З молитвою за Україну. Відповідь Кабачинської щодо конкурсу на кращий пам’ятник “Небесній сотні”

Колись наші предки кожну справу супроводжували молитвою. Нею починали, нею завершували – щоби в кожній справі був Господь, його допомога і благословення.

Публікація в «Незалежному громадському порталі» скульптора Автанділа Гігаурі про конкурс на кращий проект пам’ятника Небесній сотні в м. Хмельницькому на молитву не схожа. Це швидше прокляття. Прокляття всім, хто посмів уподобати чи проголосувати за інший – не Автанділа Гігаурі, який представив на конкурс дві свої роботи – проект. І звинувачення їх у всіх гріхах – продажності, некомпетентності, угодовстві з владою тощо.

Можна зрозуміти вражене авторське самолюбство. Та не можна ні зрозуміти, ні виправдати, ні залишити без відповіді розгнуздані, брудні й абсолютно безпідставні звинувачення на адресу людей, тим чи іншим чином дотичних до конкурсу. Хоч відомо: кожен про інших судить по собі.

Перипетії довкола пам’ятника висвітлювалися в місцевих засобах масової інформації починаючи з березня, коли депутати міської ради прийняли рішення про увічнення  пам’яті героїв Революції гідності. Увага громадськості до цього проекту була надзвичайною, адже участь у бурхливих подіях зими 2013-2014 років брали тисячі хмельничан. Тому вони сприйняли в багнети волюнтаристське рішення міськвиконкому, який не лише самовільно визначив кількісний та персональний склад журі конкурсу, а й призначив йому керівництво, до цих подій непричетне. На перше засідання прийшли безпосередні учасники революції, висловили недовіру призначенцям влади і наполягли на введенні до складу журі своїх представників. Власне, представництво громадськості – до 40% – передбачене в усіх подібних конкурсних комісіях. Бо проекти, звісно, робляться фахівцями – але ж роблять їх для громади.

Конкурс стартував, та журі не могло зібрати кворум – дві третини від досить чисельного складу, – щоб  повноцінно працювати. Вирішили все почати знову.  Профільні професійні спілки і громадські організації делегували до складу журі своїх представників. Та вкотре зібралися ті ж двадцять чоловік, що постійно приходили на всі засідання. Тож  члени журі, що навідувалися лише зрідка, виключили себе самі. В журі ввійшли 23 особи: по 4 від Спілок художників, архітекторів і дизайнерів, решта – від громадськості. Компромісом для процентного співвідношення між професіоналами і громадою стали три члени Спілки журналістів, які, з одного боку,  добре знають місто і багато років професійно пишуть про його архітектуру, пам’ятки і пам’ятники тощо, з іншого – були висунуті в журі Радою Майдану. Згодом зі складу журі вивели секретаря, який приймав роботи і знав авторів. Інші члени журі знали тільки цифрові символи проектів.

Цілком можливо, що комусь із них був відомий автор тієї чи іншої роботи – як, виявилося з допису Гігаурі, були вони відомі міському голові Сергію Мельнику. Та ні  Мельник, що посмів уголос висловити свою думку, ні присутні при цьому неподобстві Гігаурі і ще якийсь свідок не проінформували журі про жахливе мерське гріхопадіння.  Понад те – після першого проколу влади з призначенням журі надалі ніхто з міського керівництва, навіть постійно присутній на засіданнях журі як представник замовника секретар міськради  Костянтин Чернилевський і головний архітектор міста, член журі Віктор Дунаєвський і словом не прохопилися про підтримку владою котрогось із проектів. І жоден з членів журі не сказав, що хтось змушував його голосувати за ту чи іншу роботу. Може, пан Гігаурі має якісь докази такого впливу – записи телефонних розмов, фото передачі з рук у руки хабарів із зазначенням призначення – кому й за що? Ні? То вільний політ невтримної фантазії не варто переводити в припущення й підозри – бо можна нарватися на позов до суду про наклеп.

Утім, чому дивуватись, якщо Гігаурі – учасник конкурсу! – вважає нормальним давати виконкому «свої застереження» щодо членів журі і ще й ображається, що їх не взяли до уваги?!

От що  правда – то це те, що на найпершому зібранні   проявилися певні симпатії деяких членів журі. Але хіба будь-яке обговорення – це не прояв, аргументований чи ні, симпатій і антипатій? І хто сказав, що цілком самодостатні люди, якими є всі без винятку члени журі, навіть якщо вони не спеціалісти в скульптурі, не можуть мати своєї думки щодо пам’ятника? Як же треба зневажати гідність людей, щоб заявляти: «все було вирішено заздалегідь», «завчасно призначений переможець», «заангажована більшість», «люди підневільні, підконтрольні меру, тож відомо, як вони будуть голосувати»?

