Незалежний громадський портал

На 189 виборчому окрузі перемогу з різницею 743 голоси здобув голова обласної організації ВО “Свобода” Ігор Сабій. Тепер Ігор Михайлович готується набути почесного статусу народного депутата України. Свободівець Сабій залишив з носом очікуваного переможця Партії регіонів Віталія Олуйка. Не допомогли “регіонам” і “смотрящі” за красилівським округом: Герой України Петро Іващук, депутат-регіонал Василь Мастій,  а також голови райдержадміністрацій. Перемога свободівця фактично виявилася прихованим ломом, який наніс нищівного удару у відповідь.

“Час збирати каміння”, — заклик до влади, яка, очевидно, не розглядала Сабія як потенційного претендента на депутатський мандат. З іншого боку — Партія регіонів і її кандидат Олуйко потрапили під гнівну руку виборця, котрий ситий обіцянками про стабільність та добробут. Він голосував на протесті, себто проти влади.

Ми зустрілися з Ігорем Сабієм в офісі облорганізації ВО “Свобода”. Колориту витриманому кабінетному стилю свободівця додав портрет провідника ОУН-УПА Степана Бандери, що прикрашає стіну. Відчувалося, що переможна ейфорія в словах Сабія дещо стухла. Щоправда, це йому не завадило розмірковувати на теми майбутнього “Свободи” та “Батьківщини”, подальшої долі Хмельницької обласної ради і президентських виборів 2015 року.

 Біографічна нота. Ігор Сабій народився 4 вересня 1976 року в місті Тлумач Івано-Франківської області. З 1999 року очолює Хмельницьку обласну організацію Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Свобода” з 1996 року. Депутат Хмельницької обласної ради VI скликання. В органах виконавчої влади працював на посаді начальника управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації (жовтень 2005 року – квітень 2009 року).

Ігор Сабій та лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Фото з сайту "Є"

“Свобода” завжди була вуличною партією”

— Голосування за ВО “Свобода” на парламентських виборах — це своєрідний виклик суспільства, зумовлений пошуком змін системи влади загалом. Чи очікували Ви на той результат, який дали мешканці Хмельницької області?

— Ми ніколи нічого не очікуємо, а показуємо реальну роботу. Найкращі ліки від розчарування — це не зачаровуватись. “Свобода” завжди діяла за принципом “вибори закінчилися, почалися вибори”. На відміну від інших політичних сил, ми не відпочивали від місцевих виборів 2010 року, а розширювали отриманий плацдарм довіри людей; йшли і йдемо з гаслом захищати українців.

Власне, результат у понад 75 тисяч голосів на Хмельниччині за “Свободу” був прогнозований. Для себе ставили вищу планку — 100 тисяч голосів. Хоча план, доведений партією план 50 тисяч, перевиконаний.

— Партія регіонів вже хизується, що в змозі сформувати більшість у новій Верховній Раді за рахунок самовисуванців у мажоритарних округах. “Треба визнати, що опозиція програла в цілому. Вона не може сформувати більшість”, — наголосив депутат від Партії регіонів Володимир Олійник в ефірі телеканалу ТВі. Ваше ставлення до такого розкладу.

— З самого початку “Свобода” говорила, що самовисуванці-гречкосії не хто інший, як завуальовані регіонали. Зрештою, у Хмельницькому всі розуміли, що самовисуванець Олександр Слободян балотувався за підтримки Партії регіонів. Перед цим він голосував за призначенням Прем’єр-міністром Миколу Азарова і підтримав зміни до Конституції, ініційовані регіоналами.

“Свобода” вірить, що в окремих самовисуванців спрацює інстинкт самозбереження і вони не продадуться партії влади. Знаєте, є дуже хороша українська приказка: “Ворог мого ворога мій друг”. Тож шукатимемо точки дотику з тими мажоритарниками, котрі могли б протистояти режиму Віктора Януковича.

— Чи можна такий діалог налагодити, приміром, з Герегою.

