Мінінфраструктури може виділити 50 млн. грн на “лежачий” хмельницький аеропорт. Але є одне “але”

Міністерство інфраструктури України може виділити 50 млн. грн на відновлення роботи хмельницького аеропорту лише за однієї умови.

Як заявив заступник Міністра Юрій Лавренюк, який відвідав летовище 29 березня, обласній владі необхідно підготувати проектно-технічну документацію на відновлення злітно-посадкової смуги та підписати меморандум з потенційним інвестором. Тільки тоді Міністерство інфраструктури може виділити фінансову допомогу.

IMG_5540-768x576

«В нас дійсно є чимало проблемних питань, пов’язаних з аеропортом, водночас, сподіваюсь, що завдяки спільним зусиллям  усіх гілок влади будуть знайдені інвестори та створені умови для відновлення його роботи», – сказав губернатор Хмельниччини Олександр Корнійчук, якого цитує прес-служба облдержадміністрації.

Як писав НГП, на сесії облради 29 березня депутати проголосували за створення робочої групи за участі депкорпусу, керівництва області та міста з метою визначення з подальшою долею летовища.

Довідка НГП. Після незавершеного ремонту злітно-посадкової смуги аеродрому у 2013 році, на що передбачалося 981,5 тис. грн, на злітній смузі утворилися вибоїни і ями. Це унеможливлює посадку літаків.

Крім того, в аеропорту забрали метеорологічне обладнання, без якого польоти неможливі.

Міністерство інфраструктури України констатувало: небажання місцевої влади відродити хмельницький аеропорт зумовило його теперішній складний економічний стан.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 5

  1. Нажаль, у нас це ще сама нагальна проблема. Наприклад, у нас на Україні є проблема, наслідки термінового невирішення якої можуть бути фатальними не тільки для України (набагато небезпечнішими за т.з. «гібрідну війну»), а і для усього світу, але про яку навіть не здогадується переважна більшість народонаселення, нажаль, вже напівзруйнованої нашої держави. МАГАТЕ про цю небезпеку знає, але у нас про цемайже не пишуть, як і про багато що інше.
    Точніший приклад: У нас збираються без відповідних досліджень, проектування та інших конче необхідних дій (ремонту/реконструкції/заміни) продовжити експлуатацію І-го блоку Хмельницької АЕС, гарантований термін безпечної експлуатації якого (30 років) закінчується в поточному році. І в подібному стані (закінчується вказаний термін) у нас всі блоки АЕС, за виключеннм 2-ох.
    Я про це пишу вже протягом майже 2-ох років, але ніхто не звертає уваги. Наводжу свій текст (останній варіант):
    Ще раз звертаю увагу на справжню проблему, яка стосується не тільки ядерної енергетики, а і безпеки (ядерної техногенної, економічної…) нашого та інших народів планети, а саме:
    На даний час за офіційною статистикою вже більше 60 % електроенергії на Україні виробляється на АЕС (це в зв’язку з катастрофічним зменшенням постачання вугілля з Донбасу та тим, що там в «зоні ризику» розташовані значні потужності ТЕС, а раніше було приблизно 50 %).
    Гарантований термін безпечної експлуатації (приблизно 30 років) змонтованих на наших АЕС блоків ще радянського виробництва закінчується, а єдиний пострадянський бдок був закінчений монтажем на початку 2000-их років на Хмельницькій АЕС теж з агрегатів ще радянського / російського виробництва (введений в експлуатацію в першій половині 90-их на Запоріжській АЕС агрегат можна взагалі вважати радянським).
    Нічого реального стосовно розбудови на Україні нових потужностей АЕС не робиться (контракт с Росією щодо співпраці у будівництві нових реакторних блоків на АЕС розірваний, конкретних дій з іншими партнерами не має).
    Також припинені роботи (співпраця з Росією) з будівництва на Кировоградщині (де є відповідна сировина) потужностей з виробництва (передбачався майже повнийо цикл) паливних елементів для АЕС.
    Отже через деякий час ми, експлуатуючи старі потужності АЕС, будемо, або суттєво ризикувати стосовно настання техногенної катастрофи світового маштабу, або… сидіти при свічках (на Україні навіть гасових ламп вже не можуть виробляти).
    Крім вказаного дуже велика вірогідність виникнення наступного дуже суттєвого ризику, а саме: Одержуючи паливні елементи для АЕС з Росії «відроблені» елементи ми повертали туди ж. А тепер, розірвавши з Росією відповідні відносини, де ми їх будемо утилізовувати та / або «захоронювати»?

  2. А хряк как обычно в центре фото.

  3. Вот этому бы хряку да лопату в руки. Греб бы как бульдозер.

  4. “після ремонту утворилися ями..” – как интересно, почти как самозарождение вши в грязных трусах.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.