“Свобода прийде — порядок наведе”, — це одне із гасел, на якому електорально вигравала партія Олега Тягнибока у роки правління Партії регіонів. Після мерських виборів-2015 у Хмельницькому до влади прийшов молодий представник цієї політичної сили Олександр Симчишин. Перед цим він рік пропрацював на посаді першого заступника голови Хмельницької ОДА, ще кілька місяців виконував обов’язки губернатора краю.
Завдання у нового мера стояли архіважливі — повернути довіру хмельничан до влади та прибрати корупційні схеми з життя чиновників. Перше півріччя роботи градоначальника показало його медійну гіперактивність (чого тілька була варта презентація 100 днів діяльності на займаній посаді!) та кадрову чистку команди Мельника-Чернилевського.
Що стосується наведення порядку, то тут поки що не все складається гладко. Передовсім це стосується земельної сфери та будівництва. Цапа-відбувайла — ПП “Ультрасервіс” — якого по судах тягають підлеглі Симчишина, не єдине, до кого варто пред’являти претензії. При цьому, є ряд забудовників, котрим все сходить з рук, але до яких у громадського сектора предостатньо зауважень. На це у міського голови є заперечення, мовляв, якщо одразу всім оголосити війну, то буде важко виграти бодай одну судову битву.
Антураж мерського кабінету Олександра Симчишина мало чим відрізняється від попередників. Хіба що додалися портрети загиблих Героїв Небесної сотні. Наша розмова, запланована на 30 хвилин, розтягнулася на годину з “хвостиком”. Ми спробували зачепити злободенні проблеми, на які по різному реагує міська влада.
— Перша проблема, котру хотіли б порушити у спілкуванні з Вами, це – якість питної води у Хмельницькому. НГП свого часу уже писав про дослідження екологів, котрі виявили перевищення солей амонію у водопровідній воді. Яка ситуація з показниками якості води сьогодні?
— Міськводоканал проводить щоденні заміри води і її якісні показники відповідають стандартним нормам. Якщо у екологів, котрі проводили свої дослідження, є відмінні результати, то давайте їх звіримо, проаналізуємо. Я відкритий у цьому питанні і зацікавлений, аби хмельничани споживали якісну артезіанську воду. Відмовлятися від незалежних досліджень ми не будемо в жодному разі, адже це тільки допоможе нам покращити якість води, а це на руку усім.
Цілком можливо, що перша нитка водогону, яка вже давно вичерпала свій ресурс, могла допускати потрапляння до води органіки. Однак фахівці Хмельницькводоканалу, маю надію, за цим слідкували. В будь-якому випадку, добудова за новими технологіями другої нитки водопроводу унеможливить зовнішні потрапляння до води. Цьогоріч ми презентували чергову новозбудовану ділянку.
Ще раз наголошую, я зацікавлений, аби вода у Хмельницькому була якісна. Цьогоріч, до Чернелівського водогону доєднуємо частину мікрорайону Гречан, це понад 7 тисяч людей, які пили воду з жахливих скважин і платили за неї майже удвічі дорожче. Просили усіх. Їм усі обіцяли виправити ситуацію, а ми зробили, менше, ніж за півроку. Щодо якості, якщо у екологів є якісь матеріали – мої двері відкриті.
— Очевидно, що цього літа ЖЕКи ще не припинять свою діяльність. Чого чекати хмельничанам від цієї галузі?