А якби вони проголосували за проект Гігаурі – то були б і компетентні, і незалежні?

Всі члени журі були вільні у своєму виборі. Ознайомилися з результатами громадської  оцінки проектів. Не було жодного тиску і навіть агітації. Положення про конкурс передбачало відкрите голосування за кращий проект, однак за пропозицією архітектора Сергія Козака голосували таємно. Три члени журі на засіданні 22 жовтня повідомили колег, що не зможуть бути присутніми на підбитті підсумків,  і отримали згоду на голосування заздалегідь. Свої голоси передали лічильній комісії в запечатаних конвертах. Богдан Теленько, обізваний у публікації «вірним васалом та рупором пана Мельника», не був на підсумковому голосуванні, тож проект, у підтримці якого звинувачує його Гігаурі (так, підтримував, і що?), став переможцем без його голосу.

collage

Проект «Молитва за Україну» переміг переконливо: за нього проголосували 17 членів журі з 21. Можна сказати, конституційна більшість. Четверо членів журі віддали перевагу іншим проектам. Навіть якщо припустити, що ці четверо були з професійного середовища художників чи архітекторів, то все одно вісім їхніх фахових колег підтримали «Молитву». Як оголосив після затвердження підсумків голосування секретар журі Захар Пилипчук, автор проекту-переможця –  хмельницький скульптор Роман Албул. Чий він зять і чи допомагав йому тесть – це їхні родинні справи.

Як голова журі, офіційно стверджую, що змагання було чесним і прозорим. Усі засідання журі були відкритими для всіх. Усі пропозиції ставилися на голосування, рішення приймалися більшістю голосів. Голова журі мав єдину перевагу: якби два проекти набрали однакову кількість голосів, його голос був би вирішальним. Як бачимо, в цьому не було потреби.

Як хмельничанка, переконана: якщо скульптор і архітектори професійно оформлять екстер’єр, пам’ятник «Молитва за Україну» стане окрасою міста.

А на закиди деяких коментаторів, що негоже мені, журналісту, очолювати журі конкурсу на кращий проект пам’ятника, бо це парафія професіоналів, відповім: так, я не фахівець, хоч фундаментальна гуманітарна освіта, багаторічний журналістський досвід і сформований естетичний світогляд дозволяють мені розібратися в темі. Та я, власне, не брала участі в конкурсі. Я була обрана більшістю голосів головою журі – для чіткої організації його роботи. Обрали мене 22 жовтня, а 29-го журі вже підбило підсумки: отже, робота була чітко організованою. А щодо професіоналізму – то, на жаль, наші відповідні «професіонали» вже перетворили Хмельницький у лабіринт, а його вулиці – в тунелі. Проте, судячи з коментаря «Мікеланджело» (от ким уявляють себе наші «профі» в галузі архітектури; ну просто як екс-генпрокурор Пшонка себе – Наполеоном), участь громадськості, а особливо журналістів, у роботі журі  для декого з «професіоналів» – як кістка в горлі. Переконана, це саме тому, що ми не «заплямували себе», як хотілося б нереалізованому Мікеланджело, а разом з іншими відповідальними й патріотичними членами журі забезпечили рівні умови для всіх учасників конкурсу і не допустили жодних підкилимних угод, інтриг і змов.

І, нарешті, не можу оминути агресивний коментар ще одного «Майстра» – щодо мене: «Ви теж продажна шкура. Все робите тільки за гроші». «Теж» – бо ви, так званий Майстер – продажна шкура і все робите тільки за гроші? Мушу вас розчарувати:  а я ні. І за 36 років моєї журналістської роботи  не знаю нікого, хто може похвалитися тим, що купив мене, моє перо чи мій голос. А ви такого знаєте? То плюньте цій брехливій мерзоті в пику. Тільки не забудьте після цього витерти дзеркало.

