Три питання тимчасової переселенки до громади

Якби можна було повернутись на хвилинку у минуле, я б, певно, хотіла почути розповідь батьків та дідусів про те, як вони сприйняли на початку 60-х запальні промови Микити Сергійовича Хрущова про життя при комунізмі через 20 років.

Історія повторюється сьогодні уже як фарс. Запальні промови перед телекамерами, відточені до блиску топ-менеджерами речення, підхоплені журналістами, розтиражовані ЗМІ – мовляв, ми з вами, люди, ми тут, ось, бачите, скільки ми говоримо про допомогу? Ще потерпіть тиждень! Ні, пробачте, місяць. А взагалі-то може й більше…

Я – переселенка. Відповідно до державно-сконструйованного терміну – тимчасова переселенка.
І це – питання перше. На жаль, не може держава декларувати ані час, ані місяць визволення від нечисті міст, де її напхано, мов тарганів. Повірте, це не песимізм, це реалії.

Отже люди, яким пощастило втекти від смерті, певний час повинні десь перебувати і, як не дивно, щось їсти. Щоб мати їжу, потрібні кошти. Їх треба десь заробляти. А брати на роботу тимчасового переселенця роботодавці не хочуть!

Ні, при співбесіді вони люб`язні, хочуть взяти на роботу саме тебе, більш того, саме завтра можна приступати до праці, але ж при слові «переселенець» майже одразу чуєш: «Вибачте, посада зайнята».

Довелось зіткнутись з зовсім дивними речами, такими як стажування на посаду посудомийниці (!) та вислуховування півторагодинної лекції відносно мого неправильного, неповажного відношення до Росії, бо вона дбає про наше щасливе майбутнє (?!). Господи, Боже мій, і це коїться в серці України! Проїхати тисячу кілометрів від рашистських бандитів, щоб саме в Хмельницькому нарватися на чистопородний сепаратизм!

Повернемось до питання: що саме мається на увазі «тимчасовий»? Якщо мова йде про півріччя, то це не тимчасовість – це життя. Життя, яке триває тут и зараз. Наше, знедолене. Іншого вже не буде. А якщо не півріччя? А як людині за п`ятдесят, що вона має робити: бігати за пенсією з міста в місто? А якщо повертатись нема куди, бо зі всього майна вціліла лишень собача конура. Так все життя й мандрувати з вироком «тимчасовець»?

Ніхто з нас не претендує на отримання житла в хоромах, але ж якось визначатись все ж таки треба, бо не за горами морози. В гуртожитки від навчальних закладів, де зараз проживають «тимчасові», незабаром приїдуть студенти. І знов поведуть мандри в «тимчасовий» шлях.

Зверніть увагу, як нас навмисно поділяють на біженців з Криму та тимчасових переселенців зі Сходу. Різні категорії політичних визначень, суть одна – безхатченки, а підхід вирішення проблем зовсім різний.

До речі, майте собі на увазі, що про обов`язкову реєстрацію громадянина мова йде тільки на семінарах перед телекамерами, з виступами представників усіляких служб, як то міграційної. І те, що лишенці сприймають за правду, обертається кривдою на місцях. Бо гасло «Реєстрація без проблем» розбивається вщент об ті самі реалії: щоб одержати реєстрацію, потрібна згода хазяїна житла. А відповідь, наприклад, коменданта, який то не має примірника договору, то не розбере надруковану вказівку керівництва держави, то не збігав за печаткою, взагалі зводиться до «нащо вам це потрібно? Все одно переселятись будете».

І коменданта зрозуміти можна. Бо проживання в гуртожитку щось коштує, а для переселенців воно безкоштовне. Два тижні тому вийшла постанова уряду про компенсацію  збитків власників такого житла! Але ж воно експлуатується «тимчасовими» вже декілька місяців, то хіба влада була не в змозі прийняти таке рішення раніше, не дратуючи відносини «свій-чужий»? Кожну добу до Києва летить депеша про кількість підготовлених місць в конкретній області, яка приймає тимчасових переселенців.