— Активному впровадженню в життя ОСББ у першу чергу заважає психологія. Багато людей, особливо похилого віку, не готові взяти у свої руки відповідальність за будинок, не вистачає ініціативних людей. Так, на ЖЕКи нарікають, однак як самому господарювати – не завжди розуміють. Тому, уже очевидно, що вирішення цієї проблеми затягнеться на певний час. І це не лише у Хмельницькому, а в цілому по країні. Ми вивчаємо досвід багатьох міст і ситуації кругом різні. Десь активно працюють приватні ЖЕКи, десь значно вищі тарифи, десь активніше створюються ОСББ,
У той же час, у більшості новобудов міста створенні ОСББ. І це цілком об’єктивний процес, оскільки там купують квартири молоді люди, котрі готові платити за послуги їх реальну ціну. Ми намагаємося допомогти усім. Якщо говорити про ОСББ, то тут є зрушення. Ми шукаємо низку механізмів стимулювання. Зокрема щодо заходів енергозбереження. Активно тут працює частина депутатів. Співпрацюмо з Асоціацією. Представники Асоціації брали участь у підготовці Програми сприяння ОСББ. Крім того, представника Асоціації я взяв радником з питань ОСББ на громадських засадах.
— Яка ж реальна ціна комунальних послуг сьогодні у Хмельницькому?
— Ми провели для себе економічні прорахунки обґрунтованого тарифу комунальних послуг з врахуванням зростання цін на енергоносії та збільшенням мінімальної заробітної плати. Виявилось, що нинішній тариф значно нижчий економічно обгрунтованого. А якщо платити працівникам ЖЕКу достойну заробітну плату, то мова взагалі про те, що тариф у Хмельницькому у 2-2,5 рази нижчий ринкового. До слова, він один з найнижчих по Україні. Хмельничани платять менше інших. У багатьох містах він вже давно вищий у півтора-два рази. Необхідно зрозуміти, що ціна на електроенергію виросла в рази, фахівець, аби показувати якісну роботу, має отримувати 3-3,5 тис. грн. заробітної плати. Усе це закладається у тарифі.
Однак, можу запевнити хмельничан, що у сьогоднішній соціально-економічній ситуації в країні ми цей тариф поки піднімати не будемо.
— Але ж його може підняти управляюча компанія, котра замінить ЖЕК?
— Виконавчий комітет міської ради не дасть цього зробити, тому що він буде погоджувати тарифи. Ми не можемо, коли усі інші тарифи стрімко виросли, підняти ще й цей. Достатньо з хмельничан цих «тарифних сюрпризів» зі столиці.
Більше того, великого попиту на створення управляючих компаній, котрі мають замінити ЖЕКи також немає. Поки що все існує на рівні «Давайте ми прорахуємо, подумаємо».
Однак, ця ситуація може швидко змінитися.
Є багато законодавчих порожнин у цьому процесі. Проте у перехідний період вони заповняться, відпрацюються механізми і процес піде.
— А тарифи на гарячу воду, тепло?
— Хмельничани платитимуть найменше по Україні. Найнижчий тариф по Україні – це тариф КП «Південно-західних тепломереж», далі Чернівці і наше КП «Теплокомуненерго». У порівнянні з деякими іншими містами нижче на 20-30%. Ми, незважаючи на усі проблеми, подаємо гарячу воду. Більшість міст не дають, відмовилися. Наші теплопостачальні підприємства працюють, не мають боргів за газ, не боргують по заробітній платі, хоча в багатьох інших містах ситуація значно гірша, борги за газ, борги по зарплаті. Ми модернізуємося, оновлюємо мережі, нові котельні, повністю виробляємо свою електроенергію, до кінця року будемо мати 100% лічильників обліку тепла. Утепляємо бюджетні установи.
— Ситуація зі львівським сміттєзвалищем відкрила цілий пласт проблем, які стоять перед міською владою у цій сфері. Чи критична ситуація з полігоном побутових відходів у Хмельницькому?
— Полігон функціонує з 1956 року і зрозуміло, що забитий геть сміттям. Йому 60 років. Запасу міцності, за оцінкою багатьох експертів вже давно не існує. Земельної ділянки, аби його розширити, місто немає. Ми написали місяць тому новопризначеному голові ОДА листа з проханням посприяти з виділенням земельної ділянки у Хмельницькому районі на створення полігону твердих побутових відходів з будівництвом заводу по переробці сміття. Відповіді поки що немає.
Крім того ми ведемо перемовини з власниками земельних ділянок поблизу сьогоднішнього полігону, аби вони передали їх місту за певну компенсацію.
