Після хуліганської витівки одного депутата Хмельницької облради, яка була пов’язана з пошкодженням поста охорони у стінах Будинку Рад, здавалося б, тема залишилася цікавою лише для правоохоронних органів. Мусимо розчарувати наших шанованих читачів: встановлення губернаторської “будки” набирає нових відтінків, якщо зануритися у передісторію її появлення. А вона дуже сумнівна і неоднозначна.
Як писалися документи…
Базовими документами, на які покликається нинішнє керівництво ОДА, є постанова Кабміну Яценюка від 18 лютого 2016 року “Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення
терористичних актів та мінімізації їх наслідків”; розпорядження першого заступника голови ОДА Василя Процюка від 3 березня 2016 року “Про затвердження Правил пропускного режиму до адміністративних приміщень, які перебувають у користуванні Хмельницької обласної державної адміністрації ”; лист начальника Управління СБУ у Хмельницькій області від 20 вересня 2016 року.
Бувший Прем’єр Арсеній Петрович підписав згаданий документ на виконання рішення РНБО України від 18 лютого 2015 року “Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України”. Хмельницькій області тут присвячений 9 пункт розділ 2, де мова йде про СИНІЙ рівень терористичної загрози (іншими словами, потенційної небезпеки). Про заходи безпеки є два речення: “суб’єкти боротьби з тероризмом у межах своїх повноважень посилюють охоронні заходи у місцях масового перебування людей і посилюють охоронні заходи на об’єктах можливих терористичних посягань”.
— Рівень визначається не лише критерієм віддаленості від територій, де ведуться бойові дії. Сюди також враховується кількість працюючих стратегічних підприємств. Справді, синій рівень — не загрозливий. Він може бути змінений: або понизитися до сірого, або підвищитися до жовтого рівнів. На це впливає оперативна ситуація у кожній області окремо. Щодо Хмельницької області, то на сьогодні поки немає підстав для зміни синього рівня терористичної загрози, — розповів НГП начальник Управління СБУ у Хмельницькій області Сергій Харченко.
Конкретизувати та розширити список Кабміну мала влада на місцях. Так і народилося розпорядження тодішнього першого заступника Василя Процюка. У ньому, зокрема, наголошувалося, що у Хмельницькій ОДА працює два контрольно-пропускних пункти: КПП-1 — розміщено на першому поверсі об’єкта біля центрального входу, що виходить на майдан Незалежності; КПП-2 — господарський вхід у внутрішній двір об’єкта, обладнаний автоматичними розсувними воротами, що виходить на вулицю Старобульварну. По суті, Василь Васильович нікому не відкрив Америки — такі порядки діяли при владі Партії регіонів.
Із нового: у регламентовані рамки загнали самих держслужбовців, яким визначили час перебування в облдержадміністрації: у робочі дні з 07.30 до 21.00, а у разі необхідності — у будь-який час доби у робочі, святкові та вихідні дні. Пропуск здійснюється у робочі дні з 09.00-13.00 та з 14.00-18.00 за узгодженням з працівниками апарату та структурних підрозділів облдержадміністрації, що розташовані на території об’єкта, які забезпечують супровід та контроль за переміщенням цих осіб протягом усього часу перебування на об’єкті.
— Тоді Кабінет міністрів вважав, що заміна державної служби охорони на хлопців з Національної гвардії посилить заходи з охорони приміщень органів державної влади. Це ми виконали. Що стосується облаштування КПП металевим турнікетом, то відповідна рекомендація надійшла від СБУ. Я порадився з головою обласної ради Михайлом Загородним і дійшли висновків: серед депутатів не знайшлося б більшості голосів для надання дозволу на встановлення турнікету, оскільки це приміщення знаходиться у власності облради. Та й громадськість негативно це сприйняла б, — пояснив Василь Процюк у коментарі “Незалежному громадському порталу”.
Лист Управління СБУ сьогодні є головною зброєю в руках губернатора Олександра Корнійчука. Ним він прикривався у більш спокійний період часу, коли громадськість бурлила невдоволеністю та погрозами знести турнікет з “будкою”. Зміст цього ж папірця, тільки з пам’яті, очільник нагадав, коли молодики влаштували погром в облдержадміністрації.
