Сергій Іващук: “Після депутатського запиту про розкрадання полігону завели кримінальну справу”

На позачергових виборах 2014 року до Верховної Ради засвітився 31-річний аграрій з Білогірського району Сергій Іващук, передвиборча програма якого мала символічну назву Нові люди нова країна. Він балотувався у рідному 189 виборчому окрузі, де основну конкуренцію складали діючий на той час народний депутат від ВО Свобода Ігор Сабій і ставленик народного депутата-мільйонера Гереги Андрій Шинькович. Тоді переможцем парламентської гонки став Шинькович, випередивши Іващука, який посів третє місце, на 4,61%.

До дебютного походу у велику політику Сергій Петрович більше асоціювався зі своїм батьком, Героєм України Петром Іващуком, який створив сільськогосподарське підприємство “Перлина Поділля”. Однак з приходом у Хмельницьку обласну раду восени 2015 року за списком Аграрної партії Іващук-молодший активно включився в регіональну політику, маючи десять політичних соратників. Він брав участь в обласному Аграрному Майдані, який був направлений проти “герегівського” “Агрохолдингу 2012”, що заходив у Хмельницьку область і долучався до формування керівного складу обласної ради. З останнього, що запам’яталося, — публічний виступ депутата-аграрія проти оптимізаційних процесів довкола школи-інтернат І-ІІІ ступенів “Славутинка”. За це Сергій Іващук перетворився на певного подразника для одного з ключових гравців ради, депутата від БПП і колишнього помаранчевого голови облради Івана Гладуняка, котрий заварив усю цю кашу.

Незалежний громадський портал поспілкувався з паном Іващуком після завершення позачергової сесії Хмельницької облради, на якій депутати ухвалили два звернення до центральної влади: про скасування підвищення ціни на газ для населення і продовження дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2025 року.

— Нині “газові” звернення ухвалили більшість місцевих рад в Україні. Водночас і президент, і премєр неодноразово заявили, що підвищення плати за природний газ для населення, було вимушеним кроком. Ваш прогноз: центральна влада дослухається до думки територій, чи це рішення перетвориться на черговий популізм?

— На мою думку, наше звернення не є популістичним, щоправда, на початковому етапі воно мало таке забарвлення. Коли мені зателефонували і сказали, що одна фракція напрацювала текст звернення і збирає підписи для скликання позачергової сесії, здалося, що нас хочуть просто використати. Адже, якщо з’являються такі серйозні питання, то на рівні всіх голів фракцій можна було напрацювати узгоджену позицію. Пізніше на засіданні президії ради текст був відшліфонаний таким чином, щоб з нього зникли популістичні вимоги, залишивши головне — відмінити урядову постанову про підвищення ціни на газ для населення.

Я переконаний, що уряд ухвалив “газове” рішення “в темну”. Тому що, людям наперед треба було пояснити причину здорожчання блакитного палива, а не констатувати це після самого підвищення. Населенню й так сутужно платити по старих тарифах за комунальні послуги, не кажучи вже про нові розцінки.

Ви питаєте, чи дослухається центральна влада до рішень місцевих рад? Якби проголосувала б одна рада, то — ні. Коли ж це відбувається у більшості областях, то вони неодмінно аналізуватимуть, які фракції виступили ініціаторами “газового” звернення, чи це була вказівка їхніх партійних босів, чи це народ через своїх обранців домагаються справедливості. У цій ситуації Хмельницька обласна рада може лише обмежитися прийняттям звернення, оскільки на сам процес (ухвалення економічних рішень — авт.) ми не впливаємо.

— Я підрахував: за цю каденцію Хмельницька облрада ухвалила 86 звернень до центральної влади. У більшості з них — це були політичні рішення, компетенція яких стоється Верховної Ради або Кабміну. Вам не здається, що рада часто перебирає на себе не властиві їй функції?

— Згоден, що присутній певний політичний елемент, але без нього ніяк. Тому що, політика має будуватися на економіці. Ось дивіться, обласна рада проголосувала за звернення про продовження дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2025 року. Безумовно, могли це рішення прийняти на черговій сесії 21 грудня. Однак, коли зараз через центральні ЗМІ спостерігаємо форсування питання відкриття ринку землі в Україні, змушені оперативно реагувати.

