Топ-6 майбутніх податків

20130617184048«Податки для бізнесу будуть тільки знижуватися», – заявив прем´єр-міністр України Микола Азаров на міжнародній діловій конференції «АВС: Україна і партнери». Але, поки в уряді запевняють, що ніяких нових податків Кабмін не розглядає, міністерства і відомства без зупинки змагаються в пошуку нових джерел надходжень до бюджету. З більшості цих ідей випливає, що в кінцевому підсумку наповнювати казну планують за рахунок звичайних громадян. «Коментарі» зібрали ідеї нових податків, які з великою ймовірністю втіляться в життя і вдарять по кишені простих українців.

Подорож із доплатою

З ідеєю введення податку на відпочинок за кордоном виступило Держагентство з питань туризму і курортів. Пропонувалося встановити податок у розмірі 1% від мінімальної зарплати для громадян України, які виїжджають відпочивати за кордон. Отримані кошти (за оцінками експертів, близько 15 млн грн.) Пропонувалося витратити на розвиток туристичної галузі.

Пропозиція платити податок на заслужений відпочинок обурила багатьох українців. Адже, згідно з опитуваннями, накопичити на відпочинок за кордоном може і так не багато хто – кількість українців, котрі планують поїздки за кордон, становить усього 2% населення України.

У підсумку глава уряду Микола Азаров, мабуть, з метою всіх заспокоїти, заявив, що про такий податок і мови бути не може. Щоправда, відразу ж уточнив, що не має нічого проти введення разового збору, кошти від якого могли б використовуватися для компенсації туристам якогось збитку, отриманого під час перебування за кордоном.

Ідею глави уряду відразу ж підтримали туроператори. Щоправда, додатково зібрані з туристів гроші в руки уряду віддавати не хочуть. Згідно із заявою найбільших туроператорів, вони не проти створити спецфонд для відшкодування витрат на випадок стихійних або інших лих самостійно і самі готові перераховувати в нього кошти. Але ніхто не обіцяє, що ці витрати в остаточному підсумку не врахують у вартості путівки.

У ціні мобільних врахують захист авторських прав

Ще одне «покращення», яке зачепить переважно імпортерів, підготували в Держслужбі інтелектуальної власності України. Розроблений відомством документ передбачає введення спеціального збору з імпортерів та виробників техніки, яка дозволяє зберігати, відтворювати або копіювати відео- та звукозапис у розмірі до 1,5% від її вартості. Таким чином, під дію спецзбору потраплять MP3-плеєри, музичні центри, мобільні телефони, магнітофони, жорсткі та оптичні диски, автомагнітоли, відеомагнітофони, CD/DVD-програвачі, ноутбуки, планшети, CD/DVD-диски, карти пам´яті, флеш-картки і касети.

Цікаво, що в пояснювальній записці до документа за підписом міністра науки і освіти України Дмитра Табачника відзначається, що його прийняття сприятиме захисту авторських прав і зупинить неправомірне використання об´єктів авторського права в домашніх умовах. Щоправда, яким саме чином вдасться домогтися поставлених завдань, із тексту проекту документа не зрозуміло, але якщо зміни набудуть чинності, ціни на електроніку в магазинах точно підвищаться.

Українців відучать від імпортного алкоголю

Мабуть, щоб остаточно схилити українців або до тверезого способу життя, або до традиційного міцного алкоголю, народні депутати Андрій Сенченко та Катерина Ващук подали на розгляд парламенту законопроект, яким пропонують збільшити ставку ввізного мита на вина з 0,3 євро до 1 євро за літр.

Документ також передбачає скасування пільговго мита на імпорт вермутів, коньяків і віскі та прирівнювання його до звичайного. Зокрема, замість діючої на ці напої нульової ставки пільгового ввізного мита вона становитиме 1евро за літр для вермутів і 3,5 євро за літр для коньяків, бренді та віскі (у перерахунку на 100% спирт).

При цьому підвищенням мита на вино автори законопроекту розраховують не тільки збільшити попит на продукцію вітчизняних виноробів, а й додатково поповнити бюджет на 8,96 млн євро (з урахуванням того, що українці вип´ють імпортного вина, що подорожчало, на 20% менше).

