Розмов щодо бюджету на 2013 рік велося доволі багато, проте у всіх них обговорювалися окремі цифри його видаткової та дохідної частин. І ні слова про основні напрями бюджетної політики, затверджені парламентом.
Так, позиція влади щодо цього питання залишається незмінною вже майже півроку. Незважаючи на об’єктивні економічні показники, влада не втомлюється рапортувати, що цьогорічний бюджет – це “бюджет розвитку”.
Зокрема, прем’єр-міністр Микола Азаров як перед парламентськими виборами, так і наприкінці 2012 року впевнено розповідав казку про те, що бюджет-2013 нібито підтверджує тенденцію розвитку. При цьому Азаров заявив, що цьогоріч будуть суттєво підвищені соціальні виплати та гарантії.
Проте, як саме це вдасться здійснити, зважаючи на те, що вже сьогодні держбюджет не відповідає ключовим макроекономічним показникам, затвердженим Верховною радою у травні 2012 року, залишається незрозумілим.
По-перше, граничний обсяг дефіциту держбюджету, затверджений парламентарями в “Основних напрямах бюджетної політики на 2013 рік”, становив 1% ВВП. Нині ж цей показник вже сягнув 3,2% ВВП.
По-друге, економічно безпечне співвідношення показника держборгу до прогнозованого обсягу ВВП становить не більше 25%. Цьогоріч ця цифра – 31%.
По-третє, в “Основних напрямках” чітко встановлено, що державні запозичення здійснюються лише для того, щоб погасити держборг, а їх сума не повинна перевищувати розміру річних боргових виплат.
Тільки от у 2013 році влада чомусь запланувала додатково позичити 135,5 млрд грн при тому, що цьогорічний обсяг погашення держборгу – 81 млрд грн. Виходить, що ліміт, затверджений парламентарями, вже значно перевищений.
Фото obkom.net.ua
І щодо того, куди витрачатимуться решта 55 млрд грн, не виникає навіть сумнівів – ними лататимуть очевидні дірки в держбюджеті. Для порівняння: у 2012 році запозичень було отримано на чверть менше, ніж заплановано цьогоріч.
Більше того, якщо порівняти загальний розмір видатків, передбачених у бюджеті-2013, та витрати на погашення держборгів, набраних владою за останні два роки, виходить, що кожна четверта гривня держбюджету йде на виплати за кредитами.
При цьому зазначені вище обсяги запозичень зростають з року в рік, і схоже на те, що ця тенденція зберігатиметься.
Вже зараз зрозуміло, що виконання бюджету-2013 – під великим питанням. А якщо врахувати, що озвучені владою рівень інфляції та зростання економіки на 2013 рік міжнародні експерти встигли об’єктивно переглянути у негативний бік, то назвати фінплан-2013 “бюджетом розвитку” язик не повертається.
На завершення наведу яскравий приклад щодо окремої статті держбюджету, яка чудово ілюструє те, як влада враховує інтереси власного народу.
Так, на фінансування бюджетної програми з обслуговування держборгу та компенсації громадянам знецінених заощаджень на 2013 рік було виділено 35 млрд грн. Тільки от лише на обслуговування держборгу знадобиться 35,002 млрд грн. Тобто виплати знецінених заощаджень не буде.
Такими кроками Україна вже за кілька років може повторити долю Зімбабве, де після виплат зарплат бюджетникам та усіх боргів у казні залишилося 128 доларів.
Павло Петренко, народний депутат, фракція “Батьківщина”,
“Економічна правда”.