— Ну з Герегою (виграв у 192 окрузі на Хмельниччині — НГП) немає про що говорити (сміється). Тут однозначно. Змінити ситуацію можна за умови, коли ці самовисуванці відчують, що корабель Партії регіонів тоне, тоді вони побіжать звідти, як щурі. Сьогодні серед мажоритарників-самовисуванців я не бачу ідейних депутатів, котрі б протистояли правлячій партії.

— ВО “Свобода” закидають бажання радикалізувати суспільство. Навіть Ваші нинішні союзники побоюються розгортання цього сценарію. До прикладу, лідер УДАРу Віталій Кличко зазначив у день голосування: “З деякими речами, які пахнуть правим радикалізмом, погодитися важко. Радикальні настрої підтримувати ми не будемо”. Дайте своє пояснення.

— “Радикалізм “Свободи” — це “страшилки”, які зазвичай говорять наші опоненти. Ми не радикальні — ми дієві. “Свобода” робить те, що говорить. І головна біда України полягає не у тому, що не вистачає програм розвитку держави, а тому, що не достатньо людей, які б взялися їх втілювати в життя. На власному прикладі в обласній раді ми показали, як потрібно захищати інтереси громади. Так, у нас немає більшості, але зуміли донести свою позицію через депутатські запити. Схоже відбуватиметься й у Верховній Раді. На противагу регіоналам, більшість яких прогулює сесійні засідання, свободівці регулярно ходитимуть на сесії і виконуватимуть програми ідеологічного націоналізму та захисту українців.

— Говорячи про події, що передували Вашій перемозі в 189 окрузі, варто зауважити важливий акцент. Якби ВО “Свобода” самостійно не підтягнула людей до ОВК і не дала резонансу цій ситуації, Ваш виграш належав би до ряду фантастики. На жаль, Об’єднана опозиція у загальноукраїнському масштабі продемонстрували слабкість перед владою, погодившись на перевибори у п’яти одномандатних округах (№94, 132, 194, 197, 223), де очевидна перемога кандидатів від опозиції.

— Якби “Батьківщина” на всіх округах відстоювала своїх мажоритарників, як “Свобода”, то розклад сил у парламенті змінився. Ми захистили всіх прохідних кандидатів. Ще триває боротьба за свободівця Левченка (223 київський округ). Ми відбили округ Андрія Іллєнка (215), де йшла візаві, секретар Київської міськради Галига Герега.

— З огляду на це, чи не боїтеся ножа у спину від партнерів по опозиції?

— Наша сила ніколи не вела кулуарної політики. “Свобода” завжди була вуличною партією. І тому ми не будемо грати у підкилимні ігри, а виконуватимемо нашу програму. Хто з нами, вперед, хто не з нами, той проти нас. Ми завжди відкриємо двері Верховної Ради для простих людей.

У “Свободи” є здорові амбіції, але немає хворобливих. А тому й на мажоритарні округи не виставили, у деяких випадках, сильніших кандидатів, ніж ті, які йшли від Об’єднаної опозиції.

Фото Віталія Тараненка

 “В Олуйка був поствиборчий синдром”

— Тепер не образливо, що на Хмельниччині опозиція здала округи?

— Образливо. Якщо, наприклад Іван Гончар (депутат облради ВО “Свобода” — НГП) балотувався у 188 виборчому окрузі, то не було би шансів у Лабазюка і Коліщака. Якщо у Кам’янець-Подільському окрузі ми висунули б Олександра Симчишина (депутат Хмельницької міської ради ВО “Свобода” — НГП), то у Володимир Мельниченко також не переміг. Але, коли йшли б Ярема і Симчишин, Мельниченко вдвічі більше набрав, ніж сьогодні.

— Вас від поразки врятувало те, що самовисуванець Олександр Буханевич балотувався не від Об’єднаної опозиції, хоча окремі бютівські партійні осередки працювали на нього? Адже ризик відтягнення голосів один в одного на опозиційному полі був досить великий.

— Мене підтримали люди і вони зрозуміли, хто насправді єдиний кандидат від Об’єднаної опозиції у 189 окрузі. Це мене врятувало. Не зважаючи, що Буханевич використовував бренд опозиції, а на нього працювали Білогірська і Красилівська районні організації “Батьківщини”, я зумів навернути на свій бік керівництво штабів опозиції Нетішина, Теофіполя, Ізяслава. Я їм щиро вдячний. Вирішальну роль відіграв Нетішин, де проживають освічені люди, без образ для інших мешканців мого округу.

