Фото з "Фейсбуку" Василя Кравчука
Остання розмова НГП з народним депутатом ВО “Батьківщина” і головою Хмельницької обласної бютівської організації Василем Кравчуком відбулася у ніч підрахунку голосів на парламентських виборах. Особисто Василь Петрович заздалегідь продовжив життя у Верховній Раді нового VII скликання, замовивши квиток в останній вагон Об’єднаної опозиції за партійними списками.
На Хмельниччині Об’єднана опозиція на парламентських виборах спрацювала не зовсім порядно, влаштувавши тоталізатор, чиї повноваження вищі. У розпал кампанії, не без допомоги “Фронту змін”, відбулося усунення першого заступника керівника штабу ОО та близького до нардепа В. Кравчука Олександра Панасюка.
Самий же тандем двох “КАК” (керівника штабу ОО і голова облорганізації “Фронту змін” Олександра Ксенжука і керівника виборчої кампанії ОО на Хмельниччині Василя Кравчука — НГП) виконував декоративну роль, бо кожен із них на парламентських виборах займався агітацією своїх кандидатів. У випадку з “фронтом” це був Дмитро Беспалов (188 округ), у бютівському випадку — Валерій Мурза (191 округ).
Наступний етап еволюції двох найбільших опозиційних сил ВО “Батьківщина” і “Фронту змін” зі швидкістю метеорита вже наближається. Ймовірно, що ближче до президентських виборів-2015 політична сила Арсенія Яценюка зникне з мапи України, а її лідер, за умови подальшого ув’язнення Юлії Тимошенко, стане повноправним наступником біло-сердечного престолу. Більш непередбачувані події розгортатимуться у провінціях, де політичні князьки ФЗ, навряд чи добровільно, побіжуть здавати мандати в обмін на рядове членство у “Батьківщині”.
— Нині в суспільстві жваво обговорюється тема трансформації ВО “Батьківщина” і “Фронту змін” з єдину політичну силу з прицілом на президентські вибори, які відбудуться 2015 року. На яких паритетних умовах можливе це об’єднання?
— Якщо об’єднання, то це вже блок. Але ми говоримо про те, що в Україні є ключова опозиційна сила Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, на основі якої й відбуватиметься злиття. Наша партія підтримує лідера Юлію Тимошенко, яка з качанівської колонії звернулася із месиджем, що в ідеалі було би добре, аби в Україні існувала єдина опозиційна сила. Сьогодні цей процес не на часі, але рано чи пізно він має прийти.
Наприклад, партія Віталія Кличка “УДАР” вважає себе молодою і, звичайно, хоче випробувати у ролі опозиції. Тому на злиття вони не підуть. Схожа ситуація зі ВО “Свобода”, які щойно потрапили до Верховної Ради.
Тим не менше наразі ми бачимо процес злиття таким: члени “Фронту змін” писатимуть заяви вихід зі своєї партії та про вступ до “Батьківщини”. Адже люди розуміють, що лише партія “Батьківщина” та її лідер Юлія Тимошенко можуть реально протистояти цьому режиму.
Аналогічно це має статися й у Хмельницькій області, де бютівська обласна організація є найчисельнішою — півроку тому нараховувалося 37,5 тисяч однопартійців. Тим паче, що процес розбудови партії триває протягом дванадцяти років.
— Як вважаєте, за цих умов, Вам вдасться зберегти крісло керівника обласного осередку в оновленому варіанті?
— Я за крісло не тримаюся, але завжди згадується цікавий момент. Коли Юлія Володимирівна була Прем’єр-міністром України, на посаду голови обласної або районних організацій “Батьківщина” вишикувалася черга претендентів. Коли наша партія перейшла в опозицію, а лідера незаконно посадили до в’язниці, цих бажаючих очолити партійні осередки не стало.
Для мене принципово, щоби продовжити керівництво у “Батьківщині” після процесу злиття. Тому що на моїх очах партія розбудувалася з 2000 року. Сьогодні половина керівництва районних та міських організацій займається партійним будівництвом з 2000-2002 років. Ще 25% діючого керівного складу прийшли до нас у 2006-2008 роках.
Крім того, в обласній “Батьківщині” діє статут, згідно з яким, голова обирається конференцією за погодженням президії політради на чотири роки. Я переконаний, що обласний бютівський осередок житиме надалі і в очах населення буде тією організацією, яка змінить діючу владу, звільнить Юлію Тимошенко і Юрія Луценка з-за грат та зупинити зубожіння країни.
Фото Віталія Тараненка
— Оцініть політичні шанси теперішнього голови Хмельницької обласної організації “Фронту змін” Олександра Ксенжука.
— Це неетично. Я знаю, що Олександр Степанович йшов на парламентські вибори під 90 номером у списку Об’єднаної опозиції і паралельно керував обласним штабом опозиції. Його шанси не повинні оцінюватися мною або якимось іншим депутатом. Дії і перспективи Ксенжука як політика мають оцінюватися людьми та однопартійцями.
— Особисто Вас задовільнили результати виборів до Верховної Ради, які напрацювала Об’єднана опозиція, яку очолював пан Ксенжук?
— Підсумки могли бути кращими. Не варто все валити на Ксенжука, в слід проаналізувати роботу кожного. Можливо, я недопрацював тому що, більше зосередився на 190 і 191 виборчих округах, де, на жаль, наші кандидати не перемогли.
Взагалі у роботі обласної Об’єднаної опозиції мене бентежив поділ на квотний принцип при формуванні виборчих штабів. Мовляв, це ваші, а це наші. Такого не повинно бути. Необхідно формувати підготовку до виборчої кампанії за професійними якостями.
