Іван Гуцул: “В обласній раді фракції політичні замовлення виконують по-дорослому”

Попри відсутність яскравих харизматичних кандидатів у нардепи 188 виборчий округ (входить частина м. Хмельницького, Хмельницький і Волочиський райони) бє рекорди. По-перше, він славиться найбільшою кількістю претендентів в області, котрі змагаються за депутатський мандат з мішком пільг — всього 16 осіб. По-друге, в окрузі на одного з прохідних кандидатів працює аж три технічних.

Журналіст “Незалежного громадського порталу” зустрівся з головним лікарем міської дитячої лікарні та кандидатом у нардепи Іваном Гуцулом. Бездоганну професійну біографію Іван Володимирович затьмарив політичною непридатністю. Наприкінці минулого літа він та семеро депутатів від фракції ВО Батьківщина у Хмельницькій обласній раді гучно брязнули дверми, написавши заяви на вступ до депутатської групи Будуємо Хмельниччину разом, яку контролює губернатор області Василь Ядуха. Підписатись під таким рішенням, як пояснив сам Гуцул, змусили обставини, мовляв, гра в опозицію ні до чого не призвела, а реальні кроки можливі тільки при співпраці з владою. Це зайвий раз підтверджує тезу, що бюджетники, як і бізнесмени, політично вразлива і нестійка категорія. Згадаймо, чого вартувало голосування для депутата-бютівця Леоніда Семенюка, який відмовлявся підтримати бюджет на сесії? Аби “підбадьорити” акушер-гінеколога Хмельницького міського перинатального центру пану Семенюку, керівництво облради запропонувало посаду головного лікаря центральної районної лікарні Старокостянтинова взамін на позитивне голосування щодо бюджету-2012. Місцевий обранець погодився.

 

— В Україні стало модно, що до Верховної Ради VII скликання йдуть люди з найрізноманітнішими біографіями: пенсіонери, безробітні, лікарі, водії. У більшості випадків їхній професійний досвід не відповідає запиту законотворців — писати закони, які б були направлені для народу. Адже кожен фахівець повинен займатися тією справою, де він ас. Лікарі і політика, — що тут спільного?

— Перш ніж прийняти рішення йти до парламенту, я довго визначався. Проблема у тому, що політики, коли ухвалюють рішення професійного характеру, виникає ситуація, що нині є в державі: найкращі закони, а ефективність їхньої дії дорівнює 1-2 відсоткам. До тих пір, поки розвиток країни визначатимуть політики в окремих галузях, а не професіонали, Україна ніколи не встане на ноги та не запрацює економіка, сільське господарство, медицина, освіта тощо. Останньою краплею, що дала поштовх мені балотуватися до Ради, є клоунада у парламенті, де група народних депутатів-кнопкодавів за всіх вирішує, за якими законами житимуть українці. Це ненормальна ситуація.

 

Іван Гуцул і Леонід Семенюк. Фото прес-служби облради

— А Ви справді вірите, що наступний парламент суттєво відрізнятиметься від нинішнього?

— Якби не вірив, то б не йшов сьогодні до парламенту. Дійшло до того, що галузь охорони здоров’я в Україні продовжує триматися на комуністичних засадах, оскільки в Конституції написано: “Медицина безкоштовна”. А держава дотримання цього забезпечити не може. І заручниками цієї норми є самі лікарі, якими незадоволена влада, люди і, відверто, ми самі не в захваті. Роботу, яку виконують медичні працівники, на жаль, залужено не оцінена. В Україні чиновник отримує більшу заробітну плату, ніж медик. У розвинених європейських країнах це був би нонсенс! Людям у білих халатах ми доручаємо своє здоров’я і, якщо у них немає фінансової мотивації, то результату важко чекати.

— Ви, як лікар, випишіть швидкий рецепт одужання країни, до прикладу, від корупції і хабарництва.

— На це потрібна політична воля. Нині держава, однозначно, корумпована і олігархічна. Бо, коли великий капітал доривається до влади — це і є олігархія. Саме тому, що при владі відсутні професіонали та патріоти, які вболівають за рідну землю, державні ресурси зосереджені в руках кількох заможних людей.

— Але потрібно розуміти: такі, як Ви, не змінять цієї системи. Потрапивши до Верховної Ради, Ви разом з іншими мажоритарниками, варитиметеся в спільному котлі з олігархами і владоможцями. Хіба це виправдовує, що завтра повісите на цвях лікарський халат?

— За останні десять років це перші вибори, коли  народ обирає політиків не за чистими партійними списками, а голосує за окремого кандидата. Я вірю, що наш народ не запроданці, якими їх роблять сучасні, так звані, нові українці. Якби не вірив в людей, у завтрашній кращий день, не був би кандидатом у народні депутати. І, якщо до парламенту зайдуть мажоритарники, котрі потім стануть “тушками”, то повірте, — знайдуться такі, що не зламаються.

