Віктор Коліщак — ще один помаранчевий, який долучився до нинішніх майданних подій у Хмельницькому. Про свою непосильну лепту для “майданівців” розповідає неохоче, мовляв, не звик рекламувати спонсорську допомогу. Однак ми дізналися, що під егідою громадської організації “Рідне місто” (належить Коліщаку — ред.) організоване гаряче частування кавою і чаєм страйкарів.
Вихід на Майдан пан Коліщак пояснив нерозумінням призупинення руху на євроінтеграцію команди Януковича-Азарова. “В останньому інтерв’ю для центральних телеканалів Віктор Янукович обурювався, що Україна платить найвищу ціну в Європі за газ — 510 доларів за тисяча кубів. У той час країни Євросоюзу сплачують за російський газ 370 доларів. То може Україні швидше треба рухатися до Євросоюзу, щоб платити 370?” — каже очевидні речі співрозмовник.
Він наголосив, що гасла, які лунають страйкарями, здебільшого студентами, на кшталт “Януковича на нари, тоді підемо на пари” або “Зека — на нари” не передбачають конкретики. “Ну залишиться Янукович на посаді, а студенти можуть втратити шанс на здобуття освіти, шляхом виключення з вишів”, — додає Коліщак. Гасла треба вживати, коли вони є справді рушійними, переконаний він.
— Що для Вас означають події, які в Україні характеризуються один словом — Євромайдан?
— У будь-якому випадку Майдан мав відбуватися. Або у разі підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом, або у разі провалу. Якщо би підписали відповідний документ у Вільнюсі, то зібрався б Майдан, який підтримав такий курс. Якщо би не підписали Угоду, люди також вийшли на Майдан.
Те, що відбувається сьогодні з боку влади, нагадує махання кулаками після бійки. Мовляв, ми ж не сказали, що відмовляємося від Європи. Навпаки — хочемо жити у Європі. Але владоможці забувають важливу деталь: у нас не всюди виконуються закони, чого не скажеш про Європу. Більше того, у нашій державі ті, хто пишуть закони і ті, хто їх контролюють, не дотримуються, а вимагають у простих громадян не порушувати Букви Закону. Звісно, що буде протистояння. Наразі спрогнозувати подальший розвиток Майдану дуже важко. Влада обіцяє підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Проте вони і раніше давали такі ж обіцянки.
— Тобто влада вдається до шантажу, щоб понизити загальний градус невдоволення в суспільстві.
— Погоджуюся. Хочу сказати, що у діловому суспільстві, коли є конкретні домовленості, так не поступають (мова йде про не підписання Асоціації — ред.). Президент щось намагається пояснити, мовляв, тому що. О це його “тому що”! Даруйте, може все погано через те, що не підписуємо Угоди? До прикладу, в останньому інтерв’ю Віктор Янукович заявив, що Україна платить найвищу ціну в Європі за газ — 510 доларів за тисяча кубів. У той час країни Євросоюзу сплачують за російський газ 370 доларів. То може Україні швидше треба рухатися до Євросоюзу, щоб платити 370? І не зважати на Росію?
Інший момент стосується міфу, що українські товари неконкурентні з європейськими. Навпаки — Україна може конкурувати з будь-якою європейською державою. Не секрет, що сьогодні, особливо легка промисловість Хмельницької, Чернівецької, Рівенської області, отримують замовлення від провідних європейських брендів, виготовляють цю продукцію на Україні, а далі відправляють її закордон. Таким чином, сировина імпортна, українці шиють з неї продукцію, ліплять брендові лейбу і — на Європу.
Ще одна цікава деталь. У Хмельницькому є присутність автосалонів різних іномарок. Але їхня ціна вдвічі більша, ніж у єврозоні, оскільки українці при купівлі іноземної автівки сплачують мито і податок на додану вартість. На що спрямовуються ці податки? На яке покращення? То може ліпше було би приєднатися до Євросоюзу, і всі, у кого є бажання придбати доступні імпортні машини, їх купували, а кошти, які раніше сплачували за мито і ПДВ, направляли на інші цілі.
— Янукович розуміє переваги від вступу до ЄС?
— Очевидно, що так. Утім, біда в тому, що повнота влади сконцентрована в одних руках. Тому то народ вимагає перезавантаження влади. Це необхідна дія. Тому що, на ключові державні посади призначаються вихідці зі Східної України. Правильніше було би призначати керівників, враховуючи специфіку кожної області. Ще непогана ідея: якщо президент від влади, запропонувати на посаду прем’єр-міністра кандидатуру з опозиції. Це нормальна європейська модель направлена на конструктивність.
— Якби не силовий розгін Євромайдану, чи виникли масштабні протестні акції в країні?
— Рівень невдоволення діями влади Януковича спостерігався й до силового розгону. Не забуваймо уроків історії — українці не раби й ніколи ними не були. Події в країні підтвердили, що девіз “Один за всіх, всі за одного” працює. До речі, наша громадська організація “Рідне місто” також порушила цю тему. Не я виступив ініціатором, а самі колеги сказали, що треба відстоювати проєвропейську позицію.
Чому на Майдан вийшла молодь? Все просто — між ними є комунікації: вони спілкуються, читають Інтернет, сидять у соціальних мережах, здобувають вищу освіту. Ще Петро перший відправляв кращих із кращих у Європу здобувати фахові знання, які потім поверталися до Росії і там їх застосовували.