Хочу ще раз заявити: що до партії “Батьківщини” ніхто нікого насильно не заганятиме. Не потрібно забувати, що все вирішує партійний з’їзд. “Фронт змін” нехай функціонує, але справа в тому, що під брендом “Батьківщини” ми об’єдналися і пройшли до Верховної Ради. Ми маємо витримати цей союз до кінця, щоб не розчарувати люди, які потім потикали би, що це НУНС номер два.
— В інтерв’ю НГП екс-нардеп і багаторічний керівник облорганізації ВО “Батьківщина” Олександр Буджерак зауважив, що не бачить перспектив спільної роботи між бютівцями і “фронтовиками” на Хмельниччині. “Об’єднання з «Фронтом змін» пішло явно не на користь. Цитуємо Сан Санича: “Фахівців немає, роботи не видно. Більше того, київським лідерам вигідно, щоб Юля Тимошенко сиділа у тюрмі. Причому в кожного своя мотивація. Тому, які перспективи?” Ви з ним погоджуєтеся?
— Я не хочу про цю людину взагалі згадувати, бо не бачу такого політика, як Буджерак. Через таких, як він і ще 50 зрадників, Партії регіонів вдалося ухвалити ганебний закон про мову, Податковий і Пенсійний кодекси.
Фото з сайту golos.com.ua
— Ще однією з важливих тем нашої бесіди є проміжні вибори депутатів Хмельницької обласної ради, що відбудуться 24 лютого. На опозиційному полі одразу грають два кандидати: це Олександр Симчишин, якого підтримала Об’єднана опозиція і ВО “Свобода” та Володимир Клімов, висунутий “УДАРом”. Чому ті партії, які пов’язують себе з опозицією до Партії регіонів, не зуміли домовитися про єдиного кандидата?
— Будь-який кандидат, який планує балотуватися до місцевих рад від опозиції, повинен відстоювати принципи демократії. Лідери обласних організацій від “Батьківщини”, “Фронту змін” та “Свободи” домовилися про підтримку єдиного кандидата від опозиції Олександра Симчишина на проміжних виборах до Хмельницької обласної ради. Тільки спільними зусиллями опозиціонери можуть протистояти діючій владі.
Якщо йтиме кандидат від “УДАРу”, очевидно станеться ситуація аналогічна тій, що була восени минулого року. Тоді кандидатам від Об’єднаної опозиції Валерію Мурзі (192 округ) і Василю Сидору (190 округ) не вистачило голосів.
— Опозиція Хмельниччини вже має досвід поразки на проміжних виборах до облради по теофіпольській мажоритарці на початку літа минулого року. По суті, це програш на Вашому рідному окрузі. Ви робили детальний аналіз, чому рік тому там переміг регіонал Василь Мастій?
— Ми знову зіткнулися з партійною зрадою. Від Партії регіонів офіційно йшов Василь Мастій, який був членом бюро ВО “Батьківщина”, а потім переметнувся до регіоналів. Я з ним особисто за кілька місяців до тих виборів з бютівськими шарфиками їздили по району. Приміром, у Святці (базове село Мастія — НГП) влаштували концерт і Мастій з шарфиком з сердечком стояв на сцені. І він виграв ті вибори лише за рахунок явки (понад 90 відсотків) трьох підконтрольних йому сіл. Також в агітаційній продукції пан Мастій жодним словом не обмовився, що балотується від ПР. Це типовий персонаж з відомого кінофільму “Весілля в Малинівці”: прийшов Віктор Федорович, змінили будьоновку, прийде Юлія Володимирівна, знову поміняють.
— Взагалі Вас, як керівника “Батьківщини”, задовольняє та опозиція, яка сьогодні сидить у Хмельницькій обласній раді?
— Ні. Я прошу вибачення перед нашими виборцями за те, що з самого початку не розпізнали майбутніх зрадників. Коли формувалися списки кандидатів від “Батьківщини” до обласної ради (літо 2010 року — НГП), багато було охочих зайти до ради та претендувати на певні посади. З приходом до влади Партії регіонів багатьох наших депутатів викликали на “килим” і погрожували звільнити з роботи. Це я про те, що до списків ми включили осіб, котрі до президентства Януковича працювали у системі влади.
Я був переконаний, що фракція “Батьківщини” на місцевих виборах 2010 року здобуде більшість в облраді. Натомість стався збій — народ не встиг ще розчаруватися у “доброму царю” Віктору Януковичу і повірили Партії регіонів.
Василь Кравчук та Іван Гладуняк. Фото Віталія Тараненка
— Ви визнаєте, що допустили помилку у 2010 році, віддавши формування депутатських списків від “Батьківщини” тодішньому голові облради Івану Гладуняку?
— Я дослухався до окремих кандидатур, які пропонував Гладуняк, тому що, був упевнений у нашій перемозі. Чи це помилка? Запитайте у Гладуняка, чи він радий, що запропонував кандидатів у депутати на кшталт Шоробури і Фрідмана? Він визнає, що це помилка. Я вважаю, що це наша спільна помилка.
— Ви не плануєте змінювати керівника фракції в облраді? Поки ця посада залишається за Іваном Гладуняком.
— Навпаки — в Раді буде активізація опозиційної діяльності. Відповідальність за роботу фракції візьме обласне партійне бюро, голова фракції і я, як керівник облорганізації.
— Тобто Ви обіцяєте персональну присутність пана Гладуняка на кожній сесії обради?
— Так.
— Що послужило причиною, що близький до Вас депутат-бютівець, керівник Теофіпольського цукрового заводу Вадим Лейві вийшов з фракції ВО “Батьківщина” в облраді?
— На нього завели кілька кримінальних справ. Здається це пов’язано з податковою. На цьому етапі наші шляхи розійшлися. Але не так, як з Буджераком.
Розмовляв Віталій Тараненко.