Ми благаємо, розбериться спочатку з тими, що вже є! Досить і того, що області, які мусять приймати переселенців, визначали не самі області, а столиця, причому знаючи напевно, що місцеві можновладці не в змозі забезпечити людей навіть необхідним, та заздалегідь розраховуючи на діяльність благодійників.

Та якби мова йшла тільки про обурення на термінологію, яка не відповідає дійсності…

Що має робити «тимчасовий переселенець» без реєстрації, без копійчини на чужині, якого не підтримує ані Управління праці, ані Департамент по роботі з переселенцями? Не є таємницею – дехто взагалі не має з собою документів. А є й такі собі дивні речі: виявилось, що з 1 січня 2014 року в Держреєстр були вкинуті всі справи по приватних підприємцях за всі роки існування незалежності, навіть ті, які припинили діяльність десятиріччя тому.

Виявились афери, про які, якби не війна, й гадки б не мали: по неіснуючим документам, або по вкраденим, провадилась певна діяльність, завдяки чому зараз людина має проблеми, як то – не має права на одержання навіть одноразової допомоги по безробіттю. Зрозуміло, розбиратися будемо вже після війни. Але питання в тому, хто саме передбачав такий розвиток подій? Хтось заздалегідь готувався до економії державних коштів саме в такий спосіб – за рахунок знедолених. Тобто про грошову допомогу мова йти не може.

Якщо ти пенсіонер – чекай черги, документи надійдуть – отримаєш гроші. Чекають по два місяці. Зі сльозами та протягнутою рукою.

Цікаво, але одна жіночка-переселенка так нагримала кулаками в Управлінні соцзахисту населення, що пенсію їй виплатили через день. Тобто можна зробити такий собі висновок, що чекати два місяці взагалі-то не обов`язково. І то є питання друге до владних структур: до яких пір своє треба здобувати фізичною боротьбою?

Багато говориться про допомогу, але якщо хтось насправді допомагає людям в біді, то – це волонтери, Благодійний фонд «Ксена» та церкви. Тобто люди. Без посад і телекамер. Без палких речей і обіцянок. Телефонний дзвінок: «Добрий день, це Валентина, волонтер. Знаю, що в гуртожитку у вас немає електроплитки, то ми вам купили. Де зустрінемось?» Що тут сказати – за плечима дівчини Майдан. Є навіть жіночка-перукар, яка за стрижку «тимчасово переселеної голови» не бере ані копійчини. Навряд вона отримала таке розпорядження від керівництва – то її серце так воліє. Дай Боже здоров`я та щасливої долі добрим людям!

Дуже б хотілося добавити: «і Червоний Хрест». Але не добавлю. Бо одне діло, коли роздається одежа чи взуття, яке принесли для передачі потерпілим добри люди, – то від нас велика подяка за їх людяність. А ось якщо шматок мила можна отримати тільки після візуального обстеження тимчасового переселенця начальником відділення Червоного Хреста особисто, то, вибачте, це вже ганьба. От, наприклад, приїде той самий дядечко з будь-яких обставин до нас на Схід з таким самим клеймом – «тимчасовий переселенець», а його до кабінету на іспит: «А ну, повернись, синку, чи заслуговуєш ти отримати засоби особистої гігієни?»

Питання третє. Страшне и дуже болюче. Іноді вихоплюються з натовпу такі собі промови про «поганий Схід» – зарплата в них велика, мозок зомбований, зрадники… Що казати, є й такі. Але я себе такою не відчуваю. Мої подруги, розсіяні по різних містах України тимчасові переселенки, теж не мають відношення ані до великих грошей, ані до зради. Мій знайомий хлопець, тиждень провівши в полоні рашистської гидоти, зрізаний до кісточок й дивом залишився живим, – теж зі Сходу. Щоб перемогти ворога, вистояти всій державі, необхідно, – і ми це розуміємо! – щоб бомби падали саме на наші домівки, остаточно руйнуючи наше життя і наше майбутнє. То ж на кого сподіватись?

