Незалежний громадський портал

На останній сесії Хмельницької обласної ради депутати прийняли важливі рішення про підтримку своїх колег у Верховній Раді України щодо визнання “ДНР “і “ЛНР” терористичними організаціями та Російської Федерації – державою-агресором.

Причини військового конфлікту – на поверхні. Це, перш за все, імперська політика північного сусіда, всепоглинаюча корупція, державна зрада посадових осіб Донбасу.

Разом з тим, однією з причин локальних конфліктів на Сході України, на мою думку, є ігнорування центральною владою минулих років проведення в Україні повноцінної реформи місцевого самоврядування – децентралізації влади, яка б відповідала вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 року, ратифіковано Україною 15 липня 1997 року).

Пройшло 10 років з того часу, коли Верховна Рада України прийняла зміни до Конституції України в частині перерозподілу владних повноважень на центральному рівні та перетворення держави України в парламентсько-президентську республіку. Але це був перший етап політичної реформи. Другим етапом передбачалися зміни до Основного закону України. які б дали країні децентралізацію влади, ліквідацію дуалізму влади на місцях.

Але «реформа» загубилась в політичних подіях.

Загалом, підтримуючи сьогоднішні кроки з проведення реформи місцевого самоврядування, необхідно пришвидшити внесення змін до Конституції України в частині:

–         ліквідації паралелізму влади, створення виконавчих комітетів при районних та обласних радах;

–         перетворення державних адміністрацій в праобрази французьких префектур з контроольно-наглядовими функціями;

–         внесення змін до Бюджетного, Податкового, Земельного, Лісового, Водного кодексів України з метою завершення бюджетної децентралізації та створення фінансово-матеріальної бази територіальних громад;

–         внесення змін до ІХ розділу Конституції України, який стосується нових визначень адміністративно-територіальних одиниць, територіальних громад та меж населених пунктів, щоб розпочати повноцінну адміністративно-територіальну реформу, потреба в якій вже «перезріла»;

–         прийняти нові редакції Законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про об’єднання територіальних громад»;

–         прийняти нову редакцію закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та міських, селищних, сільських голів», передбачивши зменшення чисельності депутатів місцевих рад, як мінімум вдвічі.

Для прикладу, в мерії Лондона (Великобританія) обрано і працює аж 15 депутатів.

Досвід минулих років свідчить, що реформи іноді «губляться» в політичних подіях. Переконаний, що Київ повинен розглядати місцеву владу не як другорядну після центральної, а вважати її партнерською, рівноправною, яка знаходиться ближче до людей і несе солідарну відповідальність за долю України.

Так сталось, що на сьогоднішній день головними лобістами реформи місцевого самоврядування в Україні є наші земляки – Ткачук Анатолій Федорович (Інститут громадянського суспільства) та Ганущак Юрій Іванович (Інститут розвитку територій), які професійно, без популізму, проводять системну роботу щодо децентралізації влади разом з профільним міністерством.

Цілком логічно було б, щоб наша Хмельниччина зайняла лідируючі позиції та проявляла активність в реформуванні територіальних громад та здійснювала цивілізований тиск в даному питанні.

Історичний досвід та сучасна світова практика свідчать, що побудувати національну державу можна лише за умови, коли в суспільстві є верстви, групи людей, зацікавлені в її існуванні.