— Вам відома зворотна реакція Центру на звернення нашої обласної ради?

— Переважно, це формальні відповіді. На кшталт “візьмемо до уваги” або “законопроект ухвалений у першому читанні”. Однак близько третини вимог та пропозицій Хмельницької облради центральна влада все ж таки бере до уваги. Красномовним прикладом була наша реакція на так звані “олійні правки” Верховної Ради, які надали бюджетну підтримку великим олійним заводам. Тоді уряд збирав аграріїв з усіх областей, щоб розібратися з проблемою.

— У 2016 році Хмельницька облрада проголосувала за, на перший погляд, потрібне рішення — звернулися до президента і прем’єр-міністра щодо необхідності укладання договорів про розподіл повноважень між Кабміном, облдержадміністраціями і обласними радами. Рішення з такими ж формулюванням, як під копірку, приймалися місцевими радами Західної України. Пізніше, пропагандистський канал “Россия 24” видав сюжет про те, що депутати Хмельницької облради вимагають у Президента та Кабміну “автономії”.

Більше того 31 жовтня 2018 року Печерський районний суд Києва виніс вирок одному з організаторів цих рішень місцевих рад, якого завербували російські спецслужби. Зокрема, у вироку говориться, що посередники у радах за прийняття сесійних рішень про розподіл повноважень одержували від 60 тис. до 100 тис. дол. Як вважаєте, Хмельницька облрада могла повестися на цю провокацію?

— Я не думаю, що у Хмельницькій області хтось брав такі гроші, але певне лобіювання цього питання все ж таки було. При цьому сама постановка була правильною, але ми не знали, хто за нею до кінця стоїть. Подібні речі з’являються у політичному середовищі через те, що часто-густо немає відповідальних за ті чи інші процеси, не зважаючи на те, що Україна є парламентсько-президентською республікою. Тому голосування за розподіл повноважень передовсім мало на меті надати ширші можливості для обласних рад. А то часом виходить, що якийсь народний депутат “вибиває” кошти на область, вони надходять, а місцеві обранців нічого про це не знають.

Разом з тим, не виключаю, що такі звернення місцевих рад могли робитися для картинки російських ЗМІ, які це роздули під кутом федералізації. Слава Богу, що це питання вчасно зупинилося.

— Формами впливу на суспільно-політичні процеси є депутатські запити і звернення. Їх щосесії озвучується чимало. Як насправді вирішується проблема, порушена в запиті і скільки Ваших запитів вирішено позитивно?

— Інструментом для розв’язання проблематики в області є депутатські запити. У 2016-2017 роках я вніс у раду близько двох десятків запитів, які стосувалися різних сфер життя. Із позитивного: подав запит, в якому наголосив, що управління Держгеокадастру без узгоджень з сільськими радами, роздає людям по 2 гектара, а потім стається так, що місцеві з вилами виходять проти невідомих пайовиків. Тепер земельники уже погоджують з громадами виділення ділянок по 2 га.

— Чи відкривалися кримінальні справи?

— Так. Мова йде про 300 гектарів земель Міноборони, на яких розміщений полігон 8 спецполку. Фактично частина полігону була “порізана” на земельні ділянки фізичним особам, що підірвало обороноздатність держави. А все через банальну відсутність кадастрового номера у військового полігону.

— Ви слідкуєте за ходом слідства?

— Час від часу правоохоронці дають відписки про те, що розслідування триває.

Чи проскакують лобістські запити в облраді, що стосуються чиїхось бізнес-інтересів?

— Важко сказати, бо не був свідком безпосереднього лобіювання. Нас, як депутатів, переконують, що на той чи інший об’єкт слід виділити кошти з обласного бюджету. Далі, до прикладу,  “Служба єдиного замовника” проводить тендер, і от я не переконаний, що там усе робиться чесно і прозоро. Адже зазвичай одні й ті ж фірми виграють бюджетні підряди.

Що стосується аграрного сектору, то ми підтримуємо виділення коштів на закупівлю доїльних апаратів для особистих селянських господарств. Приміром, торік у Білогірському районі 80 господарств, котрі тримають двоє і більше корів, одержали це обладнання. Воно має стимулювати збереження і нарощування поголів’я ВРХ.

— У продовження молочної теми, скажіть, коли відновить роботу молокозавод у Білогір’ї, який забезпечував близько 600 робочих місць?