І на останок. Саме вчора в тролейбусі їхала поруч зі мною підстаркувата така собі жіночка і набридливо шепотіла про святу (прости, Боже) церков московського патріархату і про святість її поводиря – патріарха Кирила. Вона хмельничанка. Десь років з десять тому в нас все починалось саме з цього: запальні промови перед паствою, яка в 60-х роках роззявивши рота готувалася до зустрічі з комунізмом, а в XXI сторіччі, не дочекавшись, перекинулась до московського патріархату, який є пропагувальником імперіалістичних бреднів кремлівської банди.  І натяк – чи то, може, завдання ФСБ: повзати між людей та забобонно сіяти в мозок непотріб.

Тож майте на увазі – в небезпеці не тільки Схід. 

Олена.

Loading...
Теги: 
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 10

  1. На жаль є у нас такі, що зраджуючи рідну землю, яка їх годує, а значить роблячи великий гріх, лижуть п”яти москалям, не розуміючи, що є по суті рабами і непотребом для своїх господарів з москальщини. Вони тут засівались з радянських часів. Обмежені і здатні тільки на те щоб ними керував їх господар і давав їм вказівки. От вони і гавкають як наказав господар. Гавкають “со слезами на глазах от восторга”. Бідні істоти. Дітям розплачуватись за їхні підлості і зради.

    • Эх,діду-діду…дожив до старих років і так і не зрозумів хто тобою крутить-вертить…Але ж тому і є прислів”я “горбатого могила справить”. Так хочеться щоб у Нас було мінімум горбатих…
      Подивися дідусю ось цього хлопця,може щось дійде…
      https://www.youtube.com/watch?v=m86Yvrdms80

      • Шкода тебе, дитино, що для тебе цей матюкливий обмежений люмпен є авторитетом. Він їхав на майдан за грішми і пригодами. Його патріотизм примітивний і споживацький. Коло його людей таке ж саме і ти продемонстрував як він радо продався і як радо, з яким настроєм брехав. Це тітушка. А я був на Майдані і бачив цих тітушок засланих, їх всі бачили, їх видно здалека. Поки вони не робили підлостей, їх не зачіпали. Та вони й довго не витримували, тікали. Не їхнє це середовище. Зі мною були інженери, вчителі, лікарі, кандидати наук,студенти. Найпопулярнішим словом було слово “вибачте”. Шкода тебе. На передовій воює мій онук і я з перших уст знаю що там робиться. А цей люмпен розповідає те, що робить зечня на Сході. Мабуть і сам відсидів. Шкода тебе

        • А вы слышали как этот чмошник говорит:”у них там в конституции есть статья 5…” . “У них там”, понимаете. Это рашист! Продажный! К Украине у него никаких чувств, кроме путинской ненависти. Чмошник да и только.

        • Послухайте діду Панасе,цим роликом,я аж ніяк не захотів показати що цей хлопець є для мене якимось героєм або чимось гордитись. Так він матюкається,але хто з нас не матюкається? Усім присутнім тут я лише хотів показати, що у хлопця помінялася думка. От і все.
          А гордитися в мене є ким. Наприклад князь Володимир,Віщий Олег,княгиня Ольга…
          Тарас Шевченко,Леся Українка,Іван Франко…
          Богдан Хмельницький.
          Це я тільки говорю за українських,бо за російських теж в мене є ким гордитися.
          Вас там на майдані тупо використали піндоси щоб привести до влади жидоту, яка тільки те і робить,що розвалює і надалі нашу Країну. А вас баснями кормить “це фсьо Путін!!!”.
          І не треба мене жаліти дідусю,повірте,я живу із відкритими очима,і дуже не люблю пережовану їжу,бо у самого зуби є щоб жувати. Тому жаліти мені треба вас,обманутих.
          І наостанок,якщо ви такий продвінутий дєд,то заходьте крім наших нацистських сайтів ще ось на такі
          http://rusvesna.su/ http://smotripravdu.ru/
          http://icorpus.ru/
          http://lugansk-online.info/news

          канал Анатолія Шарія http://www.youtube.com/watch?v=-LLSney1ktk&list=UUVPYbobPRzz0SjinWekjUBw

          канал Новости новостей http://www.youtube.com/watch?v=DFfEkra0YHY#t=86

          канал Kr.Obzor http://www.youtube.com/watch?v=JnDkkLDufg0

          і багато інших…..

