Позачергова сесія Хмельницької обласної ради, яка відбулася 10 жовтня, мала винятково технічний характер. Депутатів зібрали з метою внесення змін до проекту перспективного плану формування територій громад області. Доступним словами це означало фіксацію нинішніх децентралізаційних реалій з тими намірами, які обранці затвердили у травні 2015-го. Натомість “турбота” деяких слуг народу, навпаки, ускладнила життя.
У пікантному становищі опинилися Баламутівська сільська об’єднана територіальна громада Ярмолинецького району і Крупецька сільська об’єднана громада Славутського району, яких не вдалося “відформатувати”. Наступного ж дня Центральна виборча комісія оголосила перші вибори у цих громадах на 24 грудня. І тепер, щоб розраховувати на державну субвенцію, їм необхідно відповідним чином відображатися у перспективному плані формування територій громад Хмельницької області. До речі, своє слово має сказати і Кабінет міністрів України, який після рішення облради, вносить зміни до вже згаданого перспективного плану. Іншого не дано.
— На жаль, на рівні держави немає системних підходів до реалізації реформи децентралізації. Щось об’єднуємо, забуваючи про адміністративно-територіальний устрій і запровадження інституту префектів. Звідси страшну “зарубу” можемо спостерігати на прикладі Старосинявського району, де є райдержадміністрація, районна рада і ОТГ, які між собою постійно конфліктують, — починає розмову депутат Хмельницької обласної ради ВО “Батьківщина” і заступник голови постійної комісії обласної ради з питань децентралізації, регіонального розвитку та комунальної власності Михайло Бойко.
І додає цікавий факт. Виявляється цього року на адресу Хмельницької облдержадміністрації надійшов лист від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з проханням розглянути доцільність існування Старосинявського району і районної ради. За словами депутата, ОДА перенаправила цей лист голові облради, який скинув його постійній комісії обласної ради з питань децентралізації.
— Ніхто не хотів брати на себе відповідальність. Деякі депутати моєї комісії також оголили шаблі, мовляв, давайте ліквідуємо Старосинявський район. Я ж їм: “Люди, спочатку треба внести зміни до Конституції щодо адміністративно-територіального устрою, від якого похідним йде формування органів влади. Не можна огульно до цього підходити”, — переповів розвиток подій Михайло Бойко.
У результаті комісія облради рекомендувала Мінрегіону розібрати це питання у столиці шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, зокрема і Закону «Про адміністративно-територіальний устрій».
“Незалежний громадський портал” вирішив розібратися, як насправді тривають процеси децентралізації на Хмельниччині. Наше інтерв’ю з Бойком — це спроба загострити увагу на одній з ключових реформ, від якої залежить не тільки розвиток територій, а й майбутнє країни.
“ОБ’ЄДНАВШИСЬ ТРОЄ БІДНИХ, НІКОЛИ НЕ СТАНУТЬ БАГАТИМИ”
— На останній сесії облради Ви заявили: “Децентралізація — це нормальний процес, який необхідно підтримувати. Але ця підтримка не повинна бути сліпою, бо інколи за бажаннями громад ми штовхаємо їх на афери”. Розшифруйте, про які афери маються на увазі?
— Весь сир-бор довкола надання статусу спроможної об’єднаної територіальної громади тільки з єдиною метою — одержати державну субвенцію. Ось, до прикладу, створення Баламутівської ОТГ, яка у дійсності є неспроможною, тягне за собою масу проблем. А, отримуючи статус спроможної, ця ОТГ автоматично прирівнюється до міста обласного значення, отримуючи прямі міжбюджетні відносини. Поза тим, найближчим майбутнім вона ризикує втратити бюджетну самостійність (через відсутність спроможності) і ввійти до сусідньої громади. Тобто міста Хмельницький. Звідси висновок: об’єднавшись троє бідних (до Баламутівської ОТГ ввійшли Баламутівська сільська рада, Виноградівська сільська рада і Монастироцька сільська рада — авт.), ніколи не стануть багатими. Тому небезпечно маніпулювати отакими “аферами”, прирікаючи окремі ОТГ на потенційних вигнанців у новостворених міських громадах.
— Але ж є посадові особи, котрі пропагують подібні добровільні об’єднання?
— Справа втім, що десь не до кінця договорюється, яка доля чекає на такі утворення. Щоправда, Мінрегіон підтримує будь-який процес об’єднання. Проте не варто забувати про інші принципи об’єднання (а їх є сім), що виписані у законі про добровільне об’єднання громад.
— Чи не виникало відчуття, що реформа децентралізації в області має симптоми такого собі нарощування валу?
— Так. Ми не повинні перетворити процес децентралізації на гонку за пальмою першості. Мовляв, Хмельницька область тільки має бути лідером і давайте штампувати громади.
