Аграрна весна золотого хліба

Весна 2015-го принесла аграрному сектору, який чи не єдиний сьогодні в Україні дає прибуток і своєчасно сплачує податки, масу неприємностей. Насамперед, крім вирішення традиційних сільськогосподарських проблем, аграрії кинулися на пошук резервів, аби пристойно ввійти у посівну кампанію.

Через нестабільність української економіки витрати на посів ранніх ярих і зернобобових культур зросли майже втричі. Товаровиробники кивають у бік нафтотрейдерів та монополістів ринку мінеральних добрив, мовляв, не без їхньої допомоги підігрівається ажіотаж. Ті ж виправдовуються, мовляв, розхитування економіки залежить від курсової прив’язки гривні до долара.

Крайнім у цих “розбірках”, як правило, залишаються покупці. Адже вже восени рум’яний буханець на Хмельниччині може злетіти до 20 гривень. Це не “страшилки”, а цілком проста математика, про яку вже говорять аграрії краю.

Підприємство-середняк з Хмельницького району “Нові аграрні технології”, яке обробляє 5100 га землі, на собі відчуло цінові “примхи”.

— Цьогорічна посівна кампанія значно здорожчала у порівняні з минулою. Зокрема, ціна пального зросла у тричі: рік тому на пальне я витратив 9 млн. грн, сьогодні — 27 млн. грн. Мінеральні добрива, засоби захисту рослин, запчастини тощо доводиться закуповувати, орієнтуючись на курс долара та євро. Виходячи з цього, можна рахувати, що усі матеріальні ресурси цьогорічної посівної кампанії зросли в середньому також у тричі. Цілком логічно, що продукція, яка буде на виході також здорожчає, оскільки виробник не зможе працювати у збиток, — розповів НГП керівник агрогосподарства Іван Ізбінський.

Фото business.ua

Фото business.ua

Іван Володимирович наголосив: якщо Україна орієнтована на Європу, де сільгоспвиробник має досить суттєві привілеї, то цілком логічно, що такий же підхід має демонструвати наша держава й до українського аграрія.

— Сьогодні аграрний сектор — це 27% надходження валюти, це 30% виробництва валової продукції. Однак порівняння з Європою  ставлення держави до сільгоспвиробника явно не у нашу користь, — вважає він.

Справді, були часи, коли держава балувала аграріїв всілякими дотаціями та підтримкою не на папері. Бюджетні кошти виділялися під посів ярих зернових та цукрового буряку; компенсувалася відсоткова ставка за взятими кредитами на закупівлю техніки тощо. Це дозволяло здійснювати владі певні цінові коригування, уникаючи різких стрибків цін на сільськогосподарську продукцію.

В останні роки владоможці більше намагалися вклинити власний інтерес у діяльність сектору АПК, аніж допомогти чи підтримати його. Цьому підтвердження, так звана, компенсація за реконструкцію молочно-товарних комплексів і ферм: відшкодування доходило до “своїх” аграріїв та агрохолдингів. Це стосується і Хмельницької області, де за роки правління Ядухи, цю бюджетну “підтримку” відчули ті, хто був близьким до влади.

— Нині не працює жодна державна програма з підтримки галузі АПК. Щоправда, розглядалася можливість відшкодування з державного бюджету відсоткової ставки за взяті кредити під посівну кампанію. І начебто під це виділили 300 мільйонів гривень, але ми їх не бачимо, — констатував заступник голови Хмельницької облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Володимир Кальніченко.

Він зазначив, що також пробуксовує програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки. Востаннє обласний бюджет щось давав аграріям у 2013 році. Та й то освоїти мільйон з “хвостиком” змогла не велика кількість агропідприємств, додав Кальніченко.

Фото Віталія Тараненка

Фото Віталія Тараненка

Переломити хід подій може Президент, уряд і профільне міністерство. Начальник управління агропромислового розвитку Хмельницької ОДА у 2005-2010 роках Володимир Галищук вважає, що Європа не зацікавлена у сильній Україні насамперед аграрного спрямування. А тому нам треба шукати внутрішні резерви.

