Незалежний громадський портал

Про те, що теперішній хмельницький голова Олександр Симчишин є прихильником так званої «політики відчинених дверей», він говорив ще у період своєї передвиборної кампанії, маючи на увазі прозорість діяльності й доступність для громадян усіх ланок міської влади, комунальних підприємств тощо. Однак журналісти, як важливий канал інформування громадськості, мали б першими відчути, наскільки прочинені двері у кабінети чиновників,  передусім самого міського голови.

Особливості комунікації журналістів із Хмельницькою міською радою ми спробували з’ясувати, проаналізувавши популярні місцеві інтернет-видання, поговоривши з представниками медіа-спільноти, а також із прес-секретарем міського голови.

Як часто і в якому контексті місцеві інтернет-ЗМІ згадують міського голову в своїх публікаціях, можна дізнатися, скориставшись елементарним пошуком на сайтах. Так, найчастіше Олександр Симчишин фігурує у новинах на сайті 0382.ua: 23 повідомлення нейтральної та позитивної тональності від початку року. Важливо зазначити, що понад половину новин (13) складає інформація прес-служби міської ради.

На жаль, «прес-релізм» (або «паркет»), як ще у медіа-середовищі називають передруковування повідомлень від влади без жодних змін, коментарів чи пояснень, характерний для багатьох місцевих ЗМІ в різних регіонах України. Про це, зокрема, свідчать результати дослідженнь Інституту масової інформації. Зайве пояснювати, що у такій ситуації найбільше дивідендів отримує саме влада, яка транслює громадянам інформацію з власної позиції.

Не відкидає офіційних повідомлень і «Незалежний громадський портал». Утім, слід віддати належне «НГП», будь-яка інформація міської ради доповнена відповідним бекґраундом – власними поясненнями, коментарями журналістів. Тож читачам пропонують уже збалансований і об’єктивний продукт.

Міського голову в «НГП» згадали 19 разів від початку року. Однак не завжди йдеться саме про Олександра Симчишина, нерідко журналісти вживають прізвище міського голови на позначення усієї міської ради (наприклад «У Симчишина не проти перенести з центру автостанцію №3»).

За словами журналіста «НГП» Віталія Тараненка, особисте спілкування з міським головою, іншими представниками міської ради відбувається практично безперешкодно. Немає проблем і з отриманням інформації на запити.

Тональність повідомлень, у яких йдеться про міського голову, здебільшого нейтральна. Джерелом новин, окрім уже згаданої прес-служби, часто є рішення сесій, розпорядження хмельницького голови, а також повідомлення інших місцевих ЗМІ, зокрема газети міської ради «Проскурів», інтерв’ю міського голови місцевому ТРК «Місто» тощо.

Видання «Є» цього року згадувало міського голову в своїх матеріалах не так часто, як колеги з 0382.ua та «НГП», проте аналіз самих публікації, а їх було 10, дає підстави говорити, що комунікацію з першою особою міста тут налагодили доволі вміло.

Позицію міського голови з конкретного питання читачі «Є» найчастіше дізнаються з його ж коментарів. Тональність повідомлень нейтральна або позитивна, наприклад, як у публікації «Мер Симчишин: 5 гривень за проїзд у маршрутках — удар по кишенях хмельничан».

Слід додати, що Олександр Симчишин – частий гість прямих ефірів, які «Є» транслює на своєму YouTube-каналі. Власне, у такому форматі інтернет-газета товаришує з очільником міста ще з «домерських» часів.

Натомість зовсім не дружні взаємини склалися у міського голови з журналістами медіа-холдингу «ВСІМ». Принаймні такий висновок можна зробити з допису редакторки «ВСІМ» Лілії Ковальчук, який вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook:

Читачам інтернет-видання прізвище міського голови також очі не муляє, від початку року у «ВСІМ» його згадували лише тричі: у двох коротких повідомленнях з приводу звільнень посадовців і новині про участь міського голови Хмельницького в #22PushupChallenge, джерелом якої став пост Олександра Симчишина на його сторінці у Facebook.

За словами Лілії Ковальчук, спілкування з першою особою у місті журналістам видання справді бракує: «Нас звинувачували у тому, що ми начебто однобоко подаємо інформацію, але коли намагалися взяти коментар у самого міського голови – постійно наштовхувалися на перешкоди».

Утім, каже редакторка, інформації для матеріалів їм вистачає: щотижня надсилають інформаційні запити до міської ради, спілкуються з іншими представниками влади, чиї коментарі при потребі вдається отримувати навіть по телефону. До прикладу,  заступник Олександра Симчишина Андрій Бондаренко більш прихильний до журналістів «ВСІМ» – його пряму мову читачі могли бачити у трьох цьогорічних публікаціях інтернет-видання.