— Для Хмельницької області 2016 рік показав певне затишшя у питанні добровільного об’єднання громад. Адже після успішного старту, коли з’явилося 22 ОТГ, минулого року лише народилося чотири нових тергромади. Чим це пояснюється?
— Всі зайняли позиції вичікування. Спостерігали, як виживатимуть у нових умовах уже створені ОТГ. А нинішній сплеск, коли оголошено вибори у 13 тегромадах області, пояснюється структурними змінами в підходах, безпосередньо на рівні облдержадміністрації, де з’явилася посада заступника голови ОДА з питань децентралізації. Також певну роль відіграє конкуренція серед колишніх офісів реформ, які сьогодні перетворені у відповідні центри з надання практичної допомоги у проведенні реформи децентралізації.
“ВЕРСІЯ, ЩО ХМЕЛЬНИЦЬКА ВЛАДА БОЇТЬСЯ ДОСТРОКОВИХ МЕРСЬКИХ ВИБОРІВ, МАЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ”
— На Вашу думку, які перспективи розвитку залишаються в тергромадах, що виникли довкола Хмельницького?
— Мені здається, що в майбутньому Розсошанська ОТГ, Лісогринівецька ОТГ, Олешинська ОТГ захочуть бути з Хмельницьким. Але для цього треба внести зміни до ряду законодавчих актів. Також не можна відкидати і визначального критерію — наскільки вони є привабливими для обласного центру. Мова йде про їхню податкову спроможність та наявність вільних земельних ресурсів.
— На сесії облради політична сила ВО “Свобода” мала наміри проштовхнути питання внесення змін до перспективного плану щодо відображення в ньому потенційної Шаровечківської об’єднаної тергромади. Адже відомо, що керівництво Шаровечківської сільської ради не бажає входити до Хмельницького. Навіщо це свободівцям?
— Тут очевидно, що процеси децентралізації у Шаровечці, не завершилися. Що стосується подій, які відбулися на сесії, то окремі депутати намагалися пропхнути мох і болото. Окрім політичних амбіцій, тут нічим не пахне.
— Чи не здається Вам, що у такий спосіб свободівці намагаються домогтися, аби місто Хмельницький ні з ким не об’єднувалося, тим самим убезпечити проведення дострокових мерських виборів?
— Версія, що хмельницька влада боїться дострокових мерських виборів, має право на життя.
— Думаєте цим вичерпалося “шаровечківське питання”?
— Наскільки мені відомо, сільська рада Шаровечки надала документи до Хмельницької ОДА і чекає відповідного висновку на відповідність проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України. Разом з тим, варто пам’ятати, що невідомою залишається доля Шумовецької сільської ради Хмельницького району.
— Кабмін 11 жовтня визнав спроможними 22 із 26 діючих територіальних громад Хмельниччини. До урядового переліку не ввійшли чотири діючих ОТГ: Гуківська, Ленковецька, Судилківська і Чемеровецька. Чому так сталося?
— Бо вони насправді неспроможні, оскільки за базовими показниками не відповідають Методиці Мінрегіону щодо створення ОТГ. Історія у них схожа із вже згаданою Баламутівською тегромадою, яка на папері показала зареєстрованих 1900 мешканців, хоча на справді назбирається близько тисячі. Також по факту ОТГ має 135 дітей шкільного віку, коли за міністерськими вимогами має бути не менше 235-ти.
— Що з ними буде далі?
— Їхня перспектива — це приєднання до спроможних територіальних громад. Взагалі,
проблеми з цією реформою виникають ще й тому, що держава віддала на відкуп місцевим громадам вирішення питання розвитку інфраструктури. Попри те, що Україна намагається компілювати польську модель децентралізації, у нас чомусь забули фінансово підготувати території перед запуском реформи. Адже ті кілька мільйонів із держбюджету, що одержують ОТГ на розвиток інфраструктури, глобально не розв’яжуть проблему.
Простий приклад. Нещодавно відвідав село Хропотова Чемеровецького району, в якому стоїть двоповерхова школа, в ній проведений відповідний ремонт, замінені вікна, нове перекриття. Словом, люкс! І мені селищний голова бідкається: “Ми змушені закрити цю школу, бо поточного року викинули 1 млн. грн. на її утримання. Кількість затрат не відповідає кількості наявних учнів”. Яке ви думаєте бачення держави? Все очевидно — державний бюджет фінансує опорні навчальні заклади. А якщо немає наповненості дітей, фінансуйте, як хочете.
