В умовах тотальної економії бюджетних коштів в країні на Головне управління Міндоходів у Хмельницькій області покладені архіважливі функції. З одного боку, як годинник, мають працювати податківці над наповненням державної скарбнички. З іншого — вони повинні позбутися ганебної практики “зажимання у лещата” бізнесменів, що діяла раніше. Керувати цим процесом в області призначений бютівець Мар’ян Зеленецький. Поки що у статусі “виконувача обов’язків”.
Мар’ян Генріхович — людина з орбіти впливового на Хмельниччині політика Івана Гладуняка. Вершина його кар’єри держслужбовця припала на помаранчеві роки, коли пан Зеленецький доріс до посади першого заступника голови Хмельницької облдержадміністрації.
Після приходу до влади Партії регіонів бютівець подався у приватний бізнес, де очолював підконтрольне Івану Гладуняку підприємство. У нашій бесіді зізнався про період, коли його фірма наперед сплачувала податки, бо були відповідні побажання від податкової служби.
Сьогодні Зеленецький не настільки багатослівний, як у статусі опозиціонера. З його вуст не сходить лише фраза, що “виконання бюджету дуже напружене”.
Мар’ян Зеленецький. Фото ye.ua
— Почнемо з традиційного запитання. В якому стані прийняли від попередника податкову службу краю?
— Податкові надходження були стабілізовані. Пропоную Вашій увазі кілька цифр. Протягом першого кварталу 2014 року до загального фонду державного бюджету надійшло 295 мільйонів гривень. Місцеві бюджети Хмельниччини отримали понад 416 мільйонів гривень. Відтак, прогнозовані показники наповнення скарбниць територіальних громад Поділля виконані на 102 відсотки. Як наслідок, додатково скарбниця регіону збагатилась на 8 мільйонів 208 тисяч гривень. Ці прогнозові показники, які нам довело Міністерство доходів та зборів, виконані з потугою.
— Які заходи необхідно запустити, щоб забезпечувалося безперебійне виконання бюджетів різних рівнів?
— Коли проходив співбесіду у Міндоході, наголошувалося на зменшенні податкового тиску на платників податків. Треба більше налагоджувати з ними партнерські відносини. На мою думку, слід також включити інтелектуальний потенціал податківців, що дасть можливість детінізувати економіку. Передовсім скрупульозніше вони мають аналізувати декларації про доходи та різного характеру звіти від підприємців ризикової групи, які у той чи інший спосіб використовують інструменти тінізації, насамперед “податкові ями” та конвертаційні майданчики, з метою “економії” на сплаті податків. Цим шляхом ми повинні достукатися до свідомості платників податків, щоб збільшити надходження до бюджетів, водночас мінімізувавши податковий тиск.
— Як збільшити надходження, коли Хмельницька область більше орієнтована на аграрний сектор, аніж на промисловий?
— Потрібно передусім вирішити стратегічне питання: має запрацювати економіка, усі її сфери. А що стосується тактичних моментів у роботі податкової служби, то наші аудитори на планових перевірках ідуть на підприємства, котрі мають великі обігові операції, а сплачують менші податки і шукають резерви для наповнення. До речі, за перші три місяці аудитори Міндоходів Хмельниччини віднайшли у “тіні” понад 43 мільйони гривень.
Іще один примітний факт у протидії тіньовій економіці — це боротьба з конвертаційними центрами. Нині податковою службою регіону з клієнтів конвертцентрів стягнуто до бюджету 1,3 мільйона гривень фінансових санкцій. У полі зору податківців перебувають понад десятки суб‘єктів господарювання, які скористались послугами конвертаційних майданчиків та фіктивних фірм для тінізації коштів та мінімізації податкових зобов‘язань.
Крім того, за підсумками роботи у першому кварталі 2014 року попереджено незаконне відшкодування ПДВ на суму майже 7 мільйонів гривень. За результатами проведених заходів по легалізації ринку підакцизних товарів з незаконного обігу вилучено фальсифікованої горілчаної та тютюнової продукції понад 2,5 мільйона гривень, припинено діяльність трьох підпільних виробництв алкогольного сурогату.
— Протягом останніх чотирьох років один із керманичів Хмельниччини повторював зазубрену фразу: 50 відсотків бізнесу області перебуває у “тіні”. Ви можете сказати, хто ці “тіньовики”?
— Важко сказати, що це 50 відсотків. Думаю, що трохи менше. Маються на увазі підприємства, котрі несуть низьке податкове навантаження. Всі вони перебувають у нас на контролі.
Зараз проблема в іншому. Зменшився обсяг реалізації продукції порівняно з минулим роком. І для того, щоб забезпечити виконання прогнозних показників, бо бюджет напружений, вживаються всі можливі і неможливі заходи.
Нині питанням номер один залишається ліквідація заборгованості із заробітної плати. Це ключова домінанта для місцевих бюджетів. Податкова має свої важелі впливу, аби запобігти виплаті зарплати в “конвертах”. Уже цьогоріч податківцями краю виявлено понад 350 неофомлених найманих працівників. Після офіційного працевлаштування ці люди отримають гарантований соціальний захист, який до цього не мали. А це, повірте, дуже багато значить.
— Чи існувала практика сплачувати податки наперед у попередні роки?
— Ну немає такої практики. Щоправда, були певні авансові проплати за податком на прибуток. Однак це, скоріше, винятки, а не правило.
— Хіба не було команди зверху для підприємства, яким Ви керували, сплачувати податки на кілька місяців наперед?
— До мене податкова ставилася лояльно, коли є був керівником приватного підприємства. Зрозумійте, що у податкової служби протягом місяця є кілька “маяків”, контрольних цифр із надходження податків. Звісно, траплялися побажання від інспекторів. Тоді ми здійснювали проплати на місяць-півтора наперед. Сьогодні ніхто не змушуватиме платити податки наперед.
— Як сьогодні ведуть себе підприємства Хмельниччини, які експортно-орієнтовані на Росію? Адже Північний сусід практично перекрив свої ринки збитку для української продукції.
— Мав розмову з керівником хмельницького державного підприємства “Новатор”. Він каже, що шукають нові ринки збуту товарів в інших країнах. Зокрема, намітилася співпраця з Узбекистаном. Аналогічна ситуація й з приватними фірмами.
— В якому руслі Ви бачите співпрацю з громадськими організаціями?
— Обласна податкова завжди відкрита для громадськості. Я особисто був на люстрації Ради “Майдану”. Люди просили, щоб наша служба в окремих випадках переглянула податковий тиск. Я їм пообіцяв, що слушні зауваження від громадськості, будуть враховані у роботі податкової служби.
Наразі громадська рада при ГУ Міндоходів Хмельниччини виробила механізм реформування податкової політики в рамках відкритого діалогу. Така ініціатива передбачає можливість донесення підприємницької ініціативи зверху-донизу завдяки участі подільських активістів у робочих групах, які мають представницький державний статус.
— Чи буде кадрова люстрація в обласній податковій?
— Хотів би підкреслити, що у нас функціонує підрозділ внутрішньої безпеки, котрий аналізує дії та вчинки усіх працівників Міндоходів. І якщо виникають певні зауваження до роботи, відповідно, реакція з боку керівництва служби надходить оперативно і адекватно до вчинених дій, оцінку яким дає суд. До того ж при Міндоходів України працює антикорупційний Комітет, створений на вимогу ради Майдану.