Єпископ-ординарій Леон Дубравський: “Влада повинна жити ідеями народу та чути його голос”

Церква традиційно є лідером рейтингу довіри серед українців. Березневе соцопитування, проведене Research & Branding Group, доводить, що саме церква має найбільшу довіру громадян − 62%. Минулого року зросла також і кількість віруючих. Якщо в 2013 році таких людей було 67%, то вже у 2014 цей відсоток становив 76%. Експерти вбачають причину більшого навернення до Бога у тому, що важкі часи примушують людей шукати порятунку. Дедалі більше людей не бачать іншого шляху, окрім як звернутись до Господа. Більшість очікують від церкви співчуття та допомоги.

Сьогоднішній співрозмовник «Незалежного громадського порталу» єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні Леон Дубравський.

 

- Україна як держава, після розпаду СРСР, йде непростим шляхом становлення. На Вашу думку, які етапи усвідомлення національної гідності пройшли за цей час українці?

– Україна – це багатонаціональна держава, у нас багато релігій, конфесій. Етап становлення ще довго проходитиме, це не є швидкий процес. Євреїв Господь провадив 40 років через пустелю, доки вони дійшли до Землі Обітованої. В Україні повинен пройти процес формації. Мають сформуватися держава та люди. Нам потрібно усвідомити певні речі, так як родина усвідомлює, що є батько, мати, діти. Батько старається захищати свою родину, мати пильнує своїх дітей, − так має бути і в державі. Україна – це родина. Зараз бачимо, що народ починає більше консолідуватись між собою, не дивлячись, хто він – українець, росіянин чи поляк. Люди стали розуміти, що вони живить в цій державі і повинні про неї дбати.

Незважаючи на те, що я вважаюсь поляком, представляю католицьку церкву, але я тут, в Україні, народився, тут жили і працювали мої батьки, і сьогодні я з цієї країни нікуди не поїду, я її буду захищати. Щоправда, мені дуже прикро і образливо, що ті, хто б мали захищати Україну, часто її розкрадають та втікають з неї, та зараз ця війна показує хто є хто. Я, як людина духовна, не можу зрозумітитих світських людей, політиків, які здавалося б за цю країну повинні життя віддавати, а вони…

Час поступово відкриває людям очі: вони починають більше розуміти, усвідомлювати, осмислювати серцем і розумом. Коли людина включає серце, розум і душу, вона стає усвідомлювати, хто вона, для чого тут живе і що вона повинна зробити в цій державі.

Фото з архіву єпископа-ординарія

Фото з архіву єпископа-ординарія

 

- Сьогодні доводиться боронити територіальну цілісність держави на сході. Ми втратили Крим. Йде жорстка інформаційна війна. Які прорахунки, на Ваш погляд, призвели до розвитку цієї кризи?

– Завжди все в руках керівників, влади. Вони повинні були якось інформувати тих людей, що живуть в Криму. Виявилось, що сила, яка прийшла і заволоділа Кримом, готувалась до цього і так розставила свої мегафони, що люди почули більше їхніх думок, ніж голосу України. Люди до кінця теж не усвідомлюють все. Вони сьогодні вірять в те, що їм підносять на підносі, але завжди треба робити селекцію, вибирати, що добре, а що зле. Не відомо також, що політики хотіли, чи хочуть вони повернути Крим, чи це лише балаканина.

 

- Як вистояти в інформаційній війні, коли йде підміна понять, пропаганда нетерпимості, у тому числі й представниками деяких релігійних конфесій?

– Сьогодні дійсно нетерпимість стала більше проявлятися. Людей просто використовують в своїх цілях та намірах. Людина часто приходить, подає тобі руку, але невідомо, чи вона прийшла з миром. У такий складний час різні злі сили використовують наш народ і подають різну інформацію. Саме тому люди розгубилися, вони дивляться на все це і нікому не вірять. Коли щось говориш, то мають завжди слідувати якісь дії, а якщо тільки говорити і говорити, то люди перестають вірити. Найстрашніше зараз втратити до себе довіру.

