За свої неповні 40 років Бондар Віктор Васильович уже встиг побувати на багатьох дуже солідних державних посадах: міністр транспорту та зв’язку України (2005–2006), заступник голови Секретаріату Президента (2006–2007), голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2007–2010) та ін. Він займав провідні посади у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Києві… Залежно від політичних розкладів, підтримував Ющенка, Тимошенко, Януковича… Навіть відомості про місце його народження різняться: згідно Вікіпедії він народився у селі Дашківці, Віньковецького району, Хмельницької області, а на сайті ЦВК зазначено місце народження – Ленінград.

Віктор Бондар, безумовно, є одним із найобдарованіших та найуспішніших серед сучасних нардепів від Хмельниччини. Його імідж хіба що заплямовує сумнозвісне скандальне голосування 16 січня 2014 р. за що не так давно він позбувся крісла заступника голови регламентного комітету вже в оновленому парламенті. Зараз він там рахується рядовим членом.

Якби там не було, але люди на 191 окрузі переобрали Віктора Васильовича, не зважаючи на його перебування у фракції Партії регіонів, голосування 16 січня та ін. Не допоміг його конкурентам навіть двійник на виборах – ще однин Віктор Бондар, який відтягнув цілих 3386 голосів.

Віктор Бондар став чи не першою тушкою (якщо можна це так назвати) у Верховній Раді 8-го скликання, змінивши «Волю народу» на «Економічний розвиток». Проте, тут ситуація, на мій погляд, не надто вже драматична – просто «Економічному розвитку» не вистачало одного нардепа для того, щоб рахуватися повноцінною депутатською групою з усіма превілегіями, от вони і переманили до себе Бондаря, використавши при цьому певний важіль впливу на нього. З іншого боку, тут все не так просто, адже «Економічний розвиток» Хомутинніка умовно вважають лояльною до власника групи «Приват» Ігоря Коломойського, а «Волю народу» Єремєєва – до клану «РосУкрЕнерго» Фірташа-Льовочкіна.

“НЕ ПОРУЧ, А РАЗОМ!” (насмішка з Лабазюка?)

Передвиборча програма Віктора Бондаря складається із 9 розділів, один із яких – невидимий. Справді, 8 розділ є пропущений у номерації – його, певно, виключили, як найменш вагомий, щоб вміститися в 3900 знаків. Але це, здається, єдина похибка. Загалом, програма абсолютно позбавлена звичних для такого документу пафосних звернень. Тут все по суті. Багато де навіть вказано на скільки відсотків має змінитися якийсь конкретний показник. Проте, чомусь я переконаний, що у половині випадків відсотки ці просто бралися «від фонаря».

1. Реформа державних органів

• децентралізація влади, розширення можливостей і збільшення ресурсів громади. Проведення реформи місцевого самоврядування, передача реальних повноважень місцевим радам;
• скоротити бюджет на утримання Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, а також центральних державних органів на 40%;
• повернути бюджет місцевим громадам – не менше 70% податків і зборів повинні автоматично залишатися в місцевому бюджеті (на сьогоднішній день залишається до 10%);
• скасувати ліцензування і дозволи в країні на 80%;
• відмінити 90% дозвільних документів і погоджень для будівництва;
• забезпечити державні кредити на житло для молодих сімей на 30 років під 1% річних;
• надати державним службовцям достойні заробітні плати, ліквідувати корупцію (приклад – країни Прибалтики, Грузія).

2. Податкова реформа

• зробити 5 мінімальних і найпростіших податків (приклад  –  Грузія);
• скасувати податок на додану вартість як найбільш корумпований податок в Україні (заїжджений вислів);
• запровадити сукупний податок на заробітну плату – 17%;
• запровадити мораторій на 5 років щодо перевірок малого і середнього бізнесу;
• забезпечити спрямування з кожної АЗС до місцевих бюджетів до 8% від вартості пального на ремонт та утримання районних і міських автодоріг (приклад – Євросоюз).

3. Енергозбереження

• спрямовувати щорічно до 5% бюджету країни на заміну вікон, котлів, системи опалення у державному і приватному секторах.

