Незалежний громадський портал

Міліція Хмельниччини у буремний час революції кінця 2013 року і початку 2014 року перейшла на бік народу. Це відчувалося під час заворушень біля будівлі обласного Управління СБУ 19 лютого. Тоді керманич міліціянтів Сергій Шутяк разом із прокурором Хмельниччини Сергієм Соляром прийшли на переговори з есбеушником Віктором Крайтором. Конструктивного діалогу не вийшло і, як наслідок, парадна будівля СБУ була частково спалена.

Що прикметно: міліція не зробила жодної дії на упередження цього лиха зі смертельними наслідками. “Коктейлі Молотова” розливалися молодиками у масках неподалік Управління СБУ. А наглядачі громадського порядку просто накивали п’ятами з епіцентру “гарячої точки”.

Однак така показова лояльність керівництва обласної міліції до виражених хуліганських дій не допомогла Сергію Шутяку продовжити перебування у керма і стати “Героєм Майдану”. Після Революції гідності новий глава МВС знайшов йому заміну. Міліцію Хмельницької області очолив Олександр Розізнаний, який до цього керував Гусятинським райвідділом міліції Тернопільської області. Проте у статусі начальника він перебував близько тижня  — Міністр Арсен Аваков перевів усіх керівників обласних МВС у виконувачів обов’язків. Це пов’язано з певними люстраційними процедурами. “На наявні і що утворилися вакансії Люстраційний комітет і кадрова комісія МВС проводять публічний відбір кандидатів за участі громадськості”, — пояснив Аваков.

Сам Розізнаний назвав проведення таких конкурсів на силові структури абсурдним. “Є сьогодні міністр МВС, є служба безпеки при МВС, інспекція по особовому складі і кадровий департамент, які вивчають кандидата на посаду начальника обласної міліції на предмет компромату. І тільки тоді, коли все чисто, міністр робить призначення. Не можна цю процедуру сьогодні розгойдувати”, — вважає Олександр Григорович.

Для Хмельниччини Розізнаний не чужий. Народився у Чорному острові Хмельницького району. У 90-х роках пішов працювати в Управління по боротьбі з організованою злочинністю області, де почав з оперуповноваженого і у 2010 році дослужився до начальника УБОЗ УМВС України в Хмельницькій області.

Сьогоднішнє інтерв’ю — це спроба змоделювати подальший розвиток правоохоронних органів.

Фото Віталія Тараненка

— Олександре Григоровичу, як змінилась міліція за роки Незалежності та які виклики стоять сьогодні перед нею?

— Я прийшов на роботу у міліцію в 90-х роках і вважаю за честь, що моє становлення, як офіцера, відбулось у підрозділі боротьби з організованою злочинністю.  Важкі історичні процеси переходу на ринкову економіку, безробіття, початок становлення відомих сьогодні на всю країну речових ринків потягнули за собою й криміналізацію певної частини суспільства. У ті роки йшов процес накопичення капіталу, розподіл та перерозподіл власності, сфер впливу. Створювались злочинні угрупування, основним видом діяльності яких було вимагання. Рекетирськi групи, що складались переважно з колишніх спортсменів, як правило, були мобільними, мали свій транспорт, зброю, засоби зв’язку. Оперативникам новоствореного підрозділу (УБОЗ створено 1993 року – ред.) було нелегко, іноді доводилось декілька разів на день виїжджати на затримання. Однак свою роботу ми виконали гідно: розгул криміналу в області вдалось зупинити. Досягнути цього результату міліція змогла спільними зусиллями усіх своїх підрозділів, які також проходили важкий процес становлення. Народження нової держави зумовило створення нового міліцейського відомства. Зберігаючи свої основи, необхідно було створити правоохоронний орган правового демократичного суспільства.

Якщо ж порівняти буремні 90-ті та сьогодення, то 2014 рік диктує для нашого суспільства в цілому і для міліції, зокрема, нові вимоги. На жаль, мушу констатувати, що моральна мотивація служби працівників органів внутрішніх справ змінилась, і не в кращий бік. Це пов’язано, у першу чергу, з частими політичними змінами, відсутністю довготривалої стратегії розвитку як суспільства, так і правоохоронних органів. З рядів МВС через нестабільність економічної ситуації «вимито» професійне ядро. Той же «Беркут» зразка 2004 року, та спецпідрозділ, який розганяв майданівців  у 2014 році – це різні за морально-професійними якостями люди.

Ще одним фактором, який, на мою думку, вплинув на погіршення ситуації, стало рішення про прийом до лав міліції без обов’язкового проходження військової служби. У міліції з’явилось багато цивільної молоді, яка не пройшла військову адаптацію. Я наполягаю на тому, що перед тим, як стати міліціонером, слід пройти певну військову підготовку. Тоді буде зрозуміло, потрібна тобі ця служба, чи слід зайнятись у житті чимось іншим.

Більше того, коли багато років назад я приходив на службу до міліції, колектив школи, де довелось працювати на той час, давав мені рекомендацію. Вважаю, що цю вимогу необхідно зберегти і впровадити й сьогодні. Якщо це буде виконуватись не формально, то допоможе повернути втрачену довіру та контроль за силовиками з боку суспільства.

Нам потрібно краще з минулого досвіду переносити у майбутнє, а не огульно його заперечувати. Погодьтеся, що система підбору людей для роботи у правоохоронних структурах, та й у владі в цілому, за часів Радянського Союзу була однією з кращих. Не можливо було просто з вулиці потрапити до міліції, становлення керівника проходило протягом довгого періоду часу та за підтримки громади. Крім того, за часи Незалежності ми дискредитували рівень офіцерських звань. Сьогодні багато полковників, генералів. Колись дільничний інспектор йшов на пенсію старшим лейтенантом, начальник райвідділу мав, як правило, звання майора. Нинішній «зіркопад» призвів до втрати цінності офіцерського звання.