Церква завжди повинна показувати людям правдиву дорогу, дорогу Ісуса Христа. Тільки завдяки церкві і вірі в Бога люди не розвірились. Різні політики використовують слабкість людей, але ми починаємо бачити це все і вибирати правду. Зараз її важко знайти, але все це відійде і залишиться тільки добро, а все зло відсіється, бо воно має «короткі ноги». Зло може пройти в один бік, а назад не повернутися, а правда завжди залишиться. Бог благословить тих людей, що тримаються правди. Може вона гірка, важка, за неї треба постраждати, але Бог благословить.

 

- Наша держава сьогодні остаточно прощається з радянським минулим. Чи безболісно пройде цей процес?

– Прощатись з минулим не всі хочуть, декому було дуже добре в ті часи. Коли Мойсей вів обраний народ через пустелю, то багатьом було важко прощатись з минулим. Так і сьогодні багато хто не може усвідомити, що настав час змін. Завжди, коли дають щось нове, не всі спроможні це сприйняти. Людина, яка в чомусь вбулась і більше нічого не бачила, завжди триматиметься того, що вже має. Потрібне усвідомлення, що можна по-іншому жити, можливі якісь інновації. Прийде нове покоління, яке прийме нові правила, а старші мусять відійти − і на цьому кінець. Дуже важко всім старим реформуватись, вони будуть триматись свого. Хоча й не можна насильно знищувати людину, що інакше думає. Потрібно показувати дві сторони медалі, людям буде легше вибрати і вони усвідомлять, що потрібно пройти такий шлях і жити вже по-іншому.

 

- Україна переживає важку кризу: економічну, соціальну, культурну. Яке ваше бачення майбутнього?

– Кожна реформа є болючою, але та криза, що ми переживаємо сьогодні, могла б бути легшою, якби всі були патріотами своєї країни і разом дбали про свою країну. А зараз все, як в «Лебідь, Рак і Щука»: всі тягнуть в свій бік. Потрібно усвідомити, що треба пройти цей шлях реформ. Скажімо, коли людина розпочинає своє життя, то не все одразу так гладко, труднощі зустрічаються всюди: чи то в молодому віці, чи на старості років. Нашій владі потрібно чесно пояснювати, навіщо і через що нам потрібно пройти. Проте не можна «перегнути палку», адже людина має супротив. Якщо Бог дав людині волю, то він хоче, щоб вчинки були усвідомлені, спокійні.

Фото Дмитра Шеремети, НГП

Фото Дмитра Шеремети, НГП

Влада сьогодні або відірвалась від народу, або вона робить ті самі помилки, що й робила попередня влада, і наступає на ті самі граблі, хоч життя нас вчить, що «мудрий в гору не піде, мудрий гору обійде». Мудра людина вчиться на чужих помилках, а не на своїх. Проте, ми дуже часто вчимось саме на своїх помилках. Люди повинні побачити правду, що влада те що говорить, те і робить. Потрібно відкрито, чітко і ясно йти в ногу з народом. Влада повинна жити ідеями народу та чути його голос, бо голос народу – це голос Божий.

- Питання розвитку культури, на жаль, ніколи не були пріоритетними для держави. Можливо, настав час змінити цю тенденцію?

– Дуже боляче, що в нашій країні тільки говорять про культуру, а її немає. Молоді люди приходять з великими дарами, талантами, але вони бачать, що їх ніхто не приймає, і вони не знають, де себе подіти, тому йдуть на дорогу гріха. Щоб цього не було, потрібно підтримувати культуру в школах, дитсадках та інших навчальних закладах. Це має бути пріоритетом. Якщо ми сьогодні не інвестуватимемо в дитину та молоду людину, то завтра матимемо проблеми в сім’ї, родині, державі та світі. Та, на жаль, наша держава сьогодні найменше звертає на це уваги.

