3 листопада у виставковій залі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва відбулось відкриття першої персональної виставки робіт “До штика прирівнюючи пензель” нашого земляка, художника за духом, військового – за покликанням, Артема Чорного. Він приїхав на Хмельниччину у коротку відпустку просто з тих місць, які ми називаємо пеклом, із зони АТО. Тут, у Старокостянтинові, живе мати офіцера-прикордонника. Від своїх земляків – подолян він чекає перших оцінок своїм полотнам…
Чи маємо ми право займатися мистецтвом, відвідувати культурні заходи, організовувати арт-проекти у той час, коли країна знаходиться у стані війни? Сьогодні кожна свідома людина ставить собі це питання і самотужки намагається знайти на нього відповідь.
Ситуація, у якій ми опинились, змушує нас подивитись на речі з іншого боку. Творчість, мистецтво підтримує наших військових, котрі перебувають у стані постійного стресу, – допомагає відволіктися і відчути душевний спокій. Військова професія майора Артема Чорного – прикордонник, і цим усе сказано… Відновити затрачені сили вдається, зокрема, й завдяки творчості.
Який він, Артем Чорний? Якщо сказати мовою фарб – світлий, яскравий, простий і природний.
Народився А. Чорний в м. Старокостянтинові. У 1998 році вступив до Національної Академії державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. Після навчання молодого лейтенанта направили для проходження служби у Львівську область, на українсько-польський кордон. За 16 років Артем встиг послужити у різних куточках Західної України: на колоритній Львівщині, на живописній Буковині, у мальовничому Закарпатті.
Коли мав вільний час, з нетерпінням брав до рук простий олівець та аркуш паперу. Захоплення малюванням олійними фарбами виникло недавно,близько року тому. Переглядаючи майстер-класи та відео-уроки відомих художників в Інтернеті, він вчився азам живопису. Згодом Артем придбав усі необхідні для художника матеріали. Так з’явилася його перша картина олійними фарбами “Морський пейзаж”. Протягом 2013-2014 років він написав 34 картини олією на полотні. Частину з них автор подарував найпалкішим прихильникам його таланту – рідним і близьким. 4 роботи склали основу експозиції персональної виставки “До штика прирівнюючи пензель”.
Із липня по жовтень 2014 року Артем не мав змоги творити – виконував свій обов’язок по охороні державного кордону в зоні АТО.
Ми звикли бачити військових стриманими, дисциплінованими, максимально зібраними. Артем, як кадровий офіцер, має усі необхідні для справжнього військового якості. Натомість його творчість – легка, щира, відкрита й емоційна.
Наразі експозиція живописних робіт представляє 24 картини з творчої доробку художника-аматора. І в кожній з них Артем залишив частинку своєї душі. Досвід проведення персональної виставки робіт – безцінний, адже він дарує не тільки автору, але й відвідувачам особливі відчуття і емоції, дає поштовх до підкорення нових вершин. Для художника-початківця мистецький дебют став справжнім святом.
З-під пензля воїна світла на світ народжуються ікони, пейзажі, тварини, квіткові композиції, філософські картини та казкові сюжети.
Лейтмотивом творчого доробку виступає любов – любов до землі, до матері, до коханої, до оточуючого світу. Ікони художника-аматора відзначаються виразністю рисунку та світлістю кольорів. Романтичний настрій створюють роботи “А дощ по вулицях пішов”, “Венеція. Надвечір’я”, “Алея закоханих”, “Найщасливіші”. Філософськими роздумами сповнена робота “Спроба розподілу світу навпіл”. Насичені барви робіт “Морський пейзаж”, “Подих гір”, “Тихий світанок”, “Морозно…”, “У хмарах” підкреслюють красу та своєрідність краєвидів. Квіткові композиції у чоловічому сприйнятті виглядають особливо привабливими. Значення долі, визначеність нашого майбутнього простежуються в картині “В майбутнє з надією”.
На його полотнах олійні фарби наче оживають, дають глядачам можливість відчути подих морського бризу, запах весни, світло зимового ранку, дарують ліричний осінній настрій.
Художник – офіцер щедро ділиться з нами своїми враженнями, емоціями і почуттями. Своєю оптимістичною творчістю воїн світла, воїн добра несе віру й надію у світле і щасливе майбутнє.
Присутні на вернісажі мали змогу не лише поспілкуватися з автором виставки, але й почути правдиву розповідь учасника бойових дій на сході.
Цільна, багатогранна особистість, з чіткою життєвою позицією, Артем поділився враженнями від перебування на військовій службі в зоні АТО. За його словами, учасники бойових дій іншими очима дивляться на світ. Під обстрілами відбувається переоцінка їх життєвих цінностей, по-особливому відчувається й цінується кожна хвилина мирного, різнобарвного життя, яке так полюбляє відтворювати на полотні автор. Вдома на тата-героя з нетерпінням чекають дружина Оксана й десятирічна донечка Діана.
Щодо планів – до теми війни у живописі він звертатися не буде, але задумується висвітлити пережиті події у прозі.
Одним зі стимулів повернутися із зони бойових дій, є бажання автора завершити морську батальну сцену, розпочату до поїздки.
Наступного дня після виставки Артем Чорний знову повернувся на місце служби. Коли б’ють гармати – музи замовкають лише на хвилинку, щоб з новою силою нагадати про все пережите у мирному житті.
P.S. Виставка картин Артема Чорного триватиме упродовж двох тижнів.
Яна Небесна.