— Однак той же Буханевич для Нетішина є ближчим, оскільки працював там свого часу, аніж невідомий їм свободівець Сабій…

— Треба розмежовувати місцеві вибори і вибори до Верховної Ради. Тут вже не пройде свій-чужий. В людей інша мотивація: виборці фіксують політичну силу, яку представляє кандидат, а далі моделюють, чим він займатиметься у парламенті. Вони не голосують за окремого сусіда, бо він їхній та перейматиметься повсякденними проблемами.

— Взагалі Нетішин виявився своєрідною “темною конячкою”, яку також намагався осідлати й регіонал Віталій Олуйко. Що стосується самого Віталія Миколайовича, то його результат підтримки теж здивував. Як вважаєте, спрацював адміресурс чи у нього залишилися стійкі прихильники, котрі пам’ятають його першу каденцію у ВР?

— Звичайно, був задіяний адмінресурс. До сьогодні нам телефонують люди і скаржаться, що голови райдержадміністрацій тиснуть на сільських голів і змушують писати пояснення, чому не пройшов Олуйко. Я гарантую своїм виборцям: як тільки-но представники “Свобода” пройдуть посвяту народних депутатів, створимо слідчу комісію з розслідування фальсифікацій. Я, як народний депутат, писатиму запити до Генеральної прокуратури і тоді їм доведеться давати бодай вичерпні відповіді, а не відписки, як раніше.

— Погодьтеся, що досить не прогнозованою вийшла поведінка пана Олуйка. Спочатку він намагався шальки терезів переважити на свій бік, закидаючи скаргами ОВК про перерахунок голосів. Потім сам себе перехитрив — відмовився від перерахунків та заявив, що визнає будь-який результат. Хто або що вплинуло на Віталія Миколайовича наступити на власну горлянку?

— Як юрист, Олуйко знав, що всі намагання перерахунку голосів, були незаконними. І практично звинуватив мене у нетішинських фальсифікаціях, де я мав лише трьох рядових членів комісії. Я розумів, що у чоловіка поствиборчий синдром. Тим більше, що за мокрими протоколами перемогу здобуває Сабій. Ця влада сильна тоді, коли щось вирішується підкилимно. Коли воно виходить на світ Божий, у них починається паніка.

Окремо зауважу, що важливу роль відіграв той факт, що конкуренти Василь Шуляк і Олександр Буханевич публічно заявили про мою перемогу та продемонстрували всебічну підтримку.

[EizFniVAgrc]

— За ці два роки Ви разом із ВО “Свобода” задали динамічний хід катка проти голови ОДА Василя Ядухи. А саме — викривали його корупційні зловживання, родинні зв’язки на посадах у системі влади, критикували цінову політику на молоко від населення, яке ще торік, за словами губернатора, мало би коштувати не менше 2,08 гривень за літр. Чи продовжуватимете вести надалі боротьбу проти чинної влади в особі Василя Ядухи?

— Справа в тому, що ми ніколи персонально не воювали з Ядухою. Ну Ядуха, то Ядуха. Він не мій персональний ворог. Якби він все нормально робив, до нього не було би претензій. Воювали, власне, з режимом. Завтра не буде Ядухи, а призначать іншого чоловіка, який продовжуватиме займатися нечистими справами, виступатимемо проти нього. Ми нікого не персоніфікуємо.  

— З обранням Вас народним депутатом України місце в обласній раді залишається вакантним. Так, як Ви пройшли до місцевої ради за партійним списком, замість Вас зайде наступний соратник. Хто ця людина і чи в змозі тримати відповідний рівень?

— Це п’ятий номер Руслан Лищишин. Він молодий підприємець і перспективний політик. Думаю, що вся фракція “Свободи” в облраді зможе тримати заданий тон. Новим керівником фракції стане Іван Гончар. Я не боюся за фракцію.

Спілкувалися

Вадим Олексюк,

Віталій Тараненко.