— За тридцятирічний досвід я ще не бачив такої складної ситуації в аграрному секторі України. Зараз ніхто не береться прогнозувати вартість пального, коли збиратиметься урожай. А це надзвичайно важливо. Відповідно, собівартість зернових та інших культур буде дуже великою. Вихід є один — на загальноукраїнському рівні треба ухвалювати революційне рішення щодо надання дотаційних коштів аграріям. Тобто із розрахунку на гектар посівів даються гроші, які виробник витратить на догляд та збирання культур. У кінцевому це має здешевити вартість продукції. Так відбувається у всьому світі, — заявив Галищук.

А тим часом сільгоспвиробники області вимушено пішли “дружити” з банківськими установами. Попри великий дефіцит коштів на суму 800 млн. грн (стільки, за словами Кальніченка, не вистачає обігових грошей, щоб провести посівну кампанію — НГП), кредитори не поспішають діставати із сейфів гривневі купюри. Ще й підняли відсоткові ставки, мотивуючи тим, що Національний банк України підвищив річну ставку рефінансування банків з 19,5% до 30%.

— Банки видають кредити аграріям під 28%-річних. Даруйте, але 28 відсотків — це наш заробіток, який доведеться віддати кредитору. Ще при 17-18% ми були готові брати позики, — сказав голова асоціації фермерів та приватних землевласників Хмельницької області Анатолій Мендрик.

Самий же драматизм настане восени, коли доведеться рахувати курчат. Тобто, в яку ціну споживачам порахують хліб, цукор, крупи та інші продукти харчування першої необхідності, поки залишається здогадуватися. Аграрії ж в унісон заявили, що дешевих товарів не слід чекати.

— Стосовно цін на хліб та іншу продукцію нового урожаю, можу заявити, якщо держава не докладе зусиль, цінову політику формуватиме ринок. Подивіться скільки коштує пальне, як знецінилась гривня, порахуйте — отримаєте приблизний результат. По іншому — ніяк. Однак, на мій погляд, аби не було соціальних проблем, держава все таки втрутиться, аби ціна на хліб була прийнятною для населення, — припустив керівник СФГ “Маїс” Хмельницького району Олег Федорук.

— Цілком реально, що хліб урожаю-2015 на Хмельниччині коштуватиме один долар. Звісно, що хлібороби і товаровиробники зацікавлені у якнайдешевшому виході продукції. Тоді нехай виробники мінеральних добрив відпускають свій товар не за 11 тисяч гривень за тонну, а, приміром, за 2-4 тисячі. Це ж саме стосується нафтотрейдерів, котрі диктують цінову політику на ринку пального. Ось до кого треба апелювати покупцям, а не робити крайніми в усьому фермерів! — підтримує Федорука фермер Мендрик.

— Що стосується ціни на хліб нового урожаю, то її спрогнозувати важко, оскільки це питання соціальне. Хотілося, аби держава тримала її на контролі та дотувала, аби соціально незахищені верстви населення могли купувати хліб по 7-8 гривень. Дорогі сорти можуть коштувати і 20-25 гривень, — додає Ізбінський.

Заступник голови Хмельницької облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Володимир Кальніченко спробував розвіяти чорні хмари. Мовляв, соціальний хліб нового урожаю подоляни куштуватимуть не дорожче, ніж за 10 гривень. Чого не скажеш про інші види хліба та хлібобулочних виробів, які можуть побити нові психологічні бар’єри.

— Влада на місцях наділена законними важелями впливу, регламентованими відповідною постановою Кабміну, обмеження рівня рентабельності (хлібопекарських підприємств — НГП) та торгівельних надбавок. Також Аграрний фонд відпускатиме борошно за ціною нижчою, ніж сформується на ринку, — запевнив Кальніченко.

— Реально аграрії праві. Якщо виростити пшеницю без державної підтримки або цінового регулювання, на виході ціна хліба становитиме 20 гривень і більше. Безумовно, що якось впливатиме на ціну Аграрний фонд, але він на сьогодні не є ефективним арбітром у стабілізації цінової ситуації, — резюмував екс-посадовець Галищук.

Віталій Тараненко,

Вадим Олексюк.

