Колегії суддів Апеляційного суду Хмельницької області 10 червня вистачило трьох годин, аби написати нову ухвалу у резонансній справі сина депутата обласної ради і рівненського бізнесмена Дмитра Червонюка, який автомобілем “Тойота” смертельно травмував пішохода у серпні 2013 року.
Головуючий і водночас заступник голови суду Віктор Шершун пояснив прискорений розгляд справи тим, що стаття 404 КПК передбачає повторне дослідження доказів за умови, якщо вони були упущені судом першої інстанції.
У процесі виступів жодна зі сторін аргументовано не змогла переконати апеляційний суд у необхідності повторних допитів свідків або перегляду окремих експертиз.
Більше того клопотання потерпілої сторони щодо зміни запобіжного заходу на утримання під вартою обвинуваченого Червонюка суддівство відклало до розгляду справи по суті. Однак до цього руки Феміди так і не дійшли, тому що учасники процесу влаштували змагання довкола алкогольного сп’яніння винуватця ДТП.
Зокрема, сім’я Крушельницьких та їхній захисник Олег Севернюк наполягали на тому, що результати забору крові у Червонюка показували 0,42 проміле алкоголю, а алкотестер “Драгер” удень скоєння наїзду – 0,79 проміле. Вони також зіслалися на покази кількох свідків, котрі підтвердили тезу, що водій “Тойоти” вживав спиртне.
Захист обвинуваченого спростовував ці твердження. Адвокат Вадим Кащенко переказав думку лікаря, який брав кров у Червонюка, що викликати збільшення концентрації алкоголю в крові могли різні медичні настоянки, які вживав обвинувачений.
Також пан Кащенко оперував однією з експертиз, яка не знайшла алкоголю у депутатського сина.
Інший захисник Бекалюк наголосив: “якщо припустити запах алкоголю з рота Червонюка, то це ще не свідчить про концентрацію алкоголю у його організмі”.
Ще одне жваве обговорення викликала тема швидкісті, з якою рухався містом Хмельницьким Дмитро Червонюк. В матеріалах справи зазначено, що при 120 км/год він скоїв наїзд у районі ТРЦ “Оазис” на пішохода Олега Крушельницького. Однак його адвокати заперечували можливість вчасного гальмування і при дозволених 60 км/год.
“На якій тоді швидкості мав їхати Червонюк? Може, треба було їхати 30 або 15 кілометрів за годину, чи штовхати автомобіль, аби не задавити ближнього? Для чого протягом двох років так дразнити потерпілих?” – не витримав головуючий Шершун.
У судових дебатах брат загиблого Богдан Крушельницький тільки додав: достатньо переглянути відео з реєстратора такстиста Чепіги, щоб переконатися в неадекватній поведінці Червонюка на дорозі.
В останньому слові Дмитро Червонюк знову попросив пробачення за скоєне в родини Крушельницьких (при цьому, з його вуст так і не пролунало каяття – НГП), а увагу суду звернув на те, що він молода людина, в котрої проблеми зі здоров’ям. Він наголосив, що хоче закінчити навчання в Німеччині і планує повернутися працювати в Україну.
Ухвала колегії суддів Апеляційного суду Хмельницької області не задовольнила жодної апеляційної скарги учасників засідання (прокурор просив 7 років в’язниці для Червонюка із позбавленням права керувати авто на 3 роки; потерпілі вимагали ув’язнення на 8 років; захист Червонюка просив суд закрити справу за відсутністю доведеною вини).
Разом з тим, апеляційний суд визнав законним рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10 лютого 2014 року (нагадаємо, що суддя Світлана Дручкова, пишучи вирок, зазначила, що Червонюк збив пішохода перед “зеброю” – НГП).
І на підставі закону про амністію у 2014 році, який 2 вересня 2014 року вже застосовував до Червонюка Апеляційний суд Хмельницької області, обвинуваченого звільнено від виконання основного покарання.
У незгідних учасників процесу є три місяці на оскарження рішення апеляційного суду у вищій інстанції Києва.