Агресивно пропагандистська інформаційна (і не лише) промокампанія Митного Союзу не дає результату. Це об’єднання презентувалось як панацея від економічних негараздів і ледь не єдино можливий економічний дороговказ для країн колишнього СРСР. Але сьогодні не лише Казахстан та Білорусія скуштували «переваги» митної унії з Росією, але й сама Росія, попри стабільно високі світові ціни на нафту та газ, поволі затягує паска.
Фото blog.i.ua
Це черговий красномовний аргумент на користь європейського курсу Києва. Бо реальність сучасної Росії, яка будь-що прагне впрягти Україну до митного ярма, однозначно свідчить про те, що жодна нафта чи газ, вже не кажучи про надпотужні військові витрати, не роблять нашу сусідку не те що цивілізованою, а хоча б економічно перспективною та процвітаючою. Ба більше, як вважають експерти, «флагмана» Митного Союзу впевнено засотує рецесія.
Ось як бачать нинішню і майбутню економічну ситуацію в Росії експерти аналітичного центру Ośrodek Studiów Wschodnich im Marka Karpia.
Стагнація російської економіки
Нижчі, аніж очікувалися, показники економічного зростання у першому кварталі поточного року змусили уряд РФ скоригувати темпи росту ВВП у 2013-му році з 3,7 до 2,4 %. 16 травня на засіданні уряду міністр економічного розвитку Андрєй Бєлоусов визначив дві, як на його думку, найважливіші причини уповільнення: кволі результати зростання світової економіки, зокрема країн зони євро, які є найголовнішими споживачами російських енергоносіїв, а також грошово-кредитна політика держави, що забезпечила збереження високих відсоткових кредитних ставок, які за одночасного зміцнення рубля спровокували падіння конкурентоздатності російських підприємств та загальмували їхню економічну активність.
Незважаючи на те, що економіка вже увійшла в зону стагнації, уряд Дмитра Медведєва й досі не запропонував рішень, які могли б вплинути на уповільнення спаду макроекономічних показників зростання. Скоріше за все, розраховуючи, з одного боку, на покращення економічної ситуації в європейських державах і очікуючи зростання попиту на російську сировину, а з іншого боку, на те, що, мовляв, ще не вичерпався потенціал зростання економіки, котра, згідно з попередніми оцінками, може розвиватись на рівні 4 – 5% зростання ВВП щороку.
Урядовий оптимізм
Уряд Дмитра Медведєва заявляє, що низькі результати першого кварталу – ріст ВВП на 1,6% – мають тимчасовий характер і вже у другому півріччі він становитиме щонайменше 3%, що дозволить досягти закладеного до кінця 2013 року зростання ВВП на рівні 2,4 %. Добрий настрій уряду навіть не псують останні і дуже песимістичні прогнози Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, які говорять про максимум 1,8% росту ВВП в Росії протягом 2013 року, зазначаючи, що спад не тимчасовий, а швидше такий, що свідчить про стійку тенденцію.
Влада також не згадує інформацію про заплановане на 2013 рік 8-відсоткове зниження державних інвестицій. Це природній ефект обмеження інвестиційних планів у регіонах, котрі значну частину своїх доходів змушені витрачати на підвищення зарплатні працівників бюджетної сфери, виконуючи післявиборчі декрети президента Путіна. Також згортають інвестиційні програми державні корпорації. У 2012 році вони зменшились на 10%, а в 2013 році передбачається подальше зниження в межах 12-13%. Найбільшими інвестиційними скороченнями – понад 27% – відзначився торік «Газпром». У 2014-2015 роках концерн планує подальше скорочення інвестицій в розмірі 30%.
Прогноз зростання споживчого попиту, на думку уряду, вимагає зниження на 1%. На це впливає спад динаміки збільшення доходів населення, як і зростаюча заборгованість через утримування високих ставок споживчих кредитів. Заборгованість домогосподарств з 14% у 2012 році зросте до прогнозованих 17% у 2013 році.