Іншого шляху, як будівництво заводу з переробки сміття для вирішення цієї болючої теми не існує.
Сьогодні ми проводимо зустрічі з багатьма іноземними делегаціями, котрі пропонують свої послуги у цьому напрямку. Різних технологій та пропозицій достатньо. Однак одним із головних критеріїв для нас є, аби той, хто пропонує, показав уже побудований ним працюючий завод. А таких можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Багато з тих, хто приїжджає, бажають, аби ми окрім переробки віддали їм ще й збір та вивіз сміття, чим сьогодні займається Спецкомунтранс. Ми на це категорично не погоджуємося, адже розуміємо, що така монополізація приведе до зростання тарифу.
Сьогодні ми проводимо відбір таких пропозицій, вивчаємо різний досвід, можливо оголосимо відкритий конкурс.
Більше того, нині ми активно працюємо над проектом дегазації міського сміттєзвалища. Український інститут газу провів дослідження та підготував необхідне технічне обґрунтування проекту. Газ, який зможемо відбирати, піде на потреби міста. А головне, зможемо дегазувати сміттєзвалище, мінімізувати пожежі.
Крім того, так зване корисне сміття відсортовується, сміттєзвалище рекультивується, а з липня заплановане розміщення сміттєсортувальної лінії.
Зараз добудовуємо три нових пожежгідранти, аби оперативно реагувати на пожежі.
— Тема забудов. Чому міська влада активно веде судову боротьбу тільки з одним забудовником ПП “Ультрасервіс”, коли у місті є ряд сумнівних будівництв або таких, які зведені з порушеннями?
— Неправда. Міська влада за перший квартал вичерпала по судовому збору весь річний ліміт. Тобто ми за три місяці сплатили судового збору як раніше за цілий рік, бо позовів у рази більше. У нас величезна кількість судових справ. І абсолютна більшість, де позивачами є міська рада. В інтересах громади часто позивається і прокуратура, а ми долучаємося. Іноді позиваються громадські активісти, екологи. І абсолютна більшість позовів стосуються земельних, майнових питань. Судимося з різними забудовниками, орендарями, користувачами і т.д. Судові справи з названим ПП – це тільки одні з великої кількості інших справ. З іншого боку потрібно розуміти, якщо ми подамо позови проти усіх порушників одночасно, ми точно програємо, а це означатиме індульгенцію для них на майбутнє. Ми рухаємося поступово.
Що стосується будівництва ПП “Ультрасервіс” на Нижній Береговій, 2/4Б , то ми виграли справу у господарському суді Хмельницької області. Апеляцію, правда, програли у “найгуманнішому” Рівненському апеляційному суді. Якщо провести аналіз, то Хмельницька міська рада програла у цьому суді майже усі найрезонансніші справи. Справу “Ультрасервісу” колегія суддів розглянула за одне коротке засідання, фактично нікого не слухали, а в кінці написала постанову про відмову у знесенні об’єкту. Для наших юристів і прокуратури, які побували на засіданні, це було повним здивуванням. Зараз справа у касаційній інстанції. До слова, іншу важливу справу щодо цього об’єкта за позовом прокуратури також виграли.
— Ви задоволенні фаховим підходом юридичного відділу міськради щодо резонансних справ у судах?
— (Пауза). У місцевих судах наші юристи займали здебільшого адекватну позицію, зокрема, у справі ПП “Ультрасервіс”. Виграли багато справ щодо повернення ринку на Геологів, 13 у комунальну власність, виграли суд щодо демонтажу платної парковки на Привокзальній площі. Тепер там, до речі безкоштовна парковка без тих страшних синіх фішок.
Хочу більше роз’яснити читачам: влада не воює проти певних забудовників. Щодо “Ультрасервісу”, то зафіксовані конкретні факти порушення законодавства. І вони, вважаю, є найкричущими у сфері будівництва міста. Нам не цікаво, яке прізвище чи назва підприємства стоїть за будівництвом. Є вимоги законодавства у сфері будівництва, їх повинні дотримуватися усі. Є порушення, ми реагуємо.
