Перестрів мене сьогодні зранку на Гречанах один «розгублений бідолаха», який шукав сумку.

Чоловік запитав, чи не бачив я загублену сумку і розповів, що в ній було 1600 гривень на лікування зубів і мобільний телефон, який вже поза зоною.

Після короткого діалогу чоловік запитав, чи не можу я йому позичити хоча б 11 гривень, щоб він міг повернутися додому в Соснівку. Я ніколи майже не даю грошей людям на вулиці, але щось дуже щире було в цьому «бідоласі» із розпухлою щелепою. Ну повірив я цьому «соснівчанину» і дістав 11 гривень, а потім ще дав 2 на тролейбус. Він просив мій номер телефону для того, щоб переказати позичену суму, але я просто так йому подарував. Потім я ще кілька годин співчував горю цього «бідолашного» чоловіка, який через кожних 2-3 слова вставляв «Боже», але…

Обідаю я зі знайомим і зайшла мова про цю історію. І от він мені розповідає, що вчора біля Вічного вогню із ним трапилася аналогічна ситуація: чоловік із напухлою щелепою, загублених 1600 гривень, мобільний телефон…

От ми і зрозуміли, що розвели нас «як котят» м’яко кажучи і довго ще сміялися потім над своєю «благодійністю».

Можливо, прочитавши цю історію, хтось також згадає подібну ситуацію. От мені цікаво – скільки цей «бідолаха» вже «намолив» грошей і що, або хто його таки зупинить.

Прикро тільки, що такі історії надовго відбивають довіру до людей.

Версія для друку

Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!

Олександр Романюк

Регіональний експерт аналітичної групи "Левіафан", Центр Продажу Квартир Professional, Асоціація випускників Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади – ГО «Ліга інтернів», Email: romool@i.ua

Читати всі пости Олександр Романюк →