21 березня у Національному палаці «Україна» відбулась урочиста церемонія нагородження переможців загальнонаціональної програми «Людина року – 2014» . В номінації «Міський голова року» перемогу здобув мер Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич. Конкуренцію йому складали градоначальник Одеси Геннадій Труханов та міський голова Броварів Ігор Сапожко. Михайло Сімашкевич зізнається, що до кінця не був впевнений, що переможе та вважає цю відзнаку «заслугою всіх кам’янчан».
Детальніше про шлях до перемоги розповів “Незалежному громадському порталу” Михайло Сімашкевич:
Відбір учасників
Вперше я почув, що є номінантом премії від нашого хмельницького Громадського телебачення. Десь через місяць до нас звернулась дирекція «Людини року» і прояснила, що у випадку, якщо я попадаю в трійку номінантів, необхідно підготувати матеріал про свою діяльність. Була спеціальна анкета з 36 питань. Згодом я запитував, чому саме Кам’янець-Подільський був відібраний журі і мені відповіли, що одна з причин – в 2014 році місто понад 100 разів висвітлювалось в ЗМІ, особливо на центральних телеканалах. І що важливо, то це була лише позитивна інформація. Також, в 2014 році, в такий важкий час, коли іде війна, Кам’янець-Подільський залучив інвесторів. Водночас, переважна кількість міст не змогла розвивати економіку.
Здобутки
Мій принцип – «менше говорити про політику, більше звертати увагу на економіку». Цей вектор роботи присутній практично в кожній європейській державі. Куди б ми не приїхали, з ким би не говорили, ніхто ніколи не починає розмови про політику, все залежить від економіки. В 2014 році ми не закрили жодного підприємства. Скажімо, завод «Модуль» був на межі закриття, але після перемовин з колегами зі східної України, вони почали постачати сюди метал і на сьогоднішній день на підприємстві стало навіть більше робочих місць і збільшився випуск продукції. Збільшилась кількість робочих місць і на філії «Автокразу». Також Кам’янець-Подільський вже на 20% перейшов на твердопаливні котли, а цього року місто вже зможе мати власні заводи з виготовлення солом’яних пелетів і твердопаливних котлів. Послідовність енергозбереження в нас вже перейшло в енергонезалежність від газу. Вже після перемоги в конкурсі норвезька сторона запросила Кам’янець-Подільський, єдине місто з України, до себе для проведення перемовин по можливих інвестиціях та грантах.
Фото Дмитра Шеремети, НГП
Шанси на перемогу
Коли я спілкувався з хлопцями, то абсолютно ні в кого не було впевненості(хто переможе, – НГП). Інтрига трималась до останнього часу. Кожен певною мірою думає, що там можливі фінансові вливання. Я розумію, що це проект напівдержавно-недержавний. Хоча, якщо мова йде про підприємців, то з ними можна було про щось говорити чи домовлятися ,а таке як міста, то вони просто пройшли. Я впевнився в тому, що є якась справедливість і зустрічають не тільки «по одягу».
Церемонія нагородження
Раніше, коли відзначали якісь міста, то це були в основному великі міста. Змагатися з Одесою і Броварами, які вже чітко стоять на ногах і в них добре працює економіка, було важко. Насторожувало, що на вручення дипломів номінантам(10 березня 2015 року, – НГП) не приїхали представники Одеси та Броварів, а вже на самій церемонії нагородження міські голови цих міст були присутні.
До останньої хвилини і секунди трималася інтрига і коли вийшов ведучий і почав промову з анекдота, то всі зрозуміли, що це одеський анекдот. Всі думали, що напевно Одеса виграє та за кілька секунд оголосили, що переміг Кам’янець-Подільський.
Тоді з’явилась радість, нерви. Відверто кажучи, я не пам’ятаю, що я говорив на сцені. То було перше, від душі. Вже потім подивився, що діти знімали. Сподобалось організація дійства: дуже багато уваги зверталось на наших учасників АТО. Проводилася благодійна акція на підтримку госпіталя та поранених хлопців.
Загалом, перемога в конкурсі – це заслуга всіх наших громадян, які щоденною роботою вносять свій певний внесок в розвиток міста.