Наміри, озвучені першими особами Хмельницької області, про відновлення діяльності хмельницького аеропорту в черговий раз відрекошетили задавненими проблемами. На поверхню виринув земельний скандал, який плавно перенісся до зал судових засідань, де і, очевидно, варитиметься не один рік. Ціла державна машина в особі прокуратури, обласної ради, комунального підприємства кинулися виправляти помилки інших державних органів — РДА і Держгеокадастру, які роздали майже 9 гектарів земель аеропорту.
Карикатурність протистоянь у тому, що майже через чотири роки після земельних ґешефтів, у “білому будинку” на Майдані незалежності зрозуміли, як їх пошили в дурні “нищестоящі”. Чи зможе обласна влада відіграти назад, залежатиме від різних факторів, у тому числі позиції та доказів під час судових розглядів.
Як роздирали летовище
Базовим документом, від якого сьогодні відштовхується керівництво обласної ради, є державний акт на право постійного користування землею від 12 липня 1995 року серія ХМ №000206, виданий підприємству “Аеропорт-Хмельницький” Хмельницькою районною радою народних депутатів. На той час державне підприємство “Аеропорт-Хмельницький” отримало 134,8 гектарів для цільового призначення.
З грудня 2002 року в аеропорту змінюється власник — Хмельницька обласна рада своїм рішенням прийняла ДП до спільної власності територіальних громад як цілісний майновий комплекс. Це була вимога розпорядження Кабміну від 8 січня 2002 року №3 “Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність”.
Стаття 191 Цивільного Кодексу України гласить, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тут варто відійти від теми майна аеропорту і закцентувати увагу на тому, що в процесі всіляких реорганізаційних течій на території летовища діяло три підприємства: ТОВ “Регіональна авіакомпанія “Універсал-Авіа” (належить екс-помічнику нардепа двох скликань В’ячеславу Вінницькому), Львівський регіональний структурний підрозділ “Украерорух” і ПАТ “Хмельницьке авіапідприємство “Поділля-Авіа” (пов’язане з миколаївським бізнесменом Смбатом Седракяном). За двома останніми також рахувалася певні земельні ділянки.
Через десять років, а саме 2012 року тема цілісного майнового комплексу хмельницького аеропорту зносу стала актуальною. Хмельницька обласна рада 26 вересня ухвалила рішення передати в концесію цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький». Головною умовою конкурсу було функціонування комплексу, згідно з його цільовим призначенням. Крім цього, серед умов — проведення реконструкції злітно-посадочної смуги і приміщень аеропорту, а також збереження чисельності працівників.
Важливим для нас у цьому документі, який так і залишився нецікавим для інвесторів, є загальна ділянка, яка входить до цілісного майнового комплексу аеропорту — це 134,2 гектари. А тепер співставимо її з держактом на право постійного користування землею від 12 липня 1995 року — маємо розходження у 60 сотках. Як бачимо, площа втрат — невелика.
Однак те, що протягом 2011-2012 роках відбувалося у кабінетах управління Держземагентства Хмельницького району і Хмельницької райдержадміністрації, сьогодні створило прецедент для судових позовів. Керівництво райдержадміністрації роздало 12 земельних ділянок загальною площею 8,47 га невідомим особам для ведення особистого селянського господарства, а також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності агрофірми “Проскурів” на території Розсошанської сільської ради. Здебільшого, від аеропорту відсікли землі, які не були виробничо задіяні. Водночас вони і досі входять у контури цілісного майнового комплексу хмельницького аеропорту, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель, виготовленою ТОВ “Хмельницьке обласне земельне агентство”.
Увагу до земельного розбазарення часів правління Партії регіонів привернули обранці Хмельницької обласної ради, ухваливши 1 червня 2016 року відповідне звернення до силових структур краю. Після цього почали відбуватися дуже активні процеси довкола деяких відчужених ділянок в аеропорту.
Спірні ділянки
Найзаплутанішими з юридичного боку є земельні ділянки з кадастровими номерами 6825087200:06:008:0292, 6825087200:06:008:0295, 6825087200:06:008:0296. На публічній кадастровій карті видно, що вони сусідствують між собою, а на одній із них зображена водойма. Новим власником ділянок (уже третім за останні два роки — авт.) 2 липня цього року став Володимир Романович Марценюк. Людина з таким ПІБ у відритих реєстрах зазначається як засновник і керівник уже ліквідованого ПП “Волна” з Хмельницького.
Ділянки Марценюка
Вказані землі, за словами арбітражної керуючої і ліквідатора ПАТ “Хмельницьке авіапідприємство “Поділля-Авіа” Алли Чернецької, залишаються у власності “Поділля-Авіа” на підставі рішень Фонду держмайна. Натомість ця пані відмовилася ознайомити з текстом або копіями документів.“Ці три ділянки належать “Поділля-Авіа”, однак із незрозумілих причин їх незаконно переоформлено на фізичних осіб. Я направила відповідні заяви до правоохоронних органів з проханням відреагувати за ситуацію, що склалася”, — прокоментувала вона.
Діаметрально протилежної думки у Фонді держмайна України. На інформаційний запит заступник Голови Фонду Наталія Лебідь повідомила, що до статутного капіталу “Поділля Авіа” передавалися об’єкти нерухомого майна. “Приватизація земельної ділянки, на якій розташоване зазначене підприємство, Фондом не здійснювалася”, — зазначила вона.
