Свобода слова по-летичівськи. Версія “районки”

Попередній календарний тиждень Летичів «колошматило». «Шороху» наробила передача «Свобода слова по-летичівськи» телеканалу, власниками якого є екс-голови Хмельницької райдержадміністрації В.Коліщак та В.Кольгофер.

До речі, це вже не перша їх передача, присвячена керівництву Летичівщини. Не жаліючи ефірного часу, надають слово персонажам, які аж ніяк не є авторитетними для громади району і, окрім себе, нікого не представляють. Хоча майже кожному зрозуміло, чому захищають екс-редакторку «Летичівської газети» Ганну Віннічук, яка «постраждала за правду», «наїжджаючи» на голову Летичівської  районної ради Леоніда Довгалюка.

Прямо скажемо, Леонід Олексійович для багатьох мешканців Летичівщини не є «розумом, честю і совістю», але так сталося, що на хвилі Революції Гідності, як учасник місцевого Майдану, борець зі злочинним режимом (вів майнові суперечки за ставки і плеса – рибні місця – з екс-губернатором Василем Ядухою), замінив на посаді «вірного зброєносця» екс-голів Летичівської райдержадміністрації Марії Літвін та Валерія Кольгофера – Віталія Тимчака.

Леоніду Довгалюку слід було б з перших днів згуртувати депутатський корпус райради, але він пішов слідами «регіоналів» – Літвін-Тимчака і поділив його на «своїх і чужих». А ще розпочав «війну» з районним центром ПМСД, де головним лікарем Наталія Кухарук – рідна сестра екс-заступника голови Хмельницької РДА в часи Кольгофера, депутата Летичівської райради Олега Гаврищука, який до виборів 2012 року був в опозиції до «регіоналів» у районній раді. Під час передвиборчої кампанії 2012-го став вірним слугою – себто довіреною особою кандидата в депутати Верховної Ради Миколи Дерикота. Звідси й посаду отримав у Кольгофера.

Наталія Кухарук так довго йшла до омріяної посади, що здаватися ну аж ніяк не бажає. І в цьому їй «підспівує», звичайно, братка. На засіданнях сесії районної ради «грудьми стає» на захист створеної попередньою владою медичної структури, що мала б нібито уособлювати медичну реформу. А насправді маємо з цього в районі «роздуті» штати, відповідно кошти, повний хаос в обслуговуванні пацієнтів, посварених між собою членів колективу, яких розділили, а повноваженнями не наділили і т. ін.

А тут ще й вибори до парламенту-2014 підлили оливи у вогонь. Як відомо, по Старокостянтинівському виборчому округу № 191 балотувалася голова Благодійного фонду «Родина Кольгофер» Оксана Кольгофер. І, м’яко кажучи, теперішня летичівська влада аж ніяк не сприяла проведенню її виборчої кампанії. У межах закону звісно. Скоріш навпаки.

Фото 24tv.ua

Фото 24tv.ua

Тож причин, щоб «копати» під голову райради Леоніда Довгалюка, достатньо. Але ж, до чого причепитися? Тож телевізійникам дали команду: «ФАС!!», а ті віднайшли, здавалося би безпрограшний варіант. На Летичівщині в кріслі голови районної ради – ворог «свободи слова» Леонід Довгалюк. А «свободу слова» для них уособлює саме редактор «Летичівської газети» Ганна Віннічук.

У це можна було б повірити, якби не одне але… Ганну Віннічук читачі газети знають як вірного борзописця попередніх районних можновладців. Варто почитати її оди екс-голові РДА Марії Літвін «Про 100 днів… Потрібно працювати» («Летичівська газета», 1 жовтня 2011 р.) або «Іменем і долею судилося робити добро» («Летичівська газета», 10 червня 2011 р.)… Було б і продовження, але патронеса редакторки потрапила в «места не столь отдаленные» аж на 8 років за ХАБАРНИЦТВО.