— Для мене це дуже болюча тема, оскільки підприємство знаходиться у моєму рідному районі. Крім цього, воно сплачувало податки до місцевого бюджету та давало стабільну роботу багатьом людям. Зі свого боку неодноразово намагався вийти на власників ТОВ “Білогір’я молокопродукт” (засновниками виступають дві полтавські фірми, які контролює харків’янин Олег Балюк — авт.), щоб дізнатися про ціну продажу заводу, а у разі відновлення діяльності, був готовий реалізовувати певну кількість власного сирого молока. Проте на сьогодні молокозавод вони заморозили.

— Тобто Ви готові викупити цей завод?

— Розглядався варіант купівлі підприємства у партнерстві з іншими аграріями. Натомість власники не називають ціни питання, лишень кажуть, що на сьогодні російські ринки збуту сировини для них закриті, тому білогірський завод поки не працюватиме.

— Про яку вартість підприємства можна взагалі говорити?

— Наскільки відомо, то молокозавод має кредитів на 50 млн грн. Все, що там залишилося, можна оцінити не більше, ніж 8 млн грн. Грубо кажучи, 55 млн грн — реальна вартість об’єкту.

— На 2018 рік головний кошторис Хмельниччини був затверджений з доходами і видатками  у розмірі 8,4 млрд. грн. За словами голови бюджетної комісії, цьогорічний бюджет є кращим за попередній, однак це за рахунок держаних субвенцій та дотацій. Що очікувати від обласного бюджету-2019?

— Я за те, щоб бюджет зріс у рази. Це дало би змогу фінансувати кілька десятків програм, прийнятих радою. Де шукати резерви? Можливо, треба переглянути структуру апарату кожного комунального підприємства на предмет ефективності та відповідності вимогам часу. Якщо ж облрада має госпрозрахункові підприємства, то вони повинні приносити прибутки до бюджету.

— На Ваш погляд, які комунальні підприємства необхідно ліквідувати або скоротити?

— КП “Аеропорт Хмельницький”. По ньому ми ніяк не можемо “народити” остаточного рішення. Так, наявність аеропорту в будь-якій області впливає на її інвестиційну привабливість. Але той факт, що депутати кожного року фінансують заробітні плати працівників недіючого підприємства, наштовхує на пошук нових форм виходу зі складної ситуації. До прикладу, можлива передача аеропорту в концесію або у віддання військових Старокостянтинова, які використовуватимуть летовище у якості резервного. Матимемо економії бюджету на суму 7-8 млн грн.

— Вперше з 2013 року хмельницький аеропорт почав ремонт злітно-посадкової смуги, заміну вікон та утеплення адмінбудівлі. Ви цікавилися, як ідуть роботи?

— Дивіться, можливо, і треба залишити аеропорт у комунальному віддані. Тоді треба мати чітку картину, які авіакомпанії тут працюватимуть. Сьогодні витрачаються мільйони гривень, а де гарантії, що літаки звідси полетять?

— Питання, як до члена бюджетної комісії облради. Першу скрипку на комісії грає голова Іван Гладянук. Наскільки частими є випадки, коли його думка не підтримувалася більшість?

— Безумовно. Одне з таких стосувалося пониження ступенів кам’янець-подільської школи-інтернат “Славутинка”. Комісія не мала узгодженої позиції, тож вирішили, що кожен на сесії визначатиметься. Зокрема, голова виступав за закриття початкових класів, а більшість не погоджувалася з цим. Фінальне рішення сесії — 61 депутат проголосував за збереження класів навчального закладу.

— Позачергова сесія по Славутинці, скликана за підписами 32 депутатів, була показовою. Більшості присутнім довелося змінити свою позицію і визнати про допущену помилку. Скажіть, тепер обранці ради уважніше та прискіпливіше вчитуються у проекти рішення?

— Складність полягає у тому, що у проект рішення часто з голосу вносять доповнення. І на слух важко зорієнтуватися, оскільки можливе їхнє різночитання.

Після ситуації зі “Славутинкою” всі пропозиції намагаємося узгоджувати до початку сесії. Прикладом є підготовка звернення по газовому питанню, яке більше години доопрацьовувалося перед відкриттям сесії облради. Ми все зробили, щоб уникнути маніпуляцій.

