Протягом останніх декількох днів дії наших партнерів по опозиції нагадують мені поведінку меркантильного скупника цінностей. Хитрун-скупник відмінно знає, що на перепродажі доброго краму він непогано заробить, ба навіть покращить свої справи. А тому – треба збивати ціну з новачка, який пропонує добрий товар і особливо не торгується.
З чого раптом наші партнери по опозиції стали поводити себе, як той скупник? Їхня метушня, доречі, не дуже пристойна. Та дуже помітна громадянам. Моїм землякам-подолянам. Нашим виборцям. Які мені вже дорікали за таку поведінку партнерів. Може, наші партнери вважають, що, якщо вони вже прожили кілька каденцій в будівлі під куполом на столичній вулиці Грушевського, то мають якесь право користуватися нашими успіхами і поводити себе зверхньо? Це небезпечна думка — як для них зокрема, так і для всієї опозиційної їдеї загалом.
Нам не потрібні старші брати, які б за нас вирішували, що нам робити, де стояти і куди йти. УДАР – самодостатня політична сила. Ми маємо харизматичного лідера, міцну об’єднальну ідею, ми не забруднилися в корупційних скандалах. Чого не скажеш про деяких «рафінованих» опозиціонерів з так званого КОДу. Їхнє намагання перетягти на себе ковдру головних опозиціонерів провокує непорозуміння в опозиційному таборі. Думаю, що всі наші партнери-опозиціонери теж це розуміють. І розуміють, хто чого вартий в очах народу.
На мій погляд, якщо вже розставляти крапки над «і», то це саме нам, нашій політсилі, варто було б думати, чи потрібні людям такі опозиціонери з рафінаду, які вже розбещені сидінням у високих державних кріслах. Які чомусь, без попередніх домовленостей, ідуть у той же Давос нібито від об’єднаної опозиції. І фактично вводять в оману світ відносно того, що собою являє українська опозиція. Така поведінка не партнерська. Це — політичне гендлярство, що вносить розбрат в опозиційний табір.
Я вже багато разів наголошував під час зустрічей з виборцями, що ми готові до співпраці з іншими опозиційними партіями. Але на рівних. І тільки тоді, коли це не суперечить застереженням партії УДАР. У будь-якому випадку, співпраця повинна починатися як мінімум з нейтралітету між опозиціонерами. Ми знаємо свою силу. І знаємо, скільки людей підтримають наші ініціативи. Ми готові конструктивно співпрацювати з представниками інших опозиційних сил. Ще не пізно домовитися. Тому, якщо наші партнери хочуть, щоб ми працювали пліч-о-пліч, їм, напевно, варто було б теж поводити себе коректно. По-партнерськи. А не дивитися на нас очима, в яких лише мерехтять політиканські кулькулятори.
Олександр Корнійчук,
народний депутат від УДАРу, голова Хмельницької облорганізації УДАР
udarkm.com.ua.
Схожі матеріали:
- Хто кого: Корнійчук чи “лісова мафія”?
- Ігор Корнійчук: “Ми не будемо забивати останній цвях у кришку КПУ — не дочекаються від нас зміни назви партії, її статуту і програми”
- “Ударівець” Корнійчук задекларував 270 тис. грн доходів
- Нардеп з Хмельниччини був очевидцем розгону євромайдану і каже, що його били беркутівці
- Хмельницький “УДАР” досі не розрахувався з працівниками за роботу на парламентських виборах