Визначальною фразою у листі силовиків є слово “рекомендувати” встановлення металевого турнікету в приміщенні Будинку Рад.
— Ми підготували лист на облдержадміністрацію рекомендованого характеру, в якому поінформували про синій рівень терористичної загрози, який визначив Антитерористичний центр при СБУ. Влада ж сама повинна була, виходячи з цього, затвердити охоронні заходи своєї будівлі. Однак те, що нацгвардійці, які охороняють Будинок Рад, повинні ідентифіковувати кожну особу, яка туди заходить, — це нормальна європейська практика, — наголосив Харченко.
… і що з того вийшло
Владоможці з лівого крила Будинку Рад оригінально підійшли до посилення охорони будівлі. Вони взяли чуже майно (заводу “Темп”) на безстрокове зберігання і змайстрували з нього КПП з турнікетом при вході.
— Хмельницька ОДА, як орендар, може обладнати пункт КПП без погодження з обласною радою, як орендодавцем. Ми не чинимо ніяких перешкод громадян, котрі йдуть до нас, —відрізав губернатор Олександр Корнійчук.
Проте у словах першої особи є нотки лукавства. У листі голови облради Михайла Загородного до голови ОДА Олександра Корнійчука від 25 листопада 2016 року говориться, що “встановлення турнікету на першому поверсі адміністративної будівлі обласної ради створює незручності та не дає можливості особам з вадами здоров’я потрапити до приміщення, що є неприпустимим. Формат “обмеженого доступу” є дискримінацією та порушенням принципу гласності органів місцевого самоврядування”. І висновок пана Загородного: “Просимо Вас у межах чинного законодавства посилювати контроль та охорону режимних приміщень облдержадміністрації…, які орендуються, згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 28 березня 2016 року №62б”.
Про відсутність правових підстав для встановлення турнікету заявила й перший заступник голови облради Неоніла Андрйчук у листі-відповіді депутату Новосельській від 2 грудня: “Обласна рада не розробляла проектну документацію на встановлення турнікету, не здійснювала фінансування цих робіт та не надавала дозвіл облдержадміністрації на встановлення турнікету при вході у приміщення Будинку Рад”.
Отож, маємо парадоксальну ситуацію, яка призвела до казусу одного депутата з кувалдою та безпорадності правоохоронних органів зіграти на випередження.
У юридичному коментарі НГП голова хмельницького адвокатського об’єднання “Гавриленко і партнери” Роман Гавриленко заявив, що облдержадміністрація фактично порушила орендні відносини та будівельні норми при зведенні КПП з турнікетом.
— У відповідності до статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Таким чином, закон не дозволяє зводити споруди в орендованому приміщенні орендарем на свій розсуд без погодження із власником майна. Разом з тим, при зведенні таких споруд, орендодавець має право вимагати їхнє знесення та приведення орендованого приміщення у стан, який існував раніше. Таке знесення самовільно зведених споруд проводиться за рахунок особи, яка діяла без погодження із орендарем.
У випадку спричинення збитків майну через самовільне зведення будь-яких споруд, дії можуть бути розцінені як самовправні, а особа винна у них може бути притягнутою до відповідальності.
Рекомендаційний лист СБУ щодо встановлення КПП є виключно рекомендаційним документом, однак його суть має значення. Сама по собі рекомендація встановлювати КПП має мати відповідне підґрунтя та направлена на забезпечення заходів безпеки чи створення умов їхньої реалізації. Разом з тим, створення КПП передбачене відповідними державними будівельними нормами, які визначають певні вимоги при зведенні таких споруд, з висновками органів контролю. Однак, на мою думку, питання забезпечення приміщень пунктами пропуску громадян в приміщення ОДА має вирішуватись Кабінетом Міністрів України на всій території однаково та у єдиний оптимальний спосіб.
У будь-якому разі голова ОДА мав діяти у спосіб, який визначено законом та погодити встановлення споруди із власником майна — обласною радою, — сказав юрист.
Незалежний громадський портал.