Пиво для багатих

З ініціативою підняти акциз на пиво і кріплені вина втричі вперше виступили народні депутати. Відповідний законопроект підготували учасники міжфракційного об´єднання «За тверезе майбутнє», до якого увійшло 105 парламентаріїв на чолі з депутатом від Партії регіонів Тетяною Бахтєєвою.

Цілі підвищення акцизів народні обранці декларували виключно благородні: захистити молодь від надмірного вживання алкоголю, а половину додатково виручених коштів направити на реконструкцію Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

Незабаром схожий законопроект підготувало і Міністерство доходів і зборів України. Ним також пропонується підвищити акциз на пиво втричі – з 0,87 грн. до 2,43 грн. за літр, щоправда, жодного слова немає про те, куди повинні бути витрачені додатково отримані кошти.

В цілому, завдяки підвищенню акцизу податківці розраховують додатково збирати в бюджет по 2,6 млрд грн. на рік. Втім, у самому міністерстві визнають, що, з урахуванням прогнозованого спаду споживання хмільного напою через те, що частина населення не зможе собі його дозволити, до бюджету, ймовірно, додатково надійде тільки 1,7 млрд грн.

Крім того, якщо пропозиції Міндоходів будуть прийняті, пиво зрівняють із міцним алкоголем і на виробництво та торгівлю пивом буде потрібна ліцензія, а на кожну пляшку потрібно буде клеїти акцизну марку, що також підвищить ціну продукта. Адже передбачається, що з 1 вересня акцизні марки також подорожчають у 2,6 рази.

Імпортерів змусять скинутися на пенсії

Ще про один дієвий, але трохи призабутий спосіб наповнення скарбниці згадали в Міністерстві доходів і зборів України. Відомством підготовлений законопроект, яким пропонується встановити збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1% від обсягу операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій формі суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності.

У міністерстві прямо пояснюють, що введення збору спрямовано на збільшення надходжень до держбюджету. «Сьогодні виникла нагальна необхідність із введення сплати збору на обов´язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземної валюти в безготівковій формі як додаткового джерела формування державного бюджету», – йдеться в пояснювальній записці до підготовленого Міндоходів законопроекту.

Варто відзначити, що значні обсяги безготівкової валюти купують, зокрема, імпортери. А це означає, що в кінцевому підсумку всі імпортні товари зростуть у ціні.

До того ж, такі методи наповнення бюджету навряд чи схвалить Міжнародний валютний фонд, на вимогу якого цей збір раніше був скасований. Але спокуса таки ввести валютний збір велика: незважаючи на те, що в міністерстві конкретних сум надходжень до держбюджету від введення нового збору не називають, за даними експертів, ця сума може досягати 10 млрд грн. на рік.

Бензин стане дорожчий, ніж у Європі

Відразу ж після подорожчання імпортних автомобілів в уряді заговорили про ще один сюрприз для водіїв. З ініціативою про підвищення акцизного збору на паливо вдвічі виступив «Укравтодор».

Чиновники назвали підвищення акцизів єдиною можливістю для фінансування ремонту та реконструкції українських доріг, нарікаючи, що, мовляв, у Європі паливо дорожче.

При цьому, за підрахунками експертів, у випадку підвищення ставки акцизу літр бензину в роздробі подорожчає відразу на 2 грн.

Проти підвищення цін збунтувалися як автомобілісти, так і імпортери палива. У підсумку, в уряді, як могли, відхрещувалися від непопулярного кроку, запевняючи, що ніякого підвищення не буде. Принаймні поки що.

Проте законопроект про збільшення акцизного податку на більшість нафтопродуктів та скраплений газ удвічі таки опинився у парламенті. Його на розгляд до Верховної Ради внесла позафракційний депутат Анжеліка Лабунська.

І є всі підстави припускати, що і в уряді не припинили розраховувати на гроші автомобілістів. Принаймні, згідно з концепцією реформи дорожнього господарства, презентованою віце-прем´єр-міністром Олександром Вілкулом, для того щоб поліпшити українські дороги, потрібно витрачати близько 40 млрд грн. щорічно. Для порівняння, у бюджеті цього року на дорожнє господарство передбачено 16,9 млрд грн., частина з яких має піти на виплати за кредитами минулих років. Згідно з планами уряду, збільшення цієї суми більше ніж удвічі відбудеться вже при підготовці держбюджету на 2014 рік. При цьому поки що не уточнюється, звідки уряд планує взяти на це гроші.

За матеріалами видання “Коментарі”.

Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.