Опісля того, як колектив редакції став на захист попереднього очільника «Летичівської газети» Володимира Борисова, написавши листа в Адміністрацію Президента В.Януковича, керівництву області в особах В.Ядухи та М.Дерикота, Комітет свободи слова Верховної Ради України в особі Ірини Геращенко – його голови, Національну спілку журналістів України (НСЖУ), на захист газетярів стали «Подільський кур’єр» та «Дзеркало тижня», але… Всіма правдами й неправдами пані Літвін і Ко дотиснули депутатський корпус райради і вони проголосували начебто «таємно» за звільнення Володимира Борисова, а головним претендентом на редакторську «папаху» стала, звичайно, Ганна Віннічук, яка активно допомагала владній команді у цій «святій» справі… Писала в різні інстанції скарги, щоб перевірили редактора, була «очима» та «вухами» в редакції голови райдержадміністрації Марії Літвін, щоб вчасно піднести «шефині» все на «блюдечці». Так стелилася, прогиналася й звивалася, що просто гріх було б не подарувати Ганні Віннічук за «старання» її омріяну посаду, до якої йшла підступно, змітаючи все на своєму шляху.

Так, після звільнення «неугодного», зразу ж було видане «Спільне розпорядження Летичівської РДА та Летичівської райради від 5 квітня 2011 року», де першим пунктом є:

«1. Провести реструктуризацію редакції та оптимізувати чисельність персоналу».

Т. в. о. редактора Г.Віннічук поспішно видає відповідний наказ по редакції, де у вступній частині йдеться: «…попередити працівників редакції «Летичівської газети» про розірвання з ними трудових відносин у зв’язку із скороченням посад…».

Колектив редакції, знаючи, чим це їм загрожує, не ставили підписи про ознайомлення з даним наказом, а почали відстоювати свої інтереси, звернувшись в обласну профспілку працівників держустанов, Національну спілку журналістів України. Звідусіль посипалися заперечення проти свавілля чиновників. Після тривалої тяганини всі залишилися на своїх місцях, але…

Вже за керівництва Летичівщиною Валерія Кольгофера районна рада під головуванням Віталія Тимчака призначила на посаду редактора «Летичівської газети» Ганну Віннічук.

Вірна служака продовжила свою місію і старанно «підспівувала» в газеті новому «хазяїну», носила сторінки коректури на цензуру в «бєлий дом» і т. ін.

В часи ж Революції Гідності, та, що співала до цих пір дифірамби «регіональникам» (себто Ганна Віннічук), швидко зорієнтувалася й прудко перебігла «на бік добра й правди». Пам’ятаючи, що в свій час Марія Літвін та Віталій Тимчак були записані Національною спілкою журналістів України у «вороги преси» разом з губернатором Хмельниччини Василем Ядухою, пішла перевіреним шляхом – оголосила себе на теренах краю «борцем за свободу слова», людиною, яка не один десяток літ працювала в редакціях різних газет (про її бойове подвижницьке минуле можуть розповісти ті працівники Старосинявської районної газети «Колос», яким випали «честь» і «щастя» працювати разом з таким «світилом», як Ганна Віннічук), в даний момент зазнає переслідувань і гонінь. Насправді ж ні про які переслідування й гоніння з боку теперішніх керівників Летичівщини Ірини Матлаєвої та Леоніда Довгалюка не може бути й мови. Ще коли починалися перші віче в Летичеві, на них звучали запити про зняття з посади редактора Віннічук, яка «служила попередній владі», «в газеті писалося все на угоду попередній владі» і т. ін. Не припинялося обговорення цієї теми й на інших зібраннях громади. То ж і виплило це питання на сесію районної ради. Оскільки редакція «Летичівської газети» є комунальним підприємством Летичівської районної ради, депутати винесли рішення створити балансову комісію з фінансово-господарської перевірки редакції. Було виявлено ряд порушень щодо недотримання редактором Ганною Віннічук вимог контракту й дано термін на їх виправлення. Редактор проігнорувала рекомендації комісії і накоїла ряд нових порушень.