Усі ці фактори призвели до того, що рівень довіри до МВС сьогодні дуже низький. Тому необхідно просто негайно змінюватись, аби стіна між міліцією та громадськістю зникла.

— Ситуація на Сході країни показала новий рівень викликів до міліції: відділки захоплювались без опору, місцеві правоохоронні органи нездатні захистити безпеку людей тощо. Чи готові хмельницькі міліціонери до такого розвитку подій?

— Наші міліціонери знаходяться сьогодні на бойовому посту в Донецькій та Луганській областях – це частина спецпідрозділу «Беркут», бійці Нацгвардії.  А 80 працівників, з яких 10 даішників, щойно повернулися з  Херсонської області, де надавали допомогу місцевій міліції у період травневих свят. Мені приємно було чути відгуки місцевих мешканців про роботу хмельницької міліції. Зокрема, один з блогерів сайту «Цюрюпінськ on-line» відзначив, що патрулі наших співробітників уже на третій день дозволили людям вільно виходити та прогулюватись вулицями міста.

Моральний дух більшості працівників досить високий: вони готові захищати свою Вітчизну за будь-яких умов.

Що ж стосується ситуації, коли можливий захват адмінбудівлі тощо, то у нас є ряд відпрацьованих, з урахуванням останніх подій, планів, які одразу вступлять у дію, коли щось подібне станеться. Можу стверджувати: діятимемо виважено та професійно.

Однак, на мій погляд, сьогодні важливо спрацювати на упередження. Тому закликаю усіх громадян, політичні партії, громадські організації уникати дій, що призводять до дестабілізації ситуації в області. Недозрілі люстраційні процеси, що проходять не в повному правовому руслі, а в деяких випадках відверто лобіюють інтереси певних сторін,  лише нагнітають градус протистояння в суспільстві. Громада стомилась. 25 травня відбудуться Президентські вибори, які визначать подальший курс держави. До цього часу важливо витримати паузу.

Фото Віталія Тараненка

— Як оцінюєте роботу дільничних інспекторів?

— Це питання з двох складових. Перша: поки ми не забезпечимо нормальне фінансування працівнику міліції, важко вимагати великої віддачі. Вважаю, що заробітна плата молодого офіцера повинна розпочинатись як мінімум з 6 000 грн. Тоді є можливість уникнути корупційної складової. А дільничний інспектор, окрім того, має бути забезпечений обов’язково житлом на дільниці, яку обслуговує, транспортом, паливно-мастильними матеріалами. А то ми сьогодні допрацювались до того, що не маємо практично кадрового резерву.

Друга складова: мають бути чітко відпрацьовані критерії оцінки роботи дільничного, оскільки його робота – це окремий блок структури МВС, котрий власне й займається профілактикою злочинності.

Необхідно розробити особистий оціночний лист дільничного інспектора: скільки разів він був на дільниці та здійснював прийом громадян, яким чином він вплинув на ту чи іншу латентну ситуацію, зокрема в плані насильства в сім’ї, як він співпрацював з представниками влади та громадських організацій, яку роботу проводив з адмінпіднаглядними тощо. Оцінка обов’язково має виноситися громадою і, відповідно, робитися певні висновки.

— Олександре Григоровичу, який час, на Вашу думку, потрібен для реорганізації правоохоронних органів, аби відповідати вимогам часу?

— Це можна зробити за півроку, а можна робити роками. Все залежить від політичної волі керівництва держави та фінансової складової. Окрім того необхідно привести у відповідність усі нормативні акти та закони, що регулюють діяльність міліції та дають можливість контролювати її роботу. Як приклад, приведу прийняття нового КПК. Образно: ми поставили в старий «Запорожець» новий 300-сильний двигун і хочемо мчати з швидкістю 250 км/год. На жаль, не вийде.

Багато хто говорить про грузинський сценарій реформування. Однак забувають про кількість правоохоронців в Грузії та в Україні. Фінансування реформи там відбувалось, до речі, за рахунок американських коштів, навчання проходило за допомогою їх інструкторів. Зробити те ж в Україні сьогодні неможливо.

Проектів реформування МВС є багато. Повторюю: потрібне бажання та політична воля.

Фото Віталія Тараненка

— Ваше ставлення до воєнізованих громадський об’єднань?

— Я повністю підтримую Наказ Парубія  “Про основні завдання “Самооборони майдану” в умовах російської агресії”. Патріоти, готові зі зброєю в руках захищати цілісність Вітчизни, мають служити у державних збройних формуваннях: міліція, армія, Національна гвардія. Це буде правильно.

— Що стосується нових призначень на керівні посади в УМВС, у тому числі й ДАІ, чи дослухатиметесь думки громади?

— Звичайно, хоча з прийняттям Закону про люстрацію цей процес має увійти в законні рамки з чіткими критеріями та вимогами. Однак, й сьогодні ми, хоча й поступово, проте рухаємося уперед.

— На якому етапі знаходяться розслідування справ стосовно колишніх високопосадовців області?

— Складений адмінпротокол на колишнього голову облради Миколу Дерикота, який підтверджений у суді. Також є адмінпротокол на керівника одного з департаментів. Є цілий ряд справ відносно  інших високопосадовців, у тому числі й колишнього голови ОДА. І перспектива у цих справ є.

Розмовляли

Вадим Олексюк,

Віталій Тараненко.