом?
З представниками бізнесу у соціальних питаннях ми однодумці. Велику допомогу у реалізації проблемних питань надають владі місцеві підприємці. Директор ТОВ «Нові аграрні технології» Ізбінський Іван Володимирович, крім того що надає роботу селянам та вчасно розраховується за паї, бере активну участь у реалізації соціальних питань, зокрема безкоштовно допомагає продуктами харчування дитсадкам, підтримує ветеранів. Допомагає також сільській раді в ремонті доріг.
Приємно відзначити депутатів, котрі реально опікуються соціальними селищними питаннями. Це Вознюк Олександр Йосипович, Островський Олександр Олександрович, Осядлий Віталій Станіславович, Грицина Сергій Дмитрович, Купа Сергій Васильович, Марченко Віталій Анатолійович та інші.
Яка ситуація з сільською медициною, ФАПи не закривали?
Сьогодні на території сільської ради функціонує 4 ФАПи, жоден не був закритий. Однак перебувають вони на балансі районної лікарні, що створює певні незручності. Ми можемо забезпечити їх усім необхідним, та й, зрештою, забезпечуємо за необхідності. Проте процедура їх фінансування, на мій погляд, занадто бюрократизована. Уявіть: спочатку рішення про виділення коштів приймають депутати селищної ради, згодом голосує районна рада і тільки тоді кошти надходять до адресата. А соціальна відповідальність лежить на плечах сільської ради.
Приміщення ФАПу
Чим мотивована така процедура?
Нічим. Такий механізм був прийнятий на сесії обласної ради десь у 2009=2010 роках і, на мій погляд, цей крок був хибним. Це позбавляє оперативності у вирішенні наболілих питань та зв’язує руки місцевій громаді. Тому, власне, й при наявності коштів, ми так довго не могли вирішити питання дитячих садочків.
А як вирішуються питання з залученням місцевої молоді до спорту?
Спільними зусиллями сільської ради та представників молоді було відремонтовано підвальне приміщення, закуплено інвентар та організовано спортивний тренажерний зал.
У найближчих планах розбудова сільського стадіону, в Олешинській школі плануємо створити спортивний зал, для чого підготували необхідну документацію для участі у 2015 році у грантових проектах Європейського фонду сприяння місцевому самоврядуванню.
Спортивний тренажерний зал
Оскільки територіально сільська рада розташована поряд Хмельницького, як це впливає на вирішення тих чи інших земельних питань?
Аби всі чітко розуміли, існує розподіл повноважень в сфері земельних відносин. Землями в межах населеного пункту розпоряджається сільська рада, а поза них – раніше були повноваження районної адміністрації, а сьогодні – Управління держземагентства у Хмельницькій області. Тому доволі часто на початку доводилось пояснювати людям, у яких забрали пасовище, де будуються приватні будинки, що сільська рада не має до цього ніякого стосунку. На сьогодні землі «роздерибанили» так, що не має можливості розширити межі сільського кладовища. І ніхто не несе ніякої соціальної відповідальності. Інтереси громади взагалі не враховуються.
І хоч уже сьогодні землями розпоряджається Держземагентство, віз і нині там, тобто ніяких змін на краще не відбулося.
Вважаю, що сільська рада має нести відповідальність за землі не лише у межах населеного пункту, оскільки теперішня ситуація абсолютно не враховує інтереси територіальної громади. Чи хоча б виділення тих чи інших земель погоджували з місцевою владою. Склалася погана традиція, коли до керівництва приходили люди, далекі від сільського життя та роздавали землі пасовища невідомо кому. А селяни, котрі утримують корову, позбавлялися можливості її випасу.
Більше того, сьогодні жодне село не має генплану. Вірніше він є, лише датований 70-ми роками минулого століття. Кому це було вигідно легко здогадатись, адже без нього землею значно простіше розпоряджатись. Нині його виготовлення вартуватиме орієнтовно 280 тис. грн. лише для нашої сільради. Краще ці кошти направити на школу, дитсадок чи дорогу.
Ще одне болюче питання – ставки. Як з ними?
Розумію про що натяк. На території сільської ради знаходиться 6 ставків. З них 3 ставки здаємо в оренду підприємцям, а ще 3 знаходяться у власності громади, де вільно можна відпочити та половити рибу. Контроль за ними веде спілка мисливців. Оренда оформлена прозоро. До речі, коли представники попередньої влади намагались забрати один із ставків, депутати сільської ради його відстояли, за що їм честь і хвала.
Сміттєзвалище – це ваша територія?
Ні. Але так чи інакше впливає на життя селян. Навіть отим сморідним запахом, який розповсюджується у вітряну та дощову погоду. Однак знаємо, що у перспективі будуватиметься сміттєпереробний завод, який позбавить землю від накопичених відходів. Більше того, підприємець Петро Крикун, який будуватиме це підприємство, пообіцяв виділити значні кошти на соціальні потреби громади. Були проведені громадські слухання і населення підтримало цей проект.
Чи створює додаткову соціальну нагрузку фактор «подвійного проживання», коли людина має реєстрацію у Хмельницькому, а фактично проживає на території сільської ради?
Звичайно, сьогодні є багато людей, котрі юридично проживають у Хмельницькому, а фактично мешкають у нас. Як приклад, дачний масив «Видрові Доли», де люди також потребують освітлення, хорошої дороги і т.д. Хоча ми точно не рахували, однак вважаємо, що фактично населення нашої громади складає більше 8 000 населення, що у двічі більше реального.
Сьогодні багато говориться про реформу місцевого самоврядування, які зміни уже проведені?
Поки що все на рівні розмов, жодних реальних кроків. Реформа справді не лише назріла, а на мій погляд, уже перезріла. Усім зрозуміло, що таку кількість сільрад утримувати бюджетно сьогодні не потрібно. Проектів реформи озвучено уже не один. На мій погляд, має бути прийнятий найбільш соціально спрямований, оскільки в основі будь-якої реформи повинен лежати добробут людей.
Розмовляв Вадим Олексюк