Офіційно церква в Україні відділена від держави та її інституцій. Люди в рясах не втручаються у діяльність влади, сповідуючи принципи свободи віросповідання кожного громадянина або чиновника та його право особисто вибирати ту чи іншу конфесію. Влада в особі місцевих керівників намагається дотримуватися золотого правила — бути лояльною до всіх релігійних громад.
Та шальки рівноваги з невідомих причин похитнулися у славному місті гетьмана Богдана Хмельницького. Тут деякі депутати міської ради зіграли в авантюру, підставивши передовсім реноме тимчасового господаря міста Костянтина Чернилевського. Звісно, можливо ми помиляємося, і пан з приставкою “в.о” причетний до покривання схеми вмонтування релігійної церкви у комунальний навчальний заклад під прикриттям нікому невідомої громадської організації. Але все по порядку.
У Хмельницькому на вулиці Рибалка 14/1, поміж сірих багатоповерхівок, розкинулася середня загальноосвітня школа І-ІII ступенів №25 імені Іван Огієнка. Заклад чималої комплекції сіє зерна освіти і науки тисячам з хвостиком учнів. Одним із приміщень школи, яке здається в оренду, зацікавилися “цікаві” люди. Виявляється, що останній орендар, котрий тут “жив” протягом десяти років, достроково розірвав договір оренди комунального майна.
— Наша школа здавала в найм архітектору 200 “квадратів” незадіяного приміщення. Справа в тім, що це цокольна будівля з окремим входом і фактично з моменту створення школи (1985 року — НГП) ми її не використовували. Коли пішов орендар, навчальний заклад, який щомісячно отримував 3 тисяч гривень коштів від оренди, просигналізував управлінню комунального майна про вивільнення приміщення, — сказав НГП директор закладу Іван Душкевич.
Він зізнався, що нові потенційні орендарі обіцяли задіяти 200 “квадратів” під відкриття дошкільної групи з підготовки дітей до школи. Натомість розігралася справжнісінька детективна історія.
— Днями телефонує до мене начальник міського управління освіти Валерій Олійник і цікавиться, що це за приватну школу я відкрив у своєму навчальну закладі. Відповідаю, що вперше чую і не розумію про що йдеться, — переповідає розмову пан Душкевич.
Як з’ясувалося, зелене світло на новий заклад релігійного типу видали… депутати Хмельницької міської ради. На засіданні сесії ради 8 квітня цього року вони ухвалили рішення про передачу в тимчасове безоплатне користування приміщень міської комунальної власності. До невеликого переліку, що були прописані у проекті рішення, потрапили доповнення начальника управлінню комунального майна і депутата від “Батьківщини” Володимира Івашка.
Він заздалегідь до сесії рішенням колегії міської ради провів, на перший погляд, непримітні зміни. Згідно з пунктом 1,5 доповнень проекту рішення, пропонувалося надати в тимчасове безоплатне користування приміщення міської комунальної власності строком на два роки громадській організації “Мої обрії” на вулиці Рибалка 14/1 корисною площею 207,6 кв. м під освітній заклад. Колегія ради на чолі з Чернилевським, не занурюючись у деталі, шляхом “одобрямсу” відправила “поправку Івашка” на сесію.
А там закрутилося-понеслося… Всім тілом під ще нестворений освітній заклад ліг “солодкий” бізнесмен Хмельницького, у минулому депутат міської ради Валентин Гакало. Як стверджують очевидці, він почав переконувати обранців у необхідності цієї приватної школи (презентація зводилася до того, що це буде заклад релігійних громад — НГП) на території вже існуючого комунального навчального закладу. Подейкують, що підтримали бізнесмена у благих намірах і депутати ради Сергій Мандзій, Оксана Кольгофер і Олег Певнєв. До речі, 25 школа входить у межі виборчого одномандатного округу, на якому 2010 року переміг пан Мандзій.
Врешті-решті, “за” платну школу назбиралося 39 голосів із 49 присутніх. Та після такого бравурного голосування депутати підписалися під нівелюванням законів і Конституції України. За цією законодавчою ганьбою, по суті, приховали лобізм однієї з конфесій Хмельницького, створивши парникові умови для розведення нової релігійної розсади.
Наші твердження будуються на доступній інформації в Інтернет-мережі. Так, за даними Єдиного державного реєстру, засновниками громадській організації “Мої обрії” є Валентин Гакало і його дружина Ірина Гакало. Ця ГО зовсім молода — створена 20 лютого 2015 року. Адреса реєстрації — м. Хмельницький, вулиця Проспект Миру, 92Б.
Саме за цією пропискою активно діє “Церква Благодать Христа”. Дана організація входить до структури церков християн віри євангельської-п’ятидесятників.
Свого часу ця конфесія відіграла велику роль у життя сім’ї Гакал: чи то чудодійне зцілення, чи то збіг обставин, але пані Гакало відпустила важка хвороба. З того часу родина бізнесменів усіляко допомагає і підтримує цю релігійну церкву. Тож можливе створення нового освітнього закладу на території комунальної школи під прикриттям ГО “Мої обрії” — це чергова данина церкві за спасіння. Або вміле використання прихожан Гакал іншими особами.
Разом з тим, українське законодавство забороняє подібні “жертовні речі”. Зокрема, стаття 9 “Закону про освіту” гласить: “Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер…”. Майже дублює його інший закон про свободу совісті та релігійні організації, прийнятий 1991 року. Стаття 6 цього Закону говорить, що школи відокремлені від церков і релігійних організацій.
За даними “Незалежного громадського порталу”, група депутатів міської ради взялася виправляти помилки “більшовиків” ради. Щоб якось вийти з меншими репутаційними втратами, заходилися ініціювати засідання постійної депутатської комісії з питань освіти, на яку запросити всі сторони. Директор школи Іван Душкевич додав, що зі свого боку направив листа Чернилевському з проханням розібратися у цій ситуації.
Незалежний громадський портал.