Єпископ Леон Дубравський: “Наші мужі повинні завжди думати, чим можуть допомогти народу”

Нещодавно єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні Леон Дубравський отримав найвищу та одну з найстарших нагород в Польщі, засновану 1705 року – Орден Білого Орла. Він став першим з церковної знаті в Україні удостоєним такої почесної відзнаки.

В різні часи орденом були нагороджені король Швеції Карл XVI Густаф, Папа Римський Іван-Павло II, королева Великобританії Єлизавета II, один з керівників повстання у Варшавському гетто Марек Едельман, екс-президент Польщі Лех Качинський та інші відомі постаті.

Єпископе, ви очікували на таке визнання в Польщі?

– Ні, я був дуже здивований. Коли ми приїхали до консула у Вінницю і мені вручали відзнаку, я, чесно кажучи, навіть зробив «великі очі». Це дійсно було не очікувано. Хоча перед цим мені надійшов лист з Кракова з привітанням, але я ще нічого не знав і не розумів, а в Польщі значить про це було відомо. Нагородження у консула було приурочено до Дня Незалежності Польщі.

index2

Наскільки польське духовенство обізнане у ситуації в Україні?

– Польща завжди питає, коли б я не був там, що робиться у нас. Вони за нас переживають, думають, моляться. Наші два народи дуже близькі, нам немає, що ділити і чому воювати між собою. Історія різна, була і буде, але нам завжди треба шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє. Поляки хочуть підставити нам плече у різний спосіб, якби вони могли, то би усім нам допомогли. Повірте, Польща з нами.

Здається українці стали більш співчутливими. Майдан і війна потрохи видавлюють з нас ген «моя хата скраю». Як нам зберегти цю рису?

– Знаєте, я над цим багато задумуюсь. Як викинути з голів українців «свою хату скраю»? Ми не виховували суспільство, воно було готове до цього – Майдану, війни. Комунізм, сталінізм зробили дуже велику кривду. Кожен боявся, що його завтра репресують, заберуть. Не було солідарності, а це дуже погано для народу. Цього нам бракує. Нас і зараз розривають на всі боки, а люди не знають, де є правда. Народ бачить, що правда в Слові Божому, тому вони ходять в церкву, і це їх зближує і дуже важливо, щоб церква не лізла в політику. Одна історія: відкрився новий Храм Божий і на першу службу одразу прийшли представники двох партій і питаються настоятеля: «Ви яку партію підтримуєте?», – а він відповідає: «Моя партія – це Ісус Христос».

Водночас після паризьких терактів суспільство дещо розділилось. Частина співчуває французам, а інші кажуть: «подивимось, як тепер Олланд проводитиме переговори з терористами», «а у Франції буде Мінськ-1?», «у нас щодня гинуть люди, але про українців не говорять». Чому так?

index

– Люди очікують, що хтось прийде і їм щось зробить, а потрібно самому підставляти плече, самому братись до роботи. У співчутті немає нічого погано, потрібно робити все для того, щоб у свій небесний банк послати якнайбільше любові, надії та віри.

Після подій 31 серпня під Верховною Радою ви виступили із закликом не допустити більше смертей. Як зараз ви оцінюєте дії всіх сторін?

- Люди повинні вчитись не тільки на своїх помилках, а й на чужих. З того, що стається, має бути завжди якийсь висновок, аналіз. Потрібно діяти так, щоб таке більше ніколи не ставалось. Шкода, що люди не виносять з цього уроку, і зараз бачимо, що нам знову нічого не відомо. Чи їх хтось підставив, чи цим способом хочуть знову використати простих людей. Все і досі до кінця не ясно. Все це темне і чорне. Там, де диявол – там темнота і нічого не ясно, там, де Бог – світло і любов.

Під час нашого попереднього інтервю ви сказали: «Влада повинна жити ідеями народу і чути його голос». Як гадаєте, чому цього досі не сталося?

- Була минула влада, прийшла нова. Вони ж бачили ці всі помилки, чому ж знову це саме робити? На першому місці повинні бути не власні справи, а справи народу, а зараз, на жаль, виглядає, що відстоюються свої інтереси. Все могло б бути інакше, може б не було війни, а вони ніби засліплені. Не бачать або не хочуть бачити. Я розумію, що «своя сорочка ближча до тіла», але ж треба думати, як інші люди живуть, як їм допомогти. Завжди потрібно думати, що я можу зробити для людини.

Мені дуже подається президент Кеннеді, у нього на могилі написано: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас — питайте, що ви можете зробити для своєї країни». Я вважаю, що наші мужі повинні завжди думати, чим можуть допомогти народу, бо люди і так багато зробили, вони виявились мудрішими за владу.

 

                                                                  Розмовляв Дмитро Шеремета, НГП.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Loading...
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 3

  1. Щиро вітаємо нашого єпископа з високою нагородою! Він своєю душпастирською роботою заслуговує на найвищі нагороди і подяки! Сто лят ксьондзу-біскупу!!!

  2. Одразу видно, що текст ніхто не вичитував.
    Спочатку стилістичні огріхи та помилки:
    звертання “єпископе” (а як же питомо українське “Владико” або ж “Ваше Преосвященство”?)
    “церковна знать” (тут взагалі, як мовиться, без коментарів)
    “Вони ж бачили ці всі помилки, чому ж знову це саме робити? ”
    “Мені дуже подається президент”

    Граматика:
    1. “Неочікувано” пишеться разом.
    2. “Нагородження (с.р.) було приуроченЕ”
    3. Вставне слово “значить” виділяється комами
    4. “Нам немає, що ділити” – а ось тут кома якраз не потрібна

    Це тільки те, що видно неозброєним оком. Автору байдуже до правил рідної мови, до читача чи редакції сайту грошей шкода?

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.