Тим часом, колектив редакції не забарився і звернувся до голів Летичівської райдержадміністрації та районної ради і депутатського корпусу з листом, у якому висловив недовіру редактору Ганні Віннічук, виклавши ряд аргументів, які свідчать, що прислужниця попередній владі не повинна займати посаду редактора в районній газеті. Після кількох засідань сесії районної ради, обговорень даного питання таємним голосуванням «одіозного редактора», як назвав її журналіст газети «Є», який був присутній на сесії, депутати позбавили Ганну Віннічук права займати дану посаду. Не допомогли й представники «Правого сектору», яких прихильники Ганни Віннічук викликали на засідання сесії. Без попередження ввійшовши до сесійної зали, вони мали нагнати страх на присутніх своїм виглядом: в камуфляжній формі, на обличчях – балаклави, в руках – прапори з символікою, щити й дубинки. Та, розібравшись, що вони прибули захищати не ту, що треба, поспішно покинули залу.

А пані Віннічук так не хотілося покидати насиджене місце, готова була служити новій владі й оспівувати успіхи й буденні справи Ірини Матлаєвої та Леоніда Довгалюка, про що вмовляла останнього. Багатий досвід, так би мовити, цілувати в дупу, в неї є…

А щодо висловлювань на телебаченні прихильників «таланту» «борця за справедливість» Г.Віннічук – Юрія Камаєва, Руслана Глуховського, Поліни Суслик, Маріанни Верміяш, мовляв, «…не друкують…», «…не дають ходу…», «…критичні замітки…», то, прочитавши їх попередні «шедеври», можна пригадати слова професора Преображенського з твору «Собаче серце» М.Булгакова: «…Советы космической глубины, и космической же глупости…».

Журналіст запитував і Михайла Мариняка, і Олександра Змієвського: «Чому ви не любите наш канал?». Тут було б доречним процитувати слова голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка (на жаль, нині покійного), які він сказав на ХІІ з’їзді журналістів України у червні 2011 року: «П’ятеро членів колективу «Летичівської газети» звернулися з листом до Президента Януковича, голови Хмельницької ОДА Ядухи, Хмельницької облради Дерикота із закликом захистити редактора Володимира Борисова, який менш, ніж за два роки зумів надати газеті нове дихання. Проте, ігноруючи думку редакції, голова райради видав розпорядження про усунення Борисова з посади редактора.

Голова РДА Літвін тисла на редакцію, перевела на посаду заступника редактора працівника апарату райдержадміністрації – бухгалтера за фахом, а решту колективу попередила про звільнення, що було грубим втручанням у роботу редакції і залякуванням журналістів».

Ігор Лубченко наголосив: «Летичівська газета» під керівництвом в. о. редактора Ганни Віннічук друкує на шпальтах райони панегірики на честь Літвін, яка разом з Тимчаком, головою райради, була занесена 3 травня 2011 року до «Списку ворогів преси».

Ситуація в Летичеві розрядилася не очікувано: Марію Літвін заарештували за одержання хабаря. Президент України звільнив її з посади.

А ось, як тепер ходить по Летичеву Ганна Віннічук, яка дбайливо вилизувала хабарницю? Що вона робитиме в журналістиці, адже співгромадяни не віритимуть слову людини, яка немає совісті і принциповості, щоб чорне назвати чорним, а біле білим?».

Редакція “Летичівської газети”.

Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 25

  1. ну и дела!!!

  2. Брехня от начала и до конца

  3. Почему бы редакции не рассказать сколько в районе хабарников, сколько державных посадовцев у нас в Летичеве организовывали антимайдан, как разворовывалась и разворовывается земля в районе, как вырубаются леса, как новая власть покрывает все это. Что новая власть во главе с Довгалюком сделала для борьбы с этим? Какие провелись расследования для вскрытия этого чиряка? Интересные обвинения в Адрес Винничук. Как-то власти надо оправдать незаконное увольнение редактора. Самый лучший способ это облить грязью- все равно ни кто не придет проверять. Зомбирование так называемое. Когда на сессии задаешь вопросы: почему выявленные коррупционеры не привлечены к ответственности, почему антимаййдановцы до сих пор сидят на своих должностях, почему водохранилище в Летичеве используется неизвестно кем и не в интересах Жителей района, как получилось, что Щедровская ГЭС работает не известно на кого и деньги перечисляются на Кипр. То интересное дело, в ответ Довгалюк и Матлаева могут оскорбить, облить грязью, а конкретных ответов не дадут. Вот так и живем: все , что скажет Довгалюк и Матлаева-то правда и возражениям не подлежит и не дай бог выступить с критикой в их адрес – найдут способ как уничтожить человека. Есть, что рассказать про работу властей, но поможет ли это?