Я розумію, що нашій владі країна дісталась у важкому стані, але треба проаналізувати роботу своїх попередників та не повторювати їхніх помилок. Сьогодні ще є молоді люди, як добрі зернятка, і їх потрібно кинути в добру землю, щоб вони проросли. Якщо це знищити, то знищиться держава.

- Чи звертається держава до церкви за допомогою у культурному відродженні нації?

– Держава не звертається до церкви за порадами з приводу культури. Часом зберемось, поговоримо − і на цьому кінець. Зараз держава звертається до церкви, коли вибори або ще якісь свої справи. Потрібно давати можливість церкві реалізувати себе в тому чи іншому напрямку. Не забороняйте церкві робити те, до чого її покликав Христос. Сьогодні ніби дали для церкви свободу, але це ще не все. Можна набудувати храмів, але треба дивитись, що там. Держава повинна спільно з церквою працювати «рука в руку», і в такий спосіб державі буде легше вплинути на суспільство у вихованні нової Людини.

В Кам’янці-Подільському є Духовна рада міста з представників різних конфесій. Міська влада із Духовною радою спілкується і старається вирішувати деякі питання спільно. Це допомагає, це як один з кроків до діалогу, але цю взаємодію потрібно розвивати.

Назвіть головні духовні принципи, що об’єднують український народ від Сходу до Заходу.

– ПРАВДА. Завжди треба виховувати людей в правді. Сьогодні також ДУХОВНІСТЬ людей є не належному рівні і часто не відповідає моральним засадам і принципам Десяти Заповідей Божих. Зараз люди йдуть до церкви і коли виходять, то живуть наче іншим життям. Ми бачимо певне роздвоєння. Якщо я християнин, то я християнин в церкві, на вулиці, в праці, вдома та в сім’ї.

Сьогодні все дуже заполітизовано, навіть в церквах під час виборів говорять про політику, а це неправильно. Ми в своїй церкві про це не говоримо, а даємо людям тільки Слово Боже. Не можна мішати праведне і грішне – політику із Божим. Люди приходять в церкву чути Слово Боже, а не політику. Зараз є проблема в тому, що навіть у деяких церквах почали відходити від Десяти Заповідей. Святий Отець Бенедикт ХVI сказав: «Світ потребує свідків віри», а сьогодні цього бракує.

Розмовляв Дмитро Шеремета, НГП.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 7

  1. Виховання в першу чергу це родина,дитячий садочок,школа і вузи.Головне не втратити за цей період духовності.а наскільки я знаю,церкви відділені від держави.Все залежить і від самої людини.Хочеться вірити,що саме добре,світле і чисте ми знайдемо в церквах і костелах!

  2. Якби ж воно так було,як пишуть.В костьолах та церквах одні старіки.Вони шо з дітьми проводять якусь роботу? Батьки самі знають шо робити.

  3. Якби ці святі не брали гроші за родини,хрестини та похорони,то були би ближче до людей.А говорити можна,всі говорять,їм Добре завжди.

  4. Уважаемые комментаторы, вы говорите о том чего не знаете. Сходите в костел и увидите сколько там детей и молодежи. Их объединяют в кружки, их учат добру и как бороться со злом, учат жизни очень разносторонне и самое главное к детям и молодежи огромное понимание и терпение, то чего уже давным давно нет в школе. На каникулах отдых организовывают тоже очень интересный. Ну а за крестины, свадьбы и похороны денег в костеле не берут.

    • Повністю підтримую коментарі Івана14, краще сходіть на недільну службу о 10 годині в костел на проспекті Миру, а тоді з вами можна про щось говорити.

  5. Не агітуйте,люди самі обирають куди ім з дітьми ходити.

  6. В костелі дійсно вчать добру і з великою повагою ставляться до православних, називають православних братами по вірі. Зло і агресію не культивують, нікого не агітують і нічого не нав”язують. Створили дуже дієвий центр психологічної підтримки учасникам АТО.Щотижнево відправляють в АТО допомогу бійцям. Все на волонтерських засадах священників і прихожан. Гарно, розумно, по доброму, по Божому і по людськи.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.