20-річного сина депутата Хмельницької облради Дмитра Червонюка, який минулого року автомобілем збив на смерть 26-річного пішохода Олега Крушельницького, амністували.
Таку ухвалу сьогодні винесла колегія суддів Апеляційного суду Хмельницької області.
Феміда застосувала закон про амністію на підставі присудження третьої групи інвалідності обвинуваченому Червонюку та утримання малолітньої доньки.
Поза тим колегія суддів винесла реальний термін – 5 років в’язниці з позбавлення правом керувати автомобіль на три роки.
Згідно з рішенням, Червонюка визнано винним за частиною 2 статті 286 ККУ (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження). Зокрема, під час руху автомобілем він порушив ряд пунктів Правил дорожнього руху: п. 1.5, 2.3, 12.3, 12.4, 18.4.
“Червонюк, рухаючись у насаленому пункті з недопустимою швидкістю, здійснюючи заборонений обгін та невиправдане випередження, вже з самого початку порушив правила дорожнього руху”, – зазначається в ухвалі.
Фото Віталія ТараненкаАпеляційна інстація, скасовуючи рішення Хмельницького міськрайонного суду, чітко наголосила: летальне ДТП сталося на пішохідному переході (нагадаємо, що суддя Світлана Дручкова, пишучи вирок, зазначила, що Червонюк збив пішохода перед “зеброю” – НГП). Водночас суд ствердно не відповів, чи був пішохід Крушельницький у стані алкогольного сп’яніння на той момент. Адже таке трактування раніше застосував Хмельницький міськрайоний суд і захисники обвинуваченого.
Крім цього, колегія суддів Апеляційного суду відкинула факт алкогольного сп’яніння самого Червонюка. На думку Феміди, лікарі, котрі відбирали кров в обвинуваченого, не до кінця довели всі результати. Так, лікар Забидюк, який одразу після ДТП зафіксував у Червонюка алкогольне сп’яніння 0,79 проміле, не повторив цю процедуру через 20 хвилин, як того вимагається. Також, зіславшись на ряд експертів, суд вважає, що сп’яніння 0,42 проміле, яке у Червонюка виявили згодом, не є важким.
Окремо суд частково задовольнив цивільні позови потерпілої сторони. На користь батьків загиблого Валентини і Анатолія Крушельницьких Феміда зобов’язала Дмитра Червонюка сплатити по 500 тисяч гривень кожному моральної шкоди. Ще 300 тисяч амністований заплатить рідному брату загиблого Богдану.
Апеляційний суд залишив Червонюку міру запобіжного заходу у вигляді особисте зобов’язання.
Оскарження вироку може бути протягом трьох місяців у Вищому спеціалізованому суді Україні з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Як відомо, державний обвинувач прокурор Гунько просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції і призначити реальне покарання Червонюку у вигляді позбавлення волі на 7 років і права керування автівкою на 3 роки. На думку прокурора, міськирайонний суд (суддя Світлана Дручкова) не врахував важкість заподіяного злочину обвинуваченим.
Як писав НГП, 10 лютого цього року обвинуваченого у справі ДТП Дмитра Червонюка вироком Хмельницького міськрайонного суду відпустили з залу суду.
Відповідно до вироку, звинувачений Червонюк порушив 12.3 та 12.4 пункти ПДР та частину 2 статті 286 ККУ, що передбачає позбавлення волі на строк 4 роки. Проте статтею 75 ККУ до нього застосовано іспитовий термін строком на один рік.
Крім того Дмитра Червонюка позбавлено права керування автомобілем строком на 3 роки.
Довідка НГП. Дмитро Червонюк, який перебував за кермом автомобіля “Toyota”, є сином депутата Хмельницької обласної ради шостого скликання, президента Асоціації приватних підприємців “Едельвейс” Галини Червонюк і депутата Хмельницької обласної ради п’ятого скликання, власника Рівненського льонокомбінату Олега Червонюка.
Схожі матеріали:
НАш суд – самий гууманний суд в світі.
))))))))))))))))
5
Справедливість? Майдан? Люстрація? Зміни? – та чхали всі на ці поняття. Живем по-новому?
От і вся суть нашого суспільства. А майдан… майдан, то театр
Що за суд? Яка амністія для вбивці з обтяжуючими обставинами? … Бідні люди. Бідна країна.
Яке вбивство з обтяжуючими!!! ДТП – це ненавмисний злочин, якби він це зробив з метою вбивства, була б ст.115 ч. 2 КК, а так – амністія.