    • «Гаспадин» Камаев!
      Скажите, пожалуйста, откуда Вы всплыли? Такое впечатление, что Вы упали с Луны или выползли из подполья. У вас действительно «…советы космической глубины, и космической же глупости…». Все то, что Вы перечислили, на районном уровне, поверьте, сделать невозможно. А публиковать все это в газете сегодня не так просто, ведь все сейчас грамотные и могут подать иск в суд, а там попробуй что-либо доказать.
      Но все же интересно, где Вы были раньше, когда правила бал в Летичевском районе предыдущая власть? У Вас тогда не было к ним столько претензий и к газете в том числе?
      На самом деле все объясняется очень просто: тогда было страшно высказываться и вы молчали. А вот при нынешней власти Вы себе позволяете все, даже вылезать (ни село, ни впало) на трибуну в ходе сессий и нести бред будто бы от общественности…

      • Ви, Юрію, якщо чогось не знаєте, а саме про Віннічук, то краще б помовчали й не висловлювались про незаконне її звільнення з редактора. Вона отримала те, що заробила, а то ще й мало. Багатьом відомі на теренах району і не лише Летичівського, а й Старосинявського її «дєлішкі». Це дуже відома дама. А Ви її виставляєте жертвою. Будьте обережні, бо й самі потрапите в її лабета, тоді тримайтесь і не кажіть, що Вас не попереджали!

        • Меня не интересует Винничук. Я хочу убедиться, что редактор газеты уволен по закону, Меня интересует, почему после увольнения Винничук в газете нет ни одной критической статьи, которая бы раскрывала негатив в районе. Мне бояться нет чего, а ты уважаемый CDS назови свое имя и расскажи с открытым лицом про “дєлішкі” Винничук будем в курсе.

      • ША новный правдолюб, я не прячусь за псевдонимами, назови себя. Этот ответ в стиле Ирины Матлаевой. Ее как и тебя не интересуют вопросы коррупции, разбазаривания и разворовывания Летичевских богатств, тебя интересует : откуда я появился и где я был раньше. Обратись в правоохранительные органы, СБУ, подай в розыск. Так делает Довгалюк. Вопросы которые невозможно решить на районном уровне должны подниматься на тот уровень на котором они решаются, и наверное это должны сделать наши глубокоуважаемые руководители района. А ты ша новный правдолюб ни тогда ни сейчас не способен увидеть как людей Летичева обманывают, обкрадывают и унижают.

    • Не зли другого, сам не злись – мы только госты в этом мире, и если что не так – смирись, будь поумнее – улыбнись, ведь в мире всё закономерно. ​

  4. Не вірте ні одному слову. Все вище написане – це лише той пісок, яким керівники Летичева хочуть засипати очі громадянам нашого району. Що Довгалюк і Матлаєва зробили для району? Нічого, окрім безглуздих статей в газети, де немає ні слова правди. Я не розумію, як можна, прикриваючись революцією Гідності і Майданом, прийти до влади і так обманювати людей. Як можна бути настільки не компитетнтними в питаннях, які є дійсно важливими і болючими в ході сьогоднішніх подій. А на рахунок 33 каналу я скажу, що варто лише подивитись хоча б 1 репортаж, і зрозуміло, що керівники району абсолютно не розуміють сьогоднішніх проблем, реформ, яких потребує країна, і людей, які вже давно втратили довіру летичівській владі.

    • Шановний onlytrue! Де ви бачите “безглузді статті в газеті, де немає ні слова правди”. Немає “хвалебних од” пані Віннічук попередній владі… Видно, Вам їх не вистачає…

      • Хвалебни оды Довгалюку и Матлаевой от Змиевского. Вот наша газета , честь и хвала.

