Друге життя: як влаштувались біженці у Хмельницькому

99Хмельниччина вже більш ніж півроку приймає вимушених переселенців з Криму, Донеччини та Луганщини. Не зважаючи на допомогу волонтерів і державні виплати, далеко не всі з них змогли знайти комфортне житло і роботу за фахом.

Очима переселенця

В департаменті соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації нам повідомили, що в області наразі зареєстровано близько 4 000 переселенців. Гадаємо, ця цифра не точна, оскільки не всі переселенці бажають реєструватися. У наданих владою гуртожитках мешкає 110 чоловік: 79 з Донбасу і 31 з Криму. З них 58 розміщені у гуртожитках Хмельницького.

Олена приїхала у Хмельницький з Донецька у червні. Вона розповіла нам, що мешкає у гуртожитку на проспекті Миру, 60/4. В одній кімнаті з нею проживає ще одна сім’я біженців: мати з сином – підлітком і донькою. Кімната маленька, і чужим людям в ній уживатись важко. Тим більше, з різними релігійними поглядами.

«В сусідній кімнаті теж мешкала велика сім’я біженців: літня пара і дві їхні доньки з дорослими дітьми. Вони натерпілись тут багато горя і повернулись назад., на окуповану територію. Одразу по приїзду додому, чоловік помер.

Коли кімната звільнилась, ми просили розселити нас на 2 кімнати. Однак отримали відмову. Більш того, постійно нагадували, що маємо висилитись до 1 січня. Винаймати житло я особисто я не можу, оскільки державна допомога на оплату житла для мене становить 440 грн. Для непрацездатних і дітей це десь близько 800 грн. Сім’я ще в змозі винайняти житло при такій допомозі. А я одна, можу розраховувати лише на допомогу влади.

З роботою теж не пощастило. В Донецьку я працювала літературним редактором у видавництві. У Хмельницькому влаштувалась на прийом макулатури. Шукала роботу через знайомих, бо центр зайнятості запропонував лише кондуктора. Я звернулась до урядової гарячої лінії, щоб знайти роботу за фахом, чекаю відповіді.  Моя сусідка теж через центр зайнятості нічого не знайшла. Працевлаштувалась через знайомих, за фахом.

На прийомі макулатури у мене чудовий керівник, я дуже йому вдячна за людяне ставлення. Але робота в холодному приміщенні, заробітна платня мінімальна – 1 200 грн. без відрахувань. Плюс допомога в 440 грн. Це півтори тисячі на всі потреби.

Весь теплий одяг і всі речі першої необхідності мені надали волонтери. А от роботою Червоного Хреста я розчарована. Були часи, коли я не мала ні їжі ні шматка мила. Прийшла до них, а там відповіли, що для отримання допомоги я мушу прийти на прийом до керівника наступного дня в певні години. І це благодійність?», – поділилась Олена.

Влада переглядає умови

За словами начальника відділу департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА Любові Тимофієвої, біженці можуть залишатись у гуртожитках доти, доки не скінчиться війна.

«Коли ми їх поселяли, то планували, що це буде на 1 – 2 місяці. Зараз війна затягнулась, тому ми залишимо їх до її закінчення. Почала надходити державна допомога – багато переселенців можуть  самі винаймати житло. Цю допомогу їм будуть виплачувати з державного бюджету 6 місяців. Сума на сім’ю складає близько 2 тис. 430 грн. Одинокі непрацездатні отримують понад 800 грн. плюс пенсію. З роботою для працездатних немає проблем: хто згоден працювати за 1000 – 1500 грн., той працює. Є навіть переселенці, котрі відмовляються від допомоги, бо знайшли собі гарну роботу. У нас в області зареєстровано 3 тис. 800 переселенців. Кожного дня цей список росте. Звернулось за виплатою допомоги  на оплату житла 1 тис. 747 осіб. Дуже допомагають біженцям волонтери і благодійники. В тому числі закордонні благодійні організації», – розповіла вона.

Допомога має умови  

У Товаристві Червоного Хреста нам повідомили, що у цьому році надали допомогу 275 біженцям з Криму та зони АТО. Співробітники благодійної організації змушені обирати серед усіх переселенців найбільш нужденних, оскільки благодійні надходження не можуть задовольнити всіх потреб.

«Частина біженців з Криму,  але їх небагато, десь близько 400 чоловік. З біженцями зі сходу інша ситуація», – розповідає голова Хмельницької обласної організації Червоного Хреста Іван Горда, – «Я був у декількох комісіях, що займаються переселенцями, і ми спочатку планували, що область зможе прийняти  1 500 людей. Коли вони почали прибувати, ми цю цифру уточнили до 2 500 чоловік. Сьогодні вже 4 000 і вони продовжують їхати. Тепер ми вже готові прийняти 5 000. Я думаю, що і 7 000 приймемо, а якщо треба, то і 10 000. Ми вже трошки адаптувались, що і як з ними робити.

Щодо нашої організації, то вона живе за рахунок благодійних внесків. А можливості народу вже почали вичерпуватись. Якщо ми в минулому році за 2 тижні назбирали на ринку близько 30 тис. грн. То цього року навіть 3 тис. не набралось. Кажуть, що віддають на АТО. І ми як благодійна організація не можемо забезпечити все те, що від нас очікують. Якщо все роздати за кілька днів, то потім не матимемо нічого.

Тому біженців в першу чергу розбиваємо на групи. Одні йдуть з грошима. Працювали, наприклад, сталеварами чи шахтарями. Вони мають можливість утримувати свою сім’ю, придбати чи орендувати житло.

Друга категорія – це люди, що приїжджають  до родичів. У нас був випадок, коли двоє людей похилого віку приїхали у Хмельницький до доньки. Вони прийшли в Червоний Хрест, бо донька сказала «підіть, вам там щось належить». При тому, що ця донька не немічна, має квартиру, отримує пенсію в 4 тис. грн.

Інший варіант, коли приїжджає жінка-інвалід 3 групи з дитиною 3,5 роки. І вона ту дитину вхопила, хусткою замотала і так у бусі довезла. їй просто необхідно надати допомогу. Або багатодітна родина з 8 дітьми. Тому я особисто спілкуюсь з усіма біженцями, щоб вирішити, якої допомоги вони насправді потребують».

Кваліфікованих вакансій немає

Станом на 1 грудня до служби зайнятості у Хмельницькій області звернулось 612 переселенців. З них 77 прибули з Криму, а 535 з Донецької та Луганської областей.

Допомога по безробіттю була призначена 328 особам. Нову роботу знайшли 92 людини. Профнавчання пройшли 14 осіб, 13 чоловік були залучені до громадських робіт.

Майже половина з працевлаштованих знайшли роботу, що відповідала їх раніше набутому досвіду, хоча і не за освітою. Це касири торгівельного залу, продавці, менеджері, офіціанти – спеціальності, які були актуальні для Хмельниччини. Ще близько 36% знайшли роботу не за освітою і не за попереднім досвідом. Ці люди влаштувались на некваліфіковані роботи: підсобники, слюсарі і т. п. Роботу за освітою отримали одиниці.

Проблеми з фаховим працевлаштуванням стосується не лише біженців. Уже багато років у Хмельницькій області важко знайти роботу фінансиста, юриста чи економіста. Завжди легко знайти некваліфіковану роботу. Попитом також користуються такі фахівці, як зварювальники, токарі, слюсарі.

Ксенія Орлова

Loading...
Теги: , , ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.