Резонансна справа хмельницького “мажора” Дмитра Червонюка набула несподіваного повороту. Колегія суддів Апеляційного суду Хмельницької області 2 вересня ухвалила рішення про взяття під варту 19-річного хлопця із заможної сім’ї легпромівців. “Мета тримання під вартою у даній справі є способом запобігання підозрюваного переховуватись від досудового розслідування, чинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні”, — виголосив текст головуючий. За іронією долі, під час озвучення ухвали в одного із присутніх задзвенів телефон з мелодією Лєпса “Я счєстлівий, как нікто”.
Фото Віталія Тараненка
Те, що справа майже державної ваги, відчувалося після скоєння ДТП. Син депутатки Хмельницької обласної ради і власника Рівненського льонокомбінату вночі 20 серпня біля зупинки “Оазис”, що у Хмельницькому, збиває на смерть пішохода. Минає три доби і один із рівенських сайтів надає попередню інформацію, що у летальній аварії начебто замішений “мажор”.
У міліцейських зведеннях цей факт також пролетів двома рядками, мовляв, хмельничанин, керуючи автомобілем “Тойота”, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на пішохода, 26-річного місцевого жителя. Останній в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Однак тут не обійшлося без містики. На вечір 2 вересня на сайті обласного МВС прес-реліз, датований 21 серпня, звітує за правопорушення, які сталися не 20 серпня, а 19-го.
Ще один цікавий штрих цієї трагічної історії стосується хвороби підозрюваного. Практично з епіцентру ДТП він від’їжджає у кареті швидкої допомоги й оселяється в обласній лікарні. Разом з “новим будинком” його персона отримала “мандат недоторканності”. Чи то з почуття гуманності, притаманному українському судочинству, чи то з відчуття делікатності теми, суддя Хмельницького міськрайонного суду Р.Лунь відпускає підозрюваного під грошову заставу на суму 70 тисяч гривень, непокоячись його здоров’ям. “Позитивні харектеристики підозрюваного…, міцність соціальних зв’язків, вік та стан здоров’я, дає можливість обрати запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, а саме заставу”, — вважає Лунь.
Безсилість демонструє й прокуратура. Попри принципову позицію, що винний має перебувати під вартою, це відомство протягом останнього тижня не може перевірити законність перебування Червонюка на стаціонарному лікуванні. До речі, слідчий, який доповідав по справі в апеляційному суді, виглядав розхлябано і на запитання суддів описати причину перебування підсудного в лікарні, відповідав зазубреною “табличкою множення” — слідство триває.
Сам же підозрюваний Дмитро Червонюк — “птах” достатньо високого польоту. Крім вищезгаданого сімейного стану, він у свої 19 років є студентом першого курсу німецького університету (м.Ройтлінген) та заочно навчається на третьому курсі Хмельницького національного університету. Продовжувач династії текстильників, має особистий рахунок в одному з німецьких банків. Каже, що це потрібно для навчання.
В апеляційному суді Червонюк досить непередбачувано повів себе. Уперше за два тижні попросив у сім’ї загиблого пробачення і визнав пряму причетність до смерті 26-річного Олега Крушельницького. Перехресну атаку влаштували троє суддів. Для ілюстрації наведемо діалоги з сесійної зали.
— Ви того вечора (20 серпня, коли сталося ДТП — авт.) кудись поспішали?
— Я їхав із дозволеною швидкістю і не перевищував 60 кілометрів за годину.
— А звідки і куди їхали?
— Я точно не пам’ятаю… Мені погано і не можу відповідати на це питання.
— А де ви перебували того вечора?
— У Хмельницькому. Спочатку був за містом. Далі їхав додому. У жодних розважальних закладів не відвідував.
— Ви з потерпілими спілкувалися?
— Спілкувалися батьки. Я хотів попросити пробачення за скоєння, але мені не дозволяли.
— Дмитре, хто не дозволяв?
— Через власний стан здоров’я я не міг покинути лікарню.
— Маєте посвідчення водія?
— Так, закінчив хмельницьку автошколу.
— Ви відчуваєте свою провину за те, що сталося?
— Я відчуваю свою вину і через це загинула людина. Прошу вибачення у сім’ї загиблого.
— На Вашу думку, чи порушили правила дорожнього руху, коли скоїли ДТП?
— Я дотримувався правил. Їхав справа. Зліва від мене їхала машина, яка рухалася з такою швидкістю, як і я. Вона загородила мені Олега (загиблого пішохода — авт.). Можу припустити, що Олег також не бачив мене.
Фото Віталія Тараненка
— Олег був на пішохідній доріжці?
— Він перебігав дорогу не на пішохідній доріжці. На жаль, нічого я не зміг вдіяти, і за це себе картаю.
— Ви їхали один?
— Ні. Зі мною були двоє хлопців. (Тут Червонюк почав називати їхні прізвища і стверджувати, що вони обоє були п’яними, а тому утекли з місця пригоди — авт.). Олексій Поперечний, хмельничан. Навчається в одному з одеський навчальних закладів. І Вадим Варипок, теж з Хмельницького.
— Які були Ваші дії після аварії?
— Відчувши удар, пригальмував. Все відбулося буквально за секунду. Намагався викликати “швидку”, набираючи на телефоні “103”, але чомусь вибивало. Коли приїхали даішники, я підійшов до них і сказав, що скоїв ДТП… Потім мене забрала швидка допомога.
— Розкажіть про своє навчання в Німеччині.
— Я проживаю в Німеччині у маленькій кімнатці, яку винаймають батьки. Там навчаюся на стаціонарі. Залишилося ще 4,5 роки. У Хмельницький вуз прилітаю на сесії.
Після цієї відповіді нерви у головуючого судді не витримали. Один з його колег поставив уточнююче запитання, чи це споріднені дисципліни (у хмельницькому виші і німецькому), на що той випалив: “Знімається запитання”. Проте наполегливішим виявився звичайний суддя, який після обурення “яке ви маєте право знімати”, таки почув, ким у майбутньому мріє бути Червонюк.
— Споріднені. В обох напрямок текстильні технології.
— Чи маєте бізнес, рахунки у банках?
— Бізнесу немає. Є рахунок у німецькому банку, оскільки саме таким чином батьки допомагають мені з навчанням.
— Як Ви себе почуваєте?
— Почуваю погано. Лікарі відправляють на до обстеження.
— Чи перебували на диспансерному обліку десь в Україні (захист наголошував, що у Червонюка-молодшого порок серця з вадами одного клапана — авт.)?
— Ні.
Захисниця підозрюваного Каденко продовжила презентацію її клієнта, даючи зрозуміти Феміді його благі наміри. “Подивіться на хлопця, який зовсім не боїться ЗМІ і суду. Відверто визнає власну провину за скоєне і трагічно переживає ту подію. Він і його сім’я готові на все, щоб зменшити негативні наслідки”.
А поки що Дмитра Червонюка з лікарняного ліжка перевели до хмельницького слідчого ізолятора, де він пробуде до 19 жовтня включно. За цей час слідчі органи повинні напрацювати доказову базу та остаточно визначитися з кількістю алкоголю у крові підозрюваного на момент аварії (нині дані надто різняться: від 0,78 проміле до 0,42).
Віталій Тараненко.