Світлана Кабачинська,

заслужений журналіст України,

голова журі конкурсу на кращий проект пам’ятника Небесній сотні.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 15

  1. Дурня а не пам’ятник, в Хмельницькому немає жодного вартого уваги пам’ятника, пам’ятник чорнобильцям (чи як його) на Прибузькій – маразм п’яного художника + розікрали бюджет на будівництво; інший, його так і називають, “Розкарача” на площі, і т.д. Люди це не художники і метці, а блазні Хмельницької міської ради, які начебто розумні і митці спотворюють наше місто. Проведіть опитування, запропонуйте памятник, який би відображав героїзм людей, їхнє бажання до змін і т.д., а не мучеників … Але це водчина панів Хмельницької міської ради, ХТО ПОСМІЄ ЇМ ПЕРЕЧИТИ…

  2. поставьте его на площади вместо ядухиного страшилища-а с площади отвезите домой к ядухе в адамант в дубово

  3. Ваша стаття, звучить, як виправдовування. А коли люди орпавдовуються, то значить щось там таки є..! Журналістам не місце в таких конкурсах, на що ви там хотіли повпливати своєю гуманітарною освітою і своїм пером? Годі нам цих страшил у місті, понаставляли на кожному кроці ці родиині пам’ятники… Зробили з нашого міста радянський союз. А це тому, бо у жюрі в основному були представники уже пенсійного віку, а куди ділася молодь? Де молоді фахівці, які своїми свіжими віяннями запропонували б якісь нові рішеня, пропозиції, і я певен обрали новий, сучасний проект. Потрібно давати дорогу молодим і навідь у комісії. Про, що може іти мова, коли майже всі пенсіонери разом засумували за минулими роками і зібралися в комісії, і у яких розігралась ностальгія за комунізмом!!! Настала нова пора!

  4. Ігорь а ви звідки знаєте хто був у журі? Що пенсійного віку на майдані стояти вік ніхто не запитував, в АТО їздити теж вік ніхто не запитує. Може вже достатньо сарказму і їді. Мені глибоко до лампочки ваші “глибокоінтелектуальнийяд”, мені всерівно що ви про мене і останніх членів журі думаєте. ПАМЯТНИК БУДЕ СТОЯТИ ТОЙ ЯКИЙ ВІРНІШЕ ЗА ЯКИЙ ПРОГОЛОСУВАЛО ЖУРІ. І мені плювати на те хто там який бруд буде на мене лити. Час розсудить. І закінчу словами французького писменика та політика Пьера Марка Гастона – ” Заздрість накидається на найвищі достоїнства і щадить одну тільки посередність “.

    • А дочого тут задрість? Ви значить сам заздрісна людина, якщо так говорите. Те, що ви там наобирали, це особисто для вашого складу журі, як бальзам на душу бо згадали про совок. Ви просто самі цього не розумієте, що воно у вас підсвідомо сидить у голові, і від цього совка вам не позбутись! І чому це бруд? Це думка. А чого ви так виправдовуєтесь перед громадою? … Зробили свою справу от і усе. А це, щось сперичаєтесь, доказуєте, навіщо це вам? Можливо маєте з цього якусь вигоду..? Захищаєте цей витвір скульптури ніби ви його зробили особисто, і ніби ви його там вланоруч будете ставити!!!

    • Скоробагатий, причастный к мобилизации в ряды Небесной сотни двух человек, теперь памятники выбирает?

  5. Пані Кабачинська а Ви впевнені що всі журналісти високоморальні, адекватні та високопрофесійні. Що в вашему середовищі відсутня корупція, джинса та заангажованість. Часом дивуєшся на яких автомобілях їздять та в яких будинках живить служителі так називаємих мас медіа. Коли Ви в своїх статтях огульно звінувачуєте всіх архітекторів у всіх бідах а це як мінімум не етічно. Не зпаперечую проблеми є, але кожний випадок має своє призвіще і свої обставини. Будьте професіоналами, розберіться в ситуації, не треба дешевого популізму і люди це оцінять.
    Що стосується переможця хотілося почути діскуссію, чому обрали саме цей варіант. Ніхто із 17 членів журі внятно не пояснив, що в ньому такого визначного. Аргумент ” мені подобається” повірте не переконливий. Давайте завтра наберем ще двадцять людей з іншого середовища і результат буде протилежний.

    • Олегу, повністю підтримую твою думку. 100% влучив у ціль. Розумієш, Олегу, те, що комісія називає, що їм подобається і є вагомим аргументом того, що вони не компетентні і нічого не тямлять у скультрурних, а тим паче і у архітектурних справах! Не має жодних аргументів чому саме ця робота перемогла. А звучать лише голосні овації, що ось вам перемощець. Бо журналісти, козаки,… що вони можуть сказати? Що вони можуть довести? Довести, що хмельничанам це довподоби? Та наше місто уже тошнить від цього НЕ професіоналізму!

  6. Ігор! Ви пишете з такими помилками,що аж страшно за нашу молодь і майбутнє країни .Якщо така молодь буде обирати скульптуру,Ви мене вибачте. Чомусь дебати тоді,коли все відбулося. Прийшла Світлана Іллівна і все швидко організували. А якщо мені не подобається будівля адміністраціі,міськвиконкому,керівництво ОДА,то що мені робити? Писати бруд? Це не методи. Згодна з одним,потрібно було це все,маю на увазі обговорення винести на телебачення,тоді не було б жодних питань. А відповідь Кабачинськоі говорить про іі професіоналізм,знання теми,так повинні всі робити!

