Незалежний громадський портал

“Нам грошей від міста і держави не потрібно. Ми знайшли кредитора, і як ця справа самоокупиться, — це наші проблеми. Хомут вішаємо на свої шиї. У виграші від будівництва сміттєпереробного заводу залишиться місто і держава. Адже плануємо створити, щонайменше, 150 нових робочих місць, з яких здійснюватимуться відрахування до бюджету”. Свідками цієї розмови стали журналісти “Незалежного громадського порталу”. Директор хмельницького ТОВ “Фрістайл ЛТД” Петро Крикун майже на пальцях пояснював одному місцевому чиновнику суть сміттєвої переробки.

На початку листопада у ЗМІ блискавкою пролетіла інформація, що у 2015 році під Хмельницьким може з’явитися сміттєпереробний завод вартістю 42 млн. євро. Як повідомила прес-служба Хмельницької райдержадміністрації, 1 листопада у селі Олешин були проведені громадські обговорення, що стосувалися побудови одного із найсучасніших сміттєпереробних комплексів в Європі. Таке бажання виявило товариство з обмеженою відповідальністю “Фрістайл ЛТД”. Під час обговорення 150 мешканців погодилися з ідеєю  очистити Хмельницький і прилеглі населені пункти від сміття. “Проти” висловилися тільки 5 мешканців.

Ми зустрілися з керівництвом “Фрістайл ЛТД”. Пан Крикун повідомив, що після громадських слухань і направлення відповідних документів для участі в національному проекті “Чисте місто” (під егідою Держагентства з інвестицій В. Каськіва — авт.), несподівано виринув конкурент. “За великим рахунком, для нас необхідна винятково воля керівництва країни, щоб втілити цей проект. Жодної копійки не просимо, — лишень дайте можливість зробити корисну справу для хмельничан”, — каже місцевий інвестор.

Сміттєпереробний завод, за сприятливих умов, будується за 12-15 місяців. Протягом цього часу хмельницький інвестор за кредитні ресурси купує італійське устаткування для переробки відходів.

— Петре Васильовичу, коли з’явилась ідея побудувати сміттєпереробний комплекс та як вона реалізовувалась?

— Ні для кого не секрет, що проблема міського сміттєзвалища, межі якого збільшуються щорічно, існує давно.  Будівництво сміттєпереробного заводу є її оптимальним вирішенням. Власне тому я й зацікавився цією темою. 2005 року у Хмельницькому гостювали знайомі підприємці-росіяни. Знаючи мою зацікавленість, запропонували придбати перолізну установку для переробки відходів. Така ж установка, до речі, працює в Москві, всього якихось 15-20 кілометрів від Червоної площі. Я зацікавився цим питанням і, аби побачити її роботу наочно, сформував делегацію з представників міської ради, громадських організацій, які з’їздили до Росії. Сміттєпереробний завод справив чудове враження.

Уявіть: на території підприємства є табло, яке вказує рівень радіоактивності та ряд інших параметрів, все механізовано, дотримано усіх екологічних вимог. Пара, що з’являється після переробки відходів, крутить турбіни, гаряча вода йде на опалення житлового масиву. І ось ми, спільно з росіянами, готуємо на конкурс такий же проект для нашого міста. Кращих пропозицій на той час не було.

До речі, хочу зазначити, що на той момент підприємством, яке  я очолюю, уже була приватизована земельна ділянка розміром 6,5 га межа в межу з міським сміттєзвалищем. Тобто, ми навіть не потребували виділення для будівництва заводу землі. Однак 2006 року нашу пропозицію відхилили, тендер оголосили як такий, що не відбувся. Пояснили тим, що, мовляв, ваша технологія уже застаріла. Однак ми не залишили цю тему і продовжили цікавитись досвідом передових європейських країн у цій сфері.

Приблизно рік назад познайомились з італійцями, котрі запропонували нові технології у переробці побутових відходів. Паралельно шукали можливості для фінансування проекту. Знайшлась американська фінансова група, яка готова його прокредитувати на досить серйозну суму. Наголошую, ми беремо кредит у американців під відсотки на 20 років, а не ліземо до бюджетного гаманця. Італійці готові надати сортувальні лінії, необхідне технічне обладнання, яке працює на сучасних європейських технологіях.

Наш проект замкненого циклу передбачає переробку сміття на 95 відсотків, а те, що залишається, буде брикетуватись та відправлятись на інші заводи. Технології, що коштують дешевше, не дають такого високого відсотку переробки, а по суті лише сортують сміття. Ми ж, окрім повної переробки твердих відходів, побутової техніки, готові переробляти й харчові відходи.

Увесь заводський цикл буде розділений на модулі: з переробки побутової техніки (майже 4 млн євро), переробки деревних відходів та виготовлення пілетів (3 млн. євро), переробки гуми ( 700 тис. євро), переробки будівельного сміття (400 тис. євро) та сортувальної лінії (13 млн. євро). Що стосується певних соціальних питань, хочу зазначити: окрім 150 робочих місць та податків до місцевого бюджету, ми запланували 1,5 млн. грн. на благоустрій Олешина та прилеглих територій. А місцевий дитячий садочок отримав нашу допомогу уже сьогодні.

