Жалюгідне видовище з київською сторони представляє собою в ці дні Кремль, завжди раніше величний і царствений. Причина всьому – відмова України вступати в якийсь Митний союз, де править дрімуча азіатчина, а за вождів там відверті диктатори, що забороняють, наприклад, своїм громадянам аплодувати, розстрілюють учасників протестних акцій, як було подібне недавно в Казахстані, кого навіть підозрюють у постачанні хімічної зброї в одну з палаючих точок планети.
Чи можна, перебуваючи при здоровому розумі, з такими сусідами створювати близьку до єдиної товарно-економічну, а, отже, і військово-політичну, ідеологічну системи? Адже такі поняття, як демократія, свобода слова, верховенство права, які є наріжними каменями побудови громадянського суспільства, там, як кажуть, і не ночували. Від Митного союзу Україна не отримає жодної користі, крім чергового московського ярма.
Відомий український політолог Олександр Палій переконаний, що «митний союз – це об’єднання деградуючих, феодальних економік, в яких не захищені права людини, громадянина, які нічого у світову інновацію не вносять». У той же час , Європейський Союз , за його словами, представлє собою передові великий центр, який становить близько 23% світового ВВП, тоді як Митний союз – ледве 3% ВВП», – уточнив аналітик. Він підкреслив , що ЄС і МС – це абсолютно непорівнянні речі. «Один центр задає стандарти, ще починаючи з 19 століття, всьому світу: культурні, політичні, економічні. А інший центр – це просто відстала периферія», – зазначив Палій.
Ця неупереджена об’єктивна реальність викликає в Кремлі роздратування і навіть істерики. Радник президента Росії, він же заступник генерального секретаря ЄврАзЕС С. Глазьєв (до речі , випускник середньої школи №31 міста Запоріжжя) вже не підбираючи слів, мало не матюкає керівництво України за нерозуміння того, що «молодший брат» повинен бути наглухо пристебнутий до Москви. Він в інтерв’ю на «ЕХО Москви» загрожує Україні дефолтом, через два-три місяці, максимум через півроку. Відмова від вступ до МС називає «самогубством». При цьому в хід йдуть різні вигадки, інсинуації, про які тут і не хочеться згадувати. Справа дійшла до того, що, як розповів В. Янукович у вузькому колі своїх колишніх партійних колег, але воно все одно стало надбанням громадськості, щоранку він починає з молитви, в якій просить, щоб Бог дав йому терпіння і витримку для спілкування зі стратегічним сусідом. Його пригнічує неохайність російської сторони при виконанні домовленостей і зобов’язань, постійне бажання придавити українців, елементарно принизити. І насамперед це стосується суті відомих Харківських угод 2010 року. Отримавши в результаті їх підписання мандат на продовження базування Чорноморського флоту в Севастополі до 2042 року, РФ одразу ж забула про наріжною домовленості – зміну формули ціни на газ. Як вважає глава української держави, росіяни свою обіцянку попросту забули.
Крім того , В. Янукович повідав про те, як він у Москві представив інформацію про ціни на блакитне паливо «Газпрому» для Німеччини, Італії, Австрії та ряду інших держав. Ці країни платять за тисячу кубометрів всього лише 360-380 доларів США, а Україна змушена купувати цю продукцію за 430 умовних одиниць. Це при тому, що з цієї ціни вже віднімалося 100 доларів плати за оренду баз Чорноморського флоту Росії на півдні України. У цілому виходило, що нам газ відпускали по 530 доларів США за тисячу кубометрів. Тобто, за найвищою ціною в світі! Таке ось комічне братство. Схоже така гіпертрофована дружба, таке сміховинне добросусідство. Схоже, і донецькі, що знаходяться нині у владі в Києві, вже теж добре зрозуміли, що ніякого партнерського, шанобливого ставлення Росії до своєї найближчої сусідки ніколи не дочекаєшся. На жаль, в білокам’яній все побудовано на тому, щоб знекровити, підім’яти під себе Україну, вкотре перетворити її на свою колонію, і на цій базі побудувати нову московську імперію.
Безладна стрілянина Кремля за нинішнім київським керівництву, це вже не що інше, як прощальний салют з від’їжджаючому в бік Європи кораблю під назвою «Україна». Наші сусіди ніяк не можуть зрозуміти об’єктивної реальності того, що Росія і Україна завжди були сторонніми тілами з різними кровоносними системами. І російські царі, і комуністичні лідери після жовтневого перевороту в 1917 році постійно прагнули вирівняти, підігнати під російський менталітет свідомість українців, проте все ніяк не виходило. Саме тому в сибірських тюрмах завжди було більше всіх малоросійських бунтарів . Як і їхніх могил навічно залишилося в холодному краю.
Остаточне розлучення повинно було відбудуться ще у 1991-му. Але для цього завжди чогось не вистачало. І щось посилено заважало цьому. Наприклад, ортодоксальна сталінізація величезних мас населення в минулі десятиліття. Як і нерозуміння Заходу того, що чим швидше він відірве Україну від Росії , тим спокійніше буде в самому центрі Європи. Адже якби Україна, як планувалося раніше, була сьогодні ближче до НАТО (багато росіян і продажних українців отримали за зрив цього рішення ордени і медалі в Кремлі) , то сьогодні б не було ситуації, коли світ говорить про те, що зброя з РФ в Сирі , в тому числі, можливо, і хімічна, потрапляє через український порт Миколаїв. Так, це не таємниця, що в тих місцях розташована надсекретна військова частина російського Чорноморського флоту Жовтневе», і ніхто з українців, у тому числі і народні депутати України, як не парадоксально, не можуть туди ступити ногою. Хіба це не втягування нашої країни в ескалацію палахкотіння на Близькому Сході військового конфлікту? Україна, до речі, на відміну від Росії не підтримує Башара Асада в його кривавої і жорстокої війні проти свого народу…
Впевнений дрейф нашої країни до Європи , безсумнівно, не сьогодні – завтра поставить питання про денонсацію Харківських угод, про виведення Чорноморського флоту з української території, як раніше планувалося, до 28 травня 2017. А, може бути, і раніше. Роздратована, часом навіть образлива риторика з цього приводу з Москви тільки згуртовує українське суспільство. Люди добре розуміють: дружба дружбою, а порох завжди потрібно тримати сухим…
Олександр Горобець, радіо “Ехо Москви”.