Loading...
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 12

  1. Щоб обєктивно оцінити і обгрунтувати перед населенням обсяги витрат на виробництво сг продукції необхідно на прикладі згадуваних підприємств провести поелементний аналіз таких витрат по основних культурах і оприлюднити його. Все інше просто розмови покликані виправдати збереження прибутків за рахунок споживачів. Наведіть прилад хто відмовився від с.г. Виробництва.Скільки і чому платять за перехід права оренди одного гектара землі.

  2. Аліму. Добрий день. Трохи сердито звучить запрошення поговорити.Тому для початку попишемо. Найбільш модне питання-пальне. .В статті наведений приклад -на 5000 тис га торік було придбано пального на 9 млн гривень цьогоріч перебачається- на27. Давайте рахувати.роздрібна ціна дипалива в2014році складала 15-16грн за 1літр.значить господарство придбало його близько 500тис літрів. або по 100 літрів на 1 га.Таких витрат не було при колгоспах які використовували радянську техніку і займались виробництвом енергозатратних культур на відміну від сьогоднішніх що вирощують в основному зернові сою та ріпак і працюють на імпортній енергозберігаючій техніці по економних технологіях які перебачають витрати пального 50-60 літрів на 1 га.Отже виникають сумніви в цифрі 9 млн гривень.Цебуло торік .В цьому році 1 літр дизпалива вартує 22-25 гривень.Щоб придбати 500 тис літрів небхідно 11-13 млн гривень.а не 27 як це наведеноу статті .Виходить витрати на пальне виростуть в 1.2-1.5р. а ціна на хліб в 5 разів Було 5 грн передбачають-25 грн за 1 буханку. Погворити з Вами було б цікаво якби була впевненість у позитивних результатах такої розмови .

    • Віктор, ви молодець! Всім треба вчитись розбиратись в виробництві і економіці, щоб нами не маніпулювали і щоб нам не брехали. Еліти, для якої брехня – це приниження власної гідності у нас немає. Є товстосуми, цинічні і брехливі, що дірвались до влади, тупі, бо не розуміють, що за все прийдеться відповісти, в першу чергу власним здоров”ям.

    • Віктору. Я запрошував по доброму :))))) Але писати навіть краще– люди почитають. Перше –я не вітаю подорозчення хліба. Такої низької можливості щось купити в людей за всю нашу новітню історію ще не було. Взагалі–це шок, який переросте в протести. Друге: давай рахувати. Я ,на даний час ,–аграрій. Тому конкретно і по чесному: березень 2014- гуртова ціна на соляру–9,3 гр за літр (накладні покажу). Березень 2015 ми купили соляру по 22,5. зараз –21. Ріст більше як в два раза. Засоби захисту рослин, а це 40 % затрат лише імпортні і напряму привязані до бакса. Який ріст? 25 поділити на 9= 2.8. Міндобриво–ріст не менше 3 раза. Дальше: хто тобі сказав , що імпортна техніка бере на 1 га менше пального? Приклад :наша Нива-13л на га ,а Джон чи Кейс-20-22 літра. В нашій зоні по нулю на твердих жирних грунтах—собі дорозче. А чому не відмовляються від землі? Ти придивись –скупкою земель займаються холдинги ,які кормляться від бюджету ( бо власники нардепи і інша наволоч). А ті про кого стаття дійсно ледь виживають—тому і йде поглинання малих. Звони, я не Антибіотик.

      • Стандартна технологія: оранка-25 літрів, дві культивації-по 7 літрів або європак бажано 2 раза по 9; внесення добрив –мін 1 раз–3 літра.Підвозка добрив–1 літр. посів-5–7; каткування–2-3літра; Оприскування в середньому 4 раза –по 3 літра ,плюс підвозка розчину–1 літр ,тобто 16 літрів. Комбайн–20 літрів. перевезення зерна–до 2 літрів .Разом –порядка 90 літрів. З пісні слів не викинеш. Можна оранку замінити на 2 дискування по 16 літрів стане-32 літра. Можна одне глибоке–25л. Звичайно но-тіл дешевший. Для нашої зони є проблемним. Щоб ти розумів ,щоб вийти в НОЛЬ притакому співвідношенні зерна до входящих для аграрія потрібно збирати : Пшениці, ячменю –по 4 тони, Ріпаку, сої–по 1,8 тони; Кукурудзи–8 тон. Можливості землі не безмежні. За останні 10 років урожайність ми підняли в два рази. Але входящі виросли в три. Томк безпідтримки нам хана ( або людям). Підтримку мають лише через корупційні схеми купка олігархів.Є про що говорити та чи буде толк з розмови. Бо не ми визначаємо в цій країні.