— Як Ви оцінюєте процес добровільного обєднання громад на Хмельниччині?

— Сам процес відбувається досить динамічно. Ті громади краю, які ввійшли в об’єднання у 2015-2016 роках, одержали непоганий фінансовий ресурс на розвиток інвестиційних проектів. Ті, що створюються сьогодні, на жаль, втратили можливість мати грантові кошти. Поміж цього залишаються не вирішеними питання ремонту доріг, підвезення школярів, розвиток сільської медицини… Або за рекомендаціями міністерства віддаленість від центру громади не повинна перевищувати 25 км, а що роботи, приміром, населеному пункту Карпилівка, відстань від якого до смт Білогір’я понад 30 км?

І складається все так, що центральна влада скинула на громади купу проблем, повноцінно не забезпечивши їх фінансуванням. Чомусь дуже мало говориться про розвиток економіки, зокрема, будівництва нового заводу, створення робочих місць. Вдумайтеся у цифру — із 18 цукрових заводів Хмельницької області нині працює лише 5. Є ще збережений цукровий завод у Городку, але він законсервований. Чому його не відродять?

До речі, з цього приводу мав розмови з представниками місцевого “Агрохолдингу 2012” (за останніми даними, земельний банк агрохолдингу Гереги становить понад 110 тис. га — авт.) на предмет залучення інвестицій. Так, це спочатку не сильно рентабельний бізнес, але ви матимете стабільні робочі місця, крім цукру, зможете забезпечити населення жомом і мелясою. Плюс — покриття південної зони Хмельниччини, де немає жодного цукрового заводу.

Нардепи Олександр Герега і Андрій Шинькович

— І що сказали герегівці?

— Не дуже інвестиційно привабливий бізнес. Хоча із їхнім фінансовим ресурсом, вважаю, що відбити затратити можна через 5-6 років. Дуже щиро хотів би, щоб вони відновили роботу цукрового заводу у Городку, бо це соціально-важливий об’єкт.

— Не можу не спитати: як сьогодні “Агрохолдинг 2012” веде себе стосовно інших аграріїв та середніх фермерів Хмельниччини?

— На щастя, не відчуваємо тиску ані з боку влади, ані з боку представників “Агрохолдингу 2012”. Хоча три роки тому ця компанія заходила на ринок землі не зовсім неправильним методом…

— У свої заслуги “Агрохолдинг 2012” записав, що йому вдалося підвищити середню орендну плату по області. Вони ж декларували на кінець 2015 року, що розраховуються з селянами за орендною ставкою 10%.

— Тоді це була завищена планка, і треба зауважити, що агрофірма Герега заходила тільки у Хмельницьку область.

Скажу так: на той час аграрії області платили 5-7% орендної плати. За останні чотири роки технологія виробництва змінилася. Відповідно, це дало можливість збільшити урожайність та більше платити пайовикам.

— Наостанок. На позачерговій сесії Ви виступили ініціатором підтримки звернення щодо продовження дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2025 року. Чому?

— Земельний мораторій дав можливість аграріям та фермерам розвинути сільське господарство. До прикладу, сьогодні я будую сушарку за кредитні кошти, бо обігових коштів не вистачає. Приблизно на 40% аграрний бізнес сидить у банківських позичках. Якщо завтра запускають ринок землі, мені доведеться знести сушарку, продати ВРХ і максимально кинути гроші на викуп землі, щоб даром не стояла наявна с/г техніка. Плюс доведеться скорочувати працівників підприємства і врізати соціальну підтримку.

— Щороку, починаючи з початку 2000-х років, Верховна Рада продовжує земельний мораторій. Скільки це має тривати?

— Для цього необхідно мати план дій з реальним виконанням. Перший пункт проведення інвентаризації 42 млн га сільськогосподарських земель. Приблизно треба два роки.

По-друге, створення або пошук оператора з видачі доступних кредитів. По-третє, напрацювання механізму з обмеження скупки земель в одні руки. По-четверте, прийняття закону про обіг с/г земель.

Я назвав базові речі. Загалом, цей процес може розтягнутися на п’ять років. За умови, якщо підходитимемо виважено і послідовно.

Розмовляв Віталій Тараненко.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Віталій Тараненко

Віталій Тараненко

Журналіст сайту "Незалежний громадський портал".
Loading...
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.