На пам’ятну ходу прийшли хмельничани різного віку: були і діти, і пенсіонери,і підлітки. Загалом, процесія розтягнулась майже на 500 метрів. Серед них був і свідок Голодомору Олександр Грех, якому зараз 93 роки.
“Тодішні події я не можу назвати ніяк окрім Геноциду. Коли у нас вирував голод мені було 9 років. Страшні роки. Голод застав мене у рідному селі Терешівці, що в Хмельницькому районі. Я дослідив одну з вулиць цього села. На ній проживало 152 людини, у 35 господарствах. З них загинуло 72 людини – це майже кожен другий. Страшне лихо. Ховали людей не по-людськи. Страшно згадувати”, – розповів НГП Олександр Грех.
Хода пройшла від Майдану незалежності вулицями Свободи та Проскурівською до Янгола Скорботи. Там панахиду за жертвами голодоморів відспівав керівник Хмельницькою Єпархією української православної церкви Київського патріархату Митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський Антоній.
“Обов’язок кожного українця пам’ятати ту жахливу трагедію, що відбулась у 1932 та 1933 роках. Вшановувати всіх тих, хто невинно загинув від штучного голоду і розуміти, що той голод, Голодомор був спричинений московсько-більшовицькою окупацією. Сьогодні можна провести паралель: той самий ворог, окупант знову лізе до нас: знову агресія, намагання окупувати українську державу. Тому ми не маємо повторити помилок минулого, програної революції 1917-22 років. Маємо зробити все можливе, щоб відбити ворога. Щоб була можливість жити, працювати та виховувати дітей під мирним небом”, – заявив присутній на панахиді перший заступник голови Хмельницької ОДА Олександр Симчишин.
Усі фото Афіни Черкезової, НГП.