Сьогодні у Хмельницькому вшанують пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Як повідомляє прес-служба міськради, у культурному центрі “Плоскирів” відбудеться військово-патріотична програма з нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Фото Віталія Тараненка
О 16.00 пройде марш Героїв від пам’ятника «Ангел Скорботи» вулицями Проскурівською, Соборною до майдану Незалежності.
О 16.40 на вул. Соборна, 57 заплановане освячення каменю на місці майбутнього пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Як відомо, 20 лютого в Україні визначено Днем пам’яті Героїв Небесної Сотні. В цей день, починаючи з 2015 року, вшановується подвиг учасників Революції Гідності і пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Цього дня три роки тому під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану. Вранці на вулиці Інститутській у Києві силовики відкрили вогонь по учасниках акції протесту на Майдані. Тоді загинуло 48 осіб, а ще близько сотні дістали поранення.
104 Героям Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Вже час припинити усілякі спекуляції щодо досягнень т.з. “майдану” і “революцію гідності” та визнати, що насправді ніякої революції (та і мети її робити) не було, бо ніхто не збирався змінити і не змінив суспільно-політичний та економічний лад в державі. Як був “дикий” капіталізм з олігархами при владі, так і залишився ще “дикіший” з “новими старими” олігархами. “Вор у вора дубинку украл”. А щодо гідності, то насправді був звичайний егоїзм, підступність та заздрість до тих, хто вже встиг накрасти, основної частини т.з. “низової” складової цієї “революції” (галицько-волинського, люмпенського чи кримінального походження, або просто підкуплених чи залучених обманом чи примусом), тобто тих, хто безпосередньо “хуліганив” на майданах (а насправді, суттєво порушував чинне тоді законодавство України, яке, до речі, не змінилося і на даний час). І цих людей, і їхню підспудню (майже на рівні інтуїції) ницю мотивацію досить успішно використали ті, хто потім прийшов до влади. І знову це використовують ті, хто зараз хоче прийти до влади. А безпосередньою успішно роздмуханою “іскрою” було те, що Янукович “зруйнував” надію тих, хто думав, що після підписання відповідної угоди з Європою, можна буде зразу, або втекти туди в Європу (був обіцяний безвізовий режим, якого і досі немає), або, нічого не роблячи, зразу добре зажити на Україні. Зрозумійте, що наслідком цієї “революції” якраз і є хаос і безлад та розвал України, як нації, яка тільки формувалася, так і самої держави, та загибель людей і основних фондів. Як видно з зубожіння основної маси нашого народонаселення, не відбулася і т.з. “соціальна” революція. Тобто, насправді це була “революція негідності” за свободу “від здорового глузду”.
А загиблих жаль, але вони самі вибрали собі такий шлях (це не вперше в історії України, наприклад “Крути”).