Вівторок, 13 травня. У приміщенні обласного телебачення “Поділля-Центр” для журналістів анонсована прес-конференція керівника хмельницької Самооборони Юрія Смаля. Кажуть, що має бути сенсаційна заява. Телевізійники готуються зустріти головного гостя, вміло розставляючи апаратуру. Усіх цікавить, що цього разу затіяв у недавньому минулому комендант місцевого Майдану.
Смаль, як військовий, прийшов на 10 ранку. У вступному слові подякував всім, хто стояв на Майдані, хто підтримував Самооборону, хто не залишався осторонь процесів у державі. А далі, як грім серед ясного неба, оголосив про вихід з ГО “Самооброна і контроль” та складання повноважень керівника цієї організації. Аргументував, що прагне більше зосередитися на діяльності ВО «Свобода», оскільки є помічником-консультантом нардепа Ігоря Сабія. Про подальше майбутнє Самооборони говорить обережно.
Хід конем уже екс-командира Самооборони тягне за собою ряд запитань. Що насправді послужило останньою краплею терпіння і чому саме зараз, коли в Україні йде війна, напіввійськове об’єднання “Самооброна і контроль” втратило одного з фундаторів? Це внутрішній перерозподіл сфер впливу чи боротьба за лідерство?
Юрій Валентинович погоджується поспілкуватися з “Незалежним громадським порталом”. Бесіда вийшла надто відвертою. Він розкриває досі невідомі факти з життя тодішнього голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи під час Майдану. Однак, в процесі узгодження інтерв’ю, екс-командир Самооборони зазначив, що публікувати їх не на часі…
— Україна знаходиться у воєнному стані. Якби Ви очолювали будь-яке військове об’єднання і заявили, що покидаєте керівний пост, це розцінювалося б, як зрада. Чи не вважаєте, що зрадили хмельницьку Самооборону?
— Ні! Не вважаю. Громадська організація “Самооборона і контроль” була організована коли в місті не було кому контролювати правопорядок, на загальному фоні деморалізації працівників МВС, прокуратури, та СБУ, Хмельницький потрібно було захищати від мародерів та злочинців. Основні завдання, що ставив — це дотримання миру та спокою в області. Похідними була участь у різних люстраційних процесах в області. В теперішній час, коли правоохоронні органи взяли під контроль ситуацію в області, вважаю що не доцільно витрачати сили на роботу з якою справляються правоохоронці. Зважаючи що держава знаходиться в стані неоголошеної війни з Росією на моє переконання кожен поважаючий себе чоловік повинен стати на захист України і не на аматорському рівні в громадських організаціях а в складі фахових військових частин, національної гвардії та МВС.
— Як вважаєте, Ваш відхід послабить Самооборону і хто наразі її очолить?
— У нас є статут, за яким працює громадська організація. Згідно з ним, тимчасово, до загальних зборів організації, обирається керівник за рішенням штабу. Головне щоб все відбувалось у законодавчому полі.
— А є відчуття, що ситуація в ГО може втратити керованість?
— Такі перестороги є. Все залежить від “хвороби” зростання і міри відповідальності. Хто як відчуває та використовує владу. Думаю, що здорові сили у Самообороні, переможуть і виправдають наданий суспільством мандат довіри.
— Дайте оцінку участі Самооборони у люстраційних процесах на Хмельниччині.
— Я особисто опломбував декілька кабінетів діючих чиновників з Партії регіонів та переконав ще кількох звільнити займані ними посади. Якщо дотримуватися чинного законодавства, то люстраційні процеси не узгоджуються з діючими законами. Якщо ж відійти від законодавства і зрозуміти, у який ми час живемо, то потрібно брати на себе відповідальність за конкретні процеси.
Зауважу, що на початках, коли Самооборона тільки була створена рішенням Ради “Майдану”, ми зібрали всіх чиновників і вони дали особисті зобов’язання не знищувати сліди і документацію попередньої влади.
Хочу звернути вашу увагу, що жодне законодавство не узгоджувало дії людей на Майдані. Так, стаття 5 Конституції України гласить, що народ є джерелом влади, але та ж влада порушувала основний Закон України.
— Чи не здається Вам, що 5 травня у робочому кабінеті губернатора Леоніда Пруса, де “по-дорослому” відбулася люстрація чиновників Ядухи, була перейдена певна моральна межа представниками Майдану та окремих членів громади?
— Я був на тому заході. Ви заговорили про моральність, — а хіба морально перебувати Віктору Очеретянку на посаді директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації? Цей чиновник був правою рукою екс-міністра освіти і науки України Дмитра Табачника в Хмельницькій області, бо його на цю посаду погоджував саме він. А тепер уявімо, як працівники Міністерства освіти і науки проситимуть українофоба Табачника повернутися на займану посаду. Він же так нами класно керував…
Зрозумійте, на прикладі Очеретянка, відбувається маніпуляція свідомістю громадян. Впевнений, що така поведінка чиновників-регіоналів координується з єдиного центру, себто колишніми високопосадовцями. Як приклад, відомчі наради у стилі “одобрямсу”, які запровадила директор департаменту соціального захисту ОДА Світлана Лукомська. Далі це отримало ланцюгову реакцію. Вже до цього долучаються окремі громадські організації. Маю відчуття, що той єдиний центр в особі Ядухи дестабілізуватиме ситуацію в області і надалі.
— Чому ж тоді люстраційні процеси не доведені до кінця? Трунова, Очеретянко й інші продовжують працювати.