4. Реформа правоохоронних органів

• суди, прокуратура, СБУ, міліція і державна служба мають бути реформовані за стандартами Євросоюзу, внаслідок чого їх чисельність повинна бути скорочена, а зарплати – збільшені.

5. Армія

• спрямувати у 5-річний термін на програму переозброєння і забезпечення армії 50 млрд.грн. (при курсі в 25 грн. за долар це вже мало) та передбачити окремим законом подальше фінансування армії на рівні до 5% ВВП країни щорічно;
• підняти за 5 років рівень заробітної плати військовослужбовців до 70% від рівня країн НАТО;
• ліквідувати черги на житло для військовослужбовців (трактування не зовсім зрозуміле);
• забезпечити соціальний захист воїнів-інтернаціоналістів, військових пенсіонерів, воїнів АТО та їх сімей.

6. Відродження сільськогосподарського потенціалу

• заборонити продаж землі (сільськогосподарського призначення, які і так офіційно зараз не можна продати), обмежити термін оренди до 25 років;
• запровадити державні програми сприяння відновленню садівництва, побудови сучасних овоче- фруктосховищ;
• надати державні кредити на 15 років під 3% річних для розвитку малого бізнесу в селах, у тому числі на закупівлю населенням сучасного обладнання, будівництво тепличних господарств і тваринницьких комплексів, елеваторів та інших об’єктів сільськогосподарської діяльності і харчової переробки;
• запровадити державне регулювання мінімальної закупівельної вартості молока та іншої продукції.

7. Освіта і охорона здоров’я

• забезпечити 100% фінансування шкіл і лікарень, збільшити заробітну плату вчителів і лікарів до рівня стандартів Євросоюзу. (І тут Остапа понєсло)
• запровадити систему медичного страхування;
• забезпечити безкоштовну вищу освіту для дітей із малозабезпечених сімей;
• спрямовувати на ремонт і переоснащення державних лікарень 5% бюджету країни щорічно.

9. Культура, спорт і духовний розвиток

• забезпечити відродження культурної спадщини і колосального туристичного потенціалу Поділля, в тому числі повну реконструкцію замків (Меджибіж, Самчики, Зіньків);
• створити умови для розвитку курортів, санаторіїв, водолікування, зеленого туризму, а також нові робочі місця у даній сфері;
• провести реконструкцію існуючих і відновлення занедбаних парків та скверів, побудувати фонтани, дитячі і спортивні майданчики;
• забезпечити відновлення будинків культури, спортклубів;
• надати нове життя бібліотекам, кінотеатрам;
• втілити серед молоді програму пропаганди здорового способу життя;
• допомогти у ремонті і відбудові храмів.

Віктор Бондар у своїй передвиборчій програмі дуже доречно звернув увагу щодо необхідності реконструкції замку у Меджибожі. Цей пункт став єдиною згадкою політика про свій округ. Тепер Бондар просто зобов’язаний дотриматися свого слова. От якби він узяв та й відремонтував той замок, то відголоски про це розлетілися б на усю країну – кращого піару годі й уявити.

Загалом, передвиборча програма мені ДУЖЕ сподобалася – написана вона справді класно. Вже інша справа, що для її виконання потрібно буде збільшити видатки держбюджету в декілька разів. Але нічого нереального там також немає (ну хіба крім збільшення заробітної плати вчителів і лікарів до рівня стандартів Євросоюзу). Політик пояснив, що не потрібно нам вигадувати велосипед – все найкраще уже придумали за нас – потрібна просто воля та уміння втілювати це все на практиці в Україні.

У своїй передвиборчій програмі Віктор Васильович описав: що хоче досягнути і за допомогою яких інструментів. Буде чудово, якщо він долучиться до реалізації хоча б до половини цих продуктивних ініціатив.

На мій погляд, передвиборча програма Віктора Бондаря є найбільш якісною з поміж усіх інших програм, які поки доводилося мені аналізувати:

1. Передвиборча програма Віктора Бондаря.

2. Передвиборча програма Романа Мацоли.

3. Передвиборча програма Сергія Мельника.

4. Передвиборча програма Андрія Шиньковича.

5. Передвиборча програма Сергія Лабазюка.

Далі буде…