Окрім цього уряд не висловив занепокоєння у зв’язку з повідомленням Центрального Банку Росії про відтік з Російської Федерації у першому кварталі 2013 року майже 26 млрд. американських доларів. В результаті чого Центробанк підкоригував проноз відтоку капіталу протягом 2013 року з 10 млрд. до 30-35-ти млрд. доларів.
Пропоновані рішення стимулювання економіки
Одним із заходів стимулювання економічного зростання, запропонованого Міністерством економічного розвитку є лібералізація грошово-кредитної політики, що дозволить знизити процентні ставки і збільшити доступність кредитів. Міністр Бєлоусов у своїх пропозиціях рухається набагато далі, пропонуючи запровадження поправок до закону про Центробанк РФ, збільшуючи його відповідальність за стимулювання економічного розвитку.
Чергова новація пропонує обмежити зростання тарифів за електричну енергію, опалення і оплату житлово-комунальних послуг та транспортні тарифи.
Міністр економічного розвитку також пропонує активізувати інвестиційну діяльність під час використання коштів нагромаджених в Фонді Національного Добробуту і Пенсійному Фонді, котрі повинні направлятися на розвиток інфраструктурних проектів (будівництво швидкісної залізниці на маршруті «Москва – Казань», збільшення пропускної спроможності Байкало-амурської магістралі і модернізації транссибірської залізниці, розвиток підмосковного транспортного вузла, розбудову і модернізацію, а також будівництво нових доріг).
Корекція бюджету
Слабкі показники економічного росту принципово не позначилися на проекті закону щодо внесення поправок до Федерального Бюджету на 2013-2015 роки, внесеному урядом на початку травня до Державної Думи. Збереглися макроекономічні показники (ВВП, інфляція) із можливістю їхнього коригування до кінця року. Не змінився розмір затверджених доходів і витрат бюджету на рік, а також величина дефіциту бюджету (0,8% ВВП), натомість відбулися зміни в рамках кожної групи витрат.
Видається, що це не остання бюджетна корекція і під час продовження падіння макроекономічних показників з’явиться необхідність пошуку додаткових джерел доходу задля покриття запланованих бюджетних видатків.
Висновки
Урядовий оптимізм, незважаючи на падіння макроекономічних показників, викликає подив. Прем’єр Медвєдєв оцінив ситуацію як «середню», заявляючи про реальність 4–5-відсоткового зростання ВВП. Беручи до уваги відкориговані Міністерством економічного розвитку показники росту ВВП у 2013 році з 3,7% до 2,4% і з 4,3% до 3,7% у 2014 році, позиція уряду бачиться в абстрагуванні від реалій. Це викликає занепокоєння серед незалежних експертів, оцінки яких набагато песимістичніші і передбачають вхід Росії до зони рецесії вже у другій половині 2013 року, особливо з урахуванням очікуваного зниження цін на нафту та газ внаслідок падіння попиту європейських споживачів і потужну конкуренцію американського сланцевого газу.
Різні члени нинішнього уряду представляють різні точки зору в оцінці причин зниження економічних показників, незважаючи на збереження високих цін на нафту на світовому ринку. Існують також розбіжності щодо розподілу коштів, нагромаджених у резервних фондах. Міністр фінансів швидше прихильник нагромадження додаткових нафтогазових прибутків у Резервному Фонді і Фонді Національного Добробуту, тоді як міністр економічного розвитку пропонує їх інвестування у розвиток і модернізацію економіки, зокрема в інфраструктурні проекти, ефективність яких можна буде відчути лише згодом. Однак існують побоювання, що частина з цих коштів, як свідчать приклади інвестицій реалізованих у зв’язку з самітом АТЕС у Владивостоці чи приготування до зимових Олімпіських Ігр 2014 року в Сочі, може опинитися у приватних кишенях.
Через брак єдиного бачення і визначення дієвих засобів стимулювання російської економіки, важко розраховувати на те, що уряд спроможний на якісно нові рішення, направлені на фундаментальні системні зміни і розбудову нової, адекватної до нинішньої скрутної ситуації, економічної політики держави, що зменшуватиме залежність від прибутків паливно-енергетичного сектора.
Матеріал аналітичного центру Ośrodek Studiów Wschodnich im Marka Karpia
переклав Володимир Олійник для “Главкому”.