У розмову включається головний інженер ТОВ “Фрістайл ЛТД” Петро Храпач, який керував комунальним підприємством “Спецкомунтранс”.

— При будівництві заводу висновки екологів обов’язково враховуватимемо. Тим паче, що попередня відповідь державного управління охорони навколишнього природного середовища області дає підстави говорити про певне порозуміння. Екологи не заперечують щодо зведення сміттєпереробного комплексу, вимагаючи при переробці побутових відходів дотримання природоохоронного законодавства.

Ми запевняємо, що хімічних процесів на заводі не буде. Все сміття ділитиметься на дві категорії: вторинна сировина і органіка. Вторинка передбачатиме переробку ПЕТ-пляшок, побутової техніки, пластмаси, будівельних матеріалів. До слова, якщо справи налагодяться, а земельна площа (6,5 гектарів) дозволяє розширятися виробництву, можемо замахнутися на лиття бордюрів або плитки. Це знову ж  таки додаткові робочі місця.

Що стосується органіки, то з неї частково вироблятимемо компост (добриво, що отримують в результаті розкладання різноманітних органічних речовин мікроорганізмами — авт.). З решти отримуватимемо біогаз, який реалізовуватимемо населенню.

“Фрістайл ЛТД” юридично оформило угоду з “Інтер Консалтинг Системз” (Нью-Йорк) на видачу позики на суму 50 мільйонів доларів терміном на 20 років і під 2 відсотки річних. Ці кошти самоокупляться за три роки. Наші ж конкуренти заявляють, що зможуть “відбити” затрачені інвестиції за 13 років. Чому? Бо вони робитимуть винятково сортування сміття без замкненого циклу. На нашому заводі переробка відходів становитиме 95 відсотків.

Крім ліній сортування, про які сказав мій колега, плануємо закупити за кредитні кошти десять сміттєвозів. Цим транспортом буде охоплений підвіз сміття від сіл Олешин та Іванківці Хмельницького району і, можливо, прилеглих мікрорайонів Хмельницького. До речі, заступник міського голови Анатолій Нестерук дав згоду, що зібране та сортоване сміття від населення, відходи підприємств та організацій обласного центру, які транспортуються комунальним “Спецкомунтрансом”, здаватимуться для переробки на наш завод.

— Чи маєте ідеї, як розвантажити хмельницький полігон, де роками гниють гори сміття?

— Дійсно, є велика проблема з хмельницьким сміттєзвалищем, яке діє з 1965 року. Його діюча територія 8,8 гектари практично вийшла за межі і частково сміття перейшло на нашу земельну ділянку, де буде завод. До того ж там сконцентрована чи не вся таблиця Менделєєва! Ми ж беремо собі за завдання переробити сміття двадцятирічної давнини. Коли ж очистимо від сміття всю площу, рекультивуємо земельну ділянку, посіявши траву. І забудемо про неприємні запахи, що охопили пів-Хмельницького.

Більше того, цей завод, який пропонуємо збудувати, буде закритого типу. Сміттєвоз з відходами заїжджає у середину й там одразу відбувається переробка. На вулиці сміття немає. У середині приміщення буде розміщено устаткування, що очищуватиме повітря від шкідливих викидів. І повірте, те що ми прагнемо реалізувати, піде на користь громаді. Я бував у Швеції, Німеччині, Італії, Франції, Америці, і ця італійська технологія, яка проектована у нашому сміттєпереробному заводі, є найоптимальніша. До речі, ми відвідали передмістя Італії, де проживає колишній прем’єр Сільвіо Берлусконі. Його оселя розташована у 10-кілометровій зоні сміттєпереробного заводу. Якби щось не так з екологією, то політик там не жив або завод звідти перенесли.

Думка експерта

Голова громадської ради при Хмельницькій облдержадміністрації і голова президії облради Всеукраїнського товариства охорони природи Юрій Рєзніков: “Питання будівництва сміттєпереробного заводу стоїть на порядку денному уже не один десяток років. Однак підходити до нього треба особливо виважено та прискіпливо з точки зору загрози навколишньому середовищу. Зрозуміло, що й сьогоднішнє звалище – екологічно небезпечний об’єкт, проте чи не стане переробне підприємство такою ж загрозою? Адже згідно світової практики сміттєпереробні заводи – це об’єкти підвищеної небезпеки і тому до їх будівництва ставляться певні вимоги: державна екологічна експертиза, громадські обговорення тощо. Я спілкувався з керівництвом фірми, яка планує будівництво заводу і, на превеликий жаль, не можу сказати чи буде це підприємство екологічно безпечне, оскільки вони не показали його проект. А без  чітко виписаного проекту, це все нагадує звичайні балачки. Якщо підприємець так бажає звільнити місто від звалищ сміття, то мусить діяти системно в визначених законодавством межах. Окрім того, на мій погляд, є ще цілий ряд питань, на які я не отримав чіткої та зрозумілої відповіді. Сміттєпереробний завод в Італії, на який вказують представники фірми – це добре. Але чи буде він таким же у Хмельницькому має показати проект, якого, повторюю, я не бачив. Зрештою, як фахівець, можу зазначити, що Італія є не сама передова країна в подібних технологіях. Сучасний підхід до переробки сміття застосовують у Німеччині, Голландії”.

Розмовляли

Вадим Олексюк,

Віталій Тараненко.