Процес оновлення Ради повинен відбутися. Для цього у законодавстві пропонуватиму прописати норму, за якою народним депутатом можна бути не більше двох скликань. Чому для президента України діє така норма, а для народних обранців  немає?

— Кажете, що вірити людям. А ось люди чомусь катастрофічно не довірять політикам та владі. Різні соціологічні опитування демонструють велике розчарування виборців і невизначеність, кому цього разу вручити посох влади.

— Вибори покажуть. Наші українці — мудрий народ, і вибір зробить правильний.

— Ви балотуєтеся у 188 виборчому окрузі, який включає лише невелику частину міста Хмельницький, Хмельницький і Волочиський райони. А працюєте головним лікарем міської дитячої лікарні. Логічніше помірятися силами варто було б у 187-ому окрузі, що має суто хмельницьку прописку. Іване Володимировичу, визначальним у виборі округу для Вас стали прізвища політичних важковаговиків на кшталт Олега Лукашука і Олександра Слободяна?

— Що висуватиметься Слободян, мені було невідомо. Про похід Лукашука або Гладуняка від об’єднаної опозиції я знав. Але також знав, що лікар Микола Янчук має намір балотуватися до парламенту саме у хмельницькій мажоритарці. Скажіть, будь ласка, чи є сенс двом лікарям з дружніми стосунками зустрічатися на одному окрузі? З людських та корпоративних позицій — ні.

— За неофіційною інформацією, саме партія влади змусила Вас іти по 188 округу задля того, щоб відібрати голоси в іншого кандидата, голови Хмельницької райдержадміністрації Віктора Коліщака, в якого напружені взаємини з губернатором Василем Ядухою?

— Я ні в кого не відбиратиму голосів. На жаль, чомусь породжений такий стереотип, що в моєму округу є окремий кандидат у депутати від Волочиського району, окремий — від Хмельницького району. Ця схема, що нав’язується політологами, абсолютно абсурдна і побачите, що за результатами виборів, вона себе не виправдає. Я не технічний кандидат, свідомо йду на вибори і знятися з дистанції не маю морального права.

— Під час презентації передвиборчої програми в ефірі Поділля-Центр Вас відрекомендували як депутата місцевого рівня, який ніколи не погоджувався на роль тушки. Проте на шостій сесії обласної ради, що відбулася 19 серпня минулого року, Ви написали заяву про вхід до провладної депутатської групи “Будуємо Хмельниччину разом”, яку очолює голова облдержадміністрації Василь Ядуха. Хіба це не зрада виборців, які за Вас проголосували на місцевих виборах, коли балотувалися від ВО Батьківщина?

— Зміна політичної сили — це, звичайно, зрада. А ось долучення до депутатських груп, що не мають політичних зобов’язань, спрямоване на вирішення конкретних справ. В облраді є депгрупа “Долоні турботи — дітям”, яку я очолюю. Туди ввійшли обранці з різних фракцій.

Що стосується депутатської групи “Будуємо Хмельниччину разом”, то вона робить практичні справи. Я не ходжу на збори фракції Партії регіонів, яка становить ядро цієї депгрупи. Але ніщо не заважає мені брати участь у роботі “Будуємо Хмельниччину разом”. Поясню чому. Можна стояти суто в опозиції до останнього і не зробити жодної корисної справи для громади. Завдяки співпраці з цією групою вдалося зрушити з місця вагомий проект — будівництво нанатального корпусу при міській дитячій лікарні, який має вирішити питання проблемних новонароджених. З наступного року, якщо вдасться залучити державні кошти на суму 28 мільйонів гривень, розпочнеться зведення цього корпусу.

Реалізація проекту стала можливою при підтримці групи “Будуємо Хмельниччину разом”. Зауважу, що я є позапартійним та позафракційним депутатом обласної ради і принципово стою на позиції, що лікар не повинен належати до жодної політичної сили.

— Після приєднання до “Будуємо Хмельниччину разом” керівництво обласної організації ВО Батьківщина з Вами спілкувалося по-чоловічому?

— Не зважаючи на те, що я позафракційний депутат, брав участь у засіданнях бютівської фракції. Від політичних питань я відсторонювався. Що доброго зробила фракція ВО “Батьківщина”, коли виключила зі своїх лав партійців навіть не запросивши їх на засідання? Це не нормально. Адже злочинець, яким би він не був, має право на останнє слово. Тобто є речі, які за політичною доцільність, переступають людські норми. Жодна партія не повинна бути третейським суддею, що  вирішує людські долі. Це дорога в нікуди.