Говорячи про застосування сили до мирних громадян, не слід відкидати думку, що це міг бути силовий сценарій президентських виборів 2015 року. На парламентських виборах-2012 на собі відчув усю силу тиску на провокацій, коли підкидали вибухівки. Тоді начальник міського відділу міліції гарантував за два місяці розслідувати справу. Минуло рік і три місяці, а міліція неправильно, не у рамках закону веде справу.
— Після розпорядження Миколи Азарова про призупинення євроінтеграційних процесів і майже за день-два перед вільнюським самітом у райдержадміністраціях Хмельниччини почали збирати апарат, громаду і розповідати про причини взяття паузи. Що чиновників штовхало на такі безглузді кроки?
— Це страх. Поведінкою людей керує декілька речей, зокрема, і страх. Розберімося, хто проводив ті наради і для кого. Виходить, що керівники розповідали своїм же підлеглим. Це не спрацювало і не спрацює. Тому що, нині від керівництва держави немає чіткої вмотивованої відповіді, а що далі. Сам Янукович визнає, що в Україні ситуація набагато гірша, ніж у Європі, що нас постійно нагинає Росія… Між іншим, з уст Президента пролунала інформація, що Росія теж хоче йти в ЄС. Виявляється, не все так погано.
— Наскільки заява голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи про засудження кривавих подій у столиці, що з’явилася через три дні, є щирою?
— Це наслідок того, що треба було щось говорити. Хоча я переконаний, що він так не думає. Тому що, до прикладу, реакція губернатора на податкові майдани і те, що навколо них відбувалося, була іншою. Влада не хоче йти на поступки перед народом. Щоправда, ані влада, ані народ не можуть існувати один без одного.
— Регіонали-мажоритарники від Хмельниччини Віктор Бондар і Володимир Мельниченко заявили про вихід із Партії регіонів. А пан Мельниченко навіть обіцяв долучитися до розвалу партії влади у Кам’янці-Подільському. Ви вірите у масовість виходів з ПР?
— Відверто кажучи, не дуже. Скажімо, у Кам’янці-Подільському міську організацію очолює Мельниченко, а району організацію — голова райдержадміністрації. Якщо останній захоче докластися до розвалу партії, його звільнять з посади керівника району. Прийде інший, якого автоматично призначать головою осередку Партії регіонів.
Я не очікую масового виходу з партії регіоналів на Хмельниччині. Це не 2004-й чи 2005 рік. Хоча й тоді у Хмельницькій області не існувало Партії регіонів: був Ядуха і ще кілька чоловік, яких тоді ніхто хто знав. Вони провели юридичну реєстрацію, за що у майбутньому одержали певні посади і преференції.
— Майданна хвиля раптово піднесла на революційний п’єдестал осіб, які працювали у владі за президентства Віктора Ющенка, але за біло-блакитних майже не запам’яталися дієвими опозиційними вчинками.
— А де були ці лідери, коли відбувалася акція опозиції “Вставай, Україно!”? Це також широкомасштабних захід, який збирав тисячі людей на вулицях обласного центру. Сьогодні вони побачили, що ситуація набрала кардинального незадоволення населення, бунтарного характеру, і ринули на Майдан.
Якщо прослідкувати, то Хмельниччина, а особливо обласний центр, завжди пасе задніх з активізації до тих подій, що відбуваються в країні. Навіть сусіди тернополяни і вінничани набагато прогресивніші. Це пов’язано з нещирістю у діях місцевої влади, котра тримається за посади.
— Керівник депутатської фракції ВО “Батьківщина” у Хмельницькій облраді Іван Гладуняк прогнозує вихід депутатів з провладної групи “Будуємо Хмельниччину разом”, яку очолює Ядуха. Це реально сьогодні, беручи до уваги й тиск через Майдан?
— Практично ні. Лише можу поспівчувати тому ж Миколі Єгоровичу Скибі (ректор Хмельницького національного університету, депутат обласної ради від Партії регіонів — ред.). Добре з ним знайомий, він чудовий фахівець і менеджер вишу. Почув у ЗМІ, що студенти вимагали, щоб він залишив посаду ректора ХНУ. Робити закид, що він у Партії регіонів і йшов за списками, не зовсім виправдано. Скибу використала Система, як і, власне, інших депутатів. На той час (2010 рік, місцеві вибори — ред.) перед Миколою Єгоровичем стояло два варіанти: піти з посади ректора або йти на вибори під вивіскою ПР у депутати. Зараз він сидить на лаві регіоналів, але він не є їхнім однодумцем. Таких, як Скиба, в обласній раді близько 25 депутатів. Вони з більшістю, бо так склалася ситуація в державі.
До речі, я особисто проти тих гасел, які звучать на хмельницькому Майдані. “Януковича на нари, тоді підемо на пари”, “Зека — на нари” — це не механізм досягнення мети. Гасла потрібні тоді, коли ними можна задіяти до добрих і корисних справ. Доцільніше діяти так: є незадоволення, організуйте збір підписів і громадські слухання, встановіть намети. Робіть демократично.
— “Свобода” зробила заяву, що начебто “тітушки” штурмуватимуть Хмельницьку облдержадміністрацію. Влада відреагувала спростуванням, заявивши, що це провокації від націоналістів. Кому більше вигідний сценарій з “тітушками”?
— Тут є два варіанти: це може робити влада або третя сторона, яка стоїть між опозицією і владою і зацікавлена змінити владну конфігурацію. Ця сторона на платній основі підбурює таких же людей, які розуміють всю серйозність небезпеки.
Опозиції не цікавий такий сценарій, бо вона заявляє, що мирним шляхом хоче одержати владу. Сьогодні форма страйків дає більше результатів, ніж звичайні вигуки гасел.
Розмовляв Віталій Тараненко.