Незалежний громадський портал

Фото з сайту ukranews.com

Невизначеність із добудовою нових енергоблоків №№3 та 4 на Хмельницькій АЕС, втручання в місцеве самоврядування, як наслідок, часта зміна  місцевого владного олімпу,  щорічне відносне  зменшення  фінансування соціальної, житлово-комунальної інфраструктур міста-супутника з боку “Енергоатому”, окрім коштів компенсації ризику, разюча монофункціональність міста, намагання нав’язати місту напіваварійне майно Комунгоспу Хмельницької АЕС – підрозділу тепло- водо- забезпечення – усі ці чинники найбільше не дають місту-супутнику ХАЕС Нетішину рости та розвиватись.

Масла у вогонь  додали результати голосування нетішинців на виборах до Верховної Ради, коли провладній партії не допомогла нова нарізка виборчих округів. Нетішинці, незважаючи ні на що, обрали опозиційного представника від «Свободи» Ігоря Сабія.

Так, це не тільки вибір, це ще й протест нетішинців проти  втручання в місцеве самоврядування, проти  неповаги та  нехтування вибором нетішинців на місцевих виборах, проти панування  у владних коридорах міста політики зрад. Але ж такий розклад вже намагаються обернути проти територіальної громади,  використати з  користю по інший бік енергетичного простору країни…

За повідомленням персонального сайту народного депутата від Партії регіонів Володимира Бандурова, обраного по виборчому округу №79 міста-супутника ЗАЕС Енергодар,  В.Бандуров виконав  прохання керівництва ЗАЕС та атомників й передав їх пропозиції в Кабмін щодо недоцільності побудови нових блоків Х3, Х4 в  м. Нетішин та перенесення будівництва до м. Енергодар шляхом побудови нових блоків №№7 та 8 Запорізької АЕС.

Мотивація щонайменше дивна, – необхідно зносити старі конструкції блоків Х3, Х4, що потребуватиме більше часу та додаткових грошових витрат. Що заважатиме будівництву нових блоків на території, яка знаходиться  за   недобудовами Х3, Х4 в м.Нетішин – не повідомляється.

Хоча варіант перенесення будівництва малоймовірний, оскільки надмірна концентрація  енергоблоків в Енергодарі недоцільна, але все ж не виключений. З огляду на це Нетішин та й 30-кілометрова зона навколо АЕС  має всі шанси  стати центром соціальної напруги в регіоні, адже ставка в соціально-економічному розвитку цього регіону робилась саме на будівництво 3-го та 4-го енергоблоків  Хмельницької АЕС.  Якщо при добудові енергоблоку №2  Хмельницької АЕС на об’єкти соціального призначення, розташовані в зоні спостереження  ХАЕС було спрямовано 64,6 млн. грн,  в тому числі по Хмельницькій області – 45,7 млн. грн, по Рівненській області – 18,9 млн. грн, то при побудові нових блоків Х3, Х4 мова може йти про суму  в десятки разів більшу.

Зрештою, такий перебіг подій щодо можливого перенесення будівництва двох енергоблоків змушує детальніше  придивитись до проблеми соціально-економічного розвитку міст-супутників АЕС  і  участі в ньому ДП НАЕК “Енергоатом”, що  об’єктивно сформує уяву  доцільності будівництва нових енергоблоків у тому чи іншому місті.

З початку створення на базі українських АЕС єдиного підприємства національної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” розпочався процес передачі майна, об’єктів житло-комунального та соціального призначення на баланс міст-супутників. У різних містах інтенсивність та  об’єми передачі суттєво залежали як від позиції керівництва АЕС, “Енергоатому”, так і від органів місцевого самоврядування. Рівненській АЕС  вдалося їх зберегти найбільше  із всіх атомних станцій. На сьогодні об’єктів культурного, соціального чи житлово-комунального  призначення найменше  залишилось у Хмельницької АЕС.

Звісно, є певні особливості, якщо на балансі Хмельницької АЕС, на відміну від інших атомних станцій, досі  залишився Комунгосп – підрозділ тепло- водо- забезпечення міста, то Палац культури Хмельницької АЕС вдалося єдиній із всіх АЕС передати в комунальну власність міста.

В кінцевому  результаті обсяг фінансування та участі ДП НАЕК “Енергоатом” в утриманні  об’єктів житло-комунального та соціального призначення міст-супутників АЕС виявився разюче диспропорційним і цілком прогнозовано залежним від кількості об’єктів на балансі кожної АЕС. Найбільш «постраждала» є Хмельницька АЕС , фінансування якої втричі! менше від інших АЕС.

Примітка: розміри коштів, направлених на утримання об’єктів соцкультпобуту, вказані згідно з  інформацією від  першого віце-президента-технічного директора ДП НАЕК “Енергоатом“ Олександра Шавлакова.