— Відповім: біда у безхребетності партій “Удару” і “Батьківщини”. Посаду голови Хмельницької ОДА очолює “ударівець” Леонід Прус, і, швидше за все, відбуваються банальні “договорняки”. І формування штабів одного з кандидатів у президенти цьому підтвердження — туди потрапили особи, які, у разі перемоги свого кандидата, отримають “винагороди” у вигляді посад в владних структурах.
Хочу наголосити — українське суспільство вже не те, яке було раніше. І ті, життя, котрі поклали наші співвітчизники, мені, як свободівцю, не дають розхолодитися і спокійно дивитися на трунових і очеретянок. Це наволоч Януковича, яка тихо посміхається з тих процесів, які роблять наші “союзники”.
— Партія “Свобода” також має причетність до влади. Ваш представник очолює Хмельницьку обласну раду. Ще кілька районів відійшли за квотою “Свободи”.
— Що стосується райдержадміністрацій, то сьогодні зарано робити висновки. Справді, прийшли молоді незаплямовані люди. Я переконаний, що вони не працюватимуть за корупційною системою попередників і будуть знищувати її.
Щодо обласної ради, то ви бачите, як сьогодні намагаються скоротити дефіцит і працюють над економією бюджетних коштів. Вважаю, що потрібно глобально ламати систему. Бо, за моїми переконаннями, ми ще живемо у тому “совку”, розбавленому олігархами і криміналітетом. Оце жахливий “коктейль” сьогодення.
— Наближаються позачергові місцеві вибори. Для себе вже вирішили балотуватися у депутати?
— Ці питання для себе ставив. Наголошу, що на жодну державну посади не претендую. Чи піду в депутати? Усі бачили активну діяльність маленької фракції “Свобода” у Хмельницькій міській раді (3 із 60 депутатів — НГП), де ми в корінні “зарубували” схеми, які запускалися міським головою та партійними сателітами.
Тобто депутатська робота — це додаткове навантаження. Але якщо партія дасть наказ, я піду в депутати. Внутрішньо до цього готовий.
— До Вас, як до коменданта хмельницького Майдану, є блок запитань. Коли особисто відчули переломний момент у протистояннях між владою Януковича-Ядухи?
— Він наступив не в лютому 2014-го і не в грудні 2013 року. Це було 22 листопада 2013 року, коли вперше біля будівлі Хмельницької облдержадміністрації з’явилися протестувальники. Тоді десь внутрішньо відчув цей злам.
— Перший штурм приміщення Хмельницької ОДА, який стався 24 січня цього року, кимось з майданівців попередньо планувався? І чому тоді дали втекти губернатору Василю Ядусі?
— Думаю що, Ви самі бачили кількість захоплених ОДА в Україні, як ви думаєте це спонтанність? Люди зайшли в приміщення обласної ради. У той час я перебував у сесійній залі, де депутати розглядали питання, яке власне викликало обурення громади. Більшість Партії регіонів відмовлялася голосувати за постанову опозиційних фракцій, де говорилося про засудження дій Віктора Януковича і його відставку. Під час сесії я наполегливо переконував Василя Ядуху і пропонував зняти напруження та підтримати цей проект рішення сесії. Він категорично відмовився голосувати.
Я був впевнений, що Ядуха не втече від людей і під тиском напише заяву на звільнення.
— Із сьогоднішнього погляду, наскільки виправданим було спалення будівлі обласного Управління СБУ?
— Акція під СБУ виникла не спроста. В той трагічний день частина протестувальників пішла під стіни обласної прокуратури. Інша колона — до Управління СБУ. Це була реакція на ті події, що відбувалися в країні. Це той символ злочинної системи Януковича. З іншого боку, думаю, що, якби не вбивство Людмили Шеремет, ніхто не палив би СБУ.
У мене зустрічне запитання: “Чи потрібно тримати в СБУ стільки зброї та боєприпасів” Для чого? Це наслідки совковості. І це означає, що держава не довіряла власному народові, завжди тримали зброю напоготові.
Есбеушник Віктор Крайтор допустив головну помилку — він відмовився вийти до людей, а дав наказ вбивати хмельничан, які були неозброєні. Щось схоже могло відбутися з приміщенням обласної міліції. Але начальник пішов на компроміс: хочуть майданівці зайти в середину будівлі, будь ласка, аби нічого не поламали.
— Між іншим, як гадаєте, у чому причина втрати Шутяком міліцейської посади? Публічно він демонстрував, що начебто був з народом.
— Ми неодноразово говорили з Шутяком. Він не підтримував Майдан і залишився вірним системі Януковича-Захарченка. У нього не вистачало можливостей застосувати силу, коли розгорілася ситуація. З честю з цієї ситуації вийшов начальник міського відділу міліції Василь Птащук.
— Ваша думка по кандидатурі нового керівника міліції Хмельниччини Олександра Розізнаного.
— Спочатку він звернувся до хмельницької Самооборони за підтримкою і сказав, що має намір висуватися на начальника УМВС України у Хмельницькій області. Тоді він очолював Гусятинський райвідділ міліції Тернопільської області. Хотів заручитися нашою підтримкою. Ми “пробили” по своїм каналам інформацію. Він не був замішаний в гучних корупційних справах та добре зарекомендував себе під час подій на Майдані. Хоча, як і кожний міліціянт, Розізнаний був гвинтиком тієї системи.
— Хтось із прохачів пропонував Вам “вирішити” кадрове питання за гроші?
— Так. Пропонувалися великі суми. Зокрема, це рівень начальників управлінь облдержадміністрацій.
— Спокусилися?
— Ніколи! Цих людей я одразу відправляв.
Розмовляли
Віталій Тараненко,
Вадим Олексюк.