Незалежний громадський портал

Уже кілька виборів поспіль законодавство України визначає максимальний розмір передвиборчих програм кандидатів у народні депутати України у 3900 друкованих знаків разом із пробілами. Мабуть, саме така кількість тексту може поміститися на плакатах, які розклеюють на кожній виборчій дільниці перед голосуванням. Як би там не було, але кожен із кандидатів (або їх штабів) має вмістити у ці 3900 знаки основні складові майбутньої діяльності у випадку своєю перемоги.

«Мир, безпека та процвітання нашому дому!»

Саме із таким меседжем до виборців звертався кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №188 Лабазюк Сергій Петрович. На вибори пан Лабазюк йшов самовисуванцем, зараз є членом депутатської групи «Воля народу», входить до комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Взагалі, тема війни була чи не основною у виборчій кампанії Сергія Петровича. Слід відзначити, що він вдало (найкраще від усіх депутатів від Хмельниччини) на цьому «зіграв». Залишається тільки сподіватися, що допомога бійцям АТО з його сторони надалі не буде зменшуватися.

Отож, передвиборча програма Сергія Лабазюка складається із трьох розділів, наповнення яких, щоправда, мало відрізняється один він одного.

Як народний депутат України він зобов’язувався:

–         Внести до парламенту питання про запровадження надзвичайного стану в Україні (чому досі не вніс?);

–         Створити умови для проведення потужних наступальних військових дій (загальна мобілізація чи що?), допоки останній російський військовий не залишить територію України (пафос!!!);

–         Боротися за повернення тимчасово окупованих територій, зокрема, Криму (похвально);

–         Надати достойний соціальний захист учасникам бойових дій в зоні АТО (похвально);

–         Скасувати позаблоковий статус України та домогтися вступу в НАТО (чітко і конкретно).

«Україні потрібна політика нової якості, де головну роль відіграватимуть чесні, відповідальні та патріотичні державні діячі» (де їх взяти?)

Щоб досягнути цієї мети Сергій Лабазюк обіцяв здійснити наступні кроки:

–         Вимагати особистої відповідальності народних депутатів перед виборцями та створення процедури відкликання народних обранців, якщо вони не виконують свої обов’язки;

–         Зробити все для децентралізації управління країною та передачі більше повноважень місцевим громадам, особливо щодо самостійного формування власних бюджетів та їх використання;

–         Боротися з корупцією і т.д.

(Дуже популярні нині меседжі.)

«Україна має прокласти собі шлях до економічного піднесення та процвітання»

Для цього Сергій Петрович у Верховній раді обіцяв:

–         Знизити податки та контролюючий тиск на малий та середній бізнес;

–         Скасувати пенсійну реформу;

–         Освітлити вулиці;

–         Створити діючу (???) систему енергозбереження;

–         Дієву програму «Перше робоче місце» для молодих спеціалістів та надання їм пільгового житла;

–         Забезпечити пенсіями мешканців сіл, які задіяні в особистому присадибному господарстві (з якого віку і в якому розмірі?)

–         Боротися із закриттям шкіл та лікарень;

–         Спростити оформлення спадщини;

–         Сприяти вільному розвитку церковних громад (хто зараз цьому заважає?) та ін.

«Тільки спільно ми зможемо вистояти і дати відсіч ворогу»

На мою думку, передвиборча програма Сергія Лабазюка аж занадто патріотична (якщо можна за це критикувати). Таке враження, що її подавав не аграрно-дорожній магнат, а один із численних комбатів АТО. Вона погано структурована. Багато хороших ідей – обмаль шляхів їх реалізації. Відчувається турбота про жителів села. Хотілося б бачити хоч декілька конкретних намірів (як у Мельника).

Зважаючи на вищесказане, вважаю програму Сергія Мельника більш якісною, ніж у Сергія Лабазюка.

А Сергію Петровичу бажаю докласти максимум зусиль до реалізації хоча б частини задекларованого ним у передвиборчій програмі.