Втім,  якби існував  пропорційний до виробленого обсягу продукції розподіл «соціального пирога» на утримання об’єктів соцкульпобуту “Енергоатому”, то Хмельницька АЕС могла б цілком розраховувати на  27 млн. грн, що втричі більше від фактичного розміру.  Водночас, як повідомляється на офіційному сайті “Енергоатому”, на 2008-2012 роки Компанія визначила одними із пріоритетних цілей – сприяння інвестиційним програмам, які стимулюють покращення якості життя колективу ДП НАЕК та сприяють подоланню соціальних дисбалансів у життєдіяльності міст-супутників АЕС. Натомість серед кроків, в іншій, не менш пафосній меті «поглиблення і поліпшення співпраці з органами місцевого самоврядування в розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міст-супутників АЕС» передбачені такі як:

–          спільне вирішення питань щодо вишукування джерел фінансування розвитку міст-супутників АЕС;

–          участь у  фінансуванні модернізації комунально-побутових мереж;

–          підтримка розвитку навчальних, культурно-побутових, спортивних та освітніх закладів.

За п’ять років такого розподілу ХАЕС, як і Нетішин, втратили чималу суму. Тільки за один рік ЗАЕС отримала додатково порівняно з 2011-м роком 17,7 млн. грн,   РАЕС – 9,68 млн. грн, ЮУ АЕС – 8,2 млн. грн, тоді як ХАЕС всього-на-всього – 0,94 млн. грн.     Можливо б, маючи такий фінансовий ресурс, як в інших містах-супутниках, Хмельницька АЕС могла б дотримуватись високих цілей “Енергоатому”, і не передавала б на баланс міста дороги, кладовище та інше майно в занедбаному неналежному стані, що потребуватиме тепер від міста зайвих бюджетних витрат.

Разом з тим, як стало відомо з проекту фінансового плану “Енергоатому”, оприлюдненого інтернет-виданням «Економічна правда»,  в 2013-му році “Енергоатом” заради утримання тарифу може всю «соціалку» посадити на «сухий пайок». Рівень «жертвоприношення»  вражаючий, якщо загальний розмір «соціального пирога» на утримання об’єктів соцкульпобуту “Енергоатому” складав майже 192 млн. грн, а на 2013-й рік енергокомпанія попередньо планувала його збільшення на 13 відсотків, то після   погодження проекту фінплану в міністерствах “Енергоатом” погодився урізати утримання «соціалки» на рекордних 172,4 млн., залишивши тільки 43,8 млн. грн.

Інша сторона медалі соціально-економічному розвитку міст-супутників АЕС – їх місцеві бюджети й оцінка фінансової спроможності регіонів.  Слід зазначити, що і тут «фортуна» не на боці Нетішина.

Взявши для порівняння   розмір доходів місцевого бюджету на   одного жителя міста, неважко побачити,  що  дохід місцевого бюджету на одного жителя в   м.Нетішин – 3 822 грн. майже ідентичний з  бюджетом  м. Славута – 3 167 грн, що знаходиться неподалік Нетішина та не має атомної станції. При цьому середня заробітна плата в м.Нетішин складає  біля  6 000 грн.,  тоді   як    в    м. Славута – 2 695,20 грн.

Втім, аналогічні показники доходу місцевого бюджету на одного жителя  м.Енергодар виявились навіть кращими за показники української столиці: м.Енергодар  – 6 528 грн,   м.Київ – 6515 грн.

Зрештою, перспективи розвитку інфраструктури міст Нетiшина  та Енергодара теж діаметрально протилежні. Скажімо, компанія ДТЕК, що володіє Запорізькою ТЕС, яка знаходиться в Енергодарі, направить тільки до 2015 року на розвиток міста 14,3 млн. грн. Водночас, Енергодарська міська влада  приступає до розробки та погодження детальної документації Громадського центру, який повинен бути розміщений неподалік від міської ради.

Передбачається, що в цей центр увійде інформаційний відділ роботи з населенням з питань ЖКГ, молодіжний центр з бібліотекою, кінотеатром, універсальним залом, драматичний театр, льодовий палац, готель на 200 місць, торгово-розважальний центр і паркова зона. На розробку детального проекту цього центру найближчим часом надійде з Держбюджету 200 тис. грн. і ще 45 тис. грн виділяється з міської скарбниці. Зобов’язання з будівництва льодового палацу бере на себе Запорізька АЕС.

До того ж, проблеми цього регіону і раніше успішно вирішувались на рівні Кабміну. Так, Постановою КМУ № 282 від 13 березня 2002 р. Кабмін зобов’язав Мінпаливенерго до   2006  року завершити будівництво  об’єктів  виробничого  призначення  Запорізької    АЕС    та  об’єктів   соціальної   інфраструктури  м.Енергодара на загальну суму тільки по соціальній   інфраструктурі на 75,6 млн. грн. До переліку соцоб’єктів увійшли:  очисні споруди зливових стоків, позамікрорайонні інженерні мережі, автодороги, благоустрій та озеленення, нова база тепломережі,  інфекційний корпус МСЧ-1, лікувальний корпус профілакторію Запорізької АЕС, дитячий дім творчості, теплично-овочевий комбінат тощо.

Чи може чимось подібним похвалитися Нетішин? Звісно ні…

З огляду на це, Нетішин не тільки «вистраждав» виключне право розміщення нових енергоблоків у себе,  а й заслуговує  не гіршого ставлення влади до своїх проблем та свого майбутнього. Згубна практика розвитку одних регіонів за рахунок ущемлення інших врешті-решт має бути припинена. Адже, як у Нетішині, так і в зоні спостереження Хмельницької АЕС проживають ті ж люди – з не менш важливими проблемами та надією на їх вирішення.