Незалежний громадський портал

Ті, хто коли-небудь працював з Миколою Азаровим, знають – Азаров-прем’єр останньої каденції і Азаров-міністр фінансів – це дві різні людини. Зараз, судячи з усього, ми побачимо «третього», нового Миколу Азарова, якого в Україні ще не зустрічали.

Причини для цього є – адже в новій каденції прем’єр-міністра Микола Азаров зіткнеться з умовами, в яких ще ніколи не працював. Йому доведеться працювати в період жорсткої кризи. Адже навіть на посаду прем’єр-міністра в березні 2010 р. він прийшов не під час, а вже після глибокої кризи, в умовах, коли зростання економіки спостерігалося вже протягом двох кварталів.

Ця криза – перше, і основне, що передав новому прем’єру Азарову його «попередник». Що ще дісталося йому в спадок?

Фото golosua.com

1. Порожній бюджет

Зараз, після прийняття держбюджету на 2013 р., всі експерти взялися аналізувати саме його. Але як на мене, значно важливіша і до того ж цікава для країни ситуація з бюджетом 2012 р. і тим спадком, який його виконання залишає на наступний рік.

Щоб виконати бюджет на 2012-й, за грудень Кабміну потрібно зібрати в казну 65 млрд. грн. У грудні 2011-го Кабмін зміг зібрати лише 30 млрд грн. У листопаді 2012 р. – 32 млрд. грн. Найоптимістичніший прогноз щодо зборів на грудень 2012-го – максимум 35 млрд. грн. Отже, казна в цьому році недоотримає 30-35 млрд. грн.

Але що таке закон про бюджет? Власне, це закон про видатки. Доходи визначає не стільки бюджет, скільки податкове законодавство та інші закони. Завдання ж Кабміну і Верховної Ради в бюджеті – порахувати, яку кількість витрат може собі дозволити країна в наступному році.

Ситуація з виконанням бюджету 2012 року створює першу серйозну проблему для нового Кабміну Азарова – він не зможе профінансувати певну кількість витрат, за якими були взяті зобов’язання в цьому році. А це означає, що доведеться влізти в касу бюджету наступного року – плюс до того дефіциту в 50,4 млрд грн., які вже закладені до держбюджету-2013.

Звісно, Кабмін може просто заборонити брати зобов’язання і переносити їх на наступний рік або влізти в борги, профінансувавши ці витрати за рахунок нових позик. Зробити це можна двома способами. Перший – відкритий і публічний – це ринок запозичень. Другий, не зовсім чесний, – це використання для розрахунків коштів місцевих бюджетів, які знаходяться на рахунках держказначейства, що і робиться в останні місяці. Але ж і ці борги все одно потрібно буде віддавати.

2. Соціальне напруження

Невиконання бюджету та його видатків – це завжди удар по конкретних людях, і в тому числі виборцях. Адже це – затримки по виплаті зарплат бюджетникам, платежів компаніям, які виконують роботи, і в свою чергу платять зарплати і т.д. А це – неминуче зростання соціальної напруги, що відбувається вже зараз, і буде наростати далі.

3. Нульове зростання економіки

Якби в наступному році спостерігалося економічне зростання, це, можливо, частково допомогло б перекрити проблеми нинішнього року. Але зростання немає, і в наступному році не буде. Це побічно визнав і сам уряд – складаючи бюджет, він фактично заклав у ньому зростання економіки в розмірі -0,3%. Те зростання, яке уряд заклав формально – +3,4% – це публічно пропагандистська цифра, яка крім рекламних цілей не означає нічого.

Як так?

У нинішньому році доходи бюджету складуть максимум 345 млрд. грн. Доходи наступного року прогнозуються урядом на рівні 361,5 млрд. грн. Виходить, зростання доходів бюджету на 4,7% буде навіть меншим, ніж розмір запланованої інфляції (4,9%). Але це означає, що або ВВП не буде зростати, або частка ВВП, яка перерозподіляється через держбюджет (в Україні вона становить близько 25%) знизиться. У друге я не вірю. Виходить, єдина причина для зростання економіки – інфляція.

4. Висока інфляція

За результатами 11 місяців 2012 р., в Україні спостерігається дефляція 0,4%. Чи збережеться вона в наступному році? Якщо Кабмін і Нацбанк спробують відійти від політики «охолодження» економіки, – впевнений, що ні. Інфляція наступного року буде значно вищою, ніж закладені 4,9%. Думаю, вона складе 9-10%.

Чому? Все досить просто. Останні півтора роки влада в Україні свідомо гальмувала економічний розвиток. Політика НБУ зводилася до того, щоб зменшити ліквідність, і тим самим утримати курс гривні та інфляцію. Але охолоджуючи ринок валютний, вони охолодили і ринок кредитний. Вартість кредитних ресурсів в Україні зараз не нижче 25-27% річних. В умовах відсутності інфляції ніяка економіка не витримає подібних процентних ставок. Фінансувати будь-які інвестиційні проекти виявилося неможливим. І економіка почала охолоджуватись.

Нещодавно Національний банк заявив, що в наступному році направить 72 млрд. грн. на цільове рефінансування комерційних банків для кредитування проектів реального сектора економіки. Це – дуже правильний, хоч і дуже запізнілий крок.