  7. Шановна п. Кабачинська, а ви не допускаэте думки, що решта учасників конкурсу теж вважає як пан Гігаурі, що о них витерли ноги і порушили їх права. Все ж почитайте уважно постанову кабміну, дуже розумні люди писали, хоча не все урахували на випадок оскарження результатів, тим більше у нашому випадку. Але як виявляється потрібно було! Ви кажете що у вас всі засідання та голосування проходило прозоро, так згоден, певний проект з вами піарили дуже прозоро!,, От що правда – то це те, що на найпершому зібранні проявилися певні симпатії деяких членів журі,,. П. Кабачинська, а чому не пишете конкретніше, як це кажуть ,,явки, імена,паролі,, А вам шановна не здається, що аморально було для вас вскривати конверти учасників і оголошувати їхні прізвища, після того як ви призначили переможцем цей проект- недорозуміння. Чия це була ініциатива, ваша? А як, що не ваша то яким чином ви головували? Ви як голова журі поглумилися над рештою учасників конкурсу , мабуть хотіли потішитися над тими, хто не попав в переможці. Їм не було призначено ні премій , ні папірців з грамотами, навіть подяки на словах за участь у цьому неподобстві! Хоча мова про це йшла серед організаторів. Дрібниця, але фігвам не шановні учасники! В умовах це було не передбачено, алеж дуже кортіло вскрити конверти! Не етично та аморально вийшло чи не так! Ви знаєте, ті учасники якщо легко сказати, не зовсім задоволені цим вашим рішенням. А вам не здається, що зло частенько рядиться в одежу добра і чемності і пафосно повчає решту громади моралі. Але тут смерди осмілились заперечувати!? Не покидає глибокій сумнів щодо чесності та справедливості голосування таким складом журі і не тільки мене, учасників конкурсу так і частини громади. Вживаєте такі розумні слова ,,конституційна більшість,, , щось ваше голосування нагадує те славнозвісне голосування 16 грудня в Раді. І тепер ще набралися нахабства та тулете громаді локшину на вуха. Будь ласка, тому не вдавайте із себе святошу, це просто смішно. Смішно споглядати як купка проштрафлених членів журі намагається виправдовувати свої не зовсім чемні дії, і доречі робете це невпевнено для громади! Тільки виникає ще більше питань! Не мучте нормальних людей, покайтесь та ступіться. Мені за вас дуже соромно. Ганьба! Ви і вам подібні, кривите душею і не залишаєте талановитій молоді ніяких шансів вирости та показати свою творчість тому, що не привикли ділитися місцем під сонцем з людьми інакшими ніж ви і тим більше не з вашого обраного егоїстичного кола! Є два варіанти поради, перший подавати в суд або другий, брати приклад з китайців і чекати поки ,,трупи наших ворогів,, пропливуть у річці повз нас. Для другого варіанту, на жаль шановні учасники та громадо, потрібно дуже багато часу, тому визначайтесь на чиїй ви стороні.
    П. Аня ,,Чомусь дебати тоді,коли все відбулося,,. Дебати, шановна, почалися ще з моменту обявлення конкурсу! ,, Прийшла Світлана Іллівна і все швидко організували,,. Ну звичайно так, коло однодумців швидко організувало перемогу призначеного проекта, що ледь не одностайно проголосували, що ні хто і не пояснив чому він голосував за той, а не за інший проект! П. Аня, ви шановна, або читайте весь матеріал по цій темі, або ідіть до п.Кабачинської і вона дасть вам медальку з цукеркою за підтримку її брехні !
    П.Скоробагатий і ваша брехня та недолугі виправдовування уже усіх порядком втомили. Не засмічуйте інтернет, будьте ласкаві, відпочиньте та не мучайте громаду! На рахунок кількості проектів від одного учасника, будьласка читайте умови, або варіант №2 – самі організатори просили більше проектів. Так що, безпідставно не оббріхуйте і не звинувачуйте людей, це не файно. Але скажіть подяку кожному учаснику , хто зробив і не один проект. Той Гігаурі не єдиний з учасників, хто виставив не один проект і він молодець і ті другі молодці! Та як виявилось, винен навіть і в цьому, то може ви заздрете йому? Бо ваш ,,переможець,, виставив один і той самий уже ,,засвічений,, паном Мельником, та відпіариний вами, п. Кабачиньською та п. Теленько проект, аж два рази! Зої Олександровні потрібно його було знімати з участі у конкурсі ще з першого заходу, тому що учасник порушив умови конкурсу та забрав проект на доопрацювання на декілька днів, а це категорічно заборонено умовами і вона була би змушена зняти його з конкурсу! Тому ви її терміново прибрали з голови журі і бігом призначили новий конкурс з новим місцем розташування і все за ради того призначеного проекту ! Ви знаєте продивляючись то відео, чесно вам скажу мені соромно за вашу поведінку та п. Бірюка, не можна так ставитись до жінки у любому випадку! Зоя Олександрівна я вибачаюсь за них. Їм обоїм потрібно було йти до пана Мельника, та питати у нього,як він посмів призначити вас головою журі, та хай би вони спробували порепетувати з ним таким чином як з вами. Алеж, добряче попіарилися! Як бачете, люди не дурні і все розуміють! Що, скажете п. Скоробогатий? Ні, краще вже не кажіть, бо від вас усіх уже нудить!