— Однак складається враження, що будівельники і водночас депутати міськради Олександр Скочеляс і Руслан Афійчук таки мають індульгенцію від влади по окремих забудовах, які викликали суспільний резонанс.
— Ніхто немає жодних індульгенцій. І не матиме. Щодо будівництва ТРЦ “Квартал” (зводить ПП “Пектораль-1”, співзасновниками якого є згадані обранці — НГП) справа у вінницькому суді. Рішення чекали з дня на день, але суддя пішов у відпустку. Зазначу, що там в будь-якому випадку будуть штрафні санкції. Крім того, забудовник вже збудував два поверхи паркінгу. Але чекатимемо рішення суду.
Крім того, є у нас кілька справ щодо будівництва в Раково, на Тернопільській, на Озерній, по Прибузькій.
— Але залізобетонні сваї на буд майданчику по Прибузькій 5/1 приблизно влітку минулого року.
— Так, вони їх втиснули. Проте все, що сьогодні відбувається на Прибузькій 5/1 є частиною схем, які діяли в минулі роки. Ми зупинили ганебну практику виділення земельних ділянок по суперфіціям (суперфіцій — право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі). Єдине, що пропустили — це три рішення по суперфіціям, які виносилися на січневу сесію. Там були запущені всі процеси, тому необхідно було ставити крапку.
Як працювали раніше? До прикладу, КП “Хмельницькбудзамовник”, який по суперфіції передав ділянку під забудову, із 300-квартиного будинку отримує лише два помешкання. Управління освіти – 4% тільки житлової площі. Управління культури проводило формальний конкурс вже після того, як забудовник отримав містобудівні умови. В цій ситуації, ми до слова, земельну ділянку повернули і передали її під будівництво навчально-виховного комплексу на Озерній. Іноді, в кулуарах забудовники говорили, що завжди офіційно було 3-4%, решта неофіційно. Цю практику вже зламали.
Запустили в обговорення постійних комісій міськради проект Порядку про державно-приватне партнерство. Його суть у тому, щоб відпрацювати механізм забудови тих земельних ділянок, які вже виділені комунальним підприємствам, громадським організаціям та державним установам. Порядок передбачає чіткі умови проведення конкурсів на зведення житла з метою мінімізувати участь ЖБК-“одноденок”. Мають прийти справді сильні будівельники з відповідним досвідом роботи на цьому ринку. Конкурси мають бути зрозумілі і прозорі, бюджет не має втрачати, ніхто не повинен бути в особливому, пріоритетному становищі.
Я прихильник того, щоб місто розбудовувалося. Це — поступ уперед, додаткові інвестиції. Готові йти на зустріч будівельникам за умови прозорих правих гри з їхнього боку. Усі мають навчитися жити за Законом.
— Чи є в “розробці” влади ще проблемні об’єкти будівництва Хмельницького?
По деяких забудовах ведемо спостереження, по деяких іде збір інформації і надіслані листи до правоохоронних органів та управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області. До речі, звернулися до ДАБІ за роз’ясненнями щодо законності видачі декларації про початок будівництва на вул. Прибузькій 5/1. На цей об’єкт продані права оренди через земельний аукціон під будівництво спортивно-розважального комплексу. Натомість забудовники мають дозвільну документацію на зведення житлового багатоквартирного будинку.
До слова усі містобудівні умови і обмеження забудовник отримав за 2 тижні до виборів – 9 жовтня 2015 року. Як? Залишається тільки здогадуватися. Містобудівні, до речі отримували і ПП «Ультарсервіс» і ПП «Пектораль-1» і багато інших.
— Тобто місцеву владу ввели в оману, коли ділянку брали під спортивну забудову?
— Можна стверджувати, що таким діями завдана шкода місцевому бюджету. Адже, коли на аукціон виставлялася б ділянка з цільовим призначенням “багатоквартирна житлова забудова”, то її вартість була би значно вищою.