Іван Гуцул з новими друзями-регіоналами Іваном Нагорним, Миколою Скибою, Віталієм Олуйко (з права наліво). Фото прес-служби облради

 

— За входження до групи “Будуємо Хмельниччину разом” регіонали Вам щось обіцяли чи це було виконання авансових зобовязань за отримання торік почесного звання Заслужений лікар України?

— Щодо подання на “Заслуженого лікаря України”, то його оформлення було ще 2008 року. На жаль, тодішнє керівництво облдержадміністрації на чолі з Іваном Гавчуком загальмувало відправлення до столиці всіх погоджень на мене. А минулого року для мене було несподіванкою, коли друзі-лікарі повідомили про присвоєння почесного звання. Тому це аж ніяк не пов’язано з входженням до “Будуємо Хмельниччину разом”.

— Розкажіть, як відбуваються засідання перед сесіями провладної групи “Будуємо Хмельниччину разом”.

— На засіданні обговорюються питання, що виносяться на кожну сесію обласної ради. Кожен депутат висловлює власну думку стосовно цих питань, а не так, як хтось думає, що все йде одобрямсом, по-демократичному. Чого не скажеш про фракції, де політичні замовлення здійснюються по-дорослому. Але група не в силі вирішити або зарубати конкретне питання, оскільки вони перед цим проходять депутатські комісії та президію обласної ради. Тобто будь-яка депутатська група на остаточне рішення того чи іншого сесійного питання не впливає.

— Розшифруйте детальніше, що мали на увазі під політичним замовленням у фракціях ради.

— До прикладу, бюджетне питання, що розглядалося на останній з сесій минулого року. Тоді вся фракція ВО “Батьківщина” відмовилася голосувати за обласний бюджет 2012 року. Тут потрібно було виходити з прагматичної точки зору, що без бюджету немає доходів і робота державних установ паралізовується. Звісно, можна побавитися і не ухвалити бюджет, але наступного місяця його всеодно доведеться ухвалювати. Щодо ж корекції бюджету, внесення змін, то ці позиції варто відстоювати та дискутувати.

— Говорилося, що в облраді діє депутатська група “Долоні турботи — дітям”, яку Ви очолюєте. У ній, до речі, рахується нинішній керівник виборчого штабу об’єднаної опозиції Олександр Ксенжук. Можете перерахувати запропоновані ініціативи цього обранця щодо поліпшення охорони здоровя материнства та дитинства?

— Виокремлення ініціатив конкретного депутата, що входить до групи “Долоні турботи — дітям”, ми не робимо. Це колективна робота, навіть якщо ініціатором певного питання виступив один обранець. У нас так заведено.

— Нещодавно Ви розкритикували медичну реформу, яку здійснює діюча влада. На Вашу думку, в чому недоліки її проведення?

— Насамперед ця реформа вдаряє по наших дітях. І біда в тому, що реформу започаткували не професіонали, а політики. Не врахований первинний рівень надання допомоги, яку сьогодні діти поки що одержують. Наразі спостерігаємо знищення дитячих бригад на станціях швидкої допомоги. Адже діти — це не дрібне повторення дорослого організму. У дітей є своя специфіка, визначені вікові норми. Тому, коли реформатори залишають дітей на сімейного лікаря загальної практики, а не на лікаря педіатра, виникає ряд питань. Давайте спроектуємо, як би розвивалася ця реформа в освітянській галузі. Залишаємо вчителя загальної школи, який викладатиме всі предмети: від математики до філологічних дисциплін. Якість навчання від цього покращиться чи погіршиться? Чомусь із здоров’ям дітей можна експериментувати, забравши лікаря-спеціаліста. А тепер дивіться, що виходить. У родині захворіла дитина і вона змушена йти на прийом до сімейного лікаря загальної практики. У цій черзі можуть стояти пільгові категорії, хворий на відкриту форму туберкульозу, пацієнти з інфекційними хворобами. Скажіть, такий контакт дитині потрібен? Ні. Називати речі своїми іменами колеги-медики бояться, бо завтра їх можуть залишити без роботи.

Loading...
Теги: , , ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Віталій Тараненко

Віталій Тараненко

Журналіст сайту "Незалежний громадський портал".
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 4

  1. Уж лучше Гуцул молчал о коррупции,к медикам без “бабок” нет смысла ходить, без денег ты никто.

  2. лікар – ніколи не відмоть хворому у допомозі, якщо це необхідно, навіть своєму ворогу.

  3. Широкої душі , чуйна порядна людина , у якої слова ніколи не розходяться із ділом. Сильний професіонал та розважливий політик.

  4. Знаю цю людину особисто. Харизматична особистість. Лідер та розумний керівник. Побільше б таких , відданих своїй справі людей.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.