У прокуратурі Хмельницької області не поспішають заявляти судові позови, оскільки достеменно не відомо, на підставі яких документів колишні землі державного підприємства “Аеропорт-Хмельницький” відійшли до “Поділля-Авіа”.
Натомість один із теперішніх працівників комунального підприємства стверджує, що частина земель таки є аеропортівською, та виголошує шокуючу інформацію. Начебто новий власник розглядає варіант зведення на них швейної фабрики. Наразі ж три ділянки виглядають “окультуреними” від інших, з викошеною травою та викорчуваними деревами.
В ексцентричній ситуації опинився власник земельної ділянки Петро Миколайович Бицик з кадастровим номером 6825087200:06:008:0291, яка буквально знаходиться під носом в аеропорту. Керівництво Хмельницької РДА виділило йому землю під особисте селянське господарство (як мило звучить! — авт.) і він, буцімто, ще з березня 2013 року почав її обробляти.
Ділянка Бицика
“Оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться поблизу дороги та в’їзду до КП “Аеропорт Хмельницький” його посадові особи мали реальну можливість бачити, що її використовую”, — написав він у запереченнях проти позову прокуратури.
У фальші Бицика підловив працівник летовища, який останні роки охороняє територію КП. Він заявив, що вказана ділянка прилягає до закинутого антенного поля і час від часу використовувалася працівниками аеропорту для садіння городніх культур.
Про те, що земля відчужена, охоронець чує вперше.
Як стало відомо НГП, громадянин Бицик неабиякими зусиллями намагається втримати цінні чорноземи. Крім розісланих листів до архівних установ та обласної ради з проханням надати копії різних документів, він пробує використати на свою користь, юридичний прецедент хмельницького судді Бориса Продана. Це єдиний служитель Феміди, який відмовився розглядати позовну заяву обласної прокуратури на повернення відчужених земель аеропорту через формалізм — відсутність повноважень на ведення справи. Частина аргументів судді Продана лягла в основу заперечень пана Бицика проти позову прокуратури.
За даними бізнес пошукового ресурсу “Youcontrol”, Бицик є співзасновником та директором ТОВ “Інвест капітал груп-2015”, яке спеціалізується на вирощуванні зерняткових і кісточкових фруктів.
Інші землевласники (кадастрові номери 6825087300:03:006:1014 і 6825087300:03:006:1016) — Лариса Миколаївна Андрєєва і Валентина Филимонівна Макарова — отримали ділянки під особисте селянське господарство одним розпорядженням заступника голови РДА.
Ділянки Андрєєвої та Макарової
При цьому пані Андрєєва на той момент працювала сільським головою Ружичнянської сільської ради Хмельницького району, і очевидно мала би добре орієнтуватися, оскільки землю для неї “нарізали” в сусідній сільській раді.
Ще обидві добродійки Андрєєва і Макарова відзначилися тим, що хотіли загальмувати процес децентралізації на Хмельниччині. У 2015 році вони оскаржували рішення сесії обласної ради про утворення Розсошанської сільської об’єднаної територіальної громади. Справи закінчилася пшиком.
На сьогодні, за інформацією відкритих реєстрів, тандем Андрєєва-Макарова заснував громадську організацію “Рідне село Поділля” з пропискою у Карпівцях Хмельницького району.
14 років зволікання
Нездорова атмосфера з аеропортівською землею повністю корелюється з фактично бездіяльністю органу місцевого самоврядуванню, в управлінні якого знаходиться цей комунальний об’єкт. Починаючи з кінця 2002-го, коли обласна рада взяла у держави цілісний майновий комплекс аеропорту, і до сьогодні не було впорядковано земельної документації. Прикриро визнавати, але радівський аргумент “а у нас є держакт на право постійного користування землею від 1995 року” поки не рятує їх від земельного “рейдерства”, яке нині проявилося.
“З 2004 року в Україні почали присвоювати кадастрові номери земель. І якщо відомості про ту чи іншу ділянку були не внесені до реєстру земель, що діяв до 2013 року, тепер необхідно оформити технічну документацію зі встановлення та відновлення меж конкретної земельної ділянки. І тільки тоді земельна ділянка отримує кадастровий номер і заноситься на публічну карту”, — роз’яснив виконувач обов’язків начальника управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Сергій Варченко.
Тому тільки-но в липні 2016-го обласна рада в парі з облдержадміністрацією чимдуж кинулися розробляти проекти землеустрою трьох земельних ділянок довкола хмельницького аеропорту. Основна — це 134,8 га (землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення) — для обслуговування будівель і споруд аеропорту.
Дві решти — фактично допоміжні: 0,11 га (землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення) — для обслуговування будівлі метеорадіолокатора і 1,03 га (землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення) — для будівництва очисних споруд.
Варченко припускає, що у процесі електронних звірок може так статися, що загальна площа хмельницького аеропорту зменшиться на кілька соток. Це пов’язано із застарілими технічними засобами, якими раніше користувалися геодезисти та земельними при обчисленні площ.
Віталій Тараненко.
Фото автора.