Між іншим, схожі речі намагаються вчиняти окремі переможці цьогорічного земельного аукціону. Взяли ділянку під комерцію, а через деякий час принесли нам містобудівні умови на житлову забудову. Ми їх попередили: хлопці, так не робиться. Якщо отримали в користування ділянку під комерційне будівництво і протягом трьох років нічого там не зводиться, відповідно до цільового призначення землі, міська рада не продовжує договір оренди та виставляє повторно її на аукціон. Виграв аукціон під спорт – будуй спорт, виграв під склад – будуй склад, виграв під житло – будуй житло. Чітко і зрозуміло усім. Не треба схем і ухилянь.
— Колишній головний архітектор міста Віктор Дунаєвський не вписався у Вашу команду. Його було звільнено під тиском громадськості, яка звинуватила його в корупції. Маєте конкретні факти зловживання?
— Тут справа не у тиску. Після перемоги на виборах, я чітко знав, що головного архітектора попросимо піти. Після звільнення оголосили конкурс на посаду головного міського архітектора. Сподівалися буде конкуренція, будуть бажаючі попрацювати на благо містобудування, але, але… Надійшла всього лишень одна заява (від Олексія Панасюка — НГП), якого і призначили головним архітектором.
— 28-29 квітня у Хмельницькому відбувся аукціон з продажу прав оренди земельних ділянок. Нашу увагу привернула ділянка на Прибузькій, 65, на якій, щонайменше, півстоліття тамтешні хмельничани садять городину. Переможцем лоту виявилося місцеве ТОВ “Грасс”, про яке задовго до результатів аукціону говорили мешканці. Поясність, як так сталося?
— ТОВ “Грасс” мало впевненість, що викупить права оренди на цю ділянку за будь-яку ціну. Про це її представники попередньо говорили нам. Ми, як влада, маємо зробити все необхідне, аби “Грасс” побудував фабрику з виробництва паперової тари саме у Хмельницькому, а не деінде. У них перспективні ринки збуту продукції. Плюс — 100 нових робочих місць, біла заробітна плата, у середньому, понад 4 тисячі гривень на місяць. Постійна соціальна відповідальність, допомога АТО.
Крім того, підприємство закупило сучасне французьке обладнання. Якщо йому не дати змоги збудувати фабрику, інвестор розвернеться і піде в іншу область чи район. Місто втратить сотню робочих місць і мільйони податків.
Важлива деталь. Земельна ділянка на Прибузькій, 65 у попередні роки виставлялася на аукціон і її права оренди продали. Переможець планував там збудувати ковбасний цех, але передумав.
— Як розв’язати соціальне обурення тамтешніх людей?
—Проблема виникла, в першу чергу через недовіру. Наразі у спірному питанні взято паузу, люди зареєстрували місцеву ініціативу для організації садово-городнього кооперативу. Інвестор погодився до осені не проводити жодних робіт.
При цьому влада добре розуміє ситуацію, в якій опинилися люди: вони усе своє життя пропрацювали на цукровому заводі, який роздав їм ці землі під городи. По кілька соток. Завод занепав, з землі люди мають хоч якусь можливість годувати родини. Тому зробимо усе, аби вирішити справу по справедливості. Аби тільки не пхали носа різні «співчуваючі».
— Останнім часом Хмельницький активно взявся за пропаганду велоспорту. З початку року у місті пройшло кілька вело парадів, які зібрали велику кількість молоді. Чи з’являться нарешті в обласному центрі велодоріжки?
— Перша велодоріжка з’явиться вздовж набережної річки Південний Буг. Буде велодоріжка у парку. Також у цьому мікрорайоні на вулиці Курчатова є можливість для ще одної доріжки. Плюс сполучимо район Сілістри і до зупинки “Темп”. Було би класно побудувати її у центрі.
Намагатимемося всебічно сприяти розвитку велодоріжок у місті. Але говорити зараз, що Хмельницький перетворися на столицю велоруху, поспішно.
Розмовляли
Вадим Олексюк,
Віталій Тараненко.