“ПРОЦЕС ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ МАЄ ПРИХОВАНИЙ НЕГАТИВНИЙ НАСЛІДОК: ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СІЛ ПРОСТО ЗНИКНЕ”
— Хмельницька облдержадміністрація постійно критикує голів ОТГ за низьке використання коштів державного бюджету. Так, на початок жовтня лише 5 із 163 проектів тергромад знаходилися на стадії завершення. А за 2016 рік об’єднані громади області повернула 35 млн. грн, які не змогли використати. Це говорить про низький рівень підбору голів ОТГ?
— Є кілька причин. По-перше, це не готовність освоювати бюджетні гроші через брак кадрового потенціалу ОТГ. На жаль, у більшості громадах відсутнє сучасне мислення, яке давало б змогу готувати інвестиційні проекти з розвитку тих чи інших територій. Водночас присутність старих кадрів обмежується написанням проектно-кошторисної документації, яка до того ж, повинна бути складовою інвестпроекту, а не самостійним документом.
По-друге, недолуге законодавство, що породжує затримку з виділенням державних субвенцій Часто трапляється так, що громади затрачають час на тендерні процедури, потім ближче до осені одержують гроші, а в кінцевому результаті лишається обмаль часу, аби без поспіху реалізувати інвестиційний проект.
На жаль, процес децентралізації, на мою думку, має прихований негативний наслідок: велика кількість сіл просто зникне. Їх просто не стане…
— Які населенні пункти Хмельниччини знаходиться у групі ризику?
— Приміром, село Женишківці, яке розташоване на окраїні Віньковецького району, Деражнянського району Хмельницької області і Барського району Вінницької області. Воно програє у сполученні, як від центру Віньковецького району, так і від інших, більш потужніших територій. Або село Гоголі Віньковецького району, яке у разі запровадження медичної реформи, матиме відстань 150 км до найближчого госпітального округу з центром у Кам’янці-Подільському.
Тому віддалені від центру населені пункти приречені на вимирання. Адже теперішню субвенцію на розвиток інфраструктури тергромад, здебільшого освоюють у центрах ОТГ і навколишніх селах. Натомість усі інші сільські ради об’єднаної громади (віддалені від центру) подекуди залишаються сам на сам зі своїми проблемами.
— 27 вересня Хмельницька облрада ухвалила Програму проведення обласного конкурсу мікропроектів сталого місцевого розвитку у Хмельницькій області на 2017-2020 роки. Цей документ народжувався у тривалих муках, блокувався окремими департаментами ОДА та не сприймався частиною депутатського корпусу. Тепер справа за громадами і конкурсною радою, яка визначатиме кращі проекти. Чого особисто очікуєте від цієї програми?
— Надзвичайно задоволений, що протягом одного року і семи місяців нам вдалося затвердити цю програму. Весь супротив був зумовлений тим, що програма мікропроектів фактично втручається в систему розподілу бюджетних коштів. Якщо до цього розподіл відбувався в ручному режимі, то тепер частина коштів обласного бюджету проходитиме через конкурсний відбір.
Виграють від реалізації програми й самі громади. Вони зможуть готувати якісні інвестиційні проекти, які у разі не проходження обласної конкурсної ради, зможуть їх подати на фінансування до державного фонду регіонального розвитку, профінансувати з інших джерел, в тому числі за рахунок грантів.
— Яке оптимальне фінансування має дати облрада, щоб запрацювала програма мікропроектів?
— Львівський досвід говорить сам за себе: за підсумками 2016 року з 1300 проектів конкурс подолали 619. Загальне фінансування з обласного бюджету Львівщини становить близько 74 млн. грн.
Для Хмельницької області на початках було би непогано на ці цілі передбачити 4-5 млн. грн. За кошти можна реалізувати до 30 мікропроектів громад.
Довідково. На Хмельниччині діє 26 об’єднаних територіальних громад загальною площею 8649 кв.км. (42% площі області), до яких увійшли 249 базових рад, 570 населених пунктів з населенням 342,1 тис. осіб.
За перше півріччя 2017 року ОТГ змогли спрямувати кошти на проведення капітальних видатків на суму 42 млн. 914,8 тис. грн., що в розрахунку на 1 жителя становить 125 тис. грн.
Найбільша штатна чисельність працівників виконавчого апарату затверджена Волочиською ОТГ – 113 осіб, найменша – Маківською ОТГ – 21 особа. Виходячи з розрахунку чисельності населення громад та чисельності службовців, можна зазначити, що найбільше навантаження на 1 службовця з надання послуг у Полонській ОТГ – 521 особа; найменше – у Гуківській ОТГ – 74 особи. За підсумками першого півріччя 2017 року найбільша питома вага видатків на утримання службовців у фінансовому ресурсі ОТГ (без урахування субвенцій) припадає на бюджет Гунівської ОТГ – 45 %, найменша – на бюджет Розсошанської ОТГ – 10 %.
Розмовляв Віталій Тараненко.
Всі фото автора.