Незважаючи на те, що свій пост-звернення до міського голови Лілія Ковальчук опублікувала майже два місяці тому, реакції від того, кому він адресувався, журналісти, на жаль,  досі не почули.

Прес-секретар міського голови Ольга Саліпа говорить, що проблема, яку порушила Лілія Ковальчук, може полягати не в небажанні спілкуватися зі ЗМІ, а в оперативності надання коментарів: «Журналісти, як правило, хочуть отримувати інформацію негайно, і найчастіше їм потрібен коментар саме міського голови, а не його заступників чи керівників профільних управлінь. Однак медійники мають розуміти, що міський голова може бути зайнятий. Тому іноді доводиться чекати у приймальні годину або дві».

Що ж до комунікації з місцевими ЗМІ загалом, то, переконує речниця міського голови, будь-яке прохання журналістів про інтерв’ю чи коментар у 90 чи навіть більше відсотках випадків вирішується позитивно. Крім того, Олександр Симчишин активно спілкується з журналістами у соцмережах, відповідає на їхні повідомлення. А з цього понеділка у міській раді розпочали роботу над підготовкою щотижневих брифінгів.

«Брифінги відбуватимуться щопонеділка, на питання журналістів відповідатиме міський голова та один з керівників профільних управлінь (кожного тижня інший). Запрошені будуть всі журналісти, громадські активісти, тож всі матимуть однаковий доступ до Олександра Симчишина», – розповідає Ольга Саліпа. – Акредитація на брифінг, як і на будь які інші заходи в міській раді, не потрібна».

Ідею щотижневих брифінгів міського голови з ентузіазмом сприйняли не всі місцеві журналісти. Як з’ясувалося, схожий задум намагався втілити у 2004 році тодішній міський голова Хмельницького Микола Приступа. За словами журналіста Михайла Цимбалюка, відбулося 2-3 зустрічі, відтак журналісти втратили до них інтерес, оскільки практично не отримували ніякої важливої інформації. Тож, на думку пана Михайла, все залежатиме від формату зустрічей Олександра Симчишина з представниками ЗМІ.

Віталій Тараненко, журналіст «НГП», який назагал не скаржиться на проблеми з комунікацією з міською владою, каже, що не очікує від таких зустрічей ексклюзиву: «На брифінгу всі отримують інформацію одночасно. Питання тільки в тому, хто встигне першим її опублікувати. Цей формат зустрічей з журналістами вигідний передусім владі: вона запрошує – вона ретранслює те, що вважає за потрібне. Для влади це означатиме більшу присутність у медіа, однак чи самі ЗМІ отримають від цього якусь користь?.. Невідомо».

Чи матиме успіх ця ініціатива прес-служби Олександра Симчишина і чи демонструватиме вона справжню відкритість влади – покаже час. Однак уже сьогодні, опираючись на думку багатьох представників медіа-спільноти міста, можемо говорити про високий рівень доступності міської ради для медіа.  Утім, як свідчить ситуація навколо «ВСІМ»,  абсолютної ідилії між журналістами та владою поки що немає. Хоча в цьому є й позитивний момент: надмірна симпатія іноді стає перешкодою для об’єктивності.

Відчинено/зачинено: що думають журналісти?

Чи важко отримати інформацію з міської ради, чи легко йдуть на контакт представники місцевої влади, передусім міський голова, ми поцікавились у місцевих журналістів:

Володимир Гординський, «Є»: «Особливих труднощів у спілкуванні з владою немає. Можливо, тому, що ми завжди прагнемо об’єктивності у своїх матеріалах. Якщо є якась проблема, то даємо дві чи навіть три точки зору. Міські чиновники знають, що навіть якщо вони відмовчаться, це теж буде відповідь, і вони матимуть «негарний» вигляд. Звісно, працюючи над матеріалом, часто хочемо почути думку безпосередньо міського голови, але він не завжди має час. Утім, у нього є заступники, а якщо і вони відтерміновують коментар (ми ж хочемо саме зараз, а не через три-шість годин), то звертаємось до начальників управлінь».

Альона Береза, громадська активістка і блогерка: «Значних труднощів у доступі до інформації не відчуваю.  Щоправда, буває, що розпорядники забувають про терміни і не відповідають вчасно на інформаційні запити. Доводиться додатково нагадувати про часові обмеження».

Світлана Русіна, телеканал «Поділля-центр»: «Складно «вийти» на начальника управління охорони здоров’я, були певні непорозуміння з начальником управління комунального майна. Але зрештою всі питання вирішуються завдяки гарній роботі прес-секретаря міського голови».

Михайло Цимбалюк, газета «Актуально для подолян»: «Звичайно, спілкуватися з Симчишиним-депутатом було простіше, ніж з Симчишиним – міським головою. Але якихось особливих проблем немає».

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Мережа медіа-спостерігачів”, який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.