        • Аліму.Добрий вечір, Дотошно рахувати витрати – 20 літрів пального більше.20 менше справа невдячна .Я прекрасно розумію що ці показники не можуть бути одинакові для всіх.Різні грутово-кліматичні умови.різні техніка і технологіїї,не одинаковий рівень організацїї. І вкожного тут своя доля правди .Проте існують узагальнені середні показники ,визначені торетично атакож на практиці і з ними також треба рахуватись. З приводу питання Хто мені сказав? То мені за роки навчання,роботи в сг підприємствах,інших організаціях прийшлось вивчити багато дечого з питань сільськогосподарського виробництва .Япрекрасно розумію всі проблеми сучасного с г виробництва і не із преси знаю проблеми села.. Але проблеми там різні і їх треба ділити .,1 Проблеми великих холдингів 2 проблеми середніх господарств 3.Проблеми фермерів і нарешті 4 -проблеми простих селян,які практично ручною працею виробляють дві третини продукції тваринництва,майже всю картоплю,а також фрукти і овочі.,не отримуючи при цьому ніякої допомоги. Що стосується “проблем” агрохохолдингів, то пропоную ознайомитись із таблицею на сайті http://fermer.org.ua/novosti/top-100-krupneishih-agrokompanii-ukrainy-15479.html . ТСН показує матеріал про ціну хліба .Спало на думку таке-Хмельниччина в минулому році зібрала більше 3 млн тонн зерна.На харчування населення Хмельниччини (хліб ,булки .пряники . крупи і навіть пиво)…. треба близько 150 тис тонн зерна або всього 5 відсотків валового збору,що співмірно із величиною втрат при збиранні врожаю. Питання -чи спроможне навіть трикратне підвищення ціни на 5% обсягу реалізації вирішити проблеми виробників зерна . Успіхів Вам у Вашій праці та діяльності.

          • Хмельниччина є складовою України–не ХНР. Тому не коректно виділяти в окреме ціну хліба на Хмельниччині окремо. Якщо Волинь єдина має бурштин (янтарь) то що прикраси з нього в магазинах Волині мають відрізнятись від Українських!?. Не там копаєте,Вікторе. Питання в цінах на ДП,газ, міндобрива, запчастини а це все в руках не багатьох людей і думаю ви їх знаєте. Це спрут що висмоктує з України. Там зарита ціна на хліб для простого люду..

  3. Добрий день.І зовсім я не копаю. Цілком згідний.що ціна на хліб,чи якийсь інший продукт в окремих регіонах буде така як в середньому по державі і формується вона не завжди в прямій залежності від вартості .сировини(Зерна,молока,живої ваги худоби). На мою думку с г виробникам не варто так прямо і тісно повязувати ціну продуктів харчування із витратами на виробництво сг продукції.Моральних та інших дивідендів це принесе не багато.,а вся відповідальність в очах громадськості лягає на них.

  4. Яка ви багатогранна людина пане Алім.Знаток в усьому!В люстраціі,коопераціі,операціі,охороні праці,освіти.Людина-робот!Куда ж вас запросити на роботу? Яку ділянку довірити? А Ви написали заяву в ОДА,на рахунок роботи?Є можливість очолити різні департаменти!

  5. ” Є можливість очолити різні департаменти”–ви що їх роздаєте?
    Я і зараз на своєму місці. В дечому маю практику, дечого вчусь від людей. Чого і вам бажаю, пані Тетяно.

  6. А у мене свої підрахунки: Україна: ДП – 0,7 Євро, Польща – 1,2 євро, зарплата – 100 євро і 670 євро, чорнозем і пісок, а продукти я вожу з Польщі і буханка хліба там коштує менше долара, конкретно. Продуктивність праці потрібно нарощувати, а не скиглити. До речі, податок аграрникам у 2015 році не ввели. Про себе: живу в селі, про реальні доходи аграріїв знаю не з чуток. Звісно, це не стосується дрібних фермерів, але вони на Хмельниччині погоди не роблять.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.