При чому тут Суд, якщо є Закон! Червонюк підпадає під Закон про амністію і Судова колегія зобов”язана користуватись Законом, як би нам це не подобалось. А формально в нього є всі підстави для застосування Амністії – інвалід, на утриманні малолітня дитина, чи ви всі збираєтесь користуватись “революционной целесообразностью”, далеко так підемо!
тепер кожен мажор стане інвалідом та купить так зване батьківство і все буде в шоколаді. Цікаво від таких інв. на крутих тачках пішоходам де ходити?
Мої сподівання виправдалися. Як я і передбачав, йому спочатку наміряли 5 років позбавлення волі, а вже потім застосували амністію.
Закон порушувати заборонено, а обійти можна, що фактично адвокат Луцюк і компані і зробили.
Зрештою, кожен обирає собі таке правосуддя. яке він здатний оплатити (так кажуть американці).
Пригадую Олега – веселого, життєрадісного, доброзичливого хлопця… Досі не можу повірити, що його вже немає… А мажор залишився… Щоправда, “скалічів” і одружився… На жаль, Майдан змінив лише самих майданівців, а систему – ні. Спочивай, Олеже! Хоч ти ще і не стомився був у цьому житті…
“Нарешті міжнародне співтовариство визнало, що в Банановому Маразмадорі ринок. Та й чи могло не прийти це визнання, якщо в Банановому Маразмадорі продається геть усе: і судді, і депутати, і посади, і високі звання, і честь, і совість…”
(Олександр ПЕРЛЮК)
Вот так вот. А еще в Европу собрались.
Читаючи матеріали про суд над Червонюком, переконуюсь, що в сучасному судійсько-прокурорському багні Хмельницької області ще не згнила порядність, честь і совість окремих працівників правових інстанцій. Приклад – прокурор Гунько. З самого початку він настоював на мірі покарання Червонюку, хоч значно заниженій, якої той заслуговує, але більш-менш вагомій. Але перед сворою продажних суддів не вистояв. Не впевнений що й київьких суддів ше незакуплено. То ж немає сумніву у тому, що буде на волі злочинець гуляти. Але чи в дружному сімейному колі з коханою дружиною та глибоко люблячою донечкою.
Тепер щодо батьків підсудного. Даремно автори окремих коментарів поливають їх брудом. Адже кожен батько, кожна мати, незважаючи на найбільший злочин чи гріх, скоєний їхньою дитиною, всіма силами старатимуться захистити її від покарання, хоч повністю усвідомлюють, що вона сповна його заслуговує. Так поступатимуть всі й ті, що гудять батьків Червонюків, якщо, не дай Боже, станеться щось подібне з їхніми дітьми. Так само шукатимуть здирців міліціонерів, прокурорів та суддів, умовляючи хапуг проявити милість до їхнього чада, навіть за неймовірно великі гроші для них.
Правда, тут визріває моральна сторона справи. Підкупляючи суддів, Червонюки не враховують майбуття щодо людської слави та гідності свого сина. По-перше, із добре розвинутого, міцної статури, вельми здорового і привабливого юнака, якого бачимо на знімку, вони зробили його немічним інвалідом, який без пігулок та постійної медичної підтримки жити не може. По-друге, перед громадою вони виставляють його, як своєрідного збочинця. Адже нормальний молодий хлопчина не дозволить собі полізти на бабу стосовно його віку. А за одностайним твердженням Червонюка молодшого та і його батьків, адвокатів і суддів саме це він і зробив. В результаті на світ Божий появилося дитя, про яке найменшої уяви не мали новоспечений татусь і його батьки. Згадали вони про дорогу донечку та улюблену внучку лише після скоєної аварії, хоч жоден з них не вірить, що вона є дійсним, а не лжепродовжувачем роду Червонюків.
Про адвокатів. Чимало з них спокон віків були і є наклепниками та чорнителями реальності, узаконеними здирцями, але не в такій мірі, як найманці Червонюка, які не володіють найменшими почуттями совісті, честі і правддивості.
І, на кінець, про хмельницьких майданівців, які славлять себе непримиренними борцями за права і свободи людей. Чому ж вони, добре знаючи про судовий перебіг справи Червонюка і, здається, навіть пробували втрутитися в неї, тепер не рвуть піджаків явно продажних і нечестивих суддів, не палять під їхніми вікнами автомобільних шин, не вимагають люстрації? Не безпідставно закрадається підозра, що і їм, якщо не всім, то керівникам їхнім щось перепало від Червонюків. Тож захищати потерпілої сторони від знахабнілих суддів вони не стануть.
Жесть!
Таки нет в нашем мире справедливости…убеждаюсь в очередной раз..
Он уже и “папашкой” успел стать ради амнистии)…Мдя..
Короче, Бог – всем Судья, а погибшему – Царствие Небесное…
Что тут еще скажешь?..