Але в результаті, на ринку з’явиться додатковий фінансовий ресурс. І навіть з урахуванням того, що він піде на фінансування довгострокових проектів, через оплату зарплати, закупівлю матеріалів та інші витрати, ці гроші потраплять в економіку. А це дасть зростання – спочатку попиту, а потім і пропозиції в економіці. Що на тлі зростання ліквідності призведе до зростання інфляції.

5. Зниження реальної заробітної плати

Її зниження – неминучий наслідок охолодження економіки, і падіння темпів виробництва. Поки загальну статистичну картину підтримує бюджет – його витрати на вчителів, лікарів, військових і т.д. Але в наступному році ситуація з соціальними витратами з бюджету буде принципово іншою.

Їх розмір відштовхується від мінімальної зарплати і мінімального прожиткового рівня, які закладаються в бюджеті. А їх зростання на наступний рік, до грудня 2013 р., складе лише 1,1% (друге підвищення соцстандартів, на 3-4%, відбудеться тільки в грудні 2013-го).

Виходить, 11 з 12 місяців бюджетники будуть жити в ситуації, коли їхні доходи в порівнянні з 2012 р. збільшаться лише на 1%. Інфляція за той же період має зрости майже на 4,9% (причому це – планова, реальна складе 9-10%). Виходить, в бюджетній сфері відбудеться зменшення реальних доходів населення на 3-4%. На тлі затримок соціальних виплат це створить велику проблему новому складу уряду.

6. Відсутність коштів для фінансування бюджету

Ще одна проблема – фінансування дефіциту бюджету. Адже 50,4 млрд. грн. – це лише офіційний дефіцит, показаний у держбюджеті. Реальний же його розмір, з урахуванням фінансування НАК Нафтогаз, Ощадбанку та інших державних компаній за рахунок випуску ОВДП, більший – 65,1 млрд. грн.

Покривати дефіцит Кабмін планує за рахунок приватизації і запозичень. Але в умовах охолодження світової економіки і поганого бізнес-клімату, інвестувати в приватизаційні процеси інвестори не зважаться.

Виникнуть проблеми і з держпозики. Після того, як бюджет був прийнятий Радою, всі рейтингові агентства переглянули свої оцінки платоспроможності України у бік погіршення. Це означає, що вартість ресурсів на ринках для України автоматично зросте. Взяти гроші вона могла б у країн-партнерів – наприклад, фінансову допомогу їй обіцяла Єврокомісія і США. Але – лише за умови співпраці з Міжнародним валютним фондом.

А програми з Фондом, очевидно, не буде. Внутрішній ринок також не врятує – він вже зараз перенасичений борговими державними інструментами. Єдиним, хто зможе вийти на цей ринок, буде Національний банк. Але масово скуповувати держоблігації він не зможе – інакше просто зірве ситуацію на фінансово-кредитному та валютному ринках.

Тому уряду доведеться домовлятися про рішення боргових проблем на політичному рівні. З ким? Якщо МВФ, ЄС і США не допоможуть – залишається одна Росія.

7. Україна на гачку у Росії

Наступний «спадок» – зобов’язання НАК «Нафтогаз». Згідно з «газовим» договором з Росією, НАК зобов’язався викуповувати у Газпрому певний обсяг газу. Зараз Нафтогаз не викуповує цей обсяг. В результаті, над ним нависає загроза штрафних санкцій на весь обсяг невикупленого газу.

І навіть якщо Київ зможе домовитися з Газпромом, той, швидше за все, залишить собі право оштрафувати Україну – на «чорний день». Не кажучи вже про те, що НАК, не імпортуючи газ в достатніх обсягах, використовує газ із підземних сховищ. Отже, в новий сезон країна увійде з порожніми запасами і потенційною загрозою штрафних санкцій за недобір газу.

8. Народні депутати

При минулому складі Кабміну Рада затвердила новий закон про вибори і ввела змішану систему. В результаті, до нового скликання Верховної Ради увійшли 225 мажоритарників – з якими потрібно буде працювати, переконувати голосувати, а за це – допомагати їм втілювати в життя їхні передвиборчі обіцянки на місцях. З урахуванням того, що вони – мажоритарники, їм крім особистих меркантильних інтересів, потрібен буде ресурс для своїх округів.

Але навіть без мажоритарників, Кабмін не міг стримати неадекватне зростання витрат (і непідтверджених доходів) бюджету. У першій прийнятій редакції бюджету на 2012 р. його доходи були затверджені на рівні 361,8 млрд грн. Але в нинішньому році бюджет переглядали 37 разів, в результаті, збільшивши його на 13 млрд. грн. Тепер спроби переглянути бюджет почастішають.

Правда, на відміну від 2012-го, у наступному році можливість для зростання доходів бюджету за рахунок виплати податку на прибуток авансом, несплати ПДВ і т.д. вичерпана повністю. В результаті, в Україні залишився лише один прошарок бізнесменів, здатних збільшувати податкові надходження – це найбільший бізнес. Тобто українські олігархи. Чи дозволять вони здирати з себе ще більше податків? Дуже сумніваюся. А значить, у наступному році Україну очікує, по суті, війна між бізнесом і податковою.

Як наслідок, основна перспектива наступного року, що дісталася від «попередників», вирішити, що більш прийнятно: воювати не на життя з олігархами чи… здаватися Росії.

Ігор Уманський,

Forbes.ua.