          • А ось тут про нашу свиноту,так сказати “відмажусь завжди-мені все по х..”
            http://ria.ru/tv_society/20140812/1019763976.html

          • Хлопче що за дурні посилання? Ти інфікований 25 кадром путлера. Запам”ятай психічна інфекція так само роз”їдає здоров”я як і фізична. З цим треба бути обережним. Поки не пізно зупинись.

      • геть звідси, клятий рашист!

  2. Ось що кажуть москвичі, є там розумні люди:
    http://www.youtube.com/watch?v=ninYRVTCTu0

  3. Я вважаю,що таким людям допоможе практично,одна із перших політичних сил на Хмельниччині , в рамках соціального проекту «Діти неоголошеної війни».

    Ця політична сила почала за останній період теоретично і практично, скурпульорзно відшукувати пустуючи дачі, особливо серед своїх партійців, і не тільки в передмісті м. Хмельницького, а і у периферійних районах області.

    Медикаменти для переселенців, перед своїм призначенням пообіцяв виділити новопризначений директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Яків Цуглевич. До речі, на період своєї роботи він пообіцяв надати в користування і свій будинок та човен на р.Дністер, для прогулянок дітей переселенців.

    Гладуняк,- подейкують,що готовий поділитися і своїм житлом в с. Бучі на Київщині, в сосняку,там не погано буде для дітей – переселенців.

    Дерикошкін – прямо заявив,що готовий із своєю родиною поділитись приміщеннями на ринку.

    Варжевський віддає свою дачу на престижному масиві в безкоштовне користування переселенцям.

    Заярнюк- допоможе із пенсіями, панні СТЕБЛО із нею вже домовилась.

    Суддя із Деражнянського району ОЛЕГ ДВОРНІК, також не заперечував поділитися своїми статками.

    Директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля допоможе розмістити школярів – переселенці у школи для навчання.

    Сергій Скоробагатов також не проти зробити,щось цікаве ,добре для дорослих, що переселились на Хмельниччину.

    Навіть Олесь Вітрянний пообіцяв,що буде читати для дітей – переселенців уроки історії та української мови та літератури, вести гурток співів.

    Та майже всі олігархи, як говорить Олег Сабій повині платити за наслідки війни.

    Так, на жаль, не може держава декларувати ані час, ані місяць визволення від нечисті міст, де її напхано, мов тарганів. Так, це не песимізм, це реалії.

    Але, як пише дід ПАНАС , що є у нас ще такі, що зраджували нашу рідну землю, яка їх годувала та годує, а значить робили великий гріх, лизали п”яти москалям, не розуміючи, що є по суті рабами і непотребом для своїх господарів з москальщини. Вони тут засівались з радянських часів. Обмежені і здатні тільки на те щоб ними керував їх господар і давав їм вказівки. От вони і гавкають як наказав господар. Гавкають “со слезами на глазах от восторга”.

    А гордитися дійсно є ким,- князь Володимир,Віщий Олег,княгиня Ольга…
    Тарас Шевченко,Леся Українка,Іван Франко,Богдан Хмельницький, Олександр Пушкін,Лермонтов,Блок – всіх не перечислиш!

    Та і про зуби згоден, у всі маже гострі, та не у всіх вони почищені!

    Тут ще задають питання, до яких пір своє треба здобувати фізичною боротьбою? КОРОТКО ВІДПОВІМ – ЗАВЖДИ!!!

    Ми не ділили території, не ділимо українців, дітей на своїх і чужих. Ми маємо зробити все можливе і неможливе, аби наша держава не перетворилася на країну сиріт і біженців

    Ми відкрито дивимося у вічі матерям і дружинам, не через сонцезахисні окуляри. Ми хочемо повернути наших синів, чоловіків, братів додому живими та здоровими, а не з посмертними почестями.
    Але, це не просто головне завдання сьогодні , це крик душі, крик до виборів !

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.