    • Мікеланджело вже ЗАДОВБАВ ” -” … Все ж почитайте уважно постанову кабміну,…” . Є два органа управління і між ними є величезна різниця це орган державного управління і орган місцевого самоврядування, і якщо ви в цьому не розбираєтесь тоді і не коментуйте. І взагалі на мою думку як що ви в цьому не маєте “тямки” то і в мистецтві БАРАН !

  8. Стільки пристрастей та суперечок навколо цих сумнівних макетів (особливо переможця), що давно пора відкласти питання про пам’ятник героям небесній сотні. Особливу відразу викликає те, що суперечки точаться не навколо художньої цінності, доречності, меморіальної функції пам’ятника, а відбуваються огидні чвари довкола розпилювання коштів та розміру авторитетів місцевих митців.
    Одне можна сказати напевно – щоб у наші дні, у нашому місті встановити гідний, дійсно гідний пам’ятник героям (якщо не створений визнаним талантом, то підтриманий більшістю мешканців міста), треба вчинити не менш героїчний вчинок. Наприклад, працювати спільно, абощо.

  9. О СКОЛЬКО ЗАВИСТИ!!!!! ЧТО МОГУТ ЛЮДИ, ВОСПИТАННЫЕ НА НЕНАВИСТИ И ЗАВИСТИ? НЕНАВИДЕТЬ, ЗАВИДОВАТЬ… НАЙДЕТСЯ ЛИ ТОТ ЧЕЛОВЕК, КОТОРЫЙ ПОКАЖЕТ ЛЮДЯМ МИР ДОБРОТЫ, ВЗАИМОНИМАНИЯ, ПОДДЕРЖКИ, ЧЕСТИ, СОВЕСТИ? ИЛИ НЕГОДЯИ И УГОЛОВНИКИ БУДУТ ПРАВИТЬ НАШИМ МИРОМ? МЫ ЭТО ПОЗВОЛИМ? НЕ ПОЗВОЛИМ! ВЕДЬ НАС БОЛЬШЕ ЧЕМ ИХ!

  10. Який праведний і неправедний гвалт( І з того гвалту так і незрозуміло, чому перемогла робота “Молитва за Україну”. Хто надасть переконливі аргументи? Уже, гадаю, ніхто. От для цього треба було, від початку березня, коли розпочали представляти проекти, треба було ПРЕДСТАВЛЯТИ УСІ ПРОЕКТИ, а не так, що лиш один з них крутиться в пресі перед очима. Це лиш один момент, який змушує насторожитися і сказати, щось тут не так, десь там “пес таки зашпортаний”) І аби цього не було, треба було зібрати команду архітекторів і скульпторів в журі. Які підходили б і за віком, який (вік!) був би виразником їхньої професійності, і які б не знали пана Мазура (ну, панове, занадто, аж занадто все те…). Ще, як варіант, можна було б організувати відкрите голосування хмельничан – простих людей. Чи за есемесками чи “паперово”) І було б діло. А так… Боролись,мерзли, вмирали, а “на манєже фсьо тє же”.
    Питання про те, що робота Автанділа Гігаурі мала перемогти, бо вона краща за роботу Миколи Мазура ніхто не ставить… Абсолютно ні! Думаю, сам автор теж погодиться, і не через це він здійняв галас…! Мав перемогти, той хто найкращий за чесним вибором.

    П. С. І ще одне, вже не зовсім до теми, а може й до… Хто б прибрав отих валькірій у центрі міста? Чи щось зробіть з ними, бо то ганьба, з якого боку не глянь(((

  11. На Майдані повинен стояти монумент Небесній сотні,а Мазурське чудо в парку десь

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.