Незалежний громадський портал

Минулого тижня у Міністерстві охорони здоров’я відбулось чергове засідання оперативного штабу з реалізації Закону “Про екстрену медичну допомогу” у регіонах.

Тільки от назвати його інакше як показовим язик не повертається – кількагодинна розмова чиновників про плани розвитку екстреної медичної допомоги у регіонах завершилася досить оригінальним висновком. Так, на думку заступника міністра охорони здоров’я Олександра Толстанова, основні проблеми, через які служба швидкої допомоги нині знаходиться на межі виживання, – це… погані дороги та недостатня кваліфікація медперсоналу. І ні слова про вкрай жахливий технічний стан машин швидкої, про фактичну відсутність необхідного медичного обладнання, про наднизьку зарплату медиків та про принцип залишкового фінансування медичної галузі, якого й надалі продовжує дотримуватися чинна влада.

При цьому задеклароване прибуття швидкої за місцем виклику у місті – за 10 хвилин, у селі – за 20 взагалі звучить, як щось фантастичне. І говорять про неможливість виконання таких нормативів самі медики навіть попри заборону виносити проблеми на загал під загрозою звільнення.

А причина неможливості виконання цих хронологічних рамок полягає не лише у відсутності нормальних доріг. На заваді вчасному прибуттю “швидкої” багато факторів, які насправді можна вкласти у одну фразу – немає кому й на чому їхати. Адже Україні як бракувало, так і досі бракує понад 45 тисяч лікарів, третина сільських лікарень не забезпечені лікарями, а ті, які є, за власні кошти купують собі уніформу, забезпечення медзакладів ліками – на рівні пляшечки зеленьки та таблетки анальгіну.

Яскравим прикладом усіх зазначених вище тенденцій є ситуація у Запорізькій області, де минулоріч службі швидкої допомоги в урочистій обстановці “подарували” 26 нових автівок. Відтоді ці машини так і продовжують стояти у гаражі, оскільки, окрім носилок, жодного необхідного устаткування у них немає – навіть кардіографів та дефібриляторів, від яких у 90% випадків виклику “швидкої” залежить життя людей. Якщо ж врахувати ще й те, що у старих авто “швидкої” вся ця апаратура вже давно віджила своє та фактично дихає на ладан, незабаром службу швидкої допомоги цілком логічно можна буде перейменувати у “таксі до лікарні”. А за хворим легко зможе їздити сам водій без бригади лікарів – їхня присутність, так би мовити “голіруч”, ролі у збереженні життя хворого не зіграє.

Настав час розібратися у цій “оновленій” псевдо-екстренній меддопомозі, яку намагається запровадити чинна українська влада. Саме тому я направив депутатські звернення віце-прем’єр-міністру України, відповідальному за сферу охорони здоров’я, та голові Запорізької держадміністрації з вимогою пояснити, чому не використовуються автомобілі швидкої медичної допомоги, закуплені в минулому році за рахунок субвенції з держбюджету, та вжити усіх необхідних заходів з метою забезпечення їх повноцінної експлуатації. Отримані відповіді обов’язково оприлюдню.

Павло Петренко
народний депутат України, блоги “Укрправда”.