Незалежний громадський портал

Колишній заступник голови КМДА та екс-голова Печерської райдержадміністрації міста Києва Олександр Мазурчак потрапив до списку чиновників, які згідно Закону «Про люстрацію», не мають права обіймати керівні посади впродовж 10 років. Щоб замолити гріхи, ставленик Януковича – Олександр Мазурчак просить благословення в старців на священній горі Афон на участь у виборах. Чи повірять йому кам”янчани, питання риторичне, адже честь свого чиновницького мундира Олександр Мазурчак серйозно заплямував нахабною бездіяльністю, будучи на посаді заступника міністра з питань ЖКГ та заступника голови КМДА. То чи має моральне право «парашутист» з Києва, який завжди був вірним псом Януковича, Попова та К, морочити голову виборцям 193 округу Хмельниччини?

Свою трудову кар’єру Олександр Мазурчак розпочав просторобочим на Кам”янець-Подільській цукроварні. Потім вивчився на механіка й одразу «підріс» до крісла чиновника Хмельницького центру стандартизації і метрології. Згодом, нічим не примітний чиновник потрапляє до апарату Камянець-Подільської міськради. А вже у 1998 кам”янчани обирають його міським головою. Чи «прозорими» були ті вибори – знають лише його штабісти…Однак, саме на цій посаді проявився справжній «талант» Мазурчака вести подвійну гру, створюючи образ «прогресивного» мера. За для цього він не шкодує бюжетних грошей на численні піар-проекти з залученням столичних журналістів. Шпальти комерційних видань рясніють статтями з його портретами, на які витрачаються тисячі гривень платників податків..І лише згодом кам”янчани розгледіли реальну картину, яку у спадок залишив Мазурчак місту.
Кар’єрна драбина

Роботу «заради кам”янчан» і власного збагачення пан Мазурчак розпочав, заснувавши так звану «Партію відродження», одним із завдань якої (на паперах) – було збереження історичних пам”яток міста. Потуги на цій ниві закінчились руйнуванням «Руської брами» та занепадом Старої фортеці. Щоправда, відчули це містяни вже згодом, коли «батько» втік з міста, завойовувати лаври в столиці.

Ще більшим ударом для кам”янчан стала угода про співпрацю , яку Мазурчак підписав з всесвітньою організацією ЮНЕСКО. Однак, обіцяні інвестиції в місто так і рікою не потекли.. Замість них на території заповідника в авральному порядку почали виростати приватні котеджі державних мужів усіх рівнів. Тобто «показушна» реставрація окремих найбільш відомих пам”яток архітектури, стала для Мазурчака справжнім прикриттям та знищенням заповідника «Камянець». В тому числі й унікального Смотрицього каньйону. У старому місті ще гірше – тут з”явилось ціле котеджне містечко так званих нових українців, яке знищило його древній дух та ауру. Тоді пан Мазурчак не обділив і себе, привласнивши майже півтора гектара земельки. Хто ж пожурить «народного» мера? А совість – мовчала… Мовчала і Феміда…

Не меншою зрадою пана Мазурчака було й знищення в Кам”янці-Подільському комунального транспорту. Саме з його «легкої руки» у 2005 сесія міськради прийняла рішення про ліквідацію тролейбусного управління, на будівництво якого було витрачено 230 мільйонів гривень ( зібраних по-крихтам всім людом) і яке на той час вже було готове до експлуатації на 80 відсотків. А вже за три наступні роки його правління майно тролейбусного управління було розкрадене, а «градоначальник» вкотре вийшов «сухим з води». Не виключено, що награбовані грошенята він «вклав» в тепленьку посаду заступника міністра з питань ЖКГ. Втім, жодних позитивних змін у цій галузі, за керівництва Мазурчака, в державі так і не відбулося, попри солодкі обіцянки з високих трибун. Натомість, пану Мазурчаку легко вдалося прогнутись перед злочинною владою Януковича і отримати посаду заступника голови КМДА. Щоб догодити бандитській владі та олігархам, Мазурчак залучає усі ресурси на очищення від снігу дороги до Конче-Заспи, закриваючи очі на проблеми киян. Як кажуть, в поті чола працював на сім”ю проффессорра. Так би мовити, жив і трудився «по-понятиям». А після відомого столичного снігового колапсу, щоб відбілити своїх «годувальників», взяв на себе удар і в авральному порядку звільняється з займаної посади.

Втім, вже через декілька місяців Янукович віддячив Мазурчаку за його «благородні вчинки», призначивши на посаду голови Печерської райдержадміністрації міста Києва. Відтоді Олександра Мазурчака люди ганьбили практично на кожній акції протесту проти столичної влади. Він фігурує і в брудній історії з двометровим парканом, який змурували під стінами Верховної Ради. Досвідчений балакун Мазурчак тоді відвів удар від себе, підставивши, як з”ясувалося, ні в чому не винного начальника комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва П.Коротинського.

Не без участі Олександра Мазурчака відбувалось й знищення Андріївського узвозу – однієї з перших вулиць, з якої починався Київ-град. Замість історичних будівель там планували звести офіси Ахметова.

Всім відома і «кровава» історія з ялинкою на головному Майдані, яку, очевидно, саме Мазурчак проти волі мітенгувальників Євромайдану, намагався встановити в грудні 2013. Тож добре усвідомлюючи, що з таким списком «добрих справ», балатуватись у нардепи в столиці, він забоявся. Позичивши очі в Сірка, парашутист десантувався до Кам”янця-Подільського. Сім”ю, про всяк випадок, залишив у столиці. Єдине чого не врахував, що кам”янчани вже не ті, що були наприкінці 90-их.

P.S. Ваш покірний слуга переповів лише невеличкі фрагменти «трудової» біографії пана Мазурчака. Впевнений, що всі, хто на собі відчув «покращення» від цього чиновника, знають про його діяння набагато більше. Тож очікуємо більш цікаві факти в коментарях читачів. Люди скажуть ПРАВДУ.