Незалежний громадський портал

Могутня на папері опозиція Хмельницької області терпить чергове фіаско. Вслід за програшними парламентськими виборами-2012, де більшість виборчих округів виграли самовисуванці-регіонали, нині подільський край із біло-блакитним забарвленням виявився нецікавим для Об’єднаної опозиції, яка вояжує по країні з акцією “Вставай, Україно!”. “Разом з народом ми домагатимемося імпічменту Януковича та усунення бандитського режиму від влади… Сила народу має застерегти владу від антиукраїнських, антинародних дій, які режим міг собі дозволити раніше. Вулиця має тиснути на владу”, — так коротко охарактеризували суть опозиційної акції її анонсери Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок.

Усувати “бандитський режим від влади” в особі голови Хмельницької облдержадміністрації Василя Ядухи представники опозиції не стали, скерувавши “караван” в інші області. Неофіційно — через нестиковку в організації вуличного зібрання між двома добродіями: бютівцем Василем Кравчуком та “фронтменом” Олександром Ксенжуком.

Фото Віталія Тараненка

До того ж і Яценюк, і Тягнибок, і Кличко проігнорували досить високу підтримку виборців регіону саме помаранчевим силам: за Юлію Тимошенко на президентських виборах 2010 року  проголосувало понад 70 відсотків електорату, коли її опонент Віктор Янукович вдовольнився 25%. Це дає підстави оперувати деякими версіями на кшталт укладання “шлюбу” хмельницьких опозиціонерів з провладними регіоналами.

Тандем КАК: боротьба за вплив триває

Кулуарні бої за пост найголовнішого серед опозиції Хмельниччини зав’язалися між головою обласної організації ВО “Батьківщина”, нардепом VI-VII скликань Василем Кравчуком і керівником обласного осередку Фронту змін, кандидатом у народні депутати за списками Об’єднаної опозиції (№92) Олександром Ксенжуком. Взаємини цих партійних бонз відчувалися натягнутими під час минулорічної парламентської гонки, коли Олександра Степановича було призначено відповідальним за виборчу кампанію ОО на Хмельниччині, а Василя Петровича — “весільним генералом” — представником центрального штабу об’єднаної опозиції-керівником виборчої кампанії в області.

Варто наголосити, що досі у пана Ксенжука не було подібних за масштабом політичних кампаній, де він зміг би організаторськи розкритися. Адже у 2009 році він прийшов з бізнесу і одразу став керівником обласної організації Фронту змін. Натомість хмельницький яценюківець виявився ще тим фруктом, яким одночасно живляться дві протилежні політичні сили. У Олександра Ксенжука є кровне споріднення з комуністами — його батько Степан Ксенжук працює другим секретарем Хмельницького міського комітету КПУ. З Партією регіонів, як розповіли джерела НГП, Ксенжука-молодшого поєднують певні бізнес-інтереси з губернатором Василем Ядухою. Звідси реакція заступника голови ВО “Батьківщина” Миколи Томенка на факт призначення Ксенжука відповідальним за виборчу кампанію вийшла дуже красномовною: “Я думаю, що дуже багато регіонів недопрацювали… У Хмельницькій області, яку очолювала людина формально з Фронту змін, але дуже близька до місцевої влади. До неї у нас ще на початку були претензії”, — сказав М.Томенко в інтерв’ю виданню “Українська правда”.

Що стосується бютівця Василя Кравчука, то у нього зовсім немедовий період за кермом обласної парторганізації. Спадщина, що дісталася від попередника Олександра Буджерака, подекуди сповідує політику подвійних стандартів. Зокрема, на останніх виборах до Верховної Ради в окремих виборчих округах соратники Тимошенко працювали не на узгоджених кандидатів від опозиції, а на тих, хто платив гроші. Разом з тим В.Кравчук більше зосередився на парламентських баталіях, кинувши партійні справи на самоплив. Так, одна з торішніх акцій-голодування, що пройшла на Майдані Незалежності у Хмельницькому, на знак солідарності з екс-прем’єром Юлією Тимошенко, закінчилася фарсом — після кількаденного голодування нестійкі партійці потрапили на лікарняні ліжка і протестне наметне містечко розформували. А виборче турне лідера Арсенія Яценюка, який у вересні минулого року відвідав Хмельницький і провів мітинг біля облдержадміністрації, зацікавило близько трьох-чотирьох тисяч осіб. І це в області, де переважають бютівсько-свободівські політичні вподобання!

Масла у вогонь додає фантом злиття Фронту Змін з “Батьківщиною”. До  речі, про це заговорили у таборі самої Об’єднаної опозиції, мовляв, на 18 травня, коли у Києві пройде заключна акція “Вставай, Україно!”, Арсеній Яценюк має оголосити про саморозпуск Фронту змін. Природно, що Василь Кравчук не приховує великого бажання втриматися за партійну “баранку”. “Для мене принципово, щоби продовжити керівництво у “Батьківщині” після процесу злиття. Тому що? на моїх очах партія розбудувалася з 2000 року. Сьогодні половина керівництва районних та міських організацій займається партійним будівництвом з 2000-2002 років. Ще 25% діючого керівного складу прийшли до нас у 2006-2008 роках”, — сказав бютівець у лютневому інтерв’ю нашому виданню. У цій ситуації шанси Олександра Ксенжука виглядають рівними. Тому що, навряд чи станеться диво і Юлію Тимошенко звільнять з-за грат до президентських виборів-2015, а тому сіяним вождем “сердечних” залишатиметься Арсеній Яценюк, котрий не втратить можливості обставити себе потрібними людьми на місцях.

Ядуха “арканить” чужий електорат?

У ситуації, що склалася в опозиції, хмельницька Партія регіонів закидує Банкову радісними новинами. “Я задоволений результатом, адже вперше на Хмельниччині за Партію регіонів проголосувало 120 тисяч людей. Це найкращий результат серед західних областей… Є великий прогрес, оскільки долає дорогу той, хто йде. З кожними виборами ми додаємо у 5-7 відсотків виборців”, — так сприйняв результати парламентських виборів голова Хмельницької ОДА і голова облорганізації ПР Василь Ядуха.

Фото Віталія Тараненка

Підстав плескати долонями у Ядухи більш ніж достатньо: якщо порівнювати з виборами до ВР, що відбулися 2007 року, то регіонали краю у 2012 році додали понад 20 тисяч голосів (у 2007 році на Хмельниччині за Партію регіонів проголосувало 99827 виборців). “Популярність” ПР насамперед продиктована бездіяльністю опозиції і водночас запуску владного катка, який на своєму шляху змітає будь-які “ліві” точки зору або позиції. Чи вистачить глузду в опозиції спокійно проковтнути ними ж заварену кашу, чекати залишилося недовго.

Віталій Тараненко.