        • Цікаво, якщо звіт про роботу влади – це “Хвалебни оды Довгалюку и Матлаевой от Змиевского”, то що ж тоді “Ганну Віннічук читачі газети знають як вірного борзописця попередніх районних можновладців. Варто почитати її оди екс-голові РДА Марії Літвін «Про 100 днів… Потрібно працювати» («Летичівська газета», 1 жовтня 2011 р.) або «Іменем і долею судилося робити добро» («Летичівська газета», 10 червня 2011 р.)… Було б і продовження, але патронеса редакторки потрапила в «места не столь отдаленные» аж на 8 років за ХАБАРНИЦТВО.” Та й інші матеріали Віннічук при владі Кольгофера, похвали, Фото по 2-3-4 в кожному номері Кольгофера, Літвин.. Де ж Ви тоді були, Юріє Камаєв. Отже тоді влада працювала добре, отже Ви підтримуєте її дії… Тоді і на вашій совісті кров Героїв Небесної сотні
          А Віннічук співала б при будь якій владі. Їй все одно, лиш би бути редактором. І Довгалюку хотіла співати, та не захотів він цього. Я не захищаю Довгалюка чи Матлаєву, їм є ще над чим працювати, як і над власною совісю та гідністю. Але за Віннічук ви дуже помиляєтеся, то не та людина, яку потрібно захищати.

          • Коментувати чи пояснювати більше не буду, тому що ще раз підтверджується істина: Ніколи нічого не пояснюй – кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно, навіть якщо не компетентний в тому

          • Nika , я не прячусь, сними маску, поговорим, я смотрю, что здесь собралось трусливое войско, отстаивающее сегодняшнюю владу, но делает это с закрытыми лицами, “а вдруг эту власть тоже снимут, а меня обвинят в ее поддержке.”

  5. Дожилися! Довгалюк, який в2004, був на службі в ЯНуковича та Коцемира, тепер ,виявляється, честь та совість! Хай розкаже як гроші за Янека роздавав, будучи першим заступником. А взагаліт
    о, стаття суцільна брехня, причому писана ментом.

  6. Щодо статті

    Незаперечна істина:
    Ніколи нічого не пояснюйте – кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно

  7. АДовгалюк і твоя …. Бери шинель і домой . До…..

  8. а брудний 33 канал в свому ” репертуарі”!!!!

  9. нам летичівцям дуже подобається канал :а більше сам Кольгофер чоловік слова ::хоч реально показують чим займаєть “чесна” влада а може і насправді залишіть корита і дайте людям порядним попрацювати та ідіть ви потихеньку,,,,,

  10. Уважаемые Роберт.патриот,ірка,onlytrue – огромное спасибо за Ваши комментарии.Вы действительно высказали всеобщее мнение граждан Летичева.Вы действительно Юрий Камаев правы что ничего не изменилось кроме хвалебных од “очильникам району”. Не за это стоял Майдан.Не имеет морального права наше нынешнее рукодство по прошедствии года не отчитавшись просить надбавку.Это кощунство и отсутствие совисти,чести и человеческого достоинства. А ОТЧЫТЫВАТЬСЯ НАДО . И РЕАЛЬНУЮ РАБОТУ.А НЕ СОБРАТЬ НАЧАЛЬНИКОВ ОТДЕЛОВ И УПРАВЛЕНИЙ РДА И СКАЗАТЬ НАПИШИТЕ ПРО РАБОТУ ГОЛОВИ РАЙРАДИ, ЭТО СМЕШНО.А канал “33” молодцы они спрашивают у реальных людей на улице, на рынке что думают о нынешнем рководстве простые люди. И что люди говорят это правда.Как бы им не хотелось это слышать, но ЭТО ПРАВДА. НЕ МОЖЕТ БЫТЬ РЕАЛЬНОЙ РАБОТЫ НЕКОМПЕТЕНТНЫМИ РУКОВОДИТЕЛЯМИ.

    • Якщо по справедливості, то починати треба, насамперед, із себе. Тобто, хто я, що зробив, наскільки чесний і т. д.
      Як багатьом відомо в Летичеві, Юрій Камаєв є майстром по водопідведенню, каналізаційних мережах і т. п. Але чи зареєстрований він підприємцем, тобто чи сплачує податки?..
      З недавніх пір Юрій Камаєв очолює Екологічне козацтво в районі. То ж, роботи в цьому напрямку, як то кажуть, непочатий край. І час покаже, що ж зуміє його козацтво. Якщо зуміє і створений не лише для того, щоб «махати шаблею»!

      • Дай Бог, чтоб я не начал “Махати шаблею” , За рекламу спасибо. Что- то знакомые слова. От кого-то я это уже слышал. Не сомневайся, очередное трусливое инкогнито, мои хорошие и плохие дела все сверху, я не от кого не прячусь, и за слова свои умею отвечать и за дела. А с другой стороны, с кем тут разговаривать? Одни безликие трусливые шавки, тявкающие из-под забора. Назовите себя, откройте лица

  11. Только дурак может писать коменты, подписываясь реальным именем, когда вас возьмут в оборот тролли… , поймете для чего придумали эти правила. Для общения с реальными людьми, все нормальные люди используют социальные сети.

  12. Все написане правда. Тим більше, що пишуть колишні колеги Вінничук. Борисова зняли за те що не послухав Літвін – перед виборами друкував не те”що треба”. А Вінничук “здала” весь колектив редакції. Тоді призначили заступником редактора бухгалтера за фахом, який з компютерів працівників редакції скачав весь матеріал і їх як на допит викликали тоді в адміністрацію “на виховання”. І ви після цього ще захищаете її? Про кольгофера написана ціла епопея на 175 листків, тому він використовує свій канал для помсти. Не люблю ні Довгалюка ні Матлаєву. Особливо він конфліктний, ображає людей. Але питання оплати за газифікацію та роботи вуличних газових колективів вони підняли зразу, результат – людям віддали частину грошей. Рибкомбінат (на який зазіхав ядуха) віддав людям майже мільйон боргу по зарплаті як і обіцяв довгалюк. Зараз відкрили соціальну аптеку та філіал, ліки дешевші і через медпункти будуть у всіх селах. Мені ясно одне, що колишні не хочуть віддавати владу, мають гроші, награбовані у нас з вами, кидають нам якісь подачки, а ми ще й вдячні їм за це. А Глуховський, Камаєв, Гаврищук – це ще не громада. Камаєв викликає повагу тому що діє за своїм переконанням, але він не має достатньої достовірної інформації. А інші двоє інакше як “купленими” не назвеш. До речі, Щедрівська ГЕС працює і сплачує податки в районі, має договір з селищною радою. Тому, Юрій Камаєв, перед тим як щось писати (наявність корупціонерів і т.д) потрібно знати напевне.

  13. Сепаратисти в Летичеві
    Вдячний автору статті «Сепаратисти серед нас» https://vk.com/im?sel=349065953&w=wall-9419859_297 На скільки мені відомо, в Летичеві також існують представники «народних підприємців», які судячи зі всього, мають намір реалізувати проекти «ЛНР-ДНР» на території району. Так, багатьом відомі мешканці Летичівського району Камаєв Юрій Вячеславович та Каліка Іван Олексійович, які писали у всі районні інстанції про те, що вони «люди» і, що як «людям», при чому уповноваженим у справах територіальної громади (правда невідомо ким уповноваженими) їм мають бути підпорядковані всі місцеві комунальні підприємства.
    Невідомо де зараз знаходиться Каліка, однак Камаєв впроваджує ідеї «народних республік» у редакції районної газети «Летичівська газета».
    До відома, як Каліка так і Камаєв являються військовими пенсіонерами зі славного міста Львів. Тобто, незважаючи на ідеї незалежності від державних органів, вони успішно отримують пенсії із бюджету.
    Як зазначалось автором попередньої статті, представники «НП» гарно орієнтуються